КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний номер справи: 758/585/20 Головуючий у суді першої інстанції: Гребенюк В.ВІ.
Номер провадження: 22-ц/824/7927/2020 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коцюрби О.П.,
суддів: Білич І.М., Іванченка М.М.
при секретарі - Перебитюку А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Горун Наталі Михайлівни на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 05 березня 2020 року про відмову у забезпеченні позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного підприємства Приватна студія архітектурно-художній фонд АРТ , про визнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів, -
ВСТАНОВИВ:
В Подільський районний суд міста Києва звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовом до Приватного підприємства Приватна студія архітектурно-художній фонд АРТ , про визнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів.
Позивачі просили суд: визвати недійсними укладені між Приватним підприємством Приватна студія архітектурно-художній фонд АРТ та ОСОБА_1 попередній договір та договір купівлі-продажу квартири від 14 січня 2019 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О зареєстрований в реєстрі за № 45, та договір про забезпечення виконання зобов`язань від 14 січня 2019 року № 6/АРТ з додатком № 1.
Застосувати правові наслідки недійсності зазначених правочинів. Стягнути з Приватного підприємства Приватна студія архітектурно-художній фонд АРТ на користь ОСОБА_1 у відшкодування збитків в подвійному розмірі 1 032 812,80 грн.
Стягнути з Приватного підприємства Приватна студія архітектурно-художній фонд АРТ на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 100 000,00 грн.
Визнати недійсними попередній договір купівлі-продажу квартири укладені 14 січня 2019 року між Приватним підприємством Приватна судія архітектурно-художній фонд АРТ і ОСОБА_2 посвідченні приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О., зареєстрований в реєстрі за № 47, та договір про забезпечення виконання зобов`язань від 14 січня 2019 року № 7/АРТ з додатком № 1.
Застосувати правові наслідки недійсності зазначених правочинів. Стягнути з Приватного підприємства Приватна студія архітектурно-художній фонд АРТ на користь ОСОБА_2 у відшкодування збитків в подвійному розмірі 1 862 080,00 грн.
Стягнути з Приватного підприємства Приватна студія архітектурно-художній фонд АРТ на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000.00 грн.
Разом із зверненням до суду з позовною заявою, представник позивачів - адвокат Горун Н.М. подала до суду заяву про забезпечення позову, у якій просила накласти арешт на грошові кошти в розмірі 3 094 892,80 грн., які належать Приватному підприємству Приватна студія архітектурно-художній фонд АРТ та знаходяться на його рахунку № UAUA НОМЕР_1 в КРУ КБ ПРИВАТБАНК , а також на всіх інших рахунках в банківських установах.
В обґрунтування заяви вказувала, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача може унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 05 березня 2020 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Горун Н.М. оскаржила її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції нори процесуального права, просила ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 05 березня 2020 року скасувати, прийняти у справі нове судове рішення яким заяву про забезпечення позову задовольнити.
У відзиві на апеляційну скаргу, представник Приватного підприємства Приватна студія архітектурно-художній фонд АРТ - адвокат Тюменцева Т.Ю. проти доводів апеляційної скарги заперечила посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Просила, апеляційну скаргу представника позивачів - адвоката Горун Н.М. залишити без задоволення, а ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 05 березня 2020 року залишити без змін.
За змістом ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до ст.ст. 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи за адресами, які були зазначені в матеріалах справи.
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Горун Н.М. апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити.
Представник відповідача - адвокат Тюменцева Т.Ю. проти доводів апеляційної скарги заперечила, просила апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Горун Н.М. залишити без задоволення, а ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 05 березня 2020 року залишити без змін.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Горун Н.М. підлягає задоволенню, а ухвала Подільського районного суду міста Києва від 05 березня 2020 року скасуваннюз наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, Подільський районний суд міста Києва своє рішення мотивував недоведеністю правових підстав для забезпечення позову саме шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За правилами ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
В ст. 41 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Судовий захист повинен бути ефективним, що вимагає ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Також слід зазначити, що ст. 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При здійсненні судочинства, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ).
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Статтею 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо визнання недійсними договорів та стягнення грошових коштів.
Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є визнання недійсними договорів та стягнення з Приватного підприємства Приватна студія архітектурно-художній фонд АРТ збитків на користь ОСОБА_1 у розмірі 1 032 812,80 грн. та на користь ОСОБА_2 - 1 862 080,00 грн., а також стягнення з відповідача на користь позивачів моральної шкоди по 100 000,00 грн. кожному.
З урахуванням предмету та ціни позову, колегія суддів вважає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі позовних вимог є спів мірними заявленим вимогам, та такими, що спрямовані на реальний захист прав позивачів у випадку задоволення позовних вимог.
При цьому, суд звертає увагу, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у сумі 3 094 892,80 грн. не становитиме надмірного обтяження прав відповідача.
З урахуванням норм процесуального законодавства, роз`яснень Верховного Суду, виходячи з оцінки доводів позивачів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог позивачів щодо забезпечення позову та доказів, наданих в обґрунтування таких доводів, суд першої інстанції помилково не застосував заходи забезпечення позову, а відтак ухвала Подільського районного суду міста Києва від 05 березня 2020 року підлягає скасуванню, з ухваленням у справі нового судового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 365, 367, 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Горун Наталі Михайлівни задовольнити.
Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 05 березня 2020 року скасувати.
Прийняти у справі постанову, якою заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Горун Наталі Михайлівни задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі заявлених позовних вимог у сумі 3 094 892,80 грн, які належать Приватному підприємству Приватна студія архітектурно-художній фонд АРТ та знаходяться на його рахунку № НОМЕР_2 в КРУ КБ ПРИВАТБАНК , а також на всіх інших рахунках в банківських установах.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: О.П. Коцюрба
Судді: І.М. Білич
М.М. Іванченко
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.11.2020 |
Оприлюднено | 23.12.2020 |
Номер документу | 93737851 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Коцюрба Олександр Петрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні