Ухвала

від 29.03.2023 по справі 910/7278/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/7278/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Вронської Г.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Ремпромбуд-сервіс"

та постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А., Шапран В.В.

від 21.02.2023

за позовом Приватного підприємства "Ремпромбуд-сервіс"

до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" в особі уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо"

за участю третіх осіб 1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, 2. Конклавеко Холдінгз Лімітед, 3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"

про визнання правовідносин припиненими та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Ремпромбуд-Сервіс"(далі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" про визнання правовідносин припиненими та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 позов задоволено. Визнано припиненими правовідносини за кредитними договорами № 013/1-2012/840 від 17.08.2012, № 037/1-2012/840 від 18.12.2012, № 014/1-2013/840 від 09.07.2013, укладеними між Позивачем та Відповідачем; зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Відповідача виключити із ліквідаційної маси активи Відповідача у вигляді прав вимоги за вказаними кредитними договорами; стягнуто з Відповідача на користь Позивача судовий збір в розмірі 7 684,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що доводів Позивача стосовно того, що Відповідач вибув зі складу сторін кредитних договорів № 013/1-2012/840 від 17.08.2012, № 037/1-2012/840 від 18.12.2012, № 014/1-2013/840 від 09.07.2013, внаслідок передання всіх своїх прав за цими договорами новому кредитору - Конклавеко Холдінгз Лімітед, що, відповідно, враховуючи факт повного погашення Конклавеко Холдінгз Лімітед заборгованості ПП "Ремпромбуд-Сервіс", означає припинення для Відповідача правовідносин, опосередкованих трьома вищезазначеними кредитними договорами є обгрунтованими. Суд також дійшов висновку про відсутність правових підстав для визначення укладених Відповідачем із Конклавеко Холдінгз Лімітед правочинів нікчемними відповідно до пунктів 1, 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 апеляційну скаргу Відповідача задоволено. Скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що Позивачем не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Крім того, суд першої інстанції неправильно застосував статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 27 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

06 березня 2023 року Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023. До касаційної скарги Позивач додав клопотання про зупинення дії оскаржуваної постанови.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд встановив, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судового рішення Позивач визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Посилаючись на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України Позивач зазначив, що суд апеляційної інстанцій не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15.05.2019 у справі №0870/8014/12, від 02.09.2020 у справі 757/15679/16-ц, від 09.01.2018 у справі №5/452/06, від 12.03.2019 у справі №910/9836/18, від 29.04.2022 у справі 905/830/21 та інші.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку.

Проте Позивач чітко не зазначив які саме норми права суд апеляційної інстанції застосував без урахування зазначених висновків Верховного Суду.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга Позивача залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням останньому строку для усунення недоліків, шляхом викладення належного обґрунтування виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Ремпромбуд-сервіс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 у справі №910/7278/19 залишити без руху.

2. Надати Позивачу строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач Г. Вронська