Рішення

від 18.04.2023 по справі 363/1956/22

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"18" квітня 2023 р. Справа № 363/1956/22

РІШЕННЯ

Іменем України

(ЗАОЧНЕ)

18 квітня 2023 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючого судді - Баличевої М.Б., при секретарі Редкач М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

18.07.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, 05.10.2022 року подавши заяву про збільшення позовних вимог просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість, яка складається з основної суми боргу за договором позики №20/12/18 від 20 грудня 2018 року - 1 018 984, 04 грн., що складає еквівалент за курсом НБУ - 27 865, 34 доларів США, індекс інфляції у розмірі 141 791, 64 грн., 3% річних від простроченої суми за договором позики №20/12/18 від 20 грудня 2018 року у розмірі 39 494, 10 грн., що в загальному розмірі складає 1 200 269, 78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11.04.2016 року відповідач отримав від позивача під розписку у позику грошові кошти у розмірі 30 355, 00 доларів США та зобов`язувався повернути їх в строк до 15.03.2017 року. У зазначений в розписці строк ОСОБА_2 грошові кошти не повернув. На усні вимоги ОСОБА_1 про повернення боргу відповідач жодним чином не реагував, ухилявся від виконання зобов`язань і не повертав борг. У зв`язку з цим, 28.09.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області (справа №363/3913/18) із позовом про стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 . Для врегулювання вищезазначеного спору в позасудовому порядку, 20.12.2018 року між позивачем та відповідачем був укладений договір позики №20/12/18, за яким в порядку та на умовах, визначеними цим договором, позичальник зобов`язується повернути позикодавцю, а позикодавець зобов`язується отримати кошти, на умовах визначених даним договором, у зв`язку з наявністю заборгованості позичальника перед позикодавцем. Відповідно умов договору, заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 складає 36 865 доларів США 34 центи. Відповідно до договору, не пізніше 2 робочих днів з дня підписання даного договору, позикодавець зобов`язується відкликати позовну заяву з Вишгородського районного суду Київської області по справі №363/3913/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів. Позивач виконав своє зобов`язання за договором та 21.12.2018 року подав заяву про залишення позовної заяви без розгляду. Згідно договору, позивач погоджується на умови, визначених даним договором, що у разі дотриманням відповідачем умов даного договору, грошові кошти підлягають поверненню лише в сумі 21 000 доларів США 00 центів. Грошові кошти повинні бути передані позичальником та прийняті позикодавцем у строки передбачені даним договором з підписанням відповідних Актів приймання - передачі. Відповідно до умов договору, грошові кошти повинні були бути повернуті за наступним графіком: 20.12.2018 року - 9 000 доларів США, 30.01.2019 року - 1 000 доларів США, 28.02.2019 року - 2 000 доларів США, 30.03.2019 року - 4 000 доларів США, 30.04.2019 року - 5 000 доларів США. У разі порушення позичальником умов договору, в частині порядку передачі грошових коштів, позикодавець претендує на повернення повної суми заборгованості в розмірі, що складає 36 865 доларів США 34 центи. Договором передбачено, що підписанням даного договору позичальник підтверджує, що сума заборгованості 36 865 доларів США 34 центи є безспірною. Згідно акту прийому-передачі грошових коштів відповідач передав позивачу в порядку та на умовах, визначених договором, грошові кошти у розмірі 9 000 доларів США 00 центів. Жодних інших платежів на виконання умов договору відповідач не здійснив. Відповідно до умов договору, у разі порушення графіку повернення грошових коштів позичальником, позикодавець має право звернутись з відповідною позовною заявою до суду в порядку визначеному ЦПК України на стягнення грошових коштів з позичальника у сумі 36 865 доларів США 34 центи, за мінусом повернутих коштів. Таким чином, відповідач повернув позивачу лише першу частину боргу у розмірі 9 000 доларів США, решту платежів здійснено не було, чим порушив умови договору. Отже, заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за договором позики №20/12/18 від 20.12.2018 року складає 27 865 доларів США 34 центи. Відповідно до договору, не вважається порушенням строків визначених графіком повернення коштів, у разі повідомлення сторонами одна одну про неможливість такого виконання заздалегідь, з укладенням відповідної додаткової угоди до даного договору, що буде його невід`ємною частиною. Проте таке повідомлення не може бути оголошено пізніше ніж за 10 днів до відповідної дати визначеної графіком повернення коштів, повідомлення про неможливість виконання графіку є недійсним, а умови незмінними. Відповідачем жодним чином не повідомлено позивача про неможливість такого виконання умов договору. 14.06.2022 року на адресу місця проживання відповідача позивачем направлена претензія про виконання умов договору, однак відповідач жодним чином не реагує на всі вимоги позивача про повернення боргу. Отже, відповідач свої зобов`язання по поверненню коштів не виконав.

Крім того, позивачем подані до суду розрахунки індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за договором позики №20/12/18 від 20 грудня 2018 року.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 змушений звернутися до суду для захисту своїх порушених прав.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 02.08.2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 01.12.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, через канцелярію суду подали заяву про розгляд справи без їх участі, в якій позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, щодо винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач до судового засідання не з`явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції з повісткою про виклик. Заяв про поважність неявки в судове засідання, відзиву, заперечень на позовну заяву не надав, а тому суд, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.

18.04.2022 року відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.04.2016 року ОСОБА_2 взяв у ОСОБА_1 30 355 доларів США та зобов`язався повернути його не пізніше 15.03.2017 року, що підтверджується копією розписки.

28.09.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, що підтверджується копією позовної з відміткою суду.

20.12.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики №20/12/18, пунктами якого передбачено:

1.1. Позичальник зобов`язується повернути позикодавцю, а позикодавець зобов`язується отримати кошти, на умовах визначених даним договором, у зв`язку з наявністю заборгованості позичальника перед позикодавцем.

1.2. Заборгованість позичальника перед позикодавцем складає 1 021 796, 90 грн., що в еквіваленті до доларів США по курсу НБУ на день укладання цього договору складає 36 865 доларів США 34 центи.

1.3. Позикодавець погоджується на умови, визначених даним договором, що у разі дотриманням позичальником умов даного договору, грошові кошти підлягають поверненню лише в сумі 21 000 доларів США 00 центів.

1.4. У разі порушення позичальником умов даного договору, в частині порядку передачі грошових коштів, позикодавець претендує на повернення повної суми заборгованості в розмірі, що складає 36 865 доларів США 34 центи.

2.1. Грошові кошти повинні бути передані позичальником та прийняті позикодавцем у строки передбачені даним договором з підписанням відповідних Актів приймання - передачі.

2.2. Грошові кошти повинні бути повернуті за наступним графіком повернення: 20.12.2018 року - 9 000 доларів США, 30.01.2019 року - 1 000 доларів США, 28.02.2019 року - 2 000 доларів США, 30.03.2019 року - 4 000 доларів США, 30.04.2019 року - 5 000 доларів США.

2.3. Грошові кошти вважаються повернутими позичальником позикодавцю після підписання сторонами відповідного Акта-прийому - передачі.

2.4. Не вважається порушенням строків визначених п. 2.2. цього договору, у разі повідомлення сторонами одна одну про неможливість такого виконання заздалегідь, з укладенням відповідної додаткової угоди до даного договору, що буде його невід`ємною частиною. Проте таке повідомлення не може бути оголошено пізніше ніж за 10 днів до відповідної дати зазначеної в п. 2.2. цього договору. У разі не укладення додаткової угоди щодо зміни строків передбачених п. 2.2., цього договору, повідомлення про неможливість виконання графіку є недійсним, а умови незмінними.

3.2.2. У разі порушення графіку повернення грошових коштів визначеного в п. 2.2 цього договору позичальником, позикодавець має право звернутись з відповідною позовною заявою до суду в порядку визначеному Цивільним процесуальним кодексом України на стягнення грошових коштів з позичальника у сумі визначеній у п.1.4. цього договору, за мінусом повернутих коштів.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що підписанням даного Договору Позичальник підтверджує, що сума заборгованості визначена в п. 1.2 є безспірною.

Згідно акту прийому-передачі грошових коштів, додаток №1 від 20.12.2018 року до договору №20/12/18 від 20.12.2018 року ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 9 000 доларів США 00 центів.

14.06.2022 року ОСОБА_1 була направлена ОСОБА_2 претензія про виконання умов договору позики №20/12/18 від 20.12.2018 року, що підтверджується поштовою накладною №0407141388021 від 14.06.2022 року, описом вкладення до поштового відправлення та фіскальним чеком від 14.06.2022 року.

Відповідач взяті на себе зобов`язання по поверненню коштів у визначені строки не виконав, термін повернення позики порушено.

При вирішенні цієї справи суд зазначає, що згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості такого саме роду та такої самої якості) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлено строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

При цьому згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, і в разі його порушення повинен сплатити суму боргу на вимогу кредитора.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів законодавства.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.

При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ч. 2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тобто відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Велика Палата верховного Суду приймаючи постанову ВС від 16.01.2019 року у справі № З73/2054/16-ц, постанову Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі № 723/304/16-ц, дійшла правових висновків про те, що як укладення договору позики між фізичними, так і його виконання в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені до стягнення позивачем інфляційні збитки та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України не суперечить вимогам закону (висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №464/3790/16-ц, викладені в постанові від 16.01.2019 року).

Передбачене частиною 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних збитків та 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника.

Судом встановлено, що ані у термін, передбачений договором, ані в подальшому відповідач отримані у позику грошові кошти позивачу не повернув.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оскільки, відповідач належним чином добровільно не виконав умови договору позики та всупереч вимогам цивільного законодавства до цього часу не повернув борг, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, яка складається з основної суми боргу за договором позики №20/12/18 від 20.12.2018 року - 1 018 984, 04 грн., що складає еквівалент за курсом НБУ - 27 865 доларів США 34 центи, індекс інфляції у розмірі 141 791. 64 грн., 3% річних від простроченої суми за договором позики №20/12/18 від 20.12.2018 року у розмірі 39 494, 10 грн., що в загальному розмірі складає 1 200 269, 78 грн.

Оскільки, позивач є інвалідом ІІ групи, відповідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 12 002, 70 грн.

Відтак пред`явлений позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись 259, 265, 268, 279, 280 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість, яка складається з основної суми боргу за договором позики №20/12/18 від 20 грудня 2018 року - 1 018 984, 04 грн. (один мільйон вісімнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири гривні чотири копійки), що складає еквівалент за курсом НБУ - 27 865 (двадцять сім тисяч вісімсот шістдесят п`ять доларів США 34 центи), індекс інфляції у розмірі 141 791. 64 грн. (сто сорок одна тисяча сімсот дев`яносто одна гривня 64 копійки), 3% річних від простроченої суми за договором позики №20/12/18 від 20 грудня 2018 року у розмірі 39 494, 10 грн. (тридцять дев`ять тисяч чотириста дев`яносто чотири гривні 10 копійок), що в загальному розмірі складає 1 200 269, 78 грн. (один мільйон двісті тисяч двісті шістдесят дев`ять гривень 78 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 12 002, 70 грн. (дванадцять тисяч дві гривні 70 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вишгородського районного суду Київської області.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Головуючий М.Б. Баличева