Ухвала

від 31.03.2023 по справі 495/63/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

31 березня 2023 року

м. Київ

справа № 495/63/17

провадження № 61-3478ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року

у справі за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд постанови апеляційного суду Одеської області від 18 вересня

2018 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування завданої моральної шкоди та за позовом ОСОБА_2 до Відділу освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування завданої моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним вище позовом.

05 січня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним вище позовом.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області

від 03 липня 2017 року вказані справи об`єднані в одне провадження.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області

від 21 листопада 2017 року позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ від 30 листопада 2016 року № 505-к, виданий Відділом освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації «Про звільнення директора Долинівської школи І-ІІ ступеня ОСОБА_1». Поновлено ОСОБА_1 на роботі в Долинівському загальноосвітньому навчальному закладі Білгород-Дністровського району Одеської області відповідно до спеціальності, кваліфікації та посади; зобов`язано Відділ освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації здійснити розрахунок і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та 5 000 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.

Визнано незаконним та скасовано наказ від 30 листопада 2016 року № 506-к, виданий Відділом освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації «Про звільнення вчителя української мови та літератури Долинівської школи І-ІІ ступенів ОСОБА_2». Поновлено ОСОБА_2 на роботі в Долинівському загальноосвітньому навчальному закладі Білгород-Дністровського району Одеської області відповідно до спеціальності та кваліфікації вчителя української мови та літератури; зобов`язано Відділ освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації здійснити розрахунок і виплатити

ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу та 5 000 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 листопада

2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року залишено без змін (провадження № 61-46025св18).

У серпні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Одеського апеляційного суду із заявою про перегляд постанови апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд постанови апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року за нововиявленими обставинами відмовлено.

Постанову апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року залишено без змін.

10 березня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , із застосуванням засобів поштового зв`язку, звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року, у якій просять оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати. Також заявниці, у змісті касаційної скарги просять скасувати рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року. Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції за встановленою процесуальним правом підсудністю.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві

Мартєву С. Ю., судді, які входять до складу колегії: Сердюк В. В.,

Фаловська І. М.

На підставі службової записки Секретаря Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Фаловської І. М., у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Мартєва С. Ю., касаційну скаргу ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року (провадження №61-3478ск23) передано на повторний автоматизований розподіл.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії:

Коломієць Г. В., Гулько Б. І.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

1. Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо

в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється

з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

У клопотанні, викладеному у змісті касаційної скарги, заявниці порушують питання про поновлення строку на касаційне оскарження. Посилаються на те, що повний текст ухвали Одеського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року вони отримали виключно за своїм запитом до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області. Проте, заявниками до касаційної скарги не додано доказів як на підтвердження невиконання апеляційним судом приписів статті 272 ЦПК України, так і тексту самого запиту.

Додана до касаційної скарги копія ухвали Одеського апеляційного суду

від 04 жовтня 2022 року не підтверджує дату отримання повного тексту зазначеного судового рішення, а також невиконання апеляційним судом приписів статті 272 ЦПК України щодо обов`язку надсилання копії оскаржуваного судового рішення заявникам.

Крім того, супровідний лист Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 січня 2023 року підтверджує факт направлення копії оскаржуваної ухвали виключно на адресу одного заявника - ОСОБА_1 .

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 272 ЦПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його

складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Так, заявниками не надано належних та допустимих доказів на підтвердження дати отримання копії повного тексту ухвали Одеського апеляційного суду

від 04 жовтня 2022 року або того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення копії цього судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України, а також не зазначено про обставини, що об`єктивно перешкоджали отримати вказане судове рішення і подати касаційну скаргу

в передбачений ЦПК України строк.

Учасник судового процесу зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), можливість поновлення строків оскарження судових рішень не є необмеженою, оскільки сторони

в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).

Таким чином, на підтвердження наведених обставин пропуску строку слід надати відповідні докази, про що зазначено вище.

Доводи заявників про те, що копію повного тексту оскаржуваної ухвали було отримано виключно за запитом до суду першої інстанції самі по собі не свідчать про поважність пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснювався саме за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Крім того, у змісті касаційної скарги заявники зазначають, що їх було повідомлено про розгляд справи за їх заявою, зокрема шляхом направлення судових повісток-повідомлень і вони знали про призначене судове засідання

в приміщенні Одеського апеляційного суду.

Водночас, відповідно до відомостей з офіційного веб-сайту Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст ухвали Одеського апеляційного суду складено 07 жовтня 2022 року та оприлюднено

11 жовтня 2022 року, а касаційну скаргу заявниками подано лише 10 березня 2023 року. Доказів на підтвердження того, що заважало заявникам звернутися із касаційною скаргою у встановлений законом строк останніми до касаційної скарги не надано.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений судом строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження

у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

2. Також подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У змісті касаційної скарги заявники порушують клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки вони

є позивачами у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У пункті 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом «Про судовий збір» справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 915/955/15 (провадження № 12-66гс18) та Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 752/7347/16-ц (провадження № 61-10168сво18).

Оскільки предметом оскарження у вказаній справі є ухвала суду апеляційної інстанції за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, заявникам необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги кожній.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

Відповідно до статті 258 ЦПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2 684,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору при зверненні з апеляційною і касаційною скаргою на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому сума судового збору складає 536,80 грн з кожного заявника.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

3. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Згідно з пунктами 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується та клопотання особи, яка подає скаргу.

Так, у прохальній частині касаційної скарги заявники просять скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 листопада

2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року. Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції за встановленою процесуальним правом підсудністю.

Одночасно зі змісту оскаржуваної ухвали Одеського апеляційного суду

від 04 жовтня 2022 року вбачається, що останньою у задоволенні заяви про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 18 вересня 2018 року відмовлено, а постанову суду апеляційної інстанції залишено в силі. Відповідно, оскільки заявниками питання про перегляд за нововиявленими обставинами інших судових рішень не порушувалось, як і не порушувалось питання про передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції за встановленою процесуальним правом підсудністю заявникам необхідно уточнити прохальну частину касаційної скарги з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції (стаття 409 ЦПК України) та оскаржуваного судового рішення.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що постанова апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року вже була предметом касаційного перегляду Верховним Судом по суті (провадження № 61-46025св18).

Таким чином заявникам необхідно: 1) на підтвердження наведених обставин пропуску строку надати суду відповідні докази в оригіналах або завірені

в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту, довідка із суду, поштового відділення зв`язку тощо, або навести інші підстави з відповідними доказами з урахуванням того, що відповідні докази мають бути надані на підтвердження поважності пропуску строку всіма заявниками та звернутися до Верховного Суду з відповідним клопотанням;

2) сплатити судовий збір за подання касаційної скарги, на підтвердження сплати судового збору надати суду документ, що підтверджує його сплату, документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або обґрунтувати підстави звільнення від сплати судового збору; 3) уточнити касаційну скаргу з урахуванням оскаржуваного судового рішення, повноважень суду касаційної інстанції та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддеюпостановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393, 409 ЦПК України, статтями 4,

6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати наведені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за подання та розгляд касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Д. Луспеник