Рішення

від 03.04.2023 по справі 420/155/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/155/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, Таїровського селищного голови Одеського району Одеської області Хасаєва Тимура Хасановича про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 03 січня 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, Таїровського селищного голови Одеського району Одеської області Хасаєва Тимура Хасановича, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Таїровського селищного голови Одеського району Одеської області ОСОБА_2 в частині порушень законодавства, щодо обов`язку органу місцевого самоврядування організації будівництва дорожнього покриття за встановленим будівельними нормами, державними стандартами та нормами по вул. Пивоварній, що у смт Таїрове, Одеського району, Одеської області;

2. Зобов`язати Таїровського селищного голову Одеського району Одеської області ОСОБА_2 вчинити дії з організації роботи Таїровської селищної ради та її виконавчого комітету, скликати сесію ради та забезпечити прийняття рішення щодо будівництва (асфальтування) по вул. Пивоварна, що у смт Таїрове, Одеського району, Одеської області дорожнього покриття по висхідній, починаючи з номеру АДРЕСА_1 до вулиці Стара Люстдорфська дорога, що у м. Одеса, за встановленими будівельними нормами та державними стандартами до 01.04.2023 року;

3. Визнати протиправною бездіяльність Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області в частині порушень законодавства, щодо обов`язку органу місцевого самоврядування організації будівництва дорожнього покриття за встановленим будівельними нормами, державними стандартами та нормами по вул. Пивоварній, що у смт Таїрове, Одеського району, Одеської області;

4. Зобов`язати Таїровську селищну раду Одеського району Одеської області вчинити дії із забезпечення безпечних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів по вул. Пивоварна, що у смт Таїрове, Одеського району, Одеської області, шляхом будівництва по висхідній, починаючи з номеру 14 до вулиці Стара Люстдорфська дорога, що y м.Одеса, шляхом організації будівництва (асфальтування) дорожнього покриття за встановленими будівельними нормами, державними стандартами до 01.09.2023.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона мешкає в АДРЕСА_1 . Починаючи з 2020 року ОСОБА_1 неодноразово зверталась до Таїровської селищної ради та народних депутатів з приводу відсутності асфальтного покриття по вул. Пивоварній, що значно ускладнює проживання там, створює небезпеку для мешканців вулиці. Проте керівництво місцевого самоврядування допускає бездіяльність щодо врегулювання цього питання та полегшення умов проживання в селищі.

Ухвалою судді від 05.01.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, а саме надання до суду позовної заяви із зазначенням повної адреси відповідача та зазначенням РНОКПП позивача.

11 січня 2023 року до суду надійшла заява (вх.№1083/23) представника позивача адвоката Драгун А.С., про усунення недоліків позовної заяви з додатком адміністративного позову в трьох екземплярах в якому адреси відповідачів зазначені повністю та зазначено РНОКПП позивача.

Ухвалою судді від 16.01.2023 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 ; відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку статті 262 КАС України.

02 лютого 2023 року до суду засобами електронної пошти надійшов відзив (вх.№ ЕП/3370/23) Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими та що у задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.

З покликанням на п.1 ч.1 ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.7, п.1 ч.3 ст.12, абз.1-5, 7 ст.7, абз.1-4 ст.24 Закону України «Про дорожній рух», ст.21 Закону України «Про автомобільні дороги», п.2, п.5, п.11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198, відповідач вказує, що щодо питання відновлення або влаштування дороги для проїзду автотранспорту у напрямку від залізничного переїзду, який знаходиться у напрямку міста Одеса, що знаходиться біля с. Бурлача Балка та до якого прилягають вулиці Центральна та Пивоварна, Таїровською селищною радою ведуться перемовини з ТОВ «Агротранссервісбуд» (правонаступники ТОВ «Авто Сервіс Компанія), які є зацікавленою особою у будівництві цієї дороги для заїзду на територію свого підприємства, до об`єкту нерухомості - «Спецавтоцентр», що є його власністю.

У відзиві відповідач зазначає, що ТОВ «Авто Сервіс Компанія» - попередній власник Спецавтоцентру у 2016 році до господарського суду Одеської області був поданий позов (справа № 916/1859/16) до власника на той момент залізничної колії ПАТ «Антарктика» про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні Спецавтоцентром за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт Таїрове, вул. Пивоварна, 11, шляхом не чинити заборони проїзду транспортних засобів до майна позивача на переїзді; про зобов`язання власника залізничної колії надати технічні умови щодо розробки проектно-дозвільної документації на встановлення технічного переїзду, який знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт Таїрове, та дозвіл на встановлення технічного переїзду з метою доцільного використання об`єкту нерухомості - Спецавтоцентру. Проте, в ході судового розгляду цієї справи ТОВ «Авто Сервіс Компанія» звернулось до суду із заявою про відмову від позову та припинення провадження у справі на цій підставі, в результаті чого ухвалою господарського суду Одеської області від 22.09.2016 року провадження у справі № 916/1859/16 було припинене.

Як вказано у відзиві, Таїровська селищна рада, враховуючи заяву ТОВ «Агротранссервісбуд» та заяви про наявність чисельних судових справ, погоджується з необхідністю забезпечення доступу до нерухомого майна та земельної ділянки на якій воно розташоване, після вирішення спірних взаємовідносин у судовому порядку, з моменту набрання судовим рішенням законної сили. ТОВ «Агротранссервісбуд» неодноразово було запропоновано надати на адресу Таїровської селищної ради передпроекту (ескізу) пропозицію по розміщенню вказаного об`єкта вулично-дорожньої інфраструктури на графічних матеріалах топографо-геодезичної основи. що дозволить однозначно визначити у просторі об`єкт який пропонується до проектування.

Також відповідач зазначає, що лише 21.10.2021 року ТОВ «Агротранссервісбуд» надано до Таїровської селищної ради передпроектну пропозицію щодо організації проїзду в смт Таїрове до належного їм майна, з урахуванням проходження проїзду біля будинку по вул. Центральна, 120 з метою розгляду та можливого отримання дозволу на розробку відповідного проекту. Однак після його розгляду профільними Управліннями Таїровської селищної ради було виявлено порушення законодавства в частині накладення дороги на земельні ділянки приватної власності та повернене на коригування, однак коригування не відбулося.

Відповідач повідомляє, що ситуація з зазначеними будинками та спорудами ускладняться тим, що навколо них усі земельні ділянки перебувають у приватній власності громадян, тому Таїровська селищна рада разом з Одеською обласною державною адміністрацією та Одеською районною державною адміністрацією шукають можливі шляхи вирішення вищезазначеного питання. До того ж, відповідно до рішення Таїровської селищної ради № 963-VI від 26.09.2014 «Про затвердження детального плану частини території смт. Таїрове Овідопольського району Одеської області з метою уточнення положень генерального плану населення пункту, визначення планування організації, функціонального призначення і параметрів забудови частини території населеного пункту в межах масивів №№ 19, 20, 21, 23, на якій відповідно до генерального плану населеного пункту планується розміщення об`єктів житлової та громадської забудови, інженерно-транспортної інфраструктури та благоустрою території» не передбачено будівництво по вулиці Пивоварній, що у смт. Таїрове, Одеського району, Одеської області, дорожнього покриття.

У відзиві вказано, що Таїровською селищною радою кошти на проведення даних робіт не виділялися. Пріоритетність виконання робіт визначаються станом та вартістю їх виконання. Окрім того, відповідно до рішення № 324-VII від 23.12.2021 Таїровської селищної ради «Про затвердження комплексної програми розвитку житлово-комунального господарства Таїровської територіальної громади Одеського району Одеської області на 2022-2024 роки» кошти на проведення робіт із організації будівництва дорожнього покриття за встановленими нормами, державними стандартами та нормами по вул. Пивоварній, не виділялись, проведення та фінансування даних робіт вважалося б порушенням.

Отже, як стверджує відповідач, використання бюджетних коштів на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням вважається нецільовим використання коштів.

Додатково, у відзиві вказано, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 на території України введено військовий стан, який продовжується по теперішній час та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 9 червня 2021 (зі змінами), будь-які капітальні видатки на проектування та будівництво доріг під час дії військового стану не передбачено.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 21.03.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, Таїровського селищного голови Одеського району Одеської області Хасаєва Тимура Хасановича про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Судом встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.В ухвалі роз`яснено, що позивачу необхідно надати до суду доказів сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.

28.03.2023 року (вх.№ ЕП/10171/23) від представника позивача до суду надійшла заява на виконання вимог ухвали суду разом із доказами сплати судового збору.

28.03.2023 року (вх.№ ЕП/10172/23) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив у якій заявник просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 03.04.2023 року продовжено розгляд справи №420/155/23 за позовом ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, Таїровського селищного голови Одеського району Одеської області Хасаєва Тимура Хасановича про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено таке.

Позивач - ОСОБА_1 зареєстрована за адресою в АДРЕСА_1 , що підтверджується наданою до суду копією паспорта громадянина України (а.с.11).

Як стверджує позивач, по вул. Пивоварній починаючи з номера 14, що у смт. Таїрове у напрямку вул. Стара Люстдорфська, що у м. Одеса вдовж червоної бетонної огорожі по географії розміщення земельної ділянки №5123755800:01:003:4841 та частини земельної ділянки з кадастровим номером № 5123755800:01:003:3925 фактично відсутнє будь-яке дорожнє покриття.

Відповідач у відзиві на позов не заперечує даної обставини.

Судом встановлено, що позивачем та іншими особами на адресу Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області 18.05.2020 було подано заяву (а.с.12-13), в якій заявники просили провести дорожні роботи із влаштування дороги для проїзду автотранспорту у напрямку від залізничного переїзду, який знаходиться у направленні із міста Одеса до с.Бурлача Балка, вдовж червоного бетонного забору до земельної ділянки за номером АДРЕСА_1 .

21.05.2021 позивачем та іншими особами на адресу голови Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області ОСОБА_2 було подано звернення (а.с.14-16), в якому з покликанням на вищевказане звернення від 18.05.2020, заявники просили надати інформацію про вжиті заходи, щодо вирішення виниклої проблеми жителів с. Бурлача Балка, зокрема які проживають за адресою АДРЕСА_2 , з зазначенням конкретної стратегії дій та за наявності затвердженого плану, щодо вирішення вказаної проблеми, в тому числі, що пов`язані з здійсненням перемовин з інвесторами.

07.11.2022 позивач та інші мешканці с.Бурлача Балка звернулись до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області із зверненням (а.с.32-33), в якому просили допомогти вирішити проблему щодо необхідності проведення робіт з влаштування дорожнього покриття для проїзду автотранспорту від залізничного переїзду, який знаходиться у напрямку міста Одеса, що знаходиться у с. Бурлача Балка та до якого прилягають вулиці Центральна та Пивоварна.

У відповідь на вказане звернення Таїровською селищною радою Одеського району Одеської області складено листа від 22.11.2022 №Кол-1297, в якому повідомлено, що ТОВ «Агротранссервісбуд» одноразово зверталося до Таїровської селищної ради з передпроектною пропозицією щодо розміщення об`єкта вулично-дорожньої інфраструктури, на що отримало відповідь - привести в належний стан предпроектну пропозицію згідно затвердженій містобудівній документації, без порушення прав власності третіх осіб, з метою її належного розгляду Таїровською селищною радою.

У листі вказано, що на сьогоднішній день, питання будівництва вищевказаного об`єкта стоїть на меті Таїровської селищної ради, однак, відповідно до Указу Президента України №64/2022 на території України введено військовий стан, який продовжується по теперішній час та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №590 від 9 червня 2021 (зі змінами), будь-які капітальні видатки на проектування та будівництво доріг під час дії військового стану не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, у листі вказано, що Таїровська селищна рада зможе повернутися до розгляду вказаного питання після закінчення дії військового стану або внесення відповідних змін до чинного законодавства України.

Вважаючи протиправною бездіяльність Таїровського селищного голови Одеського району Одеської області ОСОБА_2 в частині порушень законодавства, щодо обов`язку органу місцевого самоврядування організації будівництва дорожнього покриття за встановленим будівельними нормами, державними стандартами та нормами по вул. Пивоварній, що у смт Таїрове, Одеського району, Одеської області та протиправною бездіяльність Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області в частині порушень законодавства, щодо обов`язку органу місцевого самоврядування організації будівництва дорожнього покриття за встановленим будівельними нормами, державними стандартами та нормами по вул. Пивоварній, що у смт Таїрове, Одеського району, Одеської області, позивач звернулась до суду з позовною заявою.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 4 Європейської Хартії місцевого самоврядування, ратифікованою Україною 15 липня 1997 року, встановлено, що місцеві власті в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручено жодному іншому органу.

За ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Частиною 2 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг визначає Закон України «Про автомобільні дороги».

Статтею 8 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що автомобільні дороги загального користування поділяються на автомобільні дороги державного та місцевого значення.

Автомобільні дороги державного значення підрозділяються на міжнародні, національні, регіональні та територіальні.

До міжнародних автомобільних доріг належать дороги, що суміщаються з міжнародними транспортними коридорами та/або входять до Європейської мережі основних, проміжних, з`єднувальних автомобільних доріг та відгалужень, мають відповідну міжнародну індексацію і забезпечують міжнародні автомобільні перевезення.

До національних автомобільних доріг належать автомобільні дороги, що суміщені з національними транспортними коридорами і не належать до міжнародних автомобільних доріг, та автомобільні дороги, що з`єднують столицю України - місто Київ, адміністративний центр Автономної Республіки Крим, адміністративні центри областей, місто Севастополь між собою, великі промислові і культурні центри з міжнародними автомобільними дорогами.

До регіональних автомобільних доріг належать автомобільні дороги, що з`єднують дві або більше областей між собою, автомобільні дороги, що з`єднують основні міжнародні автомобільні пункти пропуску через державний кордон, морські та авіаційні порти міжнародного значення, найважливіші об`єкти національної культурної спадщини, курортні зони з міжнародними та національними автомобільними дорогами.

До територіальних автомобільних доріг належать автомобільні дороги, що з`єднують адміністративні центри Автономної Республіки Крим і областей з адміністративними центрами районів, містами обласного значення, міста обласного значення між собою, адміністративні центри районів між собою, а також автомобільні дороги, що з`єднують з дорогами державного значення основні аеропорти, морські та річкові порти, залізничні вузли, об`єкти національно-культурного надбання та курортного і природно-заповідного фонду, автомобільні пункти пропуску міжнародного та міждержавного значення через державний кордон.

Перелік доріг державного значення, у тому числі їх ділянок, що суміщаються з вулицями міст та інших населених пунктів і фінансуються з державного бюджету, затверджує Кабінет Міністрів України один раз на три роки за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.

Автомобільні дороги місцевого значення поділяються на обласні та районні.

До обласних автомобільних доріг належать автомобільні дороги, що з`єднують адміністративні центри Автономної Республіки Крим і областей з іншими населеними пунктами в межах Автономної Республіки Крим чи області та із залізничними станціями, аеропортами, річковими портами, пунктами пропуску через державний кордон, місцями відпочинку і не належать до доріг державного значення.

До районних автомобільних доріг належать автомобільні дороги, що з`єднують адміністративні районні центри з іншими населеними пунктами, інші населені пункти між собою, з підприємствами, об`єктами культурного значення, іншими дорогами загального користування у межах району.

Перелік доріг місцевого значення, у тому числі їх ділянок, що суміщаються з вулицями міст та інших населених пунктів, затверджують Рада міністрів Автономної Республіки Крим та обласні державні адміністрації один раз на три роки.

Так, за інформацією Служби автомобільних доріг в Одеській області (на балансі якої перебувають автомобільні дороги загального користування державного значення області та яка є замовником ремонтно-будівельних робіт на них), вулиці Центральна та Пивоварна, які знаходяться у с. Бурлача Балка Одеської області, не відноситься до мережі автомобільних доріг загального користування державного значення (а.с.22).

Згідно з ст.1 Закону України «Про автомобільні дороги», вулиця - автомобільна дорога, призначена для руху транспорту і пішоходів, прокладання наземних і підземних інженерних мереж у межах населених пунктів;

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про автомобільні дороги», вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

Статтею 17 цього Закону встановлено, що управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про автомобільні дороги», основними обов`язками органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є:

1) забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів;

2) організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, правилами та нормами;

3) видача дозволів на прокладання нових та ремонт існуючих мереж у межах "червоних ліній" вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;

4) завчасне оповіщення учасників руху і мешканців міст та інших населених пунктів про строки та порядок тимчасового обмеження або припинення руху транспортних засобів;

5) здійснення статистичного обліку та паспортизації вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;

6) забезпечення дотримання норм природоохоронного законодавства у процесі будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;

7) видача в установленому порядку дозволів на тимчасове припинення руху.

Статтею 21 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за:

1) стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів;

2) якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;

3) розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, об`єктів дорожнього сервісу та рекламоносіїв;

4) відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом;

5) забезпечення проведення аудиту або перевірки безпеки автомобільних доріг згідно з вимогами цього Закону, інших актів законодавства України, національних стандартів України, а також вжиття необхідних заходів за результатами проведення аудиту безпеки автомобільних доріг або перевірки безпеки автомобільних доріг.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про дорожній рух», до компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху, поміж іншого, належить: виконання вимог законодавства та рішень органів виконавчої влади про дорожній рух і його безпеку; формування міських і районних фондів, у тому числі позабюджетних, для фінансування програм і окремих заходів, спрямованих на розвиток дорожнього руху та його безпеки; організація дорожнього руху на території міста і району згідно з відповідними генеральними планами, проектами детального планування та забудови населених пунктів, автоматизованих систем керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем організації дорожнього руху та з екологічно безпечними умовами; здійснення та фінансування заходів, пов`язаних із профілактикою дитячого дорожньо-транспортного травматизму; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів; керівництво та контроль за діяльністю підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання за виконанням вимог законодавства, рішень органів державної виконавчої влади про дорожній рух і його безпеку; контроль за виявленням дорожньо-транспортних пригод та впровадженням заходів у місцях їх концентрації, на аварійно-небезпечних ділянках вулиць, доріг та залізничних переїздах.На підставі вищевикладеного судом встановлено низку повноважень Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області як органу місцевого самоврядування у сфері організації безпеки дорожнього руху.

Таким чином, звернення позивача до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області було здійснено щодо питання, яке відноситься до компетенції останнього.

В той же час, відповідачем Таїровською селищною радою Одеського району Одеської області жодних доказів вчинення дій у межах компетенції щодо будівництва дорожнього покриття за встановленим будівельними нормами, державними стандартами та нормами по вул. Пивоварній, що у смт Таїрове, Одеського району, Одеської області до суду не надано.

Наявність обставин вчинення відповідачем таких дій протягом усього строку розгляду даної справи судом не встановлено.

При розгляді даної справи суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що відносно питання відновлення або влаштування дороги для проїзду автотранспорту у напрямку від залізничного переїзду, який знаходиться у напрямку міста Одеса, що знаходиться біля с. Бурлача Балка та до якого прилягають вулиці Центральна та Пивоварна, Таїровською селищною радою ведуться перемовини з ТОВ «Агротранссервісбуд» (правонаступники ТОВ «Авто Сервіс Компанія), які є зацікавленою особою у будівництві цієї дороги для заїзду на територію свого підприємства, до об`єкту нерухомості - «Спецавтоцентр», що є його власністю.

Так, предметом звернення позивача було, зокрема, питання будівництва дорожнього покриття по вул. Пивоварній, що у смт Таїрове, Одеського району, Одеської області, тобто автомобільної дороги, призначеної для руху транспорту і пішоходів, прокладання наземних і підземних інженерних мереж у межах населеного пункту.

В той же час, жодних дій з питань відновлення або влаштування дороги для проїзду автотранспорту у напрямку від залізничного переїзду, який знаходиться у напрямку міста Одеса, що знаходиться біля с. Бурлача Балка та до якого прилягають вулиці Центральна та Пивоварна, які входять до компетенції сільської ради у сфері дорожнього руху, Таїровською селищною радою Одеського району Одеської області не було вчинено.

Отже, суд дійшов висновку, щодо бездіяльності Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, яка полягає у невчиненні дій у межах компетенції щодо будівництва дорожнього покриття за встановленим будівельними нормами, державними стандартами та нормами по вул. Пивоварній, що у смт Таїрове, Одеського району, Одеської області є протиправною.

Щодо вимог позивача до Таїровського селищного голови Одеського району Одеської області ОСОБА_2 , суд зазначає таке.

Так, повноваження сільського голови визначено статтею 42 Закону України «Про місцеве самоврядування», а саме голова:

1) забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;

2) організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету;

3) підписує рішення ради та її виконавчого комітету;

4) вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради;

5) вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради;

6) вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України;

7) здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету;

8) скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради;

9) забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання;

10) призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України "Про культуру";

11) скликає загальні збори громадян за місцем проживання;

11-1) вносить на розгляд ради пропозиції про утворення спеціалізованої установи з надання безоплатної первинної правової допомоги;

11-2) вносить на розгляд ради пропозиції щодо кандидатури на посаду керівника установи з надання безоплатної первинної правової допомоги;

12) забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету;

13) є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою;

14) представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;

15) звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів;

16) укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради;

17) веде особистий прийом громадян;

18) забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об`єднань;

18-1) бере участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";

19) здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів;

20) видає розпорядження у межах своїх повноважень;

В той же час, в контексті спірних правовідносин, враховуючи питання, які віднесені до компетенції ОСОБА_2 як Таїровського селищного голови Одеського району Одеської області, судом не встановлено, що права позивача були порушені саме його бездіяльністю в частині порушень законодавства, щодо обов`язку органу місцевого самоврядування організації будівництва дорожнього покриття за встановленим будівельними нормами, державними стандартами та нормами по вул. Пивоварній, що у смт Таїрове, Одеського району, Одеської області.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача до Таїровського селищного голови Одеського району Одеської області ОСОБА_2 є такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, суд зазначає наступне.

Так, при розгляді справи суд враховує, що звернення, зокрема, позивача до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області містили вимоги про:

- проведення дорожніх робіт із влаштування дороги для проїзду автотранспорту у напрямку від залізничного переїзду, який знаходиться у направленні із міста Одеса до с.Бурлача Балка, вдовж червоного бетонного забору до земельної ділянки за номером 11 по вул. Пивоварна в смт. Таїрове, Овідіопольського району Одеської області;

- вирішення проблеми щодо необхідності проведення робіт з влаштування дорожнього покриття для проїзду автотранспорту від залізничного переїзду, який знаходиться у напрямку міста Одеса, що знаходиться у с. Бурлача Балка та до якого прилягають вулиці Центральна та Пивоварна.

Позивач не клопотала перед відповідачем щодо способу забезпечення безпечних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів по вул. Пивоварна, що у смт Таїрове, Одеського району, Одеської області, а саме: шляхом будівництва по висхідній, починаючи з номеру 14 до вулиці Стара Люстдорфська дорога, що y м.Одеса, шляхом організації будівництва (асфальтування) дорожнього покриття за встановленими будівельними нормами, державними стандартами до 01.09.2023.

Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі Педерсен і Бодсгор проти Данії зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 року у справі Волохи проти України (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є передбачуваною, якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. …надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання.

Суд зазначає, що дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 208/8402/14-а, від 29 березня 2018 року у справі № 816/303/16, від 06 березня 2019 року у справі № 200/11311/18-а, від 16 травня 2019 року у справі № 818/600/17, від 21 листопада 2019 року у справі № 344/8720/16-а, від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18.

За приписами ст. 245 КАС України у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16 травня 2019 року у справі № 826/17220/17 та від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18

Суд наголошує, що відповідно до статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до неї кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», № 40450/04, пункт 64).

Засіб юридичного захисту має бути «ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), № 21987/93, пункт 95).

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення у справі «Джорджевич проти Хорватії» (Djordjevic v Croatia), № 41526/10, пункт 101; рішення у справі «Ван Остервійк проти Бельгії» (Van Oosterwijck v Belgium), № 7654/76 пункти 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Зважаючи на вищевказане та на висновки суду про протиправність бездіяльності Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, яка полягає у невчиненні дій у межах компетенції щодо будівництва дорожнього покриття за встановленим будівельними нормами, державними стандартами та нормами по вул. Пивоварній, що у смт Таїрове, Одеського району, Одеської області, враховуючи зміст звернення позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області є такими, що підлягають частковому задоволенню шляхом:

- визнання протиправною бездіяльності Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, яка полягає у невчиненні дій у межах компетенції щодо будівництва дорожнього покриття за встановленим будівельними нормами, державними стандартами та нормами по вул. Пивоварній, що у смт Таїрове, Одеського району, Одеської області;

- зобов`язання Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області вчинити дії у межах компетенції щодо будівництва дорожнього покриття за встановленим будівельними нормами, державними стандартами та нормами по вул. Пивоварній, що у смт Таїрове, Одеського району, Одеської області.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,00 грн.

З урахуванням часткового задоволення позову, суд доходить висновку, що судовий збір підлягає стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 536,50 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, Таїровського селищного голови Одеського району Одеської області Хасаєва Тимура Хасановича про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, яка полягає у невчиненні дій у межах компетенції щодо будівництва дорожнього покриття за встановленим будівельними нормами, державними стандартами та нормами по вул. Пивоварній, що у смт Таїрове, Одеського району, Одеської області.

Зобов`язати Таїровську селищну раду Одеського району Одеської області вчинити дії у межах компетенції щодо будівництва дорожнього покриття за встановленим будівельними нормами, державними стандартами та нормами по вул. Пивоварній, що у смт Таїрове, Одеського району, Одеської області.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 536,50 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідачі:

Таїровська селищна рада Одеського району Одеської області (65496, Одеська область, Одеський район, смт Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 27, код ЄДРПОУ 05582159);

Таїровський селищний голова Одеського району Одеської області ОСОБА_2 (65496, Одеська область, Одеський район, смт Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 27).

СуддяОлена СКУПІНСЬКА