Постанова

від 12.04.2023 по справі 140/5089/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/5089/22 пров. № А/857/17887/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів : Носа С.П., Шевчук С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОК-ІНВЕСТ» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року (ухвалене головуючою-суддею Андрусенко О.О. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Луцьку) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОК-ІНВЕСТ» до виконавчого комітету Луцької міської ради (за участі третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради, Комунального підприємства «Луцькреклама») про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У липні 2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «БРОК-ІНВЕСТ» (далі ТзОВ «БРОК-ІНВЕСТ», Товариство, позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до виконавчого комітету Луцької міської ради (далі виконком Луцької міської ради, відповідач) (за участі третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради, Комунального підприємства «Луцькреклама»), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило визнати протиправним та скасувати рішення виконкому Луцької міської ради №1045-1 від 15.12.2021 «Про демонтаж засобів зовнішньої реклами» (далі Рішення №1045-1) в частині проведення демонтажу рекламних конструкцій ТзОВ «БРОК-ІНВЕСТ» - світлодіодного екрану розміром 2,3м х 4,1м, розташованого за адресою : вулиця Винниченка, 1, місто Луцьк, зобов`язати відповідача ухвалити рішення про надання Товариству рівноцінного місця у місті Луцьку для розміщення вказаного світлодіодного екрану, який розміщувався до моменту демонтажу за вищевказаною адресою на підставі дозволу на розміщення засобу зовнішньої реклами (далі - ЗЗР) №96 від 07.11.2018 та зобов`язати КП «Луцькреклама» повернути безоплатно Товариству світлодіодний екран, який був демонтований за адресою : вулиця Винниченка, 1, місто Луцьк.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 було відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог до КП «Луцькреклама» про зобов`язання безоплатно повернути позивачу світлодіодний екран, який був демонтований за адресою : вулиця Винниченка, 1, місто Луцьк та залучено ухвалою від 23.08.2022 про відкриття провадження в адміністративній справі до участі у справі КП «Луцькреклама» в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «БРОК-ІНВЕСТ» подало апеляційну скаргу, в якій через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та прийняти постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги Товариства.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції було залишено поза увагою, що ні відповідачами, ні третьою особою не були надані суду докази надходження відповідного повідомлення робочому органу про зміну містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва, які зумовлюють необхідність зміни місця розташування ЗЗР за адресою : вулиця Винниченка, 1, місто Луцьк. Також суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що робочий орган в порушення вимог п.2.27.1 Порядку розміщення зовнішньої реклами на території Луцької міської ради, затвердженого рішенням виконкому Луцької міської ради №96-1 від 19.02.2020 (далі - Порядок №96-1), письмово не повідомив ТзОВ «БРОК-ІНВЕСТ» про зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва, які зумовлюють необхідність зміни місця розташування ЗЗР за вищевказаною адресою. Крім того, суд першої інстанції безпідставно поклав в основу своїх висновків лист Департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради №20.2.2-2/1213/2021 від 18.11.2021, як належне повідомлення Товариства про необхідність проведення демонтажу ЗЗР, оскільки повідомлення робочого органу відповідно до п.2.27.1 Порядку №96-1 надсилається письмово, а вказаний електронний лист не відповідає вимогам, які встановлені Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» №851-IV від 22.05.2003 (далі - Закон №851) до електронного документу, оскільки не містить електронного підпису або підпису, прирівняного до власноручного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, що унеможливлює ідентифікацію відправника повідомлення, зміст такого документу (у тому числі викладені файли) не захищений від внесення правок та викривлення. Також звертає увагу на те, що суд першої інстанції безпідставно врахував письмові пояснення відповідача з посиланням на рішення Луцької міської ради №37/25 від 31.01.2018 разом з рішеннями про продовження його дії, оскільки рішення про надання Товариству дозволу на розміщення ЗЗР за вищевказаною адресою за №706-1 було прийняте після цього 07.11.2018, що вказує на те, що таке рішення органу місцевого самоврядування є рішенням про зміну містобудівної ситуації саме щодо спірного ЗЗР. Крім того, жодних реальних будівельних робіт з реконструкції на місці розміщення спірного рекламоносія не проводилось і не проводяться. Серед іншого, вказує на те, що робочий орган порушив порядок здійснення комплексу заходів, необхідних для надання розповсюджувачу реклами нового місця розташування ЗЗР, оскільки в листі від 18.11.2021 не містяться відомості, які б відповідали п.2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003 (далі - Типові правила). Також суд першої інстанції не звернув увагу на те, що вимога уповноваженої особи КП «Луцькреклама» №252 була складена 07.12.2021, а оспорюване рішення 15.12.2021. При цьому, така вимога не відповідає жодній з підстав демонтажу спірного рекламоносія, передбачених п.5.2 Порядку №96-1. Скаржник вважає помилковими висновки суду першої інстанції з посиланням на п.2.27.2 Порядку №96-1, яким на розповсюджувача ЗР покладено обов`язок подавати робочому органу документи, необхідні для зміни місця розташування ЗЗР, оскільки такий суперечить п.28 Типових правил, за змістом якого такі документи подаються лише після надання робочим органом інформації про інше рівноцінне місце, що не було дотримано відповідачем. Крім того, інформація робочого органу про можливість перенесення рекламної конструкції на території приєднаних до міста Луцька громад, не може вважатися рівноцінним місцем на зміну рекламного засобу, оскільки не містить основного інформації про місце розташування ЗЗР. Висновок суду першої інстанції про те, що ні Типовими правилами, ні Порядком №96-1 до повноважень робочого органу не віднесено надання іншого рівноцінного місця для розміщення ЗЗР, не відповідає положенням пунктам 2.27.1. 2.27.2, 2.27.3 Порядку №96-1. Аналізуючи питання дискреції, скаржник вказує на те, що з урахуванням факту демонтажу належного Товариству ЗЗР, належним способом захисту прав ТзОВ «БРОК-ІНВЕСТ» як розповсюджувача зовнішньої реклами, є зобов`язання відповідача ухвалити рішення про надання рівноцінного місця розташування такого засобу. Окремо зазначає, що без здійснення комплексу заходів, необхідних для досягнення згоди щодо нового місця розташування рекламного засобу, КП «Луцькреклама» не мало правових підстав для демонтажу спірного рекламоносія.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Третя особа не скористалася правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги ТзОВ «БРОК-ІНВЕСТ» задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі рішення виконкому Луцької міської ради №706-1 від 07.11.2018 ТзОВ «БРОК-ІНВЕСТ» 07.11.2018 було надано дозвіл за №96 на розміщення ЗЗР - світлодіодного екрану розміром 2,3м х 4,1м без аудіозвуку за адресою : вулиця Винниченка, 1, місто Луцьк (навпроти Центрального універмагу «Луцьк»), строк дії дозволу з 07.11.2018 до 01.11.2023.

01.04.2020 між КП «Луцькреклама» (Уповноважена особа) та ТзОВ «БРОК-ІНВЕСТ» (Розповсюджувач ЗР) було укладено договір тимчасового користування місцем розміщення ЗЗР №01-02/10ТК (далі Договір №01-02/10ТК), відповідно до пункту 1.1 якого сторони погодили, що за умовами цього договору та вимог Порядку №96-1, Уповноважена особа передає Розповсюджувачу ЗР у тимчасове користування місце для розташування ЗЗР за адресою, вказаною у Додатку, який є невід`ємною частиною цього договору, згідно з виданим у встановленому порядку дозволом на розміщення зовнішньої реклами, а Розповсюджувач зовнішньої реклами використовує надане місце за цільовим призначенням - для розміщення ЗЗР, здійснює оплату за тимчасове користування місцем та звільняє місце після закінчення терміну дії (анулювання) дозволу та/або цього договору в частині наданого права користування місцем, на яке анульовано/припинено дію дозволу та/або цього договору.

Відповідно до Договору №01-02/10ТК та додатку №1 від 01.04.2020 до нього Уповноваженою особою було передано ТзОВ «БРОК-ІНВЕСТ» у тимчасове користування місце розміщення ЗЗР світлодіодного екрану розміром 2,3м х 4,1м без аудіозвуку за адресою : вулиця Винниченка, 1, місто Луцьк та сторонами погоджено плату за таке користування.

18.11.2021 Департамент містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради направив на електронну адресу ТзОВ «БРОК-ІНВЕСТ» лист за №20.2.2-2/1213/2021 «Про розміщення ЗЗР на вулиці Винниченка, 1», яким повідомлено, що у зв`язку з плануванням робіт з капітального ремонту скверу біля готелю «Україна» необхідно провести демонтаж рекламної конструкції, яка знаходиться в зоні проведення робіт, передбачених передпроектною документацією (відповідно до інформаційного листа департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради). Запропоновано розглянути можливість перенесення рекламної конструкції на територію приєднаних до міста Луцька громад, враховуючи межі Луцької міської територіальної громади, оскільки виникла містобудівна необхідність щодо облаштування об`єктів благоустрою міста на місці розташування світлодіодного екрана на вулиці Винниченка, 1 (сквер). Про прийняте рішення Департамент містобудування, земельних ресурсів та реклами просив повідомити до 23.11.2021.

07.12.2021 Уповноваженою особою - КП «Луцькреклама» було складено та направлено позивачу вимогу №252 «Про усунення порушень Порядку розміщення зовнішньої реклами на території Луцької міської територіальної громади», в якій зазначено, що у зв`язку з плануванням робіт з капітального ремонту скверу біля готелю «Україна» (рекламна конструкція світлодіодний екран розміром 2,3 м х 4,1 м за адресою : вулиця Винниченка, 1, місто Луцьк, знаходиться в зоні проведення робіт капітального ремонту скверу) Товариству запропоновано у триденний термін провести демонтаж рекламної конструкції або перенести її в інше місце на територію приєднаних громад.

15.12.2021 виконком Луцької міської ради прийняв Рішення №1045-1, пунктом 1 якого зобов`язав власників ЗЗР, вказаних у додатку, провести демонтаж рекламних конструкцій. Пунктом 2 вказаного рішення вирішено : КП «Луцькреклама», у разі невиконання власниками ЗЗР пункту 1 цього рішення, провести демонтаж рекламних конструкцій, за вказаними у додатку адресами; витрати, пов`язані з демонтажем ЗЗР, покласти на власників рекламних конструкцій.

При цьому, Додатком до рішення №1045-1 визначено перелік ЗЗР, що підлягають демонтажу, в якому під номером 21 зазначено власник ЗЗР - ТзОВ «БРОК-ІНВЕСТ»; характеристика ЗЗР - світлодіодний екран розміром 2,3м х 4,1м; адреса розташування ЗЗР : вулиця Винниченка, 1; причина демонтажу проведення робіт з капітального ремонту (реконструкції) скверу біля готелю «Україна».

Листом №01-06/274 від 22.12.2021 КП «Луцькреклама» повідомило позивача про прийняте виконавчим комітетом Луцької міської ради Рішення №1045-1 та запропоновано власними силами здійснити демонтаж спірного рекламного засобу, про що письмово повідомити КП «Луцькреклама», а у випадку ігнорування такої пропозиції, рекламоносій буде демонтовано силами КП «Луцькреклама».

Крім того, Департамент містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради направив на електронну адресу ТзОВ «БРОК-ІНВЕСТ» лист №20-34/88/2022 від 14.01.2022 «Про розміщення ЗЗР на вулиці Винниченка, 1», яким також повідомив про необхідність демонтажу спірної рекламної конструкції та запропонував розглянути можливість перенесення рекламної конструкції на територію приєднаних до міста Луцька громад, враховуючи межі Луцької міської територіальної громади. Також повідомлено, що подальше розміщення світлодіодного екрана на території скверу (вулиця Винниченка, 1) неможливе відповідно до пункту 3.8 Концептуальних основ порядку розміщення та розвитку зовнішньої реклами в місті Луцьку, затверджених рішенням міської ради №63/44 від 25.09.2019; експлуатація рекламного засобу здійснюється з порушенням вимог передбачених п.3.4 Концептуальних основ.

17.01.2022 працівниками КП «Луцькреклама» на підставі Рішення №1045-1 було здійснено демонтаж спірного ЗЗР, про що складено акт проведення демонтажу спеціальних конструкцій від 17.01.2022.

Вважаючи протиправним оспорюване рішення, ТзОВ «БРОК-ІНВЕСТ» звернулося до адміністративного суду з вимогою про його скасування, зобов`язання відповідача-1 ухвалити рішення про надання Товариству рівноцінного місця для розміщення спірного ЗЗР та зобов`язати відповідача-2 повернути безоплатно вказаний ЗЗР.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції врахував письмові пояснення відповідача від 28.10.2022, в яких йдеться посилання на рішення органу місцевого самоврядування, якими було погоджено перелік об`єктів капітального ремонту вулиць та прибудинкових територій міста Луцька на 2018-2019 роки. При цьому, фактичною підставою для прийняття оспорюваного рішення стало саме проведення робіт з капітального ремонту (реконструкції) скверу біля готелю «Україна», що зумовлює необхідність зміни місця розташування рекламного засобу. Суд вказав, що матеріалами справи підтверджено скерування Департаментом містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради на електронну адресу Товариства листа №20.2.2-2/1213/2021 від 18.11.2021 з повідомленням про необхідність проведення демонтажу рекламної конструкції у зв`язку із плануванням робіт з капітального ремонту скверу біля готелю «Україна» та запропоновано позивачу розглянути можливість перенесення рекламної конструкції на територію приєднаних до міста Луцька громад, враховуючи межі Луцької міської територіальної громади. Суд також послався на наявність вимоги КП «Луцькреклама» №252 від 07.12.2021 «Про усунення порушень Порядку розміщення зовнішньої реклами на території Луцької міської територіальної громади», яка була складена та направлена позивачу. Проте, вищевказані лист та вимога були проігноровані позивачем. У подальшому листом Департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради №20-34/88/2022 від 14.01.2022 позивача було повідомлено про необхідність демонтажу рекламної конструкції та про те, що її розміщення неможливе відповідно до п.3.8 Концептуальних основ порядку розміщення та розвитку зовнішньої реклами в місті Луцьку, затверджених рішенням Луцької міської ради №63/44 від 25.09.2019, а сама експлуатація рекламного засобу здійснюється з порушенням вимог, передбачених п.3.4 Концептуальних основ. Відхиляючи доводи позивача про нездійснення відповідачем комплексу заходів, необхідних для досягнення згоди щодо нового місця розташування рекламного засобу, суд застосував до спірних правовідносин в цій частині положення п.п.2.27.1-2.27.3 Порядку №96-1. Стосовно вимог позивача про зобов`язання виконавчого комітету Луцької міської ради надати рівноцінне місце для розташування рекламного засобу суд першої інстанції вказав, що ні Типовими правилами, ні Порядком №96-1 не передбачено, що саме до виконавчого органу ради віднесено повноваження щодо надання іншого рівноцінного місця для розміщення засобу зовнішньої реклами.

Проте, колегія суддів вважає, що до таких висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи, суд першої інстанції прийшов з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно дефініції, наведеній у статті 1 Закону України «Про рекламу», реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Частиною першою статті 16 цього Закону передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Кабінет Міністрів України своєю постановою №2067 від 29.12.2003 затвердив Типові правила, якими врегульовуються відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням ЗР у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Згідно абз.1 п.3 Типових правил, ЗР розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

За змістом абз.1 п.5 Типових правил, для регулювання діяльності з розміщення ЗР сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення ЗР.

Пунктом 28 Типових правил передбачено, що у разі зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу, які зумовлюють необхідність зміни місця розташування рекламного засобу, робочий орган у семиденний строк письмово повідомляє про це розповсюджувача зовнішньої реклами. У десятиденний строк з початку зміни містобудівної ситуації, реконструкції, ремонту, будівництва робочий орган надає розповсюджувачу зовнішньої реклами інформацію про інше рівноцінне місце. У разі досягнення згоди щодо нового місця розташування рекламного засобу вносяться зміни у дозвіл. Відшкодування витрат, пов`язаних з демонтажем та монтажем рекламного засобу на новому місці, здійснюється відповідно до договору з власником місця розташування рекламного засобу. Плата за надання робочим органом послуг, пов`язаних із зміною місця розташування рекламного засобу, не справляється. Строк дії дозволу продовжується на час, необхідний для вирішення питання про надання рівноцінного місця. Після закінчення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу розповсюджувач зовнішньої реклами має пріоритетне право на розташування рекламного засобу на попередньому місці.

Крім того, відповідно до Законів України «Про рекламу», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про благоустрій населених пунктів», «Про адміністративні послуги», «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» та Типових правил, рішенням виконкому Луцької міської ради №96-1 від 19.02.2020 було затверджено Порядок, який регулює відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням ЗР на території Луцької міської територіальної громади.

Пунктом 2.27 Порядку №96-1 врегульовуються питання, які стосуються зміни містобудівної ситуації.

Відповідно до п.п.2.27.1 п.2.27 Порядку №96-1, у разі зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу, які зумовлюють необхідність зміни місця розташування рекламного засобу, робочий орган у семиденний строк з наступного робочого дня за днем надходження відповідного повідомлення письмово повідомляє про це розповсюджувача ЗР та уповноважену особу. У десятиденний строк з наступного робочого дня за днем надходження до робочого органу повідомлення про зміну містобудівної ситуації, реконструкції, ремонту, будівництва робочий орган надає розповсюджувачу зовнішньої реклами інформацію про інше рівноцінне місце. У разі досягнення згоди щодо нового місця розташування рекламного засобу вносяться зміни у дозвіл. Відшкодування витрат, пов`язаних з демонтажем та монтажем рекламного засобу на новому місці, здійснюється відповідно до договору з власником місця розташування рекламного засобу. Строк дії дозволу продовжується на час, необхідний для вирішення питання про надання рівноцінного місця. Після закінчення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу розповсюджувач зовнішньої реклами має пріоритетне право на розташування рекламного засобу на попередньому місці.

Таким чином, наведені вище положення Типових правил та Порядку №96-1 покладають обов`язок на робочий орган письмово повідомити зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу, які зумовлюють необхідність зміни місця розташування рекламного засобу.

Разом з тим, як було встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач не надав належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів повідомлення Товариства про такі зміни.

Матеріали справи не містять відомостей про початок перебігу встановлених Типовими правилами та Порядком №96-1 строків повідомлення позивача, як розповсюджувача ЗР, про існування обставин, з якими вказані нормативно-правові акти пов`язують можливість зміни місця розташування ЗЗР.

При цьому, колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що лист Департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради №20.2.2-2/1213/2021 «Про розміщення ЗЗР на вулиці Винниченка, 1» від 18.11.2021, який був нібито направлений на електронну адресу ТзОВ «БРОК-ІНВЕСТ», не може вважатися допустимим та достовірним доказом повідомлення Товариства, оскільки не містить електронного підпису або підпису, прирівняного до власноручного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа.

Так, згідно ст.5 Закон №851, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ч.1, 2 ст.6 цього Закону, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис, накладанням якого завершується створення електронного документа.

Таким чином, колегія суддів вважає слушними зауваження позивача стосовно наведеного вище листа, недотримання порядку оформлення якого унеможливлює ідентифікацію його відправника, а також створює ситуацію, при якій зміст такого документу (у тому числі вкладені файли) не захищений від внесення правок та викривлення.

Надаючи правову оцінку оспорюваному рішенню, колегія суддів звертає увагу на те, що алгоритм дій, які вчиняються за наявності зміни містобудівної ситуації, визначений Типовими правилами та Порядком №96-1, аналізуючи зміст яких можна дійти висновку, що його прийняттю мала б передувати інформація розповсюджувачу ЗР про інше рівноцінне місце та після цього, у разі досягнення згоди щодо нового місця розташування рекламного засобу внесення відповідних змін у дозвіл.

Проте, відповідачем не було надано суду доказів такого інформування позивача та надання ним своєї згоди.

Наявність рішень органу місцевого самоврядування, які були взяті до уваги судом першої інстанції, на думку колегії суддів, не підтверджують факту дотримання відповідачем вимог пункту 28 Типових правил та Порядку №96-1 в частині повідомлення розповсюджувача ЗР.

При цьому, факт обізнаності позивача з такими рішеннями, не свідчить про наявність обставин, які зумовлюють необхідність зміни місця розташуванням ЗЗР.

Також залишено поза увагою доводи позивача про те, що жодних реальних будівельних робіт з реконструкції на місці розміщення спірного рекламоносія не проводилось і не проводяться.

Колегія суддів також погоджується з доводами позивача про те, що робочий орган порушив порядок здійснення комплексу заходів, необхідних для надання розповсюджувачу реклами нового місця розташування ЗЗР, оскільки в листі від 18.11.2021 не містяться відомості, які б відповідали п.2 Типових правил, натомість запропоновано розглянути можливість перенесення рекламної конструкції на територію приєднаних до міста Луцька громад, враховуючи межі Луцької міської територіальної громади, оскільки виникла містобудівна необхідність щодо облаштування об`єктів благоустрою міста на місці розташування світлодіодного екрана на вулиці Винниченка, 1 (сквер).

З цього приводу колегія суддів звертає увагу на пункт 28 Типових правил, який зобов`язує робочий орган у десятиденний строк з початку зміни містобудівної ситуації, реконструкції, ремонту, будівництва надати розповсюджувачу ЗР інформацію про інше рівноцінне місце.

Отже, мова йде саме про рівноцінне місце, а не абстрактне, яке охоплює собою межі міської територіальної громади та не містить основних деталей (відомостей), які повинен врахувати розповсюджувач ЗР при наданні своєї згоди.

Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин норми Порядку №96-1 в частині, які регламентують процедуру проведення демонтажу, обліку, зберігання демонтованих ЗЗР та взяв до уваги вимогу уповноваженої особи КП «Луцькреклама» №252, яка була складена 07.12.2021.

За змістом п.5.1 Розділу 5 Порядку №96-1, процедура проведення демонтажу, обліку, зберігання демонтованих ЗЗР встановлює єдині вимоги до проведення демонтажу, обліку, зберігання демонтованих ЗЗР.

Відповідно до п.п.5.2 п.5 Порядку №96-1, демонтажу згідно з цим Порядком підлягають : а) ЗЗР після закінчення строку дії Дозволу; б) ЗЗР після анулювання Дозволу; в) самовільно розміщені ЗЗР, власника яких встановлено; г) самовільно розміщені ЗЗР, власника яких встановити неможливо; д) спеціальні конструкції, що створюють загрозу життю або здоров`ю людей та/або заподіяння шкоди майну третіх осіб, у разі їх неналежної експлуатації; е) ЗЗР, власник яких відмовився від права власності відповідно до статті 347 ЦК України. Інші підстави демонтажу ЗЗР у цьому Порядку не передбачені.

Отже, вищевказаний Порядок №96-1 містить виключний перелік підстав проведення демонтажу ЗЗР.

При цьому, ні Типові правила, ні вищевказаний Порядок, не містять посилання на зміну містобудівної ситуації, як підставу для демонтажу ЗЗР у такому порядку, як здійснено у даному випадку.

З урахуванням наведених вище положень Типових правил та Порядку №96-1, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність подання позивачем робочому органу документів, необхідних для зміни місця розташування ЗЗР, оскільки відповідачем не було дотримано процедури, яка передує цьому, про що описано вище.

Проте, колегія суддів не погоджується з доводами скаржника про наявність підстав зобов`язувати відповідача ухвалити рішення про надання рівноцінного місця розташування такого засобу, оскільки Типові правила та Порядок №96-1 містять чітку норму з цього питання, яка покладає на робочий орган надати розповсюджувачу ЗР у десятиденний строк з початку зміни містобудівної ситуації, реконструкції, ремонту, будівництва, інформацію про інше рівноцінне місце.

При цьому, друге речення після цього, яке міститься у названому пункті передбачає внесення змін у дозвіл у разі досягнення згоди щодо нового місця розташування рекламного засобу.

Правова конструкція наведеної вище норми, ключовим у якій є згода розповсюджувача ЗР щодо нового місця розташування рекламного засобу, на думку колегії суддів, не дозволяє суду приймати рішення про зобов`язання надати рівноцінне місце, оскільки в такому разі рішення суду, після набрання ним чинності стає обов`язковим для виконання, а його зміст залишається абстрактним, при цьому розповсюджувачу реклами на виконання такого рішення може бути надане місце, на яке він не надасть своєї згоди.

Разом з тим, враховуючи наявність самого спору та відповідей органу місцевого самоврядування, з яких вбачається небажання його вирішувати існуючу проблему відносно ситуації, яка склалася навколо демонтажу спірного ЗЗР, беручи до уваги діючий дозвіл на розміщення зовнішньої реклами №96 від 07.11.2018, виданий Управлінням розвитку підприємництва та реклами Луцької міської ради, колегія суддів вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання виконкому Луцької міської ради вирішити питання надання іншого конкретного рівноцінного місця у місті Луцьку для розміщення ЗЗР, на підставі дозволу на його розміщення №96 від 07.11.2018, виданого Управлінням розвитку підприємництва та реклами Луцької міської ради, відповідно до пункту 28 Типових правил.

Висновки суду першої інстанції з посиланням на те, що листом Департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради №20-34/88/2022 від 14.01.2022 позивача було повідомлено про необхідність демонтажу рекламної конструкції та про те, що її розміщення неможливе відповідно до п.3.8 Концептуальних основ порядку розміщення та розвитку зовнішньої реклами в місті Луцьку, затверджених рішенням Луцької міської ради №63/44 від 25.09.2019, а сама експлуатація рекламного засобу здійснюється з порушенням вимог, передбачених п.3.4 Концептуальних основ, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки вказаним пунктом передбачено, що фундаменти ЗЗР повинні бути заглибленими до рівня поверхні ґрунту, мощення, що ніяким чином не узгоджується ні з підставами для прийняття оспорюваного позивачем рішення, ні з предметом та підставами адміністративного позову.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання КП «Луцькреклама» повернути безоплатно Товариству світлодіодний екран, який був демонтований за адресою : вулиця Винниченка, 1, місто Луцьк, колегія суддів вважає, що така не може бути задоволена до вказаного комунального підприємства, яке набуло статус третьої особи після постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження щодо цієї особи.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є суттєвими та складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 317, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОК-ІНВЕСТ» задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року по справі №140/5089/22 скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОК-ІНВЕСТ» до виконавчого комітету Луцької міської ради (за участі третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради, Комунального підприємства «Луцькреклама») про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Луцької міської ради №1045-1 від 15 грудня 2021 року «Про демонтаж засобів зовнішньої реклами» в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОК-ІНВЕСТ» (адреса : вулиця Промислова, 60, місто Львів, поштовий індекс 79024, код ЄДРПОУ - 36873557) провести демонтаж рекламної конструкції, а саме : світлодіодного екрану, розміром 2,3м х 4,1м, розташованого за адресою : вулиця Винниченка, 1, місто Луцьк.

Зобов`язати виконавчий комітет Луцької міської ради (адреса : вулиця Богдана Хмельницького, 19, місто Луцьк, код ЄДРПОУ - 04051327) вирішити питання надання Товариству з обмеженою відповідальністю «БРОК-ІНВЕСТ» (адреса : вулиця Промислова, 60, місто Львів, поштовий індекс 79024, код ЄДРПОУ - 36873557) іншого конкретного рівноцінного місця у місті Луцьку для розміщення світлодіодного екрану, розміром 2,3м х 4,1м, який розміщувався до моменту його демонтажу за адресою : вулиця Винниченка, 1, місто Луцьк, на підставі дозволу на розміщення зовнішньої реклами №96 від 07 листопада 2018 року, виданого Управлінням розвитку підприємництва та реклами Луцької міської ради, відповідно до пункту 28 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29 грудня 2003 року та з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині судового рішення.

У задоволенні позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОК-ІНВЕСТ» стосовно зобов`язання виконавчого комітету Луцької міської ради ухвалити рішення про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «БРОК-ІНВЕСТ» рівноцінного місця у місті Луцьку для розміщення світлодіодного екрану, розміром 2,3м х 4,1м, який розміщувався до моменту його демонтажу за адресою : вулиця Винниченка, 1, місто Луцьк, на підставі дозволу на розміщення зовнішньої реклами №96 від 07 листопада 2018 року, виданого Управлінням розвитку підприємництва та реклами Луцької міської ради та щодо зобов`язання Комунального підприємства «Луцькреклама» повернути безоплатно Товариству з обмеженою відповідальністю «БРОК-ІНВЕСТ» світлодіодний екран, розміром 2,3м х 4,1м, який розміщувався до моменту його демонтажу за адресою : вулиця Винниченка, 1, місто Луцьк - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук