Постанова

від 28.03.2023 по справі 1519/2-4697/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 березня 2023 року

м. Київ

справа № 1519/2-4697/11

провадження № 61-10158св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - прокуратура Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради,

відповідач - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_1 ,

третя особа - ОСОБА_2 ,

особа, яка подала апеляційну скаргу - громадська організація «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів»,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану адвокатом Возіяном Андрієм Андрійовичем, на ухвалу Одеського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року в складі колегії суддів Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д., Дришлюка І. А.,

Історія справи

Короткий зміст обставин справи та заяви про перегляд рішення апеляційного суду за нововиявленими обставинами

У травні 2011 року прокуратура Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернулася з позовом до ГУ Держгеокадастру в Одеській області та ОСОБА_1 про витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0904 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5110137300:68:002:0028 та скасування реєстрації права власності на земельну ділянку.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2011 року вказані позовні вимоги заступника прокурора м. Одеси в інтересах Одеської міської ради задоволено.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2018 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2011 року задоволено; заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2011 року скасовано та призначено справу до судового розгляду.

Під час нового розгляду справи прокуратура Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради подала заяву про зміну предмета позову та просила стягнути з ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі вартості земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 17 січня 2019 року позов прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Одеської міської ради 331 253 грн, що дорівнює вартості земельної ділянки площею 0,0904 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5110137300:68:002:0028 (далі - земельна ділянка); у задоволенні позову до ГУ Держгеокадастру в Одеській області відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду Одеської області від 22 січня 2020 року апеляційну скаргу громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» (далі - громадська організація) як особи, яка не брала участі у справі, задоволено частково; рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 січня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради відмовлено; вирішено питання про перерозподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що предметом спору в цій справі є земельна ділянка площею 0,0904 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5110137300:68:002:0028. Рішенням Одеської міської ради № 7078-УІ від 10 вересня 2015 року громадській організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,7887 га за адресою: АДРЕСА_1 в оренду для обслуговування нежитлових будівель та споруд автостоянки № 35, яка належать громадській організації на підставі свідоцтва про право власності від 20 лютого 2002 року, виданого виконкомом Таїровської селищної ради. Вказана земельна ділянка відводилась Одеською міською радою у користування громадській організації у 1975 році та у 2000 році. 10 липня 2017 року громадській організації відмовлено у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 1,7887 га за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки до складу вказаної земельної ділянки входить земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер 5110137300:68:002:0028, яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

Спірна земельна ділянка з 16 січня 2013 року (момент примусового виконання заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2011 року у цій справі) до 17 січня 2019 року (момент ухвалення рішення суду першої інстанції у цій справі) перебувала у володінні територіальної громади в особі Одеської міської ради. Одеська міська рада рішенням від 10 вересня 2015 року надала дозвіл громадській організації на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 в оренду для експлуатації й обслуговування нежитлових будівель та споруд автостоянки № 35.

Під час встановлення обставин наявності передбачених частиною другою статті 352 ЦПК України підстав для перегляду рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» апеляційний суд зазначив, що між сторонами наявні спори щодо нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, а саме справа: № 521/13024/19 за позовом ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ПП «Автолюбитель», третя особа Одеська міська рада про визнання договорів купівлі-продажу автосалону недійсними; справа № 521/12882/19 за позовом ОСОБА_1 до ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», виконкому Одеської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення та скасування державної реєстрації.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції з порушенням норм процесуального права неправильно поновив ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення у цій справі та передчасно прийняв заяву заступника прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради про зміну предмета позову, оскільки одночасно були змінені предмет і підстави позову, що не передбачено процесуальним законом. Тому підстави для відновлення порушеного права Одеської міської ради шляхом отримання грошової компенсації вартості земельної ділянки площею 0,0904 га кадастровий номер: 5110137300:68:002:0028 за адресою АДРЕСА_1 у розмірі 331 253 грн відсутні.

24 січня 2022 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду заяву про перегляд постанови Одеського апеляційного суду Одеської області від 22 січня 2020 року за нововиявленими обставинами, у якій просив скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 22 січня 2020 року та залишити в силі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 січня 2019 року.

В обґрунтування заяви зазначав, що йому стали відмові обставини, які свідчать про наявність підстав для перегляду постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.

Вказував, що громадській організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» на праві власності належать нежитлові приміщення автостоянки № 35 за адресою: АДРЕСА_1 (далі - автостоянка № 35) на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 23 квітня 2009 року. Вказане свідоцтво видане на підставі:

статуту ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» зі змінами, зареєстрованого ГУЮ в Одеській області 27 березня 2009 року № 174-о/д;

протоколу XV (позачергової) конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів від 26 вересня 2008 року;

рішення господарського суду Одеської області від 12 січня 2006 року в справі № 9/430-05-11867, зареєстрованого КП «ОМ БТІ та РОН» від 25 січня 2006 року.

У січні 2022 року відповідачу стало відомо, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21 грудня 2021 року скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 12 січня 2006 року в справі № 9/430-05-11867 та ухвалено рішення, яким у задоволенні позову про визнання права власності на нежитлове приміщення автостоянку № 35 відмовлено.

Таким чином ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» не є власником автостоянки № НОМЕР_2 на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 . Суд апеляційної інстанції без законних підстав переглянув рішення суду першої інстанції у цій справі за апеляційною скаргою громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» як особи, яка не брала участі у справі, адже районний суд не вирішував питання про її права, свободи, інтереси та обов`язки.

18 липня 2022 року та 12 серпня 2022 рокуОСОБА_1 подав до апеляційного суду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у якій просив скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 22 січня 2020 року та залишити в силі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 січня 2019 року.

Заяви мотивовані тим, що громадська організація «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» набула право власності на нежитлові приміщення автостоянки № 35 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 23 квітня 2009 року, яке видане на підставі Статуту громадської організації зі змінами, зареєстрованого ГУЮ в Одеській області 27 березня 2009 року № 174-о/д, протоколу XV (позачергової) конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів від 26 вересня 2008 року та рішення господарського суду Одеської області від 12 січня 2006 року в справі № 9/430-05-11867, зареєстрованого КП «ОМ БТІ та РОН» від 25 січня 2006 року.

Зазначає, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року в справі № 2а-2193/09/1570 за позовом громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» до ГУЮ в Одеській області Міністерства юстиції України зобов`язано ГУЮ в Одеській області зареєструвати статут громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» від 27 березня 2009 року № 174-о/д.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2022 року в справі № 2а-2193/09/1570 скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року, провадження у справі закрито.

Постановою Господарського суду Одеської області від 29 червня 2022 року в справі № 916/2715/21 за позовом ГО «Всеукраїнської спілки автомобілістів» до громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» про визнання недійсним та скасування рішення, оформленого протоколом від 26 вересня 2009 року, визнання недійсним статуту в редакції від 2008 року, затвердженого протоколом від 26 вересня 2008 року, та зобов`язання вчинити певні дії позов задоволено частково. Суд визнав недійсним та скасував рішення ХV (позачергової) конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, оформлене протоколом від 26 вересня 2008 про внесення змін до статуту Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів; визнав недійсним статут ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» в редакції від 2008 року, що була затверджена протоколом XV (позачергової) конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів від 26 вересня 2008 року.

ОСОБА_1 вважає, що свідоцтво про право власності серія НОМЕР_3 від 23 квітня 2009 року на нежитлові приміщення автостоянки № 35 видане громадській організації на підставі незаконних документів. Таким чином громадська організація «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» не може користуватися правами власника автостоянки, зокрема, й правом на подання апеляційної скарги у цій справі.

Короткий зміст ухвали апеляційного суду

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року в задоволенні заяв ОСОБА_1 від 24 січня 2022 року, від 18 липня 2022 року та від 12 серпня 2022 року про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 22 січня 2020 року за нововиявленими обставинами відмовлено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що обставини, встановлені постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21 грудня 2021 року в справі № 9/430-05-11867, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2022 року в справі № 2а-2193/09/1570 та постановою Господарського суду Одеської області від 29 червня 2022 року в справі № 916/2715/21 фактично є новими доказами у справі, а не нововиявленими обставинами. Нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, оскільки нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, не є нововиявленими. Судові рішення на які посилається заявник ухвалені після вирішення судом апеляційної інстанції спору по суті, обставини, встановлені вказаними судовими рішеннями, не входять до предмета доказування у цій справі та не можуть вплинути на висновки апеляційного суду. За таких обставин суд апеляційної інстанції вважав за необхідне відмовити у задоволенні заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Аргументи учасників справи

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана адвокатом Возіяном А. А., на ухвалу Одеського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року, просить її скасувати як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, постановити нове рішення про задоволення заяв ОСОБА_1 про перегляд постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами.

Касаційну скаргу мотивує тим, що:

встановлені постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21 грудня 2021 року в справі № 9/430-05-11867, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2022 року в справі № 2а-2193/09/1570 та постановою Господарського суду Одеської області від 29 червня 2022 року в справі № 916/2715/21 обставини підтверджують, що громадська організація «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» не є власником автостоянки № НОМЕР_2 розташованої на земельній ділянці, а тому суд першої інстанції під час розгляду позовної заяви прокуратури Одеської області не вирішував питання про їхні права, інтереси або обов`язки. Вказані судові рішення не є новими доказами у справі, адже обставини, встановлені цими рішеннями, існували на час ухвалення оскарженої постанови апеляційного суду;

суди не звернули увагу на те, що громадська організація «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» не може діяти як самостійна організація, а є лише представництвом громадської організації «Всеукраїнської спілки автомобілістів». Тому у суду апеляційної інстанції не було законних підстав переглядати рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів».

Рух справи

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року касаційну скаргу передано на розгляд судді-доповідачу Антоненко Н. О.

Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху; надано для усунення недоліків касаційної скарги строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Одеського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою; витребувано з районного суду справу № 1519/2-4697/11; надано учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

12 січня 2023 року матеріали справи № 1519/2-4697/11 надійшли до Верховного Суду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

В ухвалі Верховного Суду від 14 грудня 2022 року вказано, що скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною другою статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Для визначених пунктом 3 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 919/11027/18, провадження № 12-7звг22, пункт 5.3).

Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18, пункт 26).

Обставини, які могли бути встановлені при розгляді справи в разі виконання учасниками справи та судом вимог процесуального закону (змагальність, диспозитивність тощо), не можуть визнаватися нововиявленими (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 345/1362/20, провадження № 61-8675св21).

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18, пункти 27, 28).

Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18, провадження № 11-430заі20, пункт 6.38).

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

У якості нововиявлених обставин у справі, яка переглядається, ОСОБА_1 визначає факт того, що громадська організація «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» на час звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у цій справі не була власником нежитлових приміщень автостоянки № 35 за адресою: АДРЕСА_1 , а тому суд першої інстанції під час розгляду справи не вирішував питання про їх права та інтереси та відповідно не було підстав для перегляду такого рішення за їхньою апеляційною скаргою.

При відмові в задоволенні заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд апеляційної інстанції виходив із того, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 як на нововиявлені, фактично є новими доказами у справі. Питання наявності права власності у громадської організації на автостоянку № 35 не було предметом доказування у цій справі, а тому зазначені обставини не можуть вважатись нововиявленими. Саме по собі скасування у судовому порядку установчих документів громадської організації не є підставою для перегляду постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами.

Таким чином, обставини, на які посилається заявник у заявах про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими в розумінні статті 423 ЦПК України.

За таких обставин апеляційний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні заяв ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного суду від 22 січня 2020 року.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Згідно частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги з урахуванням меж касаційного оскарження не дають підстав уважати, що оскаржена ухвала апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягають залишенню без задоволення, а ухвала апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану адвокатом Возіяном Андрієм Андрійовичем, залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

М. М. Русинчук