Рішення

від 31.10.2007 по справі 8/412-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/412-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД         КИЇВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

01033 м. Київ, вул. Комінтерну,16                                                     т. 230-31-77

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" жовтня 2007 р.                                                                    Справа №8/412-07

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма МСМ”, с. Личанка,

Києво-Святошинський район      

до відповідача Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області”, м. Київ  

про визнання права власності,

        Суддя                    Чорна Л.В.

          Представники:

від позивача: Салатюк Д.В. –довір. №132/1 від 17.09.2007р. - представник;

від відповідача: Кравченко О.А. –довір. №555/0 від 16.08.2007р. –заст. нач. бюро.

       Суть спору:

Позивач просить визнати за ним право власності на нежиле приміщення –будівлю гаража (літера „П”),  загальною площею 384,9м2, яке знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Личанка, вул. Центральна, 43.

Відповідач позов визнає. У відзиві №1094/07 від 31.10.2007р. на позовну заяву відповідач посилається на положення Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” –реєстрація об‘єктів нерухомості проводиться комунальним бюро технічної інвентаризації; положення Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно від 07.02.2002р. №7/5, відсутність на момент укладення договору купівлі-продажу нежилого приміщення № 31/12 від 31.12.2003р. державної реєстрації права власності спірного майна.       

          Позов підлягає задоволенню.    

судом встановлено:

          31 грудня 2003р. між товариством з обмеженою відповідальністю „МІК” та товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „МСМ” (позивач) укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення, а саме: залізобетонна швидкомонтуєма будівля (частина виробничої бази ПП „Даск”), що знаходиться в с. Личанка, Києво-Святошинського району Київської області, по вул. Центральна, 43. Вказане нежиле приміщення зазначене за планом Києво-Святошинського БТІ за літерою: гараж „П”, загальною площею 384,9м2. Нежиле приміщення розташоване на земельній ділянці Личаківської сільської ради –п. 1. договору.     

          Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Спірне приміщення належить ТОВ „МІК” на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення з ПП „Даск” №37 від 01.10.2001р.

          Згідно п. 4 договору купівлі-продажу, право власності у покупця виникає після оформлення акту приймання-передачі нежилого приміщення.

          31 грудня 2003р. між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю „МІК” підписано акт приймання-передачі нежилого приміщення, згідно якого позивачу передано нежиле приміщення залізобетонна швидкомонтуєма будівля гаражу за літерою „П” –загальною площею 384,9м2, що знаходиться в с. Личанка Києво-Святошинського району Київської області, по вул. Центральна, 43, вартістю 14000,00грн., в тому числі ПДВ 2333,34грн.

          Виконуючи п. 3. договору купівлі-продажу, позивачем сплачено 14050,00грн., що підтверджується випискою банку за 23.01.2004р.          

          13 червня 2005р. між позивачем та Личанською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,4311га, розташована в с. Личанка, Києво-Святошинський район, Київська область, по вул. Центральна, під №43, кадастровий номер 3222484600:02:005:0002.

          Строк дії договору 25 років з дня підписання договору сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації –п. 1.2 договору оренди.

          Рішенням Личанської сільської ради №132 від 07.07.2007р. „Про визнання права власності на нежитлове приміщення за літерою „П”, розташоване в с. Личанка по вул. Центральна, 43” визнано право власності на будівлю збірно-розбірного залізобетонного ангару загальною площею 384,9м2 (літера „П”), розташованого в с. Личанка, по вул. Центральна, 43 за позивачем. Зобов‘язано позивача отримати в бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинського району Свідоцтво про право власності на спірну будівлю.

          30 липня 2007р. позивач звернувся до комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області” (відповідач) із листом №01/07 про реєстрацію спірного майна.           

           Відповідачем прийнято рішення про відмову, у зв‘язку із порушенням п. 3.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно №7/5 від 07.02.2002р. – відсутність реєстрації права власності на спірне приміщення при укладенні договору купівлі-продажу від 31.12.2003р.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.  

Відповідно до п. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно”, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно”, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб.   

Відповідно до ст. 20 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно”, документи, що встановлюють виникнення, припинення, перехід прав на нерухоме майно і подаються для державної реєстрації прав на нерухоме майно, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом, Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно додатку 1 до пункту 2.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно  правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна є, зокрема,  договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності такі, як купівля-продаж, які не підлягають обов‘язковому нотаріальному посвідченню.  

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин вимоги позивача обґрунтовані, матеріалами справи доведені, підлягають задоволенню.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив :

Визнати право власності за товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма МСМ” (код 32067910) на нежиле приміщення –будівлю гаражу (літера „П”), загальною площею 384,9м2, яке знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Личанка, вул. Центральна, буд. 43.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                Чорна Л.В.