Ухвала

від 20.03.2023 по справі 260/2114/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

20 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/2114/22 пров. № А/857/18764/22Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Мікули О. І.суддів -Курильця А. Р. Кушнерика М. П.

перевіривши апеляційну скаргу Політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ», в інтересах якої діє адвокат Богдан Зоряна Сергіївна на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року про зупинення провадження у справі № 260/2114/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської обласної організації політичної партії "ЗА МАЙБУТНЄ", Політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ», Закарпатської обласної територіальної виборчої комісії, третя особа - Закарпатська обласна рада про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, скаржник копію ухвали судді про залишення апеляційної скарги без руху отримав 09 березня 2023 року.

На виконання вимог вказаної ухвали скаржником подано до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що з 10 жовтня 2022 року з боку російської федерації здійснюються масові ракетні обстріли критичної інфраструктури по всій території України, в тому числі м. Львова, наслідком яких стали планові та аварійні відключення електроенергії, що позбавило моживості представників апелянта, робоче місце яких розташоване у м.Львові своєчасно підготувати та подати апеляційну скаргу. Крім того, покликається на фінансову неспроможність здійснити оплату судового збору, що також було причиною пропуску строку на подання апеляційної скарги.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.

Ст.44 КАС України передбачає обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

При цьому, п.2 ч.3 ст.2 КАС України передбачає рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Таким чином, учасники справи мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Скаржник повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

При цьому, порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретного органу, особи (або осіб) щодо неї.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналася про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому слово "повинна" слід тлумачити як припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Варто наголосити, що право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі, гарантує і стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду, хоча остаточне рішення про те, чи було дотримано вимог Конвенції, має виносити суд. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 18 лютого 1999 року у справі "Уейт і Кеннеді проти Німеччини", пункт 59).

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання верховенства права, а точніше, одного з його елементів - правової визначеності.

У рішенні від 28 червня 2018 року у справі "Осовська та інші проти України" ЄСПЛ, посилаючись на попередню практику у справах "Пономарьов проти України" (рішення від 3 квітня 2008 року, пункт 41), "Устименко проти України" (рішення від 29 жовтня 2015 року, пункт 47), підкреслив: "Хоча, перш за все, саме до повноважень національних судів належить вирішувати питання про будь-яке поновлення строку на апеляційне оскарження, такі повноваження не є необмеженими. Національні суди зобов`язані навести підстави. У кожній справі суди мають перевірити, чи можуть підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження виправдати втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує свободу розсуду судів щодо часу або підстав для поновлення строків".

Отже, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І, навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.

Зазначена вище правова позиція узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 17 грудня 2020 року по справі №560/2120/20.

Так, матеріалами справи стверджується, що оскаржуване судове рішення суду першої інстанції прийнято 26 вересня 2022 року, копію оскаржуваної ухвали адвокат Богдан З. С. отримала 28 вересня 2022 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд", що підтвержується довідкою суду про доставку електронного листа (а.с.239), однак апеляційну скаргу подано адвокатом Богдан З. С. лише 30 грудня 2022 року, тобто зі значним пропуском строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта на планові та аварійні відключення електроенергії на території України, зокрема у м. Львові, з 10 жовтня 2022 року, оскільки з матеріалів справи вбачається, що апелянт після отримання 28 вересня 2022 року оскаржуваної ухвали, тобто ще 12 днів до масових ракетних обстрілів критичної інфраструктури на території м. Львова, де за доводами апелянта знаходиться робоче місце представників Політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ», подав апеляційну скаргу лише 30 грудня 2022 року, тобто зі значним строком пропуску оскарження ухвали суду першої інстанції, на що суд звернув увагу, залишаючи без руху апеляційну скаргу Головного управління Політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ».

Колегія суддів звертає увагу, що учасники справи мають дотримуватися правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону та не можуть отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними покликання апелянта на фінансову неспроможність Політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ» здійснити оплату судового збору, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження цих обставин.

Таким чином, наведені мотиви колегія суддів не вважає поважними причинами пропуску строку, будь-яких інших доказів, які б пояснили невиправдане зволікання апелянта в частині реалізації свого права на оскарження ухвали суду першої інстанції від 26 вересня 2022 року про зупинення провалдження у справі в апеляційному порядку, апеляційна скарга не містить.

З врахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що недоліки, зазначені в ухвалі від 15 лютого 2022 року, апелянтом не усунуті.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому у відкритті апеляційного провадження у справі №260/2114/22 необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 КАС України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження Політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ», в інтересах якої діє адвокат Богдан Зоряна Сергіївна.

Відмовити у задоволенні клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження Політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ», в інтересах якої діє адвокат Богдан Зоряна Сергіївна.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ», в інтересах якої діє адвокат Богдан Зоряна Сергіївна на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року про зупинення провадження у справі № 260/2114/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської обласної організації політичної партії "ЗА МАЙБУТНЄ", Політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ», Закарпатської обласної територіальної виборчої комісії, третя особа - Закарпатська обласна рада про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. П. Кушнерик