Ухвала

від 27.03.2023 по справі 755/3617/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/3617/23

Провадження №: 2-з/755/49/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Слободянюк А.В., розглянувши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 березня 2023 року було відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання.

Разом з тим, до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову, в якій заявник просить: до набрання законної сили рішенням суду у даній справі, накласти арешт на майнові права, що належать ОСОБА_3 :

1) як учаснику (засновнику) з часткою у статутному капіталі у розмірі 20% товариства з обмеженою відповідальністю «М.Б. Розвиток», код ЄДРПОУ 42096402, 03150, місто Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 143/2;

2) як учаснику (засновнику) з часткою у статутному капіталі у розмірі 25% приватного підприємства «Приват-Хол», код ЄДРПОУ 35792669, 02068, місто Київ, вул. Драгоманова, будинок 31;

3) як учаснику (засновнику) з часткою у статутному капіталі у розмірі 70% приватного підприємства «Крокус-Лайн», код ЄДРПОУ 35792682, 02068, місто Київ, вул. Драгоманова, будинок 31;

4) як учаснику (засновнику) з часткою у статутному капіталі у розмірі 100% товариства з обмеженою відповідальністю «Реабілітаційно-спортивний комплекс «Київ-Паркур», код ЄДРПОУ 31462457, 01054, місто Київ, вул. Дмитрівська, будинок 18/24, поверх 8;

5) як учаснику (засновнику) з часткою у статутному капіталі у розмірі 45% товариства з обмеженою відповідальністю «Дует», код ЄДРПОУ 21630076, 02125, місто Київ, вул. Березняківська, будинок 30-Б;

6) як учаснику (засновнику) з часткою у статутному капіталі у розмірі 10% товариства з обмеженою відповідальністю «Велкам», код ЄДРПОУ 21462957, 01001, місто Київ, вул. Софійська, будинок 6.

Необхідність забезпечення позову заявник обґрунтував тим, що у даному позові позивачка заявляє вимоги щодо стягнення заборгованості за договором позики, а невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у даній справі. Так, на думку представника позивача, накладення арешту на майнові права у статутному капіталі, які належать відповідачу у вищенаведених юридичних особах, надасть можливість ефективно та своєчасно виконати рішення суду у даній справі, у разі задоволення позову. Як зазначає заявник, не вжиття заходів забезпечення позову у даній справі може призвести до переоформлення відповідачкою майнових прав у статутних капіталах на інших осіб, що фактично не надасть можливості в подальшому виконати рішення суду у даній справі, адже це єдине майно (майнові права), які за своїм розміром є співмірними із сумою заборгованості, відносно якої позивачка заявляє свої позовні вимоги. Крім того, представник позивача посилається на те, що в забезпечення виконання договору позики, за яким позивачка просить стягнути заборгованість, у вказаному правочині було передбачено, що позичальник за договором передає в іпотеку належну йому земельну ділянку. Однак, як стверджує заявник, оскільки наразі заборгованість за позикою в п`ять разів перевищує розмір коштів, які були надані відповідачу за договором, то вартість земельної ділянки, яка була передана в іпотеку позичальником, не покриває розміру спірної заборгованості, а отже існує реальна загроза невиконання відповідачем рішення суду у даній справі, у разі якщо останнє буде ухвалено на користь позивача. На підставі викладеного, представник позивача звернувся до суду з даною заявою.

Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, приходжу до наступного.

Статтею 129 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення ст. ст. 18, 153 ЦПК поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Види забезпечення позову визначені ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ст. 150 ЦПК України).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Разом з тим, як встановлено судом, в даному випадку позивачем не наведено беззаперечних підстав для забезпечення позову, а саме: відсутнє обґрунтоване доведення реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду й обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів забезпечення позову може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, не доведено обґрунтоване підтвердження наміру відповідача навмисно ухилитися від виконання рішення суду.

Крім того, як роз`яснено в постанові №9 Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, враховуючи, що наразі відповідач є власницею частки статутного капіталу, заборона вчиняти будь-які дії щодо її майнових прав у даній частці статутного капіталу певних юридичних осіб, фактично порушує її право на розпорядження, користування та володіння такими майновими правами.

В той же час, суд зазначає, що забезпечення належного виконання договору позики в даному випадку, визначено п. 9 такого договору, відповідно до якого з метою виконання зобов`язань за даним правочином позики позичальник передає в іпотеку належну йому земельну ділянку.

Крім того, варто зауважити, що суду не надано відповідних належних та допустимих доказів, на підтвердження викладених обставин заявника, що вартість вказаної земельної ділянки не покриває розміру заборгованості за даним позовом, що в свою чергу утруднить виконання рішення суду у даній справі, у разі задоволення позову та не зможе забезпечити повернення позичених коштів позивачу. Матеріали позову та заяви не містять відповідної оцінки земельної ділянки із зазначенням її вартості, а тому відсутні підстави вважати, що реальна ціна такого майна не є співмірною із сумою заборгованості, щодо якої заявлено даний позов. Такі доводи заявника суд не може прийняти до уваги, як законом передбачені підстави, для задоволення вимог даної заяви.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні наведеної заяви представника позивача про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, відповідно до вимог, встановлених ст. 353-356 ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя А.В. Слободянюк