Ухвала

від 09.05.2023 по справі 495/63/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

09 травня 2023 року

м. Київ

справа № 495/63/17

провадження № 61-3478ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року

у справі за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд постанови апеляційного суду Одеської області від 18 вересня

2018 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування завданої моральної шкоди та за позовом ОСОБА_2 до Відділу освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування завданої моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним вище позовом.

05 січня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним вище позовом.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області

від 03 липня 2017 року вказані справи об`єднані в одне провадження.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області

від 21 листопада 2017 року позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ від 30 листопада 2016 року № 505-к, виданий Відділом освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації «Про звільнення директора Долинівської школи І-ІІ ступеня ОСОБА_1». Поновлено ОСОБА_1 на роботі в Долинівському загальноосвітньому навчальному закладі Білгород-Дністровського району Одеської області відповідно до спеціальності, кваліфікації та посади; зобов`язано Відділ освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації здійснити розрахунок і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та 5 000 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.

Визнано незаконним та скасовано наказ від 30 листопада 2016 року № 506-к, виданий Відділом освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації «Про звільнення вчителя української мови та літератури Долинівської школи І-ІІ ступенів ОСОБА_2». Поновлено ОСОБА_2 на роботі в Долинівському загальноосвітньому навчальному закладі Білгород-Дністровського району Одеської області відповідно до спеціальності та кваліфікації вчителя української мови та літератури; зобов`язано Відділ освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації здійснити розрахунок і виплатити

ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу та 5 000 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 листопада

2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року залишено без змін (провадження № 61-46025св18).

У серпні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Одеського апеляційного суду із заявою про перегляд постанови апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд постанови апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року за нововиявленими обставинами відмовлено.

Постанову апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року залишено без змін.

10 березня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,із застосуванням засобів поштового зв`язку, звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року, у якій просять оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати. Також заявниці, у змісті касаційної скарги просять скасувати рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року. Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції за встановленою процесуальним правом підсудністю.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві

Мартєву С. Ю., судді, які входять до складу колегії: Сердюк В. В.,

Фаловська І. М.

На підставі службової записки Секретаря Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Фаловської І. М., у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Мартєва С. Ю., касаційну скаргу ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 04 жовтня

2022 року(провадження №61-3478ск23) передано на повторний автоматизований розподіл.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії:

Коломієць Г. В., Гулько Б. І.

1. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 31 березня 2023 року визнано наведені заявниками підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року залишено без руху. Запропоновано заявникам на підтвердження наведених обставин пропуску строку надати суду відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту, довідка із суду, поштового відділення зв`язку тощо, або навести інші підстави з відповідними доказами, звернутися до Верховного Суду з відповідним клопотанням. Також запропоновано заявникам надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та уточнити касаційну скаргу з урахуванням оскаржуваного судового рішення, повноважень суду касаційної інстанції, надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

Копію ухвали направлено заявникам на зазначені в касаційній скарзі адреси.

У наданий судом строк ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надіслали матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме докази на підтвердження сплати судового збору, уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи.

2. Касаційна скарга подана до Верховного Суду з пропуском строку на касаційне оскарження, проте у клопотанні, викладеному у змісті касаційної скарги, наданої на виконання ухвали Верховного Суду від 31 березня

2023 року, заявники просять цей строк поновити, посилаючись на те, що останній пропущено з поважних причин, оскільки повний текст ухвали Одеського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року було вручено заявникам лише 15 лютого 2023 року, на підтвердження чого надає докази.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Ураховуючи наведені заявником обставини та надані на їх підтвердження докази, Верховний Суд вважає, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, а тому його слід поновити.

3. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до абзацу 4 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Касаційна скарга обґрунтовується порушенням апеляційним судом норм процесуального права (абзац 6 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 6 частини другої статті 389 ЦПК України.

Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави для відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження ухвали Одеського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року.

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування завданої моральної шкоди та за позовом ОСОБА_2 до Відділу освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування завданої моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року.

Витребувати з Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області вищевказану цивільну справу (№ 495/63/17).

Надіслати іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати чотирнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали.

До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць