Ухвала

від 12.01.2024 по справі 363/1956/22

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"12" січня 2024 р. Справа № 363/1956/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2024 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником адвокатом Білінським Богданом Петровичем, про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2024 року до Вишгородського районного суду Київської області, засобами поштового зв`язку та за підписом адвоката Білінського Б.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява від 04 січня 2024 року про забезпечення позову у справі №363/1956/22, у якій просять:

накласти арешт на частку у статутному капіталі ТОВ «БРЕНД МЕНЕДЖМЕНТ КОМПАНІ» (ідентифікаційний код 39944550) у розмірі 100% статутного капіталу, номінальною вартістю 2 500 000,00 грн., що належить ОСОБА_2 та заборонити її відчуження будь-яким способом;

заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим уповноваженим особам, здійснювати реєстраційні дії, проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про ТОВ «БРЕНД МЕНЕДЖМЕНТ КОМПАНІ» (ідентифікаційний код 39944550), в тому числі щодо розміру статутного капіталу, переліку чи відомостей про засновників (учасників), розміру частки кожного із засновників (учасників);

накласти арешт на частку у статутному капіталі ТОВ «АКТИВНІСТЬ» (ідентифікаційний код 35508568) у розмірі 100% статутного капіталу, номінальною вартістю 46 000,00 гривень, що належить ОСОБА_2 та заборонити її відчуження будь-яким способом;

заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим уповноваженим особам, здійснювати реєстраційні дії, проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про ТОВ «АКТИВНІСТЬ» (ідентифікаційний код 35508568), в тому числі щодо розміру статутного капіталу, переліку чи відомостей про засновників (учасників), розміру частки кожного із засновників (учасників);

накласти арешт на частку у статутному капіталі ТОВ «ІНФАНТЕКС» (ідентифікаційний код 43213341) у розмірі 49% статутного капіталу, номінальною вартістю 98 000,00 грн., що належить ОСОБА_2 та заборонити її відчуження будь-яким способом;

заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим уповноваженим особам, здійснювати реєстраційні дії, проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про ТОВ «ІНФАНТЕКС» (ідентифікаційний код 43213341) щодо частки у статутному капіталі у розмірі 49%, номінальною вартістю 98 000,00 грн., що належить ОСОБА_2 ;

накласти арешт на частку у статутному капіталі ТОВ «КОТТОН ТЕХНОЛОДЖІ» (ідентифікаційний код 41443556) у розмірі 50% статутного капіталу, номінальною вартістю 250000,00 гривень, що належить ОСОБА_2 та заборонити її відчуження будь-яким способом;

заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим уповноваженим особам, здійснювати реєстраційні дії, проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про ТОВ «КОТТОН ТЕХНОЛОДЖІ» (ідентифікаційний код 41443556) щодо частки у статутному капіталі у розмірі 50%, номінальною вартістю 250000,00 гривень, що належить ОСОБА_2 .

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що на виконанні у Вишгородському відділі державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться виконавче провадження 72065728 з виконання виконавчого листа №363/1956/22, виданого 05.06.2023 про Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість, яка складається з основної суми боргу 1 018 984,04 грн., індекс інфляції у розмірі 141 791,64 грн.,

3% річних 39 494,10 грн (на рішення Вишгоровського районного суду Київської області від 18 квітня 2023 року у справі №363/1956/22). За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який згідно матеріалів виконавчого провадження є громадянином України. Відповідач повністю уникає своїх обов`язків з виконання рішення суду, повернення боргу, позичальник навмисно протягом тривалого часу не здійснює виконання зобов`язань за договором щодо погашення суми боргу, діє недобросовісно, ухиляється від виконання обов`язків, покладених рішенням суду, жодним чином не реагує на всі вимоги позивача і виконавця, не повертає борг, що є порушенням законних прав та інтересів позивача. З огляду на розмір заборгованості, що утворилась і зазначена в виконавчому документі та рішенні суду, існує обґрунтована ймовірність неможливості виконання рішення суду про стягнення коштів із боржника за рахунок наявного у нього майна через недобросовісність позичальника, у зв`язку із чим позивач вирішив звернутися до суду із заявою про забезпечення позову та накладення арешту на власність боржника. З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань нам стало відомо, що ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) належить:

частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНД МЕНЕДЖМЕНТ КОМПАНІ» (ідентифікаційний код 39944550) у розмірі 100% статутного капіталу, номінальною вартістю 2 500000,00 гривень;

частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВНІСТЬ» (ідентифікаційний код 35508568) у розмірі 100% статутного капіталу, номінальною вартістю 46000,00 гривень;

частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФАНТЕКС» (ідентифікаційний код 43213341) у розмірі 49% статутного капіталу, номінальною вартістю 98000,00 гривень.

частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «КОТТОН ТЕХНОЛОДЖІ» (ідентифікаційний код 41443556) у розмірі 50% статутного капіталу, номінальною вартістю 250000,00 гривень.

Заявник зазначає, що для забезпечення виконання судового рішення у даній справі у разі задоволення позову вважають за необхідне застосувати заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на частки у статутних капіталах вищезазначених Товариств з обмеженою відповідальністю, які належать відповідачу ОСОБА_2 . Зазначають, що загальна сума заборгованості перевищує суму майна боржника, на арешт якого претендує позивач. Вказані заходи забезпечення позову пов`язані з предметом спору та спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення. Такий захід забезпечення позову як накладення заборони відчуження на належне товариству майно (арешту майна) обмежує право особи користуватися та розпоряджатися майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу. Звертають увагу, що такий вид забезпечення позову є співмірним заявленим майновим вимогам та обмежуватиме виключно право відповідача на відчуження належної йому власності до ухвалення та/або виконання рішення суду. Вказані заходи забезпечення позову пов`язані з предметом спору та спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову. Невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Адвокат Білінський Б.П., звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову у інтересах ОСОБА_1 , та посилаючись на положення статей 149, 150 ЦПК України, практику Верховного Суду України у частині вирішення питань про забезпечення позову, вказує, що вжиття заходів забезпечення позову на сьогоднішній день є вкрай необхідним, є співмірним із заявленими вимогами і не обмежує, і не порушує прав ні позивача, ні відповідачів.

Згідно із частиною першою статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з таких підстав.

Так, відповідно до статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Як убачається із змісту заяви про забезпечення позову та доданих до неї матеріалів, а також із матеріалів справи №363/1956/22, заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 18 квітня 2023 року, задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість, яка складається з основної суми боргу за договором позики №20/12/18 від

20 грудня 2018 року - 1 018 984, 04 грн. (один мільйон вісімнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири гривні чотири копійки), що складає еквівалент за курсом НБУ

27 865 (двадцять сім тисяч вісімсот шістдесят п`ять доларів США 34 центи), індекс інфляції у розмірі 141 791. 64 грн. (сто сорок одна тисяча сімсот дев`яносто одна гривня 64 копійки),

3% річних від простроченої суми за договором позики №20/12/18 від 20 грудня 2018 року у розмірі 39 494, 10 грн. (тридцять дев`ять тисяч чотириста дев`яносто чотири гривні

10 копійок), що в загальному розмірі складає 1 200 269, 78 грн. (один мільйон двісті тисяч двісті шістдесят дев`ять гривень 78 копійок).

Вказане рішення набрало законної сили 19 травня 2023 року та 05 червня 2023 року Вишгородським районним судом Київської області видано виконавчий лист №363/1956/22, який представником позивача отримано 08 червня 2023 року.

Постановою Старшого державного виконавця Вишгородського ВДВС у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Орленко М.М. відкрито виконавче провадження № 72-65728 за заявою ОСОБА_1 щодо виконання виконавчого листа №363/1956/22.

Таким чином, судом встановлено, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, розглянуто судом та ухвалено відповідне рішення, яке звернуто до примусового виконання.

Крім цього, судом також встановлено, що під час розгляду судом справи №363/1956/22, представник позивача адвокат Білінського Б.П., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , 01 грудня 2022 року звертався до суду із заявою про забезпечення позову з ідентичними вимогами та обґрунтуванням щодо необхідності та виду забезпечення позову.

Вишгородський районний суд Київської області, розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, 01 грудня 2022 року постановив ухвалу про відмову у її задоволенні з підстав та мотивів викладених у вказаному судовому рішенні. Вказана ухвала стороною позивача не оскаржувалася.

Звертаючись із аналогічною заявою до суду на стадії виконання рішення суду, адвокат Білінський Б.П. не врахував мотивів суду під час постановлення ухвали суду від 01 грудня 2023 року щодо неможливості вжиття заходів для забезпечення позову у заявлений ним спосіб.

Так, відповідно до частини шостої статті 431 ЦПК України за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходів, передбачених статтею 150 цього Кодексу.

Відповідно частини першої статті 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановлення судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Господарське товариство є власником, в тому числі майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу (стаття 115 ЦК України).

Тобто, після реєстрації товариства майно, яке передане учасниками до статутного капіталу переходить у власність товариства, а учасник набуває право власності на частку у статутному капіталі.

Частка в статутному капіталі - це частка цілого, що належить товариству, яка породжує комплекс корпоративних прав учасника, визначених у статті 167 ГК України та статті 116 ЦК України, зокрема, право на певну кількість голосів при вирішенні питань у найвищому органі товариства, право на певну суму дивідендів та ін.

У постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі №201/5514/18 зазначено, що такий вид забезпечення позову як накладення арешту на частку у статутному капіталі порушує майнові права та інтереси юридичної особи та інших її засновників (учасників), та чинить перешкоди у здійсненні товариством господарської діяльності.

З урахуванням цього суд вважає, що такий вид забезпечення позову як накладення арешту на частку ОСОБА_2 в статному капіталі товариства, може перешкоджати діяльності господарського товариства та порушувати права інших осіб його застосуванням.

З витягів Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, долучених до заяви про забезпечення позову на стадії виконання рішення суду, неможливо встановити та ідентифікувати, які саме частки статутних капіталів належать ОСОБА_2 , та один із витягів надано суду неналежної якості, що взагалі унеможливлює встановити його зміст.

А посилання заявника на ухилення відповідача від виконання рішення суду, не свідчить про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки за наявності таких обставин, чинним законодавством України передбачено заходи, які підлягають застосуванню щодо особи, яка ухиляється від виконання рішення суду.

Так, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 квітня

2023 року перебуває на примусовому виконанні у Вишгородського ВДВС у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ).

Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень, зокрема, згідно частини першої вказаної статті, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Види заходів примусового виконання передбачені статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження», а порядок їх застосування встановлено відповідними розділами та статтями вказаного закону.

Варто також зазначити, що відповідно до частини другої статті 140 ЦК України особливості діяльності товариств з обмеженою відповідальністю встановлюються Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Статтею 22 «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено особливості звернення стягнення на частку учасника товариства.

Зважаючи на наведені норми, враховуючи характер правовідносин у справі на цій стадії, подана заява про забезпечення позову є обґрунтованою та її доводи не свідчать про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову в порядку, встановленому статтею 150 ЦПК України на стадії виконання рішення суду, з урахуванням особливостей його виконання у примусовому порядку виконавцем, а тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями149-153, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником адвокатом Білінським Богданом Петровичем, про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.П. Лукач