ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"17" березня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/319/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
секретар судового засідання Курко Ю.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Скок В.С.;
від відповідача: Ворошилова Д.Ю.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія СЕНАТ (65082, м. Одеса, Сабанєєв міст, 3, код ЄДРПОУ 33016720);
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю РЕНТ КОНТРОЛ (02152, м. Київ, пр-т Тичини, 20, код ЄДРПОУ 39886975);
про визнання недійсним договору, стягнення збитків
1. Суть спору.
ТОВ ЮК «СЕНАТ» звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою (вх.№334/21 від 07.02.2022) до ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ», в якій просить суд (з урахуванням заяви (вх.№16153/22) про зміну предмета позову):
-визнати недійсним Договір оренди нежитлової будівлі №РК-15/04/19 від 15.04.2019;
-визнати недійсною Додаткову угоду №1 від 15.04.2019 до Договору оренди нежитлової будівлі №РК-15/04/19 від 15.04.2019;
-визнати недійсним Договір оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстровано в реєстрі за №274;
-визнати недійсним Додатковий договір №1 від 24.01.2020, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстровано в реєстрі за №275, до Договору оренди частини нежитлової будівлі №274 від 24.01.2020;
-визнати недійсним Додатковий договір №2 від 25.01.2020 до Договору оренди частини нежитлової будівлі №274 від 24.01.2020;
-визнати недійсним Додатковий договір №3 від 26.01.2020 до Договору оренди частини нежитлової будівлі №274 від 24.01.2020;
-визнати недійсним Додатковий договір №4 від 01.02.2020 до Договору оренди частини нежитлової будівлі №274 від 24.01.2020;
-визнати недійсним Додатковий договір №5 від 01.04.2020 до Договору оренди частини нежитлової будівлі №274 від 24.01.2020;
-визнати недійсним Додатковий договір №6 від 01.08.2020 до Договору оренди частини нежитлової будівлі №274 від 24.01.2020;
-визнати недійсним Додатковий договір №7 від 06.10.2020 до Договору оренди частини нежитлової будівлі №274 від 24.01.2020;
-визнати недійсним Додатковий договір №8 від 24.11.2020 до Договору оренди частини нежитлової будівлі №274 від 24.01.2020;
-визнати недійсним Додатковий договір №9 від 01.01.2021 до Договору оренди частини нежитлової будівлі №274 від 24.01.2020;
-визнати недійсним Додатковий договір №10 від 07.06.2021 до Договору оренди частини нежитлової будівлі №274 від 24.01.2020;
-стягнути з ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» на користь ТОВ ЮК «СЕНАТ» збитки у розмірі 39252629,80 грн., а також судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані правочини, укладено з порушенням приписів ст. ст. 13, 92, 203, 237, 238 Цивільного кодексу України та ст. ст. 6, 44 Господарського кодексу України, що свідчить про наявність правових підстав для визнання, у відповідності до ст. ст. 215, 232 Цивільного кодексу України, зазначених правочинів недійсними, а також про наявність у позивача, відповідно до ч. 2 ст. 232 Цивільного кодексу України, права вимагати від відповідача, відшкодування збитків, завданих йому у зв`язку із вчиненням оскаржуваних правочинів.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.02.2022 за результатами розгляду матеріалів даної позовної заяви, в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України, позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення відповідних недоліків.
14.04.2022 до суду від ТОВ ЮК «СЕНАТ» надійшла заява про усунення недоліків (вх. ГСОО №6481/22), відповідно до якої позивачем усунуто встановлені судом недоліки та заявлено клопотання про поновлення строку для усунення недоліків у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та введення в Україні воєнного стану, що зумовило простій на підприємстві ТОВ ЮК «СЕНАТ».
Ухвалою суду від 18.04.2022 було поновлено ТОВ ЮК «СЕНАТ» пропущений строк для усунення недоліків позовної заяви у справі №916/319/22, відкрито провадження у справі №916/319/22 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.
У судовому засіданні 18.05.2022 суд ухвалою у протокольній формі відклав розгляд справи на 01.06.2022.
01.06.2022 судом отримано від ТОВ ЮК «СЕНАТ» заяву (вх№9426/22) про збільшення позовних вимог.
У судовому засіданні 01.06.2022 суд ухвалою у протокольній формі оголосив відкладення розгляду справи на 13.07.2022.
13.07.2022 судом отримано від ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» відзив (вх.№13005/22).
Судове засідання по справі №916/319/22, призначене на 13.07.2022 о 12:00, не відбулося у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 14.07.2022 було призначено розгляд справи №916/319/22 на 17.08.2022.
01.08.2022 до суду від ТОВ ЮК «СЕНАТ» надійшла відповідь (вх.№15020/22) на відзив.
16.08.2022 судом отримано від ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» заперечення (вх.№16366/22).
У судовому засіданні 17.08.2022 суд оголосив ухвалу у прокольній формі про відкладення підготовчого засідання на 29.08.2022.
У судовому засіданні 29.08.2022 суд оголосив протокольну ухвалу про перерву на 14.09.2022 о 16:30.
01.09.2022 судом отримано від ТОВ ЮК «СЕНАТ» заяву (вх.№2-734/22) про забезпечення позову, в якій позивач просив суд накласти арешт на грошові кошти ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» в межах суми 28613662,15 грн., які знаходяться та будуть знаходитись на банківських рахунках ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ».
Ухвалою суду від 05.09.2022 заяву (вх.№2-734/22 від 01.09.2022) ТОВ ЮК «СЕНАТ» про забезпечення позову у справі №916/319/22 задоволено. Вжито заходи забезпечення позову у справі №916/319/22 шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕНТ КОНТРОЛ» (02152, м. Київ, пр-т Тичини, 20, код ЄДРПОУ 39886975), які знаходяться та будуть знаходитись на рахунках, відкритих у будь-яких банківських та/або фінансових установах, а також які будуть виявлені в ході виконавчого провадження, в межах суми 28613662/двадцять вісім мільйонів шістсот тринадцять тисяч шістсот шістдесят дві/грн. 15 коп.
14.09.2022 судове засідання не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.
Ухвалою суду від 15.09.2022 було призначено судове засідання на 10.10.2022 о 15:00.
Судове засідання, яке було призначено на 10.10.2022 о 15:00, у призначений час не відбулося у зв`язку з тривалою повітряною тривогою протягом дня і загрозою масованих ракетних ударів з боку агресора, про що Господарським судом Одеської області було розміщено відповідне оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада України».
Ухвалою суду від 12.10.2022 було призначено розгляд справи на 07.11.2022.
07.11.2022 від ТОВ «ЮК «СЕНАТ» до Суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. 24958/22).
У судове засідання 07.11.2022 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився. При цьому, у судовому засіданні 07.11.2022 суд проголосив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 05.12.2022.
У судове засідання 05.12.2022 з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився. У судовому засіданні 05.12.2022 суд проголосив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 22.12.2022.
06.12.2022 від ТОВ «ЮК «СЕНАТ» до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 27644/22).
22.12.2022 року від ТОВ «ЮК «СЕНАТ» до суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. №29288/22).
У судовому засіданні 22.12.2022 судом було оголошено ухвалу у протокольній формі про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 30.01.2023.
23.12.2022 року від ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» до суду надійшли заперечення на клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх.№29431/22).
У судовому засіданні 30.01.2023 суд оголосив перерву у розгляді справи до 27.02.2023.
У судовому засіданні 27.02.2023 суд оголосив перерву у розгляді справи до 16.03.2023.
17.03.2023 після виходу з нарадчої кімнати судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
3. Аргументи учасників справи.
3.1. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія «СЕНАТ»:
ТОВ ЮК «СЕНАТ» (код ЄДРПОУ 33016720) зареєстровано як юридична особа 08.06.2004, номер запису про державну реєстрацію 15561200000002548. Одним з основних видів економічної діяльності є - код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
ОСОБА_1 на праві власності належить 100 % частки у статутному капіталі вищевказаного Товариства.
ТОВ ЮК «СЕНАТ» на підставі Свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 18.10.2010, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, є власником нежитлової будівлі торгово-офісного центру « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 3670,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Єдиним джерелом доходу ТОВ ЮК «СЕНАТ» є надання в оренду вищевказаної нежитлової будівлі торгово-офісного центру «Марсель».
Влітку 2016 року ОСОБА_1 прийнято рішення про розірвання шлюбу із її чоловіком ОСОБА_2 . Восени цього ж року ОСОБА_3 (нині покійний), який є знайомим ОСОБА_1 , порекомендував останній ОСОБА_4 , як висококваліфікованого юриста та адвоката.
Після перемовин та обговорень з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 прийнято рішення щодо представництва останнім її прав та інтересів у переговорах та процесі розірвання шлюбу і поділу майна з ОСОБА_2 , які тривали протягом 2017-2019 рр. Також, між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 досягнуто домовленостей щодо подальшої тимчасової співпраці для правильної та грамотної структуризації її активів та бізнесу.
В 2018 році ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_1 , що належний ТОВ ЮК «СЕНАТ» об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля торгово-офісного центру «Марсель», загальною площею 3670,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , потребує якісного управління, на яке він та його співробітники спроможні. Вмовивши ОСОБА_1 надати їм відповідні довіреності та доступ до управління, останні перевели на свої підконтрольні підприємства управління та обслуговування торгово-офісного центру.
Тобто, позивач вважає, що фактично управління ТОВ ЮК «СЕНАТ» (керівництво, бухгалтерія, управління клієнт-банком тощо) та вищевказаним торгово-офісним центром «Марсель» перейшло до ОСОБА_4 та підконтрольних йому осіб.
Рішенням учасника ТОВ ЮК «СЕНАТ» № 03/01-20 від 03.01.2020, яке від імені ОСОБА_1 підписано підконтрольною ОСОБА_4 особою - ОСОБА_5 , призначено з 03.01.2020 ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ) директором ТОВ ЮК «СЕНАТ».
У зв`язку із призначенням ОСОБА_6 на посаду директора ТОВ ЮК «СЕНАТ», 03.01.2020 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
На початку 2020 року ОСОБА_1 стало відомо, що директор ТОВ ЮК «СЕНАТ» ОСОБА_6 уклав 24.01.2020 збитковий договір оренди торгово-офісного центру «Марсель» строком на 10 років з невигідними для ТОВ ЮК «СЕНАТ» умовами.
На неодноразові заперечення ОСОБА_1 стосовно зазначеного Договору оренди, ОСОБА_4 запевняв її, що даний Договір буде розірвано в найближчому майбутньому, однак зазначений Договір так і не було розірвано.
26 січня 2020 року ОСОБА_1 , як учасником ТОВ ЮК «СЕНАТ», прийнято рішення № 1-01/2020 від 26.01.2020, яким звільнено з посади директоратов ЮК «СЕНАТ» ОСОБА_6 та призначено на посаду директора ОСОБА_7 .
В липні 2021 року представником ТОВ ЮК «СЕНАТ» отримано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Синиці Т.В. дублікат оскаржуваного Договору оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020, який зареєстровано в реєстрі за №274.
Як вбачається з тексту Договору оренди частини нежитлової будівлі, даний Договір укладено 24.01.2020 між ТОВ ЮК «СЕНАТ» (код ЄДРПОУ 33016720), як «Орендодавцем», в особі директора ОСОБА_6 , та ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» (код ЄДРПОУ 39886975), як «Орендарем», в особі директора Побережного Євгена Валерійовича. Даний Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстровано в реєстрі за № 274.
Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлової будівлі торгово-офісного центру «МАРСЕЛЬ» (далі - Об`єкт оренди) площею 2733,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Пунктом 12.2 Договору передбачено, що у випадку розірвання даного Договору з вини (ініціативи) Орендодавця, Орендодавець зобов`язаний сплатити на користь Орендаря штрафну санкцію у розмірі 10 000 000,00 грн.
24 січня 2020 року також між ТОВ ЮК «СЕНАТ» (код ЄДРПОУ 33016720), як «Орендодавцем», в особі директора Поліщука Віктора Миколайовича, та ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» (код ЄДРПОУ 39886975), як «Орендарем», в особі директора Побережного Євгена Валерійовича, укладено Додатковий договір № 1 від 24.01.2020 до Договору оренди частини нежитлової будівлі, посвідченого Синицею Т.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24.01.2020 за р. № 274.
Відповідно до пункту 1 Додаткового договору, Сторони домовились, що орендна плата за користування Об`єктом оренди нараховується виходячи із розрахунку вартості 1 (одного) м2 орендної площі у розмірі 60 грн. з ПДВ.
Також, представником ТОВ ЮК «СЕНАТ» отримано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Синиці Т.В. копію рішення учасника ТОВ ЮК «СЕНАТ» № 03/01/-20 від 03.01.2020, підписаного від імені ОСОБА_1 підконтрольною ОСОБА_4 особою - ОСОБА_5 , яким надано згоду (уповноважено) директора Товариства - ОСОБА_6 , на вчинення будь-яких правочинів, в тому числі значних правочинів, відносно яких вартість майна, робіт або послуг, що є предметом таких правочинів, перевищує вартість 50 відсотків вартості чистих активів Товариства, в тому числі, але не виключно, на укладання договору оренди нежитлової будівлі семиповерхового торгово-офісного центру з мансардою «Марсель», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на термін 10 років на комерційних умовах, визначених директором Товариства на власний розсуд.
Згідно Додаткового договору № 1 від 24.01.2020 до Договору оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020 № 274, розмір орендної плати за 1 кв.м. в нежитловій будівлі торгово-офісного центру «Марсель» становить 60 грн., з ПДВ, що є значно менше, аніж ринкова вартість оренди за 1 кв.м. в даному об`єкті.
Так, згідно Висновку експерта № 759-1/08/2021 від 11.08.2021 за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи, підготовленого судовим експертом Свістуновим Ігорем Сергійовичем, ринкова величина орендної плати одиничного показника для вбудованих нежитлових приміщень будівлі торгово-офісного центру «МАРСЕЛЬ», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 24 січня 2020 року становить 390 грн./міс. за м2 з урахуванням ПДВ.
З викладеного вбачається, що вартість оренди за 1 кв.м. в нежитловій будівлі торгово-офісного центру «Марсель», яка визначена оспорюваним Договором оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020 № 274, більш ніж в 6 разів є меншою від ринкової вартості оренди за 1 кв.м. в даному об`єкті., що дає підстави вважати, що спірний Договір оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020 № 274 (з урахуванням Додаткового договору № 1 від 24.01.2020) для позивача є збитковим.
При цьому, згідно умов оспорюваного договору, строк його дії становить 10 років, та позивач позбавлений можливості в односторонньому порядку розірвати такий договір, а у разі розірвання даного договору з вини (ініціативи) позивача, останній зобов`язаний сплатити на користь Відповідача штраф у розмірі 10 000 000,00 гри.
Як вказує позивач, очевидним є той факт, що як директор ТОВ ЮК «СЕНАТ» Поліщук В.М., так і директор ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» ОСОБА_8 розуміли, що дії сторін укладеного правочину не є економічно вигідними для позивача, а є збитковими.
Отже, за твердженням позивача, мають місце обставини, за яких колишній директор ТОВ ЮК «СЕНАТ» Поліщук В.М., виступаючи від імені вказаного товариства, вчинив спірний правочин, яким фактично позбавлено Позивача права управління та розпорядження частиною нежитлової будівлі торгово-офісного центру «Марсель», яке безпосередньо задіяне у господарській діяльності ТОВ ЮК «СЕНАТ».
На думку позивача, наведене дає підстави дійти висновку, що дії представника Позивача ОСОБА_6 щодо надання в оренду строком на 10 років частини вказаної нежитлової будівлі за орендну плату, яка більш ніж в шість разів є меншою, ніж ринкова вартість оренди за 1 кв.м. в даному об`єкті, вчиненими в інтересах Позивача, не є добросовісними та розумними, виходячи з обставин господарської діяльності Позивача.
З огляду на викладене, позивач вважає, що дії представника Позивача ОСОБА_6 при вчинені оскаржуваного Договору не відповідають закріпленим в положеннях ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України засадам представництва юридичної особи її органами управління (добросовісності, розумності, логічності, спрямованості на досягнення мети здійснення господарської діяльності), адже фактичним наслідком вчинення ним спірного правочину стало позбавлення ТОВ ЮК «СЕНАТ» права управління та розпорядження частиною нежитлової будівлі торгово-офісного центру «Марсель» та втрата можливості отримання прибутку від провадження своєї діяльності. Фактично, спірний правочин спрямований на задоволення особистих інтересів представника Позивача Поліщука В.М., який діяв в інтересах ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ», якому передано в оренду за безцінь частину нежитлової будівлі торгово-офісного центру «Марсель» площею 2733,9 кв.м.
Позивач вважає, що оспорюваний Договір оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020 № 274 вчинений внаслідок зловмисної домовленості колишнього представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , колишнього директора ТОВ ЮК «СЕНАТ» ОСОБА_6 , із директором ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» ОСОБА_8 та власниками вказаного підприємства ОСОБА_4 та ОСОБА_9 .
Підтвердженням того, що оскаржуваний Договір оренди № 274 від 24.01.2020 є збитковим є також укладені до даного договору додаткові договори №№ 2-10, оскільки згідно Додаткових договорів №№ 4-6 до Договору оренди № 274 від 24.01.2020, відповідач в період з 01.02 по 31.12.2020 користувався Об`єктом оренди майже безкоштовно; сума в розмірі 11 728 431 грн. (це розмір прибутку, який позивач міг би отримати від надання в оренду частини спірної нежитлової будівлі за період з 01.02.2020 по 31.12.2020) є набагато більшою, аніж сума в розмірі 490 000 грн. (це сума, яку начебто відповідач зобов`язаний був сплатити за оренду частини спірної нежитлової будівлі за період з 01.02.2020 по 31.12.2020). Згідно Додаткового договору №9 від 01.01.2021 до Договору оренди № 274 від 24.01.2020, Орендну плату за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 визначено в розмірі 1 184 986,52 грн. за весь Об`єкт оренди, водночас, з урахуванням ринкової вартості оренди в місяць за 1 кв.м. в нежитловій будівлі торгово-офісного центру «Марсель», за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 позивач міг би отримати прибуток від надання в оренду частини спірної нежитлової будівлі в розмірі 12 794 652 грн.; згідно додаткових договорів № 7 від 06.10.2020, № 8 від 24.11.2020 та № 10 від 07.06.2021 позивач фактично не отримував від відповідача частини нежитлової будівлі торгово-офісного центру «Марсель», на які начебто зменшувався розмір Об`єкта оренди, а тому у позивача відсутні підстави вважати, що до 15.07.2022 у відповідача знаходилась у користуванні частина нежитлової будівлі торгово-офісного центру «Марсель» площею, меншою ніж передбачено Договором оренди № 274 від 24.01.2020, тобто меншою ніж 2733,9 кв.м.
Посилаючись на Висновок експерта № 897-1/08/2022 від 16.08.2022 за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи, підготовленого судовим експертом Свістуновим Ігорем Сергійовичем, позивач зазначає, що ринкова величина орендної плати одиничного показника для вбудованих нежитлових приміщень будівлі торгово-офісного центру «МАРСЕЛЬ», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 15 квітня 2019 року становить 339 грн./міс. за м2 з урахуванням ПДВ.
Отже позивач стверджує, що вартість оренди за 1 кв.м. в нежитловій будівлі торгово- офісного центру «Марсель», яка визначена спірним Договором оренди № РК-15/04/19 від 15.04.2019 (з урахуванням змін та доповнень), є значно меншою від ринкової вартості оренди за 1 кв.м. в даному об`єкті, що також дає підстави вважати, що спірний Договір оренди № РК-15/04/19 від 15.04.2019 (з урахуванням змін та доповнень) для позивача є збитковим.
На думку позивача, очевидним є той факт, що як представник ТОВ ЮК «СЕНАТ» Омельчук І.А., так і директор ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» Побережний Є.В., які є рідними братами, розуміли, що дії сторін укладеного правочину не є економічно вигідними для позивача, тобто є збитковими.
Таким чином, передача від імені ТОВ ЮК «СЕНАТ» в оренду ТОВ «РЕНТКОНТРОЛ» за оскаржуваними Договором оренди № РК-15/04/19 від 15.04.2019 та Договором оренди № 274 від 24.01.2020 нежитлової будівлі торгово-офісного центру «Марсель», позбавила ТОВ ЮК «СЕНАТ», як власника, права на управління та розпорядження належним йому майном, а саме визначення юридичної долі цього майна.
Враховуючи викладене, позивач вважає, що спірні Договір оренди № РК-15/04/19 від 15.04.2019 (з урахуванням змін та доповнень) та Договір оренди № 274 від 24.01.2020 (з урахуванням з мін та доповнень), вчинені внаслідок зловмисної домовленості колишнього представника ОСОБА_1 та ТОВ ЮК «СЕНАТ» - ОСОБА_5 , колишнього директора ТОВ ЮК «СЕНАТ» ОСОБА_6 , із директором ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» ОСОБА_8 та власниками вказаного підприємства ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , у зв`язку з чим такі договори та додаткові угоди/додаткові договори, якими вносились зміни, підлягають визнанню недійсними.
Щодо стягнення збитків позивач зазначає, що наведені вище обставини дають підстави для однозначного висновку, що оскаржувані Договір оренди № РК-15/04/19 від 15.04.2019 (з урахуванням змін та доповнень) та Договір оренди № 274 від 24.01.2020 (з урахуванням змін та доповнень), вчинені (укладені) саме в інтересах ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ», якому на значний період за безцінь передано нежитлову будівлю торгово-офісного центру «Марсель».
За таких обставин, позивач вважає доведеною (з огляду на викладені вище обґрунтування) наявність протиправної поведінки Відповідача (яка знайшла своє вираження у зловмисній домовленості із третіми особами) під час укладання спірного договору оренди.
Зміст оскаржуваних правочинів не відповідає справжньому волевиявленню ТОВ ЮК «СЕНАТ» як суб`єкта господарювання, а був спрямований виключно на задоволення інтересів ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ», якому за безцінь передано в оренду на тривалий термін нежитлову будівлю торгово-офісного центру «Марсель».
З огляду на це, протиправна поведінка відповідача (яка полягає у зловмисній домовленості із представниками позивача, направленій на укладання спірних правочинів на невигідних для Позивача умовах) має безпосередній причино-наслідковий зв`язок із збитками завданими ТОВ ЮК «СЕНАТ» (які складаються з упущеної вигоди, недоотриманої Позивачем внаслідок укладання спірних договорів на відповідних умовах).
Також позивач зазначає про наявність вини відповідача у протиправній поведінці останнього, яка була виражена саме у формі зловмисного умислу, оскільки відповідач розумів (передбачав) всі негативні наслідки від своєї поведінки (укладання спірних договорів на вкрай невигідних для Позивача умовах) і свідомо бажав їх настання (розуміючи вигоду, яку отримує ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ», на що власно і була направлена така протиправна поведінка).
При цьому, реальна можливість отримання позивачем відповідних доходів (у певному розмірі) підтверджується вказаними вище Висновками експерта № 759/08/2021 від 11.08.2021 та № 897-1/08/2022 від 16.08.2022, якими визначена саме реальна ринкова величина орендної плати одиничного показника для вбудованих нежитлових приміщень будівлі торгово-офісного центру «МАРСЕЛЬ», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 15 квітня 2019 року на рівні 339 грн./міс. за м2 з урахуванням ПДВ, а станом на 24 січня 2020 року на рівні 390 грн./міс. за м2 з урахуванням ПДВ.
Враховуючи викладене, відповідно до ч. 2 ст. 232 ЦК України позивач вимагає від ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ», як другої сторони оскаржуваних Договору оренди № РК-15/04/19 від 15.04.2019 та Договору оренди № 274 від 24.01.2020, відшкодування збитків, завданих йому у зв`язку із вчиненням оскаржуваних правочинів в розмірі 39 252 629,80 грн.
3.2. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТ КОНТРОЛ»:
У своєму відзиві відповідач повідомив суду, що Договором не порушено прав інших осіб, не завдано шкоди довкіллю або культурній спадщині, Договір не вчинявся з наміром завдати шкоди іншій особі, з дотриманням моральних засад суспільства, а отже жодного порушення ст. 13 ЦК України при укладанні Договору немає.
При укладанні Договору та Додаткового договору виконавчі органи сторін правочину діяли відповідно до установчих документів, закону, в інтересах юридичних осіб, добросовісно, розумно, без перевищення своїх повноважень, а отже жодного порушення приписів ст. 92 ЦК України немає.
Договір та Додатковий договір вчинено особами з необхідним обсягом цивільної дієздатності, волевиявлення учасників при укладанні Договору та Додаткового договору було вільним на відповідало внутрішній волі сторін, про що зазначено в преамбулі Договору, правочин спрямований на реальне настання правових наслідків (Відповідач отримав нежитлову будівлю в оренду; Позивач отримував кошти за Договором, складав та реєстрував податкові накладні), а отже жодного порушення ст. 203 ЦК України немає.
Договір та Додатковий договір було підписано одноособовим виконавчим органом ТОВ «ЮК «СЕНАТ» та одноособовим виконавчим органом ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ», які діяли на підставі Статутів Товариств, а отже жодного порушення ст. 237 ЦК немає.
Договір та Додатковий договір не був укладений в інтересах директора ТОВ «ЮК «СЕНАТ», ОСОБА_6 не стороною Договору, жодних доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_6 станом на момент укладання Договору був представником ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» і уклав Договір на шкоду інтересам ТОВ «ЮК «СЕНАТ» Позивачем не надано, а отже виключається порушення приписів ст. 238 ЦК України.
Також відповідач зазначає про те, що вимога про стягнення збитків є похідною вимогою, а оскільки підстав для визнання Договору недійсним за ч. 1 ст. 232 ЦК України не має, то, відповідно зазначена похідна вимога не може бути задоволена.
Між тим, на думку відповідача, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження вже завданих йому збитків.
Відповідач вважає, що немає жодних доказів зловмисної домовленості представника однієї сторони правочину з іншою стороною правочину на момент укладання правочину, тобто директора ТОВ «ЮК «СЕНАТ» ОСОБА_6 та директора ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» ОСОБА_8 , окрім того немає жодних доказів навіть і зловмисної домовленості із третіми особами, як це намагається донести Позивач своїми абсурдними виразами, які не узгоджуються з нормами права.
ТОВ «ЮК «СЕНАТ» отримувало орендну плату в узгодженому розмірі, орендна плата складає не 60 грн. за 1 кв.м., Позивач робить голослівні заяви, при цьому не підкріплюючи зазначене жодними доказами.
В діях ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» не існувало та не існує жодної протиправної поведінки, навпаки зараз своїми діями ТОВ «ЮК «СЕНАТ» демонструє протиправну поведінку.
Щодо наявності збитків, відповідач посилається на те, що позивач зазначає брехливі відомості щодо встановленого розміру орендної плати на рівні 60 грн. за 1 кв.м., а обраховує свої збитки на підставі Висновку експерта №759/08/2021 від 11.08.2021 року за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи, підготовленого судовим експертом Свістуновим Ігорем Сергійовичем, яким встановлено, не зрозуміло з яких даних, уявну ринкову величину орендної плати, стверджуючи про те, що наведені обставини дають підстави для однозначного висновку, що понесені Позивачем збитки підтверджені конкретними підрахунками і доказами, що вказує на доведеність останнім наявності чергового елементу складу відповідного правопорушення.
Позивач безпідставно розраховує свій уявний прибуток на підставі Висновку експерта, з розрахунку 390 грн. за 1 кв. м., та шляхом віднімання від нібито уявного прибутку грошових коштів отриманих від Відповідача на розрахунковий рахунок визначає про певний розмір грошових коштів, які нібито міг отримати від надання в оренду.
Експерт ОСОБА_10 перевищив свої повноваження щодо визначення ринкової вартості оренди за 1 кв. м., за результатами оціночно-будівельної експертизи, оскільки маючи експертну кваліфікацію 10.10. «Визначення оціночної вартості будівельних об`єктів та споруд» має права на визначення саме ВАРТОСТІ об`єктів, а не визначення ринкової вартості оренди за 1 кв.м. оціночно-будівельною експертизою.
Твердження позивача про те, що в Додатковому договорі №1 від 24.01.2020 до Договору оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020 розмір орендної плати за користування 1 кв. м. Об`єкта оренди визначено саме за рік. а не за місяць, не відповідають дійсності, та спростовуються положеннями Договору та укладених між Сторонами Додаткових договорів
Стосовно твердження позивача про те, що період дії спірного договору, з урахуванням ринкової вартості оренди в місяці, за 1 кв. м. міг би отримати більш ніж 25 000 000 гривень від надання в оренду частини нежитлової будівлі площею 2733,9 кн.м., і це дає підстави однозначно констатувати, що спірний Договір є збитковим, відповідач зазначає, що з положень Договору вбачається, що у позивача наявне право на ініціювання зміни розміру орендної плати, ініціювання внесення змін та доповнень до Договору, проте з моменту складання Договору, Додаткового договору №№1,2 позивач не звертався до ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» з відповідними листами, відсутні відомості щодо звернення Позивача до суду щодо зміни договору, додаткових угод в судовому порядку.
При цьому, відповідач вказує, що позивач уклавши спірний правочин, отримував та отримує прибуток у вигляді орендної плані за Договором; жадав наслідків, пов`язаних з укладанням договору; з моменту укладення Договору до подання позовної заяви до суду (2 роки 14 днів) не заперечував дійсність Договору, проте у подальшому зі спливом певного проміжку часу, зайняв протилежну позицію та став заперечувати дійсність Договору.
Щодо тверджень Позивача про те, що згідно умов оспорюваного договору строк його дії становить 10 років, та Позивач позбавлений можливості в односторонньому порядку розірвати такий договір, а у разі розірвання даною договору з вини (ініціативи) Позивача, останній зобов`язаний сплатити на користь Відповідача штраф у розмірі 10 000 000 гривень, відповідач зазначає, що як вбачається з положень Договору він не може бути розірваний (припинений) в односторонньому порядку, проте положення щодо сплати штрафної санкції не стосується одностороннього розірвання, воно стосується саме розірвання договору з вини Орендодавця.
Позивач робить голослівні заяви щодо нібито збитковості Договору, при цьому не надає жодних належним, допустимих, достатніх доказів на підтвердження цього твердження.
Позивач використовуючи своє право як власника майна на передання майна у найм (оренду) уклав з Відповідачем Договір оренди частини нежитлової будівлі. Договору на управління майном, відповідно до ст.ст, 1029-1045 ЦК України, між сторонами не укладено, а отже твердження щодо позбавлення права управління є безпідставним. Крім того, у Позивача наявне право та можливість перевіряти стан, цільове використання Об`єкта Оренди. Так, укладання Договору оренди жодним чином не позбавляє Позивача права на розпорядження нерухомим майном.
ТОВ «ЮК «СЕНАТ» за Договором, з урахуванням укладених між Сторонами Додаткових договорів, отримував та отримує прибуток у вигляді орендної плати від ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» про це зазначено самим Позивачем, ним же надані до суду виписки з банківського рахунку ТОВ «ЮК «СЕНАТ», отже твердження про нібито втрату можливості отримання прибутку спростовуються.
Жодних доказів, які б свідчили про наявність умислу та домовленості представника ТОВ «ЮК «СЕНАТ» та ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» не надано.
При посиланні позивача на приписи норми ст. 232 ЦК України, останній ніяким чином не доводить умислу в діях представника при укладенні спірного договору, а також зловмисної домовленості, тобто яким чином порушується права та законні інтереси при укладенні зазначеного договору. Окрім того, з наданих самим же Позивачем доказів, що містяться в матеріалах справи, вбачається, що директор ТОВ «ЮК «СЕНАТ» Поліщук В.М. уклав Договір правомірно без будь-яких порушень приписів норм чинного законодавства України та мав на це відповідні повноваження. Статутом ТОВ «ЮК «СЕНАТ» не встановлено жодних обмежень повноважень Директора Товариства.
4.Обставини справи, встановлені судом.
Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична компанія «СЕНАТ» (код ЄДРПОУ 33016720) зареєстровано як юридична особа 08.06.2004, номер запису про державну реєстрацію 15561200000002548. Основним видом діяльності товариства є - Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
ОСОБА_1 на праві власності належить 100 % частки у статутному капіталі вищевказаного Товариства.
Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична компанія «СЕНАТ», на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_3 7 від 18.10.2010, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, є власником нежитлової будівлі торгово-офісного центру «Марсель», загальною площею 3670,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Джерелом доходу ТОВ ЮК «СЕНАТ» є надання в оренду вищевказаної нежитлової будівлі торгово-офісного центру «Марсель».
15.04.2019 року між ТОВ ЮК «СЕНАТ» (Орендодавець), в особі представника - Омельчука Ігоря Аркадійовича, який діяв на підставі довіреності № 09/04-1 від 09.04.2019, та ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» (Орендар), в особі директора Побережного Євгена Валерійовича було укладено в простій письмовій формі договір оренди нежитлової будівлі № РК-15/04/19, за умовами п. 1.1 якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлову будівлю торгово-офісного центру «МАРСЕЛЬ» (далі - Об`єкт оренди) загальною площею 3670,7 кв.м., основною площею 3178,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Пунктом 1.4 договору оренди № РК-15/04/19 від 15.04.2019 передбачено, що Об`єкт оренди може використовуватись Орендарем для здійснення господарської діяльності Орендаря, в тому числі, але не виключно, з метою передачі приміщень Об`єкта оренди в суборенду.
Пунктом 2.1 договору оренди № РК-15/04/19 від 15.04.2019 передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом 2 років 11 місяців і закінчується о 23:59 год. останнього дня строку оренди.
За умовами п 5.1., 6.1 договору, Сторони погодили визначити розмір орендної плати Додатковою угодою № 1, що є невід`ємною частиною цього Договору; Сторони дійшли згоди визначити порядок оплати Орендарем орендної плати Додатковою угодою № 1, що є невід`ємною частиною нього Договору.
15.04.2019 між ТОВ ЮК «СЕНАТ» (Орендодавець), в особі представника - Омельчука Ігоря Аркадійовича, який діяв на підставі довіреності № 09/04-1 від 09.04.2019, та ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» (Орендар), в особі директора Побережного Євгена Валерійовича було укладено Додаткову угоду № 1 від 15.04.2019 до Договору оренди нежитлової будівлі № РК-15/04/19 від 15.04.2019, згідно з п. 1 якої сторони домовилися, що орендна плата за користування Об`єктом оренди нараховується виходячи із розрахунку вартості 1 (одного) м2 орендної площі у розмірі 133 грн. з ПДВ.
01.12.2019 між ТОВ ЮК «СЕНАТ» (Орендодавець), в особі директора Шульги К.В. та ТОВ «СИГМА ГРУПП» (орендар) в особі директора Омельчук Л.В., було укладено договір оренди частини нежитлової будівлі № СГ-1, за умовами якого орендодавець передає, а оренда приймає у строкове платне користування частину нежитлової будівлі торгово-офісного центру «МАРСЕЛЬ» (далі - Об`єкт оренди) загальною площею 919,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням єдиного учасника ТОВ ЮК «СЕНАТ» - ОСОБА_1 № 03/01-20 від 03.01.2020, яка володіє 100% статутного капіталу Товариства, від імені якої на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Галій Т.С. 30.12.2019 року за реєстровим №3731, діяв ОСОБА_5 , призначено з 03.01.2020 ОСОБА_6 на посаду директора Товариства з правом представляти Товариство у відносинах з третіми особами без довіреності, у зв`язку з чим 03.01.2020 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В цей же день, рішенням № 03/01/-20 єдиного учасника ТОВ ЮК «СЕНАТ» - ОСОБА_1 від 03.01.2020, від імені та інтересах якої за довіреністю діяв ОСОБА_5 , надано згоду (уповноважено) директору товариства - ОСОБА_6 , на вчинення будь-яких правочинів, в тому числі значних правочинів, відносно яких вартість майна, робіт або послуг, що є предметом таких правочинів, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства, в тому числі, але не виключно, на укладення договору оренди нежитлової будівлі семиповерхового торгово-офісного центру з мансардою «Марсель», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на термін 10 років на комерційних умовах, визначених директором товариства на власний розсуд.
Довіреністю від 08.01.2020, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрована в реєстрі за № 17, директор ТОВ ЮК «СЕНАТ» Поліщук В.М. надав повноваження ОСОБА_5 представляти інтереси товариства з правом серед іншого: підписувати (в тому числі у нотаріуса) від імені Товариства правочини/договори щодо розпорядження рухомим та нерухомим майном, в тому числі купівлі-продажу, дарування, іпотеки, застави, що належить Товариству на праві приватної власності, з чого воно б не складалось і де б воно не знаходилось; представляти інтереси Товариства в банківських та фінансових установах з усіх питань господарської діяльності Товариства, в тому числі відкривати від імені Товариства рахунку в банківських установах, розпоряджатися рахунками Товариства, в усіх банківських (фінансових) установах без винятку і незалежно від того, в якій валюті вони відкриті, з правом розпорядчого підпису, а також здійснювати будь-які інші дії в банківських установах чи інших підприємствах, установах, організаціях з усіх питань, що стосується відкриття та розпорядження рахунками Товариства; підписувати від імені Товариства будь-які документи, що стосуються господарської діяльності Товариства.
24.01.2020 між ТОВ ЮК «СЕНАТ» (Орендодавець), від імені та в інтересах якого, у межах наданих статутними документами та діючим цивільним законодавством, діяв директор - ОСОБА_6 , та ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» (Орендар), від імені та в інтересах якого, у межах наданих статутними документами та діючим цивільним законодавством, діяв директор - ОСОБА_8 , було укладено та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстровано в реєстрі за № 274 договір оренди частини нежитлової будівлі, за умовами п. 1.1 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування частину нежитлової будівлі торгово-офісного центру «МАРСЕЛЬ» (далі - Об`єкт оренди) площею 2733,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Пунктом 1.3 договору перебачено, що вартість Об`єкта оренди з урахуванням індексації складає 10 060 752,00 грн.
Згідно з п. 1.4 договору, Об`єкт оренди може використовуватись Орендарем для здійснення господарської діяльності Орендаря, в тому числі, але не виключно, з метою передачі приміщень Об`єкта оренди в суборенду.
За умовами п. 2.1 договору, останній набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом 10 (десяти) років і закінчується о 23:59 год. останнього дня строку оренди. Строк оренди починається з моменту передачі Об`єкту оренди, що засвідчується підписанням Сторонами Акту приймання-передачі Об`єкта оренди.
Орендодавець передає Орендарю у користування Об`єкт Оренди, що оформляється Актом приймання - передачі Об`єкта Оренди, який складається в двох примірниках і підписується Сторонами (їх повноважними представниками), і підтверджує факт передачі Об`єкта Оренди (п. 3.1 договору)
Пунктом 4.2.1 договору визначено, що Орендар має право передавати весь Об`єкт оренди або частину його приміщень у суборенду третім особам без письмової згоди Орендодавця.
Відповідно до п. 5.1 договору, Сторони погодили визначити розмір орендної плати Додатковою угодою № 1, що є невід`ємною частиною цього Договору.
Пунктом 5.3 договору встановлено, що Сторони погодили, що у випадку страхування Об`єкта оренди Орендарем, розмір орендної плати на період дії такого договору страхування зменшується вдвічі автоматично без підписання додаткових угод між Сторонами.
Згідно з п. 5.4 договору передбачено, що Сторони погодили, що на період проведення капітального ремонту розмір орендної плати встановлюється на рівні 5000,00 грн. на місяць за весь Об`єкт оренди без підписання додаткових угод між Сторонами.
Відповідно до п. 12.1 договору,даний Договір не може бути розірваний (припинений) в односторонньому порядку.
Пунктом 12.2 договору визначено, що у випадку розірвання даного Договору з вини (ініціативи) Орендодавця, Орендодавець зобов`язаний сплатити на користь Орендаря штрафну санкцію у розмірі 10 000 000,00 грн.
Зазначена у даному договорі частина нежитлової будівлі торгово-офісного центру «МАРСЕЛЬ» (далі - Об`єкт оренди) площею 2733,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , орендодавцем була передана орендарю, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі від 24.01.2020.
Також, 24.01.2020 року між ТОВ ЮК «СЕНАТ» (Орендодавець), від імені та в інтересах якого, у межах наданих статутними документами та діючим цивільним законодавством, діяв директор - ОСОБА_6 , та ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» (Орендар), від імені та в інтересах якого, у межах наданих статутними документами та діючим цивільним законодавством, діяв директор - ОСОБА_8 , було укладено Додатковий договір № 1 до Договору оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020 за реєстровим № 274, відповідно до пункту 1 якого, Сторони домовились, що орендна плата за користування Об`єктом оренди нараховується виходячи із розрахунку вартості 1 (одного) м2 орендної площі у розмірі 60 грн. з ПДВ.
У пункті 2 Додаткового договору № 1 Сторони домовились про наступний порядок оплати орендної плати:
2.1.Платіж по орендній платі за період користування Об`єктом оренди з 24.01.2020 по 23.01.2021 Орендар зобов`язаний здійснити у строк до 23.01.2021.
2.2.Платіж по орендній платі за період користування Об`єктом оренди з 24.01.2021 по 23.01.2022 Орендар зобов`язаний здійснити у строк до 23.01.2022...
25.01.2020 між ТОВ ЮК «СЕНАТ» (Орендодавець), від імені та в інтересах якого, у межах наданих статутними документами та діючим цивільним законодавством, діяв директор - ОСОБА_6 , та ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» (Орендар), від імені та в інтересах якого, у межах наданих статутними документами та діючим цивільним законодавством, діяв директор - ОСОБА_8 , було укладено Додатковий договір № 2 до Договору оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020 за реєстровим № 274, яким Сторони погодили, що Орендна плата за користування Об`єктом Оренди нараховується виходячи із розрахунку вартості 1 (одного) м2 орендованої площі у розмірі 133 грн. з ПДВ»; визначено порядок оплати орендної плати.
26.01.2020 між ТОВ ЮК «СЕНАТ» (Орендодавець), від імені та в інтересах якого, у межах наданих статутними документами та діючим цивільним законодавством, діяв директор - ОСОБА_6 , та ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» (Орендар), від імені та в інтересах якого, у межах наданих статутними документами та діючим цивільним законодавством, діяв директор - ОСОБА_8 , було укладено Додатковий договір № 3 до Договору оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020 за реєстровим № 274, яким п. 7.3 Договору викладено в новій редакції: «У випадку, якщо обставини форс-мажору тривають довше ніж 9 (дев`ять) місяців, кожна зі Сторін має Право розірвати цей Договір в односторонньому порядку, шляхом направлення іншій Стороні письмового повідомлення»;
Рішенням № 1-01/2020 засновника ТОВ ЮК «СЕНАТ» ОСОБА_1 від 26.01.2020 звільнено з посади директора ТОВ ЮК «СЕНАТ» ОСОБА_6 та призначено на посаду директора ОСОБА_7 .
01.02.2020 між ТОВ ЮК «СЕНАТ», як «Орендодавцем», в особі представника Омельчука І.А., який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 08.01.2020 за № 17, та ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ», як «Орендарем», в особі директора Побережного Є.В. було укладено Додатковий договір № 4 до Договору оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020 за реєстровим № 274, згідно з яким Сторони погодили, що розмір Орендної плати за період з 01.02.2020 по 31.03.2020 складає 240 000,00 грн. за весь Об`єкт оренди.
01.04.2020 між ТОВ ЮК «СЕНАТ», як «Орендодавцем», в особі представника Омельчука І.А., який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 08.01.2020 за № 17, та ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ», як «Орендарем», в особі директора Побережного Є.В. було укладено Додатковий договір № 5 до Договору оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020 за реєстровим № 274, яким Сторони погодили, що в період з 01.04.2020 по 31.07.2020 орендна плата не нараховується.
01.08.2020 між ТОВ ЮК «СЕНАТ», як «Орендодавцем», в особі представника Омельчука І.А., який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 08.01.2020 за № 17, та ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ», як «Орендарем», в особі директора Побережного Є.В. було укладено Додатковий договір № 6, яким Сторони погодили, що розмір Орендної плати за період з 01.08.2020 по 31.12.2020 складає 250 000,00 грн. за весь Об`єкт оренди.
06.10.2020 між ТОВ ЮК «СЕНАТ», як «Орендодавцем», в особі представника Омельчука І.А., який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 08.01.2020 за № 17, та ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ», як «Орендарем», в особі директора Побережного Є.В. було укладено Додатковий договір № 7 до Договору оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020 за реєстровим № 274, яким Сторони погодили зменшити площу орендованої нежитлової будівлі та викласти п. 1. розділу «Предмет договору» в наступній редакції: « 1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлової будівлі торгово-офісного центру «МАРСЕЛЬ» (далі Об`єкт Оренди), площею 2335,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
На виконання умов вказаного додаткового договору відповідач передав (повернув), а позивач прийняв об`єкт оренди, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 398,1 кв.м., що знаходиться на сьомому поверсі торгово-офісного центру з мансардою «Марсель», за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним актом приймання-передачі (повернення) від 06.10.2020.
24.11.2020 між ТОВ ЮК «СЕНАТ», як «Орендодавцем», в особі представника Омельчука І.А., який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 08.01.2020 за № 17, та ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ», як «Орендарем», в особі директора Побережного Є.В. було укладено Додатковий договір № 8 до Договору оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020 за реєстровим № 274, яким Сторони погодили зменшити площу орендованої нежитлової будівлі та викласти п. 1. розділу «Предмет договору» в наступній редакції: « 1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлової будівлі торгово-офісного центру «МАРСЕЛЬ» (далі - Об`єкт Оренди), площею 1948 ка.м.. яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
На виконання умов вказаного додаткового договору відповідач передав (повернув), а позивач прийняв об`єкт оренди, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 387,8 кв.м., що знаходиться на сьомому поверсі торгово-офісного центру з мансардою «Марсель», за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним актом приймання-передачі (повернення) від 24.11.2020.
01.01.2021 між ТОВ ЮК «СЕНАТ», як «Орендодавцем», в особі представника Омельчука І.А., який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 08.01.2020 за № 17, та ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ», як «Орендарем», в особі директора Побережного Є.В. було укладено Додатковий договір № 9, яким Сторони погодили, що розмір Орендної плати за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 складає 1 184 986,52 грн. за весь Об`єкт оренди.
07.06.2021 між ТОВ ЮК «СЕНАТ», як «Орендодавцем», в особі представника Омельчука І.А., який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 08.01.2020 за № 17, та ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ», як «Орендарем», в особі директора Побережного Є.В. було укладено Додатковий договір № 10, яким Сторони погодили зменшити площу орендованої нежитлової будівлі та викласти п. 1. розділу «Предмет договору» в наступній редакції: « 1.1 Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлової будівлі торгово-офісного центру «МАРСЕЛЬ» (далі - Об`єкт Оренди), площею 1549, 7 кв м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
На виконання умов вказаного додаткового договору відповідач передав (повернув), а позивач прийняв об`єкт оренди, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 398,3 кв.м., яке знаходиться на шостому поверсі торгово-офісного центру з мансардою «Марсель», за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним актом приймання-передачі (повернення) від 07.06.2021.
Також, 07.06.2021 між ТОВ ЮК «СЕНАТ», як «Орендодавцем», в особі представника Омельчука І.А., який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 08.01.2020 за № 17, та ТОВ «ФІНАНС ГРУП», як «Орендарем», в особі директора Побережного Є.В. було укладено договір оренди частини нежитлової будівлі № 06-П, за умовами п. 1.1 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування частину нежитлової будівлі торгово-офісного центру «МАРСЕЛЬ» (далі - Об`єкт оренди) площею 398,3 кв.м., що знаходиться на шостому поверсі БЦ за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначене у даному договорі нежитлове приміщення було передано орендарю від орендодавця на підставі акту приймання -передачі від 07.06.2021.
Позивач вважає, що:
- спірні Договір оренди № РК-15/04/19 від 15.04.2019 (з урахуванням змін та доповнень) та Договір оренди № 274 від 24.01.2020 (з урахуванням з мін та доповнень), є для нього збитковими, оскільки з урахуванням ринкової вартості оренди в місяць за 1 кв.м. в нежитловій будівлі торгово-офісного центру «Марсель», він міг би отримати прибуток від надання в оренду частини вказаної нежитлової будівлі площею 2733,9 кв.м. за місяць - в розмірі 1 066 221,00 грн., а за період дії спірного Договору оренди (з 24.01.2020 по 13.07.2022) - більше ніж 30 000 000 грн;
- передача від імені ТОВ ЮК «СЕНАТ» в оренду ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» за оскаржуваними Договором оренди № РК-15/04/19 від 15.04.2019 та Договором оренди № 274 від 24.01.2020 нежитлової будівлі торгово-офісного центру «Марсель», позбавила ТОВ ЮК «СЕНАТ», як власника, права на управління та розпорядження належним йому майном, а саме визначення юридичної долі цього майна;
- спірні Договір оренди № РК-15/04/19 від 15.04.2019 (з урахуванням змін та доповнень, внесених Додатковою угодою № 1 від 15.04.2019) та Договір оренди № 274 від 24.01.2020 (з урахуванням з мін та доповнень, внесених Додатковим договором № 1 від 24.01.2020), вчинені внаслідок зловмисної домовленості колишнього представника ОСОБА_1 та ТОВ ЮК «СЕНАТ» - Омельчука Ігоря Аркадійовича, колишнього директора ТОВ ЮК «СЕНАТ» ОСОБА_6 , із директором ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» ОСОБА_8 та власниками вказаного підприємства ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , у зв`язку з чим такі договори та додаткові угоди/додаткові договори, якими вносились зміни, на підставі ст. ст.13, 92, 203, 215, 232, 237, 238 Цивільного кодексу України підлягають визнанню недійсними.
5. Висновки суду.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За приписами ст. 16 Цивільного кодексу України, визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
За положеннями ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частинами першою, третьою статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (стаття 215 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Частина третя статті 203 ЦК України визначає загальні вимоги до волевиявлення учасника правочину, яке повинне відповідати внутрішній волі та бути вільним від факторів, що викривляють уявлення особи про зміст правочину при формуванні її волевиявлення чи створюють хибне бачення існування та змісту волевиявлення. Підстави недійсності правочинів, коли внутрішня воля особи не відповідає правовим наслідкам укладеного правочину, визначено у статтях 229 - 233 ЦК України.
Відповідно до статті 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв`язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.
Для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявності домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя.
Главою 17 ЦК України унормовано правовідносини представництва при здійсненні правочинів. Відповідно до частин першої та третьої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Частиною 3 статті 238 ЦК України передбачено, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Відповідно до статті 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.
Перевищенням повноважень слід вважати ситуацію, коли представник має певні повноваження, проте вчиняє дії з відхиленням від змісту та обсягу таких повноважень, відбувається самостійне збільшення представником обсягу права на вчинення юридичних дій, визначених у довіреності (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 910/16183/19).
Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною право- і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (частини перша та третя статті 92 ЦК України).
Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі (частина четверта статті 92 ЦК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 89 ГК України (у редакції станом на момент укладення оспорюваних договорів) управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства. Посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків; іншими винними діями посадової особи.
За пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вносяться, зокрема, відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
За частиною першою статті 241 ЦК України у випадку вчинення правочину представником з перевищенням повноважень, такий правочин створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.
Таким чином, у відносинах із третіми особами від імені юридичної особи завжди діятиме певна особа, через яку вчиняються юридично значимі дії, а воля цієї особи на вчинення правочину, реалізована нею через волевиявлення від імені юридичної особи, може передбачати настання невигідних для останньої наслідків, бажати чи свідомо допускати їх настання.
Отже, за змістом частин першої, третьої та четвертої статті 92 ЦК України, частин першої та другої статті 89 ГК України, пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» орган юридичної особи, який діє одноособово, має повноваження щодо представництва юридичної особи (з можливістю їх обмеження відповідно до установчих документів чи закону), створює, змінює припиняє цивільні права та обов`язки юридичної особи, тому підпадає під поняття представництва, наведене у статті 237 ЦК України.
При цьому орган юридичної особи, який діє одноособово, усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам та волевиявленню юридичної особи, яку представляє, передбачає настання невигідних для останньої наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання.
Статтею 13 ЦК України визначено межі здійснення цивільних прав: цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства; не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
За змістом наведених вище норм матеріального права особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно.
Окрім того, такі правовідносини мають довірчий характер між підприємцем (товариством) і його посадовою особою, протиправна поведінка посадової особи полягає у неналежному та недобросовісному виконанні певних дій, без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм посадовими обов`язками за власним умислом (розсудом), прийнятті очевидно необачних, марнотратних та завідомо корисливих на користь такої посадової особи рішень.
Наведеними вище положеннями статті 92 ЦК України та статті 89 ГК України передбачено відповідальність членів органу юридичної особи, її посадових осіб, в тому числі її керівника, якщо він діяв всупереч інтересам цієї особи.
Отже, між юридичною особою та її посадовою особою виникають правовідносини, що ґрунтуються на акті юридичної особи, передбачають права та обов`язки сторін у цих правовідносинах, зокрема відповідальність представника за неналежне здійснення представництва.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.12.2018 у справі № 910/21493/17 зробив висновок, що згідно з вимогами статті 92 Цивільного кодексу України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема, директором чи генеральним директором) протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише в невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.
Аналогічні висновки зроблені і в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17, від 26.11.2019 у справі № 910/20261/16, від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18, а також у постановах Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 08.02.2022 у справі № 910/15260/18
Те, що наслідком визнання правочину недійсним за приписами статті 232 ЦК України, крім загальних наслідків, визначених статтею 216 ЦК України, є виникнення у довірителя права вимагати від свого представника і другої сторони солідарного відшкодування збитків, не звужує межі застосування частини першої статті 232 ЦК України лише до застосування до правовідносин на підставі договору, а є приведенням права довірителя відшкодовувати збитки у відповідність із відповідним законодавчим регулюванням представництва на підставі акта органу юридичної особи та представництва за законом.
Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 911/2129/17 від 22.10.2019.
У постанові від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в частині застосування ст. 232 ЦК України зазначила, що зловмисна домовленість - це умисна змова представника однієї сторони правочину з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої вчинено правочин. У визнанні правочину недійсним з відповідної підстави доведенню підлягає не наявність волі довірителя на вчинення правочину, а існування умислу представника, який усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам довірителя, передбачає настання невигідних для останнього наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання.
Відповідний висновок, що для визнання правочину недійсним на підставі ст. 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявності домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя також викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/14138/18, у якій враховано позицію Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17 щодо того, що є зловмисною домовленістю.
Крім цього, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 522/15095/15-ц про визнання правочину недійсним, зобов`язання вчинити певні дії та визнання права власності міститься висновок, що тлумачення статті 232 ЦК України свідчить, що під зловмисною домовленістю необхідно розуміти умисну змову однієї сторони із представником іншої, проти інтересів особи, яку представляють. Зловмисна домовленість представника з контрагентом особи, що представляють, створює правову ситуацію, коли дійсна воля довірителя, яку повинен втілювати представник, замінюється його власною волею, що суперечить волі довірителя. Саме підміна волі довірителя волею представника і слугує підставою для визнання такого правочину недійсним. Тобто в основу зловмисної домовленості покладено умисні дії представника, який усвідомлював, що вчиняє правочин усупереч інтересам довірителя та бажав (або свідомо допускав) їх настання.
Для кваліфікації правочину як вчиненого внаслідок зловмисної домовленості потрібно встановити, що: від імені однієї із сторін правочину виступав представник, хоча й не виключаються випадки, коли від імені обох сторін виступають представники; зловмисна домовленість і вчинення правочину з іншою стороною відбулася на підставі наявних повноважень представника; існував умисел в діях представника щодо зловмисної домовленості; настали несприятливі наслідки для особи, яку представляють; існує причинний зв`язок поміж зловмисною домовленістю і несприятливими наслідками для особи, яку представляють.
Також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.08.2019 у справі № 753/7290/17 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, виключення з державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності на майно міститься висновок про те, що за змістом ст. 232 ЦК України необхідними ознаками правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою є: 1) наявність умисного зговору між представником потерпілої сторони правочину і другої сторони з метою отримання власної або обопільної вигоди; 2) виникнення негативних наслідків для довірителя та незгода його з такими наслідками; 3) дії представника здійснюються в межах наданих йому повноважень.
Таким чином, для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК України необхідним є встановлення у діях представника наступного складу цивільного правопорушення: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною, спрямованої на настання негативних наслідків і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя, така домовленість має бути зловмисною і спрямована проти інтересів довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.
Для задоволення позовних вимог за статтею 232 ЦК України необхідно на підставі певних доказів встановити, що представник за правочином вступив у зловмисну домовленість із другою стороною і діє при цьому у власних інтересах або в інтересах інших осіб, а не в інтересах особи, яку представляє. Таким чином має бути доведена і домовленість з боку іншої сторони правочину.
Критерій «зловмисності» не залежить від того, чи був направлений умисел повіреного на власне збагачення чи заподіяння шкоди довірителю, важливим є фактор того, що умови договору, укладеного повіреним, суперечать волі довірителя взагалі, тобто підставою для визнання правочину недійсним є розходження волі довірителя та волевиявленням повіреного при укладенні договору, а наслідки, що настали, є такими, що є неприйнятними для довірителя.
Відповідно, представник юридичної особи зловмисно вчинив правочин, якого не мав права вчиняти, а такі дії представника мають ознаки злочинного умислу, спрямованого на позбавлення юридичної особи належних їй виробничих активів.
Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 911/3448/20.
На підтвердження своїх доводів позивачем долучено до позову, зокрема, Висновок експерта № 759/08/2021 від 11.08.2021 за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи, підготовленого судовим експертом Свістуновим Ігорем Сергійовичем, згідно з яким ринкова величина орендної плати одиничного показника для вбудованих нежитлових приміщень будівлі торгово-офісного центру «МАРСЕЛЬ», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 24 січня 2020 року становить 390 грн./міс. за м2 з урахуванням ПДВ.
Згідно з ч. 1 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч. 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до положень ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Тобто, висновок експерта може бути наданий: державною спеціалізованою установою; експертною установою комунальної форми власності; судовим експертом (який не є працівником державної та/або комунальної установи); іншим фахівцем з відповідної галузі знань.
При цьому, ч. 4 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Згідно з п. 1.2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 чітко передбачено, що оціночно-будівельна експертиза є підвидом інженерно-технічної експертизи, яка може бути проведена не лише державною або комунальною установою.
Відповідно до вимог статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 зі справи №910/4055/18, від 16.04.2019 зі справи № 925/2301/14).
Поряд з цим Суд відзначає, що висновок експерта є одним із джерел одержання доказів, спростувати який іншими доказами, без проведення інших спеціальних досліджень (додаткової, повторної експертизи, тощо) досить непросто. Висновок експерта є доволі специфічним видом доказів, при його оцінці необхідно враховувати, що на відміну від інших доказів, він з`являться тоді, коли спірні відносини вже виникли, і вирішити їх у добровільному порядку неможливо, а тому саме висновок експерта може виступати тим об`єктивним критерієм, який допоможе встановити фактичні обставини спору.
За таких підстав, суд не приймає до уваги безпідставні заперечення відповідача щодо висновку експерта № 759/08/2021 від 11.08.2021 за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи (у відповідній частині) як такі, що не ґрунтуються на нормах діючого законодавства України, оскільки проведення судової експертизи відповідного виду могло бути доручено експерту, який не є працівником державних або комунальних експертних установ.
Також суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що експерт ОСОБА_10 перевищив свої повноваження щодо визначення ринкової вартості оренди за 1 кв. м., за результатами оціночно-будівельної експертизи, оскільки надання відповіді на подібне питання не відноситься до завдання оціночно-будівельної експертизи, з огляду на таке:
Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, окрім Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень також затверджено Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.
В свою чергу, п. 5.2. Розділу II Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень виокремлено основні завдання та орієнтовний перелік питань оціночно-будівельної експертизи, що, в свою чергу, свідчить про те, що такий перелік завдань та питань не може вважатися вичерпним.
Отже, реальний перелік завдань та питань, які можуть ставитися на вирішення перед експертом під час проведення ним оціночно-будівельної експертизи є значно ширшим ніж це передбачено вказаними вище науково-методичними рекомендаціями і може обмежуватися лише тими рамками, які дозволяють відносити те чи інше завдання (питання) до будівельно-оціночної діяльності (спеціалізації).
З огляду на ту обставину, що судовий експерт Свістунов І.С. має експертну кваліфікацію за спеціальностями: 10.6 «Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів», 10.10. «Визначення оціночної вартості будівельних об`єктів та споруд» (свідоцтво № 1623 від 22.03.2013, видане Міністерством юстиції України), а поставлені перед ним питання (на які експертом було надано відповідь у підготовленому ним Висновку експерта № 759/08/2021 від 11.08.2021), не виходять за загальні рамки, які дозволяють віднести відповідні питання саме до будівельно-оціночної експертизи, експерт Свістунов І.С. жодним чином не перевищував свої повноваження під час проведення певного експертного дослідження (судової експертизи).
А отже, проаналізувавши Висновок судового експерта № 759/08/2021 від 11.08.2021 за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи, суд дійшов висновку про його відповідність вищенаведеними вимогам та у суду не виникає сумнівів у його правильності, оскільки висновки надані в межах компетенції експерта, висновки чіткі, логічні, послідовні, висновок містять вичерпні відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи.
За таких обставин, складений за допомогою застосування спеціальних знань Висновок судового експерта № 759/08/2021 від 11.08.2021 за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи є належним та допустимим доказом у справі і використовується судом у якості доказу по справі у сукупності із іншими зібраними у справі доказами.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає доведеним позивачем той факт, що вартість оренди за 1 кв.м. в нежитловій будівлі торгово-офісного центру «Марсель», яка визначена спірним Договором оренди № 274 від 24.01.2020 (з урахуванням змін та доповнень, внесених додатковими договорами), була значно меншою від ринкової вартості оренди за 1 кв.м. в даному об`єкті.
При цьому, суд враховує, що з урахуванням ринкової вартості оренди в місяць за 1 кв.м. в нежитловій будівлі торгово-офісного центру «Марсель», позивач міг би отримати прибуток від надання в оренду частини вказаної нежитлової будівлі площею 2733,9 кв.м. за місяць - в розмірі 1 066 221,00 грн., а за період дії спірного Договору оренди (з 24.01.2020 по 13.07.2022) - більше ніж 30 000 000 грн.
З огляду на наведене, суд вважає доведеною наявність підстав вважати, що спірний Договір оренди № 274 від 24.01.2020 (з урахуванням змін та доповнень) для позивача є таким, що несе позивачу негативні наслідки у вигляді значного недоотримання прибутку.
Крім того, судом встановлено, що згідно умов оспорюваного договору строк його дії становить 10 років та позивач позбавлений можливості в односторонньому порядку розірвати такий договір, а у разі розірвання даного договору з вини (ініціативи) позивача, останній зобов`язаний буде сплатити на користь відповідача штраф у розмірі 10 000 000,00 грн.
Отже, суд вважає очевидним той факт, що даний договір, вчинений від імені позивача його представником - директором ТОВ ЮК «СЕНАТ» Поліщуком В.М., суперечить інтересам довірителя, оскільки є економічно невигідними для позивача.
Також, підтвердженням того, що оскаржуваний Договір оренди № 274 від 24.01.2020 є невигідним для позивача є Додаткові договори №№ 4-6 до Договору оренди № 274 від 24.01.2020, згідно з якими відповідач в період з 01.02.2020 по 31.12.2020 користувався об`єктом оренди майже безкоштовно.
Так, згідно Додаткового договору №9 від 01.01.2021 до Договору оренди № 274 від 24.01.2020, орендну плату за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 визначено в розмірі 1 184 986,52 грн. за весь Об`єкт оренди, проте, з урахуванням ринкової вартості оренди в місяць за 1 кв.м., позивач міг би отримати прибуток у значно більшому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 793 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений за результатами електронного аукціону строком більше ніж на п`ять років.
Статтею 794 ЦК України передбачено, що право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 793 цього Кодексу, якщо договір, укладений за результатами електронного аукціону, предметом якого є майно державної або комунальної власності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.
З Витягу з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 15.07.2022 № 305104934, станом на 15.07.2022 вбачається, що в реєстрі містилась інформація, що в оренді у відповідача перебувала частина нежитлової будівлі торгово-офісного центру «Марсель» площею саме 2733,9 кв.м.
Між тим позивач заперечує фактичне отримання від відповідача частин нежитлової будівлі торгово-офісного центру «Марсель», на які зменшувався розмір Об`єкта оренди за Додатковими договорами № 7 від 06.10.2020, № 8 від 24.11.2020 та № 10 від 07.06.2021, а в реєстр речових прав на нерухоме майно дані додаткові договори не вносились.
Згідно договору оренди № РК-15/04/19 від 15.04.2019, укладеного між ТОВ ЮК «СЕНАТ» (Орендодавець), в особі представника - Омельчука Ігоря Аркадійовича, який діяв на підставі довіреності № 09/04-1 від 09.04.2019, та ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» (Орендар), умовами п. 1.1 передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлову будівлю торгово-офісного центру «МАРСЕЛЬ» (далі - Об`єкт оренди) загальною площею 3670,7 кв.м., основною площею 3178,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
За Додатковою угодою № 1 від 15.04.2019 до Договору оренди № РК-15/04/19 від 15.04.2019, розмір орендної плати за 1 кв.м. в нежитловій будівлі торгово-офісного центру «Марсель» було визначено у розмірі 133 грн., з ПДВ, що також є значно менше, аніж ринкова вартість оренди за 1 кв.м. в даному об`єкті.
На підтвердження своїх доводів позивач долучив до позову, Висновок експерта №897-1/08/2022 від 16.08.2022 за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи, судовим експертом Свістуновим Ігорем Сергійовичем визначено, що ринкова величина орендної плати одиничного показника для вбудованих нежитлових приміщень будівлі торгово-офісного центру «МАРСЕЛЬ», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 15 квітня 2019 року становила 339 грн./міс. за м2 з урахуванням ПДВ.
Проаналізувавши вказаний Висновок експерта № 897-1/08/2022 від 16.08.2022 за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи, суд, з підстав зазначених вище, доходить до висновку про його відповідність вищенаведеними вимогам, та оскільки висновки, надані в межах компетенції експерта, містять вичерпні відповіді на порушені питання, складений Висновок судового експерта 897-1/08/2022 від 16.08.2022 за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи є належним та допустимим доказом у справі та приймається судом у якості доказу у сукупності із іншими зібраними у справі доказами.
Таким чином, матеріалами справи встановлено, що вартість оренди за 1 кв.м. в нежитловій будівлі торгово- офісного центру «Марсель», яка визначена спірним Договором оренди № РК-15/04/19 від 15.04.2019 (з урахуванням змін та доповнень, внесених Додатковою угодою № 1 від 15.04.2019), є значно меншою від ринкової вартості оренди за 1 кв.м. в даному об`єкті, що в свою чергу, є підставою також вважати спірний Договір оренди № РК-15/04/19 від 15.04.2019 (з урахуванням змін та доповнень, внесених Додатковою угодою № 1 від 15.04.2019) для позивача невигідним та таким, що вчинений всупереч інтересам довірителя.
З викладеного вбачається, що мають місце обставини, за яких представники ТОВ ЮК «СЕНАТ» Омельчук І.А. та колишній директор ТОВ ЮК «СЕНАТ» Поліщук В.М. виступаючи від імені вказаного товариства, вчинили спірні правочини, які суперечать волі та інтересам довірителя та наслідки яких для довірителя є неприйнятними.
Встановлений матеріалами справи факт, що ОСОБА_5 є рідним братом директора ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» - ОСОБА_8 , що підтверджується листами Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Жмеринці Жмеринського району Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 05.11.2021 № 1379-21.26-36 та від 15.06.2022 № 327-21.26-29, дає підстави вважати про наявність домовленостей представника ТОВ ЮК «СЕНАТ» та ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ», які були спрямовані на настання зазначених негативних наслідків для позивача та вчинені всупереч інтересам довірителя.
На підтвердження наявності зловмисної домовленості представників ТОВ ЮК «СЕНАТ» з відповідачем, позивачем надано до матеріалів справи наступні докази:
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, власниками (засновниками, учасниками) ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» (код ЄДРПОУ 39886975), яке є орендарем за спірними Договором оренди № РК-15/04/19 від 15.04.2019 та Договором оренди № 274 від 24.01.2020, як станом на 15.04.2019, 03.01.2020 (дата призначення ОСОБА_6 директором ТОВ ЮК «СЕНАТ»), є ОСОБА_4 та ОСОБА_9 .
Згідно інформації з Єдиного державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, ОСОБА_5 , який від імені ТОВ ЮК «СЕНАТ» уклав спірний Договір оренди № РК-15/04/19 від 15.04.2019, а також від імені ОСОБА_1 , прийняв рішення № 03/01-20 від 03.01.2020 про призначення з 03.01.2020 ОСОБА_6 директором ТОВ ЮК «СЕНАТ» та рішення № 03/01/-20 від 03.01.2020 про надання згоди (повноважень) директору ТОВ ЮК «СЕНАТ» Поліщуку В.М. на укладання договору оренди 24.01.2020 №274, на термін 10 років на комерційних умовах, визначених директором Товариства на власний розсуд, був керівником ТОВ «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ «РЕНТ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 43297877). Разом з цим, засновником (учасником) вказаного товариства є ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ», а кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) є ОСОБА_9 та ОСОБА_4 .
Отже, суд погоджується з твердженнями позивача, що ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , як кінцеві бенефіціарні власники (контролери) ТОВ «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ «РЕНТ СЕРВІС» могли мати вплив на ОСОБА_5 , який, як вже було зазначено вище, уклав спірний Договір оренди № РК-15/04/19 від 15.04.2019, та рішенням № 03/01-20 від 03.01.2020 призначив з 03.01.2020 ОСОБА_6 на посаду директора ТОВ ЮК «СЕНАТ», а також рішенням № 03/01/-20 від 03.01.2020 надав згоду (повноваження) директору ТОВ ЮК «СЕНАТ» ОСОБА_6 на укладання договору оренди нежитлової від 24.01.2020.
При цьому, як вбачається із матеріалів справи, на підставі нотаріальної довіреності, виданої 08.01.2020 директором ТОВ ЮК «СЕНАТ» ОСОБА_6 , та після звільнення ОСОБА_6 з посади директора ТОВ ЮК «СЕНАТ», ОСОБА_5 продовжував укладати від імені ТОВ ЮК «СЕНАТ» Додаткові договори №4,5,6,7,8,9,10 до Договору оренди від 24.01.2020, чим фактично самостійно збільшив обсяг своїх прав, та продовжував діяти в домовленості з ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ», оскільки за вказаними Додатковими договорами об`єкт оренди на певний період передавався ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» взагалі у безкоштовне користування, а на інші періоди за вартість значно меншою ніж ринкова.
При цьому, позивач у своїх обґрунтуваннях посилається на той факт, що ТОВ «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ «РЕНТ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 43297877) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань 18.10.2019 та вказане підприємство здійснює обслуговування нежитлової будівлі торгово-офісного центру «Марсель», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідачем не заперечується.
З огляду на наведене, суд погоджується з твердженням позивача, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 є пов`язаними між собою особами.
Вказана обставина підтверджується також й тим, що ОСОБА_1 , яка є одноосібним власником ТОВ ЮК «СЕНАТ», після досягнутих домовленостей із ОСОБА_4 щодо подальшої тимчасової співпраці для правильної та грамотної структуризації її активів та бізнесу, неодноразово видавала довіреності вказаним особам на представництво її інтересів, а саме:
- згідно витягу з Єдиного реєстру довіреностей № 48124325 від 15.08.2022, ОСОБА_1 07.07.2017 видано довіреність за р. № 788 на ім`я ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 :
- згідно витягу з Єдиного реєстру довіреностей № 48123724 від 15.08.2022, ОСОБА_1 07.07.2017 видано довіреність за р. № 784 на ім`я ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ;
- згідно витягу з Єдиного реєстру довіреностей № 48123679 від 15.08.2022, ОСОБА_1 30.12.2019 видано довіреність за р. № 3730 на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ;
- згідно витягу з Єдиного реєстру довіреностей № 48123653 від 15.08.2022, ОСОБА_1 30.12.2019 видано довіреність за р. № 3731 на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ;
- згідно витягу з Єдиного реєстру довіреностей № 48123631 від 15.08.2022, ОСОБА_1 30.12.2019 видано довіреність за р. № 3729 на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_9 ;
- згідно витягу з Єдиного реєстру довіреностей № 48123581 від 15.08.2022, ОСОБА_1 30.12.2019 видано довіреність за р. № 3728 на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_9
16.01.2020 зазначені довіреності на підставі заяви ОСОБА_1 були припинені.
З огляду на наведене та враховуючи обставини справи у їх сукупності, суд доходить висновку, що передача ТОВ ЮК «СЕНАТ» в оренду ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» за Договором оренди № РК-15/04/19 від 15.04.2019 та Договором оренди № 274 від 24.01.2020 нежитлової будівлі торгово-офісного центру «Марсель», була здійснена пов`язаними між собою особами, за умовами, неприйнятними для позивача та такими, що суперечать його інтересам, що підпадає під критерії «зловмисної домовленості» та має наслідком визнання вказаних договорів недійсними, відповідно до приписів ст. 232 Цивільного кодексу України.
Враховуючи, що вимога про визнання недійсною Додаткової угоди № 1 від 15.04.2019 до Договору оренди № РК-15/04/19 від 15.04.2019 є похідною, оскільки судом встановлено наявність правових підстав для визнання недійсним вказаного Договору оренди, Додаткова угода № 1 від 15.04.2019 також підлягає визнанню недійсною.
Крім того, також підлягають задоволенню вимоги про визнання недійсними Додаткових договорів № 1-10 до Договору оренди № 274 від 24.01.2020, оскільки вони є також похідними.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 Господарського процесуального кодексу України убачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Як передбачено ст.78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Доводи відповідача про те що ТОВ ЮК «СЕНАТ» за спірним Договором отримував та отримує прибуток у вигляді орендної плати від ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ», про що нібито зазначає сам Позивач, ним же надані до суду виписки з банківського рахунку TOB ЮК «СЕНАТ», що виключає його збитковість та спростовує твердження про нібито втрату можливості отримання прибутку, судом не приймаються до уваги, як безпідставні, з огляду на те, що враховуючи ринкову вартості оренди в місяць за 1 кв.м. в нежитловій будівлі торгово-офісного центру «Марсель», яка згідно Висновку експерта №759/08/2021 від 11.08.2021 становить 390 грн./міс. за кв.м позивач міг би отримати прибуток від надання в оренду частини вказаної нежитлової будівлі площею 2733,9 кв.м. за місяць - в розмірі 1 066 221,00 грн., а за період дії спірного Договору оренди - 30 163 736,10 грн.
При цьому, суд зауважує, що відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами наведену позивачем ринкову вартість об`єкту оренди.
Твердження відповідача про схвалення позивачем укладеного правочину шляхом вчинення конклюдентних дій - отриманням грошових коштів від відповідача протягом дії договору, а також реєстрацією податкових накладних, не приймається судом до уваги оскільки частина перша статті 241 ЦК України передбачає наступне схвалення правочину у випадку його укладення з перевищенням повноважень, а не у випадку, коли представник вчинив правочин від імені особи, яку він представляє внаслідок зловмисної домовленості.
Як вже було зазначено вище, укладаючи спірний Договір оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020 № 274, директор ТОВ ЮК «СЕНАТ» Поліщук В.М. діяв в межах повноважень, наданих йому ОСОБА_5 , однак всупереч інтересам позивача, оскільки зміст вказаного договору не відповідає волевиявленню ГОВ ЮК «СЕНАТ», а був спрямований на задоволення інтересів інших осіб.
Випадок, передбачений частиною третьою статті 238 ЦК України, є імперативно забороненою дією, а не виходом представника за межі наданих йому повноважень, що в свою чергу доводить, що у спірних відносинах не мало місце наступне схвалення правочину довірителем, на що посилається скаржник, адже частина перша статті 241 ЦК України передбачає наступне схвалення правочину у випадку його укладення з перевищенням повноважень, а не у випадку, коли представник вчинив правочин від імені особи, яку вій представляє, у власних інтересах (Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 909/276/21).
Враховуючи викладене, з урахуванням наявних у справі доказів, суд доходить висновку, що при укладенні оскаржуваних правочинів, особами, пов`язаними між собою, на умовах, що були вкрай не вигідні позивачу, з наслідками яких позивач не згоден, має місце зловмисна домовленість колишніх представників позивача з представниками ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» при укладенні Договору оренди № РК-15/04/19 від 15.04.2019, Договору оренди № 274 від 24.01.2020 та Додаткових договорів до них.
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про наявність достатніх та обґрунтованих підстав для задоволення позову в частині визнання недійсними Договору оренди № РК-15/04/19 від 15.04.2019 та Договору оренди № 274 від 24.01.2020, а також додаткових угод/додаткових договорів, якими вносились зміни та доповнення до вказаних договорів оренди, на підставі ст. 232 ЦК України.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» на користь ТОВ ЮК «СЕНАТ» збитків у розмірі 39252629,80 грн., суд зазначає:
Відповідно до приписів частини 2 статті 232 ЦК України визначено, що довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв`язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з пунктом 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
При цьому, протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Принцип змагальності у господарському процесі полягає у тому, що тягар доказування покладається на сторони та у суду не має обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
При цьому, суд зауважує, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.
Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.
Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а могли б бути ним реально отримані при належному виконанні зобов`язання.
Тобто, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу.
Натомість наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу не є підставою для його стягнення.
Отже, у розумінні пункту другого 2 частини другої статті 22 ЦК України стягнення упущеної вигоди можливе лише за звичайних обставин, тобто обставини отримання вигоди позивачем мають відповідати істотним умовам її отримання за змістом зобов`язальних правовідносин.
Разом тим, суд зауважує, що надані позивачем експертні висновки щодо ринкової вартості об`єкту оренди не можуть бути покладені в основу доходів, які позивач міг би реально одержати за звичайних обставин, оскільки наведений позивачем розрахунок, зроблений лише на підставі визначеної експертом ринкової вартості та не містить доказів беззаперечної та реальної можливості отримання грошових сум у такому розмірі.
Водночас суд враховує, що утримання будівлі в належному стані потребує витрат на утримання, які позивачем не наведені у здійсненому розрахунку. Крім того, позивачем не спростовано та залишено поза увагою наведені пояснення відповідача щодо проведених у будівлі ремонтних робіт за час оренди.
З урахуванням викладеного, з огляду на приписи чинного законодавства, суд вважає недоведеним позивачем належними та допустимими доказами реальний розмір неодержаного прибутку, в зв`язку з чим доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків у розмірі 39252629,80 грн., з підстав їх необґрунтованості.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсним укладений 15.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія «СЕНАТ», як «Орендодавцем», та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕНТ КОНТРОЛ», як «Орендарем», Договір оренди нежитлової будівлі №РК-15/04/19.
3. Визнати недійсною укладену 15.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія «СЕНАТ», як «Орендодавцем», та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕНТ КОНТРОЛ», як «Орендарем», Додаткову угоду № 1 до Договору оренди нежитлової будівлі № РК-15/04/19 від 15.04.2019.
4. Визнати недійсним укладений 24.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія «СЕНАТ», як «Орендодавцем», та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕНТ КОНТРОЛ», як «Орендарем», Договір оренди частини нежитлової будівлі, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстровано в реєстрі за № 274.
5. Визнати недійсним укладений 24.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія «СЕНАТ», як «Орендодавцем», та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕНТ КОНТРОЛ», як «Орендарем», Додатковий договір № 1, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстровано в реєстрі за № 275, до Договору оренди частини нежитлової будівлі, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. 24.01.2020 за №274.
6. Визнати недійсним укладений 25.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія «СЕНАТ», як «Орендодавцем», та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕНТ КОНТРОЛ», як «Орендарем», Додатковий договір № 2 до Договору оренди частини нежитлової будівлі, посвідченого Синицею Т.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24.01.2020 за № 274.
7. Визнати недійсним укладений 26.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія «СЕНАТ», як «Орендодавцем», та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕНТ КОНТРОЛ», як «Орендарем», Додатковий договір № 3 до Договору оренди частини нежитлової будівлі, посвідченого Синицею Т.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24.01.2020 за № 274.
8. Визнати недійсним укладений 01.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія «СЕНАТ», як «Орендодавцем», та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕНТ КОНТРОЛ», як «Орендарем», Додатковий договір № 4 до Договору оренди частини нежитлової будівлі, посвідченого Синицею Т.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24.01.2020 за № 274.
9. Визнати недійсним укладений 01.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія «СЕНАТ», як «Орендодавцем», та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕНТ КОНТРОЛ», Додатковий договір № 5 до Договору оренди частини нежитлової будівлі, посвідченого Синицею Т.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24.01.2020 за № 274.
10. Визнати недійсним укладений 01.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія «СЕНАТ», як «Орендодавцем», та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕНТ КОНТРОЛ», як «Орендарем», Додатковий договір № 6 до Договору оренди частини нежитлової будівлі, посвідченого Синицею Т.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24.01.2020 за № 274.
11. Визнати недійсним укладений 06.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія «СЕНАТ», як «Орендодавцем», та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕНТ КОНТРОЛ», як «Орендарем», Додатковий договір № 7 до Договору оренди частини нежитлової будівлі, посвідченого Синицею Т.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24.01.2020 за № 274.
12. Визнати недійсним укладений 24.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія «СЕНАТ», як «Орендодавцем», та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕНТ КОНТРОЛ», як «Орендарем», Додатковий договір № 8 до Договору оренди частини нежитлової будівлі, посвідченого Синицею Т.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24.01.2020 за № 274.
13. Визнати недійсним укладений 01.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія «СЕНАТ», як «Орендодавцем», та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕНТ КОНТРОЛ», як «Орендарем», Додатковий договір № 9 до Договору оренди частини нежитлової будівлі, посвідченого Синицею Т.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24.01.2020 за № 274.
14. Визнати недійсним укладений 07.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія «СЕНАТ», як «Орендодавцем», та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕНТ КОНТРОЛ», як «Орендарем», Додатковий договір № 10 до Договору оренди частини нежитлової будівлі, посвідченого Синицею Т.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24.01.2020 за № 274.
15. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТ КОНТРОЛ» (02152, м. Київ, пр-т Тичини, 20, код ЄДРПОУ 39886975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія «СЕНАТ» (65082, м. Одеса, Сабанєєв міст, 3, код ЄДРПОУ 33016720) 32253/тридцять дві тисячі двісті п`ятдесят три/ грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.16. В іншій частині позову відмовити.
17. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвало суду від 05.09.2022 по справі №916/319/22, у вигляді накладення арешту на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕНТ КОНТРОЛ», в межах суми 28 613 662,15 грн.
18. Призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат (витрати на правничу допомогу) на 03 квітня 2023 р. о 10 год. 30 хв. Судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі судових засідань №13, (5-й поверх), тел.(0482)307-969.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повне рішення складено 27 березня 2023 р.
Суддя Ю.М. Невінгловська
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2023 |
Оприлюднено | 30.03.2023 |
Номер документу | 109868303 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними оренди |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні