Ухвала

від 06.04.2023 по справі 916/144/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/144/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Бакуліна С.В., Губенко Н.М.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дартосбуд"

на рішення Господарського суду Одеської області

(суддя Волков Р.В.)

від 15.03.2021

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Богацька Н.С., судді - Савицький Я.Ф., Поліщук Л.В.)

від 31.01.2023

у справі за позовом Міністерства оборони України

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дартосбуд";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Контрактова",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеський автомобільний ремонтний завод",

за участю Заступника військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України,

про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги,

ВСТАНОВИВ:

1. У січні 2017 року Міністерство оборони України (далі - Міністерство, позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дартосбуд" (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Контрактова" (далі - відповідач 2) про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 21.09.2015, укладеного між відповідачами (далі - Договір).

2. Позов обґрунтований тим, що Договір за своєю правовою природою є договором факторингу та в частині суб`єктного складу сторін суперечить статтям 1077, 1079 ЦК України та статтям 4, 5, 7 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", оскільки новий кредитор - відповідач 1, який за договором є фактором, не мав, станом на дату укладення договору, та не має спеціального статусу фінансової установи та ліцензії на здійснення фінансових послуг, у зв`язку з чим не має права надавати фінансові послуги та бути фактором у спірному договорі.

3. Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

4. 15.03.2021 рішенням Господарського суду Одеської області, ухваленим за результатами нового розгляду справи, позовну заяву задоволено, визнано недійсним Договір.

5. Суд першої інстанції врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 909/968/16 щодо характерних ознак договору факторингу, та виходив з того, що Договір за своєю правовою природою є договором факторингу, який за суб`єктним складом суперечить вимогам чинного законодавства, а саме: статті 1079 Цивільного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 1, пункту 11 частини першої статті 4 та частини першої статті 7 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", оскільки укладений відповідачем-1 як фактором, який не включений до Державного реєстру фінансових установ, не має статусу фінансової установи та не мав право здійснювати факторингові операції.

Суд дійшов висновку, що спірний договір порушує права та інтереси Міністерства оборони України, яке має право на звернення до суду з позовом про визнання недійсним укладеного між відповідачами Договору, стороною якого воно не є, однак є єдиним засновником, учасником та суб`єктом управління майном Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод" (далі - Підприємство), право вимоги за зобов`язаннями якого є предметом спірного у цій справі договору.

Оскільки Міністерство було залучене до участі у справі про банкрутство Підприємства як орган управління державним (військовим) майном банкрута, безпосередньо зацікавлене у здійсненні дій, направлених на збереження майна (коштів) цього Підприємства, тому вчинення дій, направлених на виявлення та оспорення правочинів, предметом яких є заборгованість Підприємства, укладених з порушенням законодавства, є належним та ефективним способом захисту прав позивача.

6. 27.01.2022 Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову.

7. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що права та інтереси позивача у цій справі не порушені, оскільки Підприємство є самостійним суб`єктом господарювання, який несе відповідальність належним йому майном у правовідносинах, що мають зобов`язальний характер, а Міністерство як орган управління цим підприємством не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність Підприємства.

8. Постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.09.2022 постанову скасовано, справу передано на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду.

9. Касаційний господарський суд не погодився з висновком суду апеляційної інстанції, оскільки суд не дослідив обставини наявності у Міністерства порушених прав та/або інтересів спірним правочином, існування заінтересованості у визнанні його недійсним; не перевірив належним чином висновки місцевого господарського суду щодо цих обставин, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства при вирішенні питання щодо наявності порушених прав та/або інтересів позивача.

Суд залишив поза увагою обставину того, що у справі про банкрутство Підприємства до реєстру вимог кредиторів були включені вимоги відповідача 1 за спірним договором, який, як встановили суди попередніх інстанцій, суперечить вимогам чинного законодавства, не з`ясував, чи набув відповідач-1 внаслідок його включення до реєстру вимог кредиторів статусу учасника зборів кредиторів боржника та чи призвело це (якщо призвело, то яким чином) до порушення прав та/або інтересів позивача.

10. За результатами нового розгляду постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 рішення Господарського суду Одеської області від 15.03.2021 залишено без змін.

11. Суд апеляційної інстанції врахував висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 1-23-32/135-08-4825, ухваленій за результатом розгляду у межах справи про банкрутство позовних вимог Міністерства, зокрема про визнання недійсними правочинів (аукціону та договору), стороною яких Міністерство не було, та погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності прав за позовом, що належать Міністерству, з огляду на особливості провадження у справах про банкрутство державних підприємств.

Також суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що Договір, який за своєю правовою природою є договором факторингу, укладений з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки укладений відповідачем 1 як фактором, який не включений до Державного реєстру фінансових установ та не є фінансовою установою, тому не мав права здійснювати факторингові операції.

12. 20.02.2023 відповідач 1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду.

13. Ухвалою Верховного Суду від 08.03.2023 касаційну скаргу залишено без руху на підставі пункту 5 частини другої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України та надано скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

14. 30.03.2023 до Верховного Суду надійшла нова редакція касаційної скарги, в якій на виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник зазначає, що підставами касаційного оскарження є випадки, передбачені пунктами 1 та 4 частини другої статті 287 цього Кодексу.

15. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник зазначає, що:

- суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки розглянули спір з позовними вимоги до Товариства, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (справа № 1-23-32/135/08-4825), та не врахували висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20 щодо розгляду всіх спорів стосовно активів боржника у межах єдиного провадження - провадження у справі про банкрутство. Також суд апеляційної інстанції порушив норми частини четвертої статті 236 ГПК України, оскільки не повно і не всебічно дослідив умови Договору та не врахував висновок, викладений у пунктах 9.10 та 9.14 зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду, що можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути зумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не означає наявність фінансової послуги, яку новий кредитор надає попередньому. Тому купівля права вимоги за іншою ціною, ніж вартість майна або сума грошових коштів, яку боржник за вимогою має передати кредитору, не свідчить про укладення сторонами договору факторингу. Водночас відступлення права вимоги не за "номінальною вартістю" вимоги не свідчить про те, що таке відступлення відбулось на підставі договору факторингу. Учинений відповідачами правочин не є договором факторингу не тому, що право вимоги відступлене за "номінальною вартістю", а тому, що спірний договір відповідає визначенню договору купівлі-продажу, наведеному у статті 655 ЦК України (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України);

- суд апеляційної інстанції порушив норми частини другої статті 232, статті 234 ГПК України, оскільки необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про передачу справи для розгляду до Господарського суду Одеської області у межах справи про банкрутство без постановлення відповідної ухвали (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України);

- суд апеляційної інстанції порушив вимоги частини п`ятої статті 310 ГПК України щодо обов`язковості висновків суду касаційної інстанції під час нового розгляду справи.

16. У зв`язку з відрядженням судді Вронської Г.О. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/144/17 визначено суд у складі: Кондратова І.Д.- головуючий, судді: Бакуліна С.В., Губенко Н.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2023.

17. Відповідно до частини третьої статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

18. З огляду на зміст касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, ураховуючи її відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні, тому відкриває касаційне провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

Керуючись нормами статей 234, 288, 290, 294, частини четвертої статті 197, пунктами 1, 4 частини другої статті 287, частини третьої статті 301 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження у справі № 916/144/17 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дартосбуд" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.03.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2023.

2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дартосбуд" у справі № 916/144/17 на 30 травня 2023 року о 10:20 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 2 (кабінет № 209).

3. Явка учасників справи в судове засідання не є обов`язковою.

4. Встановити учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 08 травня 2023 року.

5. Роз`яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

6. Роз`яснити представникам учасників справи обов`язок реєструвати офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України. Інші особи, які не зазначені в цій нормі, реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

7. Витребувати з Господарського суду Одеської області або Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 916/144/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий І. Кондратова

Судді С. Бакуліна

Н. Губенко

До уваги учасників судового процесу!

Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.

Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:

- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;

- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.

Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua) або використати для цього підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".

Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":

- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;

- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;

- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька,2 (2-ий під`їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";

- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;

- якщо за об`єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Касаційний господарський суд