Постанова

від 04.09.2024 по справі 363/1956/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 363/1956/22

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/7367/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Болотова Є.В.,

суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г.,

при секретарі Даньшиній І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 12 січня 2024 року, постановлену під головуванням судді Лукач О.П.,-

встановив:

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом.

Після збільшення позовних вимог позивач просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 1 200 269 грн 78 коп., яка складається з: основної суми боргу за договором позики у розмірі 1 018 984 грн 04 коп.; еквівалент за курсом НБУ 27 865, 34 доларів США; індекс інфляції у розмірі 141 791 грн 64 коп.; 3% річних у розмірі 39 494 грн 10 коп.

Заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 18 квітня 2023 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

У січні 2024 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив: накласти арешт на частку у статутному капіталі ТОВ «Бренд Менеджмент Компані» у розмірі 100 % статутного капіталу, номінальною вартістю 2 500 000грн 00 коп., що належить ОСОБА_2 та заборонити її відчуження будь-яким способом;заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим уповноваженим особам, здійснювати реєстраційні дії, проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про ТОВ «Бренд Менеджмент Компані», в тому числі щодо розміру статутного капіталу, переліку чи відомостей про засновників (учасників), розміру частки кожного із засновників (учасників); накласти арешт на частку у статутному капіталі ТОВ «Активність» у розмірі 100 % статутного капіталу, номінальною вартістю 46 000 грн 00 коп., що належить ОСОБА_2 та заборонити її відчуження будь-яким способом;заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим уповноваженим особам, здійснювати реєстраційні дії, проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про ТОВ «Активність», в тому числі щодо розміру статутного капіталу, переліку чи відомостей про засновників (учасників), розміру частки кожного із засновників (учасників);накласти арешт на частку у статутному капіталі ТОВ «Інфантекс» у розмірі 4 9% статутного капіталу, номінальною вартістю 98 000 грн 00 коп., що належить ОСОБА_2 та заборонити її відчуження будь-яким способом;заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим уповноваженим особам, здійснювати реєстраційні дії, проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про ТОВ «Інфаетекс» щодо частки у статутному капіталі у розмірі 49 %, номінальною вартістю 98 000 грн 00 коп., що належить ОСОБА_2 ; накласти арешт на частку у статутному капіталі ТОВ «Коттон Технолоджі» у розмірі 50 % статутного капіталу, номінальною вартістю 250 000грн 00 коп., що належить ОСОБА_2 та заборонити її відчуження будь-яким способом;заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим уповноваженим особам, здійснювати реєстраційні дії, проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про ТОВ «Коттон Технолоджі» щодо частки у статутному капіталі у розмірі 50%, номінальною вартістю 250 000 грн 00 коп., що належить ОСОБА_2 .

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 не виконує заочне рішення суду про стягнення з нього заборгованості, не реагує на вимоги позивача і виконавця.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12 січня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та постановити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

ОСОБА_1 та його представник вимоги апеляційної скарги підтримали.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про його час і місце повідомлений належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні вимог заяви, суд першої інстанції виходив із відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову в порядку, встановленому ст. 150 ЦПК України на стадії виконання рішення суду, з урахуванням особливостей його виконання у примусовому порядку виконавцем.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За правовою позицією, викладеною у рішенні Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011, з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Цей інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення, оскільки забезпечення позову спрямоване на недопущення ситуацій, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 258 ЦПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Встановлено, що заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 18 квітня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.

Розгляд спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом першої інстанції закінчено. Заочне рішення суду набрало законної сили.

Заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 квітня 2023 року перебуває на примусовому виконанні у Вишгородського ВДВС у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ).

Так, забезпечення позову судом на стадії виконання рішення суду не допускається.

Відтак, висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для забезпечення позову на стадії виконання заочного рішення суду є обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не виконує заочне рішення суду та не повертає борг, колегія суддів оцінює критично, оскільки вказані обставини підлягають розгляду в порядку примусового виконання рішення суду, передбаченого вимогами Закону України «Про виконавче провадження».

Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 12 січня 2024 рокупостановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 12 січня 2024 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст складено 20 вересня 2024 року.

Суддя-доповідач Є.В. Болотов

Судді: С.В. Кулікова

С.Г. Музичко