Рішення

від 05.01.2023 по справі 758/585/20

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/585/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2023 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Кужелєвої Ю.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного підприємства приватна студія архітектурно-художній фонд «АРТ», про визнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів, -

У С Т А Н О В И В:

В січні 2020 року ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач 1), ОСОБА_2 (надалі за текстом - позивач 2) звернулися до Подільського районного суду м. Києва із позовом до Приватного підприємства «Приватна студія архітектурно-художній фонд «АРТ» (надалі за текстом - відповідач), про визнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів.

В обґрунтування позову співпозивачі зазначили, що 14 січня 2019 року між відповідачем і позивачем 1 був укладений попередній договір купівлі-продажу квартири, предметом якого був намір сторін щодо укладення договору купівлі-продажу квартири в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 ), а також договір про забезпечення виконання зобов`язань. 14 січня 2019 року між відповідачем і позивачем 2 був укладений попередній договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, предметом якого був намір сторін щодо укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення в будинку за адресою: АДРЕСА_1 ), а також договір про забезпечення виконання зобов`язань від 14 січня 2019 року № 7/АРТ з додатком № 1. На виконання вказаних договорів співпозивачами на користь відповідача сплачені грошові кошти - позивачем 1 сплачено 516 406,40 грн., позивачем 2 сплачено 931 040,00 грн.

02 грудня 2019 року співпозивачі подали відповідачу кожний окремо повідомлення, в яких зазначили, що ним порушені основні зобов`язання за попередніми договорами і просили повернути сплачені грошові кошти або запропонувати іншу готову до експлуатації нерухомість, еквівалентну сумі грошових зобов`язань, але відповіді на повідомлення позивачі не отримали. Пізніше співпозивачі з`ясували, що у відповідача відсутнє (скасоване) право на виконання підготовчих і будівельних робіт будинку АДРЕСА_1 , інформація, заявлена відповідачем в повідомленні про початок виконання будівельних робіт не відповідає умовам укладених із позивачами договорів, а також унеможливлює їх виконання. Оскільки на момент укладення договорів відповідач мав проблеми із державними органами, що унеможливлювали будівництво будинка, в якому позивачам було запропоновано до продажу нерухоме майно і про ці проблеми співпозивачів перед укладенням договорів повідомлено не було, співпозивачі вважають, що відповідач ввів їх в оману щодо істотних обставин правочинів, що є підставою для визнання укладених договорів недійсними і відшкодування збитків у подвійному розмірі і моральної шкоди.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва позовну заяву залишено без руху.

10 лютого 2020 року від представника співпозивачів надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору. Ухвалою суду від 11.02.2020 відкрито провадження у справі, призначено і підготовче судове засідання, встановлено співпозивачам строк для сплати судового збору до закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

30 березня до суду надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача просила суд відмовити співпозивачам в задоволенні позовних вимог, зазначила, що укладені зі співпозивачами договори купівлі-продажу квартири та нежитлового приміщення від 14 січня 2019 року не порушують норм законодавства, а отже є чинними. Укладені попередні договори з позивачами свідчать про наміри укласти договори купівлі-продажу квартири та нежитлового приміщення в майбутньому, за своєю природою не є інвестиційними договорами та не передбачають наявності у відповідача будь-яких документів дозвільного характеру на об`єкт будівництва, предметом попереднього договору не є виконання будівельних робіт, отримання дозвільних документів та інше, а є намір в майбутньому укласти договір купівлі-продажу квартири та нежитлового приміщення в строки, встановлені попереднім договором.

Ухвалою суду від 25 березня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання відстрочення сплати судового збору. На виконання Ухвали суду співпозивачами сплачено судовий збір.

Представник співпозивачів подала заяву про розгляд справи без її участі та за відсутності співпозивачів.

Відповідач не забезпечив явку свого представника в судове засідання, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між приватним відповідачем та позивачем 1 було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири від 14 січня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О., зареєстрований в реєстрі за № 45, яким передбачені наміри сторін щодо укладення договору купівлі-продажу квартири в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також договір про забезпечення виконання зобов`язань від 14 січня 2019 року № 6/АРТ з додатком № 1, яким встановлено суму грошових коштів, яка підлягає до сплати позивачем 1 на користь відповідача за придбання однокімнатної квартири АДРЕСА_2 , а також порядок і умови здійснення платежів (т.1, а.с. 19, 23-25).

Об`єкт нерухомості квартира АДРЕСА_3 , було закріплено за позивачем 1, що підтверджується довідкою відповідача від 15 січня 2019 року (т. 1, а.с. 29).

Позивач 1 сплатила на рахунок відповідача 516 406,40 грн., що підтверджується квитанціями (т.1, а.с. 31).

Між відповідачем та позивачем 2 укладено попередній договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14 січня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О., зареєстрований в реєстрі за № 47, яким передбачені наміри сторін щодо укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також договір про забезпечення виконання зобов`язань від 14 січня 2019 року № 7/АРТ з додатком № 1, в якому встановлено суму грошових коштів, яка підлягає до сплати позивачем 2 на користь відповідача за придбання нежитлового приміщення, що складається з однієї кімнати, орієнтовною загальною площею 56,28 кв.м., на 1 поверсі в будинку АДРЕСА_1 , а також порядок і умови здійснення платежів (т.1 а.с.20, 26-28).

Об`єкт нерухомості: нежитлове приміщення (будівельний номер) 1 загальною площею (орієнтовно) 56,28 кв.м., поверх 1 в об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , закріплений за позивачем 2, що підтверджується довідкою відповідача від 15 січня 2019 року (т.1 а.с. 30).

Позивач 2 за сплатив на рахунок відповідача 931 040,00 грн., що підтверджується квитанціями (т.1 а.с. 32).

02.12.2019 року співпозивачі подали відповідачу, кожний окремо, повідомлення, в яких зазначили, що ним порушені основні зобов`язання за попередніми договорами від 14.01.2019. Просили повернути сплачені грошові кошти або запропонувати іншу готову до експлуатації нерухомість, еквівалентну сумі грошових зобов`язань (т. 1 а.с. 37-38).

Згідно листа Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 073-11973 від 27.12.2019, Департаментом зареєстровано 01.11.2018 за номером КВ 061183051900 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт «Реконструкція приміщень житлового будинку на АДРЕСА_1 » (т.1 а.с. 46-47) .

В розділі «Основні показники об`єкта будівництва» повідомлення про початок виконання будівельних робіт міститься така інформація про характеристику житлового будинку: кількість поверхів - 4 (чотири), кількість квартир у житловому будинку та їх площа - 1 квартира загальною площею 2432,8 кв.м., що не узгоджується з умовами укладених із позивачами договорів, предметом яких є придбання однокімнатної квартири орієнтовною загальною площею 40,12 кв.м. на 5 поверсі і нежитлове приміщення (будівельний номер) 1 загальною площею (орієнтовно) 56,28 кв.м., поверх 1, оскільки запропонованих до продажу позивачам приміщень у відповідача не було, а була лише одна квартира загальною площею 2432,8 кв.м. Крім цього, у повідомленні про початок виконання будівельних робіт міститься інформація про те, що заплановані будівельні роботи на вищевказаному об`єкті віднесено до об`єктів з незначними наслідками (СС1), що обмежує висотність споруджуваного об`єкта чотирма поверхами. Зазначене також не узгоджується з укладеним з позивачем 1 договором, згідно з яким їй запропоновано квартиру на 5 поверсі.

В подальшому, Департамент наказом від 29.12.2018 № 371 скасував право на початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт «Реконструкція приміщень житлового будинку на АДРЕСА_1 » від 01.11.2018 № КВ 061183051900 ( т.1, а.с. 52).

У відповідності до вимог ст. 32 закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта.

Згідно інформації, що міститься у листі № 10/26-6/2412/02/2 від 24.12.2019 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, відповідно до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо видачі, реєстрації документів, які надають право на виконання підготовчих і будівельних робіт за адресою АДРЕСА_4 (т.1, а.с. 43).

В листі Київського підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 12.12.2018 № 062/14-15356 (И-2018) міститься інформація про те, що інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_4 в архіві не існує. За матеріалами інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_1 під час інвентаризації станом на 03.08.2004 було встановлено, що будівлі літ. Б та літ. В знесені. В подальшому інвентаризація будівлі літ. Б за адресою: АДРЕСА_1 в бюро не замовлялась та не виконувалась (т.1, а.с. 64).

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань до ЄРДР 21.08.2019, внесено кримінальне провадження № 12019100070002921 за ч. 1 ст. 197-1 КК України (самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику) за заявою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) стосовно будівництва без необхідних дозвільних документів за адресою : АДРЕСА_1 (т. 1, а.с.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань до ЄРДР 23.06.2020 внесено кримінальне провадження № 12020100070002096 за ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою) за заявою адвоката Горун Н.М. в інтересах позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на підставі Ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва Васильченка О.В. від 20.02.2020 (т.1, а.с. 205-206).

В листі Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 26.12.2019 № 066-4439 міститься інформація про порушення відповідачем під час проведення будівельних робіт за адресою АДРЕСА_1, вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», що зафіксовано в акті № 10 про вчинення правопорушення від 27.03.2019 і до відповідача застосовано припис про усунення порушень № 10/п від 11.01.2019 (т.2 а.с. 28-29).

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок допущених порушень під час проведення будівельних робіт за адресою АДРЕСА_1, у відповідача було відсутнє право на проведення будівельних робіт.

Відповідач не надав суду доказів у підтвердження того, що на момент укладення угод з позивачами таких порушень не існувало, а також про те, що позивачі були попереджені про наявність зазначених проблем із будівництвом перед укладенням з ними правочинів і отриманням коштів за ними.

У відповідності до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України), кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд критично відноситься до інформації, яку повідомлено суду представником відповідача про наявність рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2020 року у справі № 640/16066/19 за позовом Приватного підприємства приватна студія архітектурно-художній фонд "АРТ" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування наказу № 371 від 29.12.2018 "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення", оскільки це рішення законної сили не набрало.

Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 липня 2022 року судові рішення, ухвалені судами у цій справі скасовано і направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції. А згідно з Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2022 року справу прийнято до провадження до суду першої інстанції.

Отже, як на момент укладення відповідачем договорів із позивачами, так і на даний час право відповідача на початок виконання будівельних робіт будинку АДРЕСА_1 скасовано, а наказ № 371 від 29.12.2018 є чинним.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно із ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

Збитками, у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Обставинами, які мають істотне значення, за вимогами ч. 1 ст. 229 ЦК України є обставини щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог співпозивачів про визнання недійсними попереднього договору купівлі-продажу квартири від 14 січня 2019 року та договору про забезпечення виконання зобов`язань від 14 січня 2019 року № 6/APT з додатком № 1, укладених між відповідачем та позивачем 1, попереднього договору купівлі-продажу квартири від 14 січня 2019 року та договору про забезпечення виконання зобов`язань від 14 січня 2019 року № 7/APT з додатком № 1, укладених між приватним відповідачем та позивачем 2, а також для відшкодування завданих співпозивачам збитків у подвійному розмірі.

Співпозивачі в позовній заяві також заявили вимоги про відшкодування з відповідача на користь кожного з них моральної (немайнової) шкоди в розмірі 100 000,00 грн.

Відповідно до п. 8, п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправним діянням заподіювача, та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У Постанові Великої Палати Верховного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц (провадження № 14-298цс18) зроблено правовий висновок, що моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Тобто, суд повинен з`ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.

При цьому, причинний зв`язок між протиправними діяннями заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв`язок як із поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди).

Так, в Постанові Верховного Суду у справі № 750/6330/17 зроблено висновок, що не всі негативні емоції досягають рівня страждання або ж приниження, які завдають моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, зокрема, інтенсивність, повторюваність протиправних дій, фізичні або психологічні наслідки, стан здоров`я. Верховним Судом зауважено, що саме позивач повинен довести, які саме дії спричинили страждання, яку саме шкоду вони заподіяли та в якому розмірі.

Отже, не кожне переживання, хвилювання є стражданням. Страждання - це відчуття сильного фізичного болю, глибоких душевних мук, а не будь-яка негативна емоція. Саме через страждання фізичної особи визначається поняття моральної шкоди, його характер та глибину потрібно доводити, щоб довести моральну шкоду.

У пункті 5 своєї Постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, та з чого позивач при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для справи.

Доказів на підтвердження того, що внаслідок дій відповідача, співпозивачі зазнали глибоких душевних страждань, що призвело до заподіяння їм моральної шкоди, суду не надано, тобто співпозивачами не доведено суду, яку саму шкоду заподіяно діями відповідача.

З врахуванням вищевикладеного, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України (надалі за текстом - ЦПК України), доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України на сторони покладено обов`язок доказування і подання доказів. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1 судовий збір в розмірі 12 688,93 грн., на користь позивача 2 судовий збір в розмірі 12 850,80 грн.

Керуючись ст. ст. 19, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного підприємства приватна студія архітектурно-художній фонд «АРТ», про визнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів - задовольнити частково;

Визнати недійсним попередній договір купівлі-продажу квартири від 14 січня 2019 року, укладений між приватним підприємством «Приватна студія архітектурно-художній фонд «АРТ» та ОСОБА_1 ;

Визнати недійсним договір про забезпечення виконання зобов`язань від 14 січня 2019 року № 6/APT з додатком № 1, укладений між приватним підприємством «Приватна студія архітектурно-художній фонд «АРТ» та ОСОБА_1 ;

Визнати недійсним попередній договір купівлі-продажу квартири від 14 січня 2019 року, укладений між приватним підприємством «Приватна студія архітектурно-художній фонд «АРТ» та ОСОБА_2 ;

Визнати недійсним договір про забезпечення виконання зобов`язань від 14 січня 2019 року № 7/APT з додатком № 1, укладений між приватним підприємством «Приватна студія архітектурно-художній фонд «АРТ» та ОСОБА_2 ;

Стягнути з приватного підприємства «Приватна студія архітектурно-художній фонд «АРТ» на користь ОСОБА_1 1 032 812,80 грн. (один мільйон тридцять дві тисячі вісімсот дванадцять) гривень 80 копійок;

Стягнути з приватного підприємства «Приватна студія архітектурно-художній фонд «АРТ» на користь ОСОБА_2 1 862 080,00 грн. (один мільйон вісімсот шістдесят дві тисячі вісімдесят) гривень;

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити;

Стягнути з приватного підприємства «Приватна студія архітектурно-художній фонд «АРТ» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 12 688 (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім) гривень 93 копійки;

Стягнути з приватного підприємства «Приватна студія архітектурно-художній фонд «АРТ» на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 12 850 (дванадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень 80 копійок;

Повне найменування сторін:

позивач 1 - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 );

позивач 2 - ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Приватне підприємство приватна студія архітектурно-художній фонд «АРТ» (адреса: 03056, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4А, офіс 149, код ЄДРПОУ 21506933);

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки) - повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду у письмовій формі з дотриманням вимог ст. 356 ЦПК України, - протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин;

Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано;

В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду;

Суддя Володимир ГРЕБЕНЮК