Ухвала

від 17.04.2023 по справі 953/6776/22

НЕ ВКАЗАНО

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/6776/22 (1-кс/953/2135/23) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/818/476/23 Суддя доповідач ОСОБА_2

Категорія: арешт майна

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22 березня 2023 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22022220000002310 від 10.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 111-1, ч.1 ст. 111-2 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора відділу Харківської прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному д ЄРДР за № 22022220000002310 від 10.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 111-1, ч.1 ст. 111-2 КК України..

На зазначену ухвалу слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора ОСОБА_6 про арешт майна та передачу речових доказів в управління Національного агенства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у кримінальному провадженні № 22022220000002310, посилаючись на те, що цей майно є речовими доказами у цьому кримінальному провадженні, а право користування ним дозволить продовжувати протиправну діяльність підприємств та може призвести до передачі майна іншим особам, здійснення інших дій, що призведе до втрати речових доказів, перешкодить об`єктивному досудовому розслідуванню, а також унеможливить виконання рішення суду у разі застосування покарання у вигляді конфіскації майна. Також зазначив, що вартість цього майна, перебуваючи у користування підозрюваного, значно зменшується.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги, а також захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які заперечували щодо її задоволення та вважали ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022220000002310 від 10.07.2022 року, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111-2, ч.4 ст.111-1 КК України.

21.03.2023 року прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Харкова з клопотанням про накладення арешту із забороною права на користування на майно, яке належить ОСОБА_11 на праві приватної власності, а також на користування корпоративними правами в статутних капіталах СФГ «Вікторія» та СТОВ «Мрія». Крім того, прокурор просив передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління в порядку та на умовах, визначених ст.ст. 19, 21, 21-1 ЗУ «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», майно та речові докази у цьому кримінальному провадженні

В обґрунтування клопотання прокурор зазначав, що ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 111-2, ч.4 ст. 111-1 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що у громадянина України ОСОБА_11 , депутата Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, який перебував на території тимчасово окупованого з 24 лютого 2022 року Куп`янського району Харківської області, у невстановлений досудовим розслідуванням час виник злочинний умисел, спрямований на передачу матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора та провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Так, ОСОБА_11 у період з травня по серпень 2022 року, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та свідомо, перебуваючи на території Куп`янського району Харківської області, на постійній основі добровільно надавав представникам збройних формувань держави-агресора РФ, зокрема: м`ясо худоби, яка вирощувалась на території належного останньому СТОВ «Мрія», пальне, приміщення СТОВ «Мрія», які використовувалися для ремонту та розміщення військової техніки держави-агресора та інше, чим здійснив передачу їм матеріальних ресурсів взамін на отримання дозволу на проведення посівної кампанії та збору урожаю.

Надалі, ОСОБА_11 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у період березня-травня 2022 року, перебуваючи на території с. Кругляківка Куп`янського району Харківської області, на підставі отриманого напередодні усного дозволу від представників збройних формувань держави-агресора РФ та окупаційної адміністрації Куп`янського району, де в період окупації постійно відвідував наради з представниками окупаційної влади, надав вказівку працівникам своїх підприємств здійснити засів земель сільськогосподарського призначення сільськогосподарськими культурами.

Так, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи на території с. Кругляківка Куп`янського району Харківської області, в період липень-вересень 2022 року, ОСОБА_11 , діючи свідомо, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора надав вказівку працівникам очолюваних ним підприємств здійснити збір сільськогосподарських культур з полів задля їх часткової подальшої передачі представникам РФ, а іншої частини для продажу на території РФ, з подальшим наданням окупаційній адміністрації частини грошових коштів, отриманих від продажу пшениці.

Крім того у період липня-вересня 2022 року за вказівкою ОСОБА_11 , який фактично є власником СФГ «Вікторія» (ЄДРПОУ 20165269), ФГ «Земське» (ЄДРПОУ 39065835), ФГ «Голдман» (ЄДРПОУ 37346789), та які зареєстровані на членів його родини, працівники СТОВ «Мрія» збирали врожай з полів, що належать вказаним підприємствам та завозили на тимчасове зберігання зібране зерно у склади СТОВ «Мрія», звідки здійснювалось його подальше транспортування на територію РФ, вантажними автомобілями з російськими номерними знаками та у супроводі військових РФ.

Також у період березень-вересень 2022 року ОСОБА_11 , перебуваючи на території Куп`янського району Харківської області, реалізуючи свій злочинний умисел, налагодивши стійкі робочі та ідеологічні зв`язки з представниками місцевої окупаційної адміністрації та збройними формуваннями держави-агресора, заручившись їх довірою та підтримкою, отримував від так званої «Военной гражданской администрации Харьковской области» дизельне паливо для заправки сільськогосподарської техніки з метою посіву та збору врожаю.

Окрім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 22 серпня 2022 року ОСОБА_11 прибув до місця дислокації податкового органу окупаційної адміністрації - т.зв. «Налоговой службы Харьковской области», де, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, подав заяву про взяття на податковий облік юридичної особи та здійснення перереєстрації СТОВ «Мрія» відповідно до вимог російського законодавства, у результаті чого вказане підприємство отримало зобов`язання щодо сплати податку на прибуток у казну держави-агресора РФ та створених нею окупаційних органів, а також можливість продовжувати провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території.

Крім того, орган досудового розслідуванням встановив, що ОСОБА_11 , будучи депутатом Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на завдання шкоди Україні шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, її збройним формуванням, перебуваючи на території тимчасово окупованого Куп`янського району Харківської області, у період часу з травня по вересень 2022 року з метою підтримки військовослужбовців РФ у веденні підривної діяльності проти України надавав належні СТОВ «Мрія» у с. Кругляківка Куп`янського району Харківської області, власником якого є ОСОБА_11 , приміщення для ремонту військової техніки та паливо для її заправки.

У ході подальшого досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_11 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, впродовж серпня-вересня 2022 року розмістив у приміщенні СТОВ «Мрія» у с. Кругляківка Куп`янського району Харківської області танк держави-агресора, який вів активні бойові дії по позиціях військовослужбовців ЗС України.

Дії ОСОБА_11 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 4 ст. 111-1 КК України як передача матеріальних ресурсів незаконним збройним воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, збройним та воєнізованим формуванням держави-агресора, а також провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Дії ОСОБА_11 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 111-2 КК України як допомога державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом: добровільного збору, підготовки і передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора.

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_11 є одним із засновників СТОВ «Мрія» (код 30739270) та кінцевим бенефіціарним власником, 82% частки статутного капіталу та права голосу, тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив) та єдиним засновником СФГ «Вікторія» (код 20165269), кінцевим бенефіціарним власником, 100% частки статутного капіталу та права голосу, тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив).

Прокурор також зазначав, що у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_11 , будучи фактичним власником та керівником СТОВ «Мрія» та СФГ «Вікторія», використовував вказані підприємства та наявне майно підприємств у своїй злочинній діяльності.

Постановою від 20 листопада 2022 року корпоративні права ОСОБА_11 у статутному капіталі СТОВ «Мрія» (код 3073970) та у статутному капіталі СФГ «Вікторія» (код 20165269) визнані речовими доказами.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2022 року накладений арешт на корпоративні права ОСОБА_11 у статутному капіталі СТОВ «Мрія» (код 3073970) та у статутному капіталі СФГ «Вікторія» (код 20165269) із забороною розпорядження ними будь-яким особам.

Крім того ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2022 року накладений арешт на майно, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_11 , шляхом встановлення заборони відчуження та розпорядження майном, а саме:

- транспортний засіб Opel Vivaro з номером кузова НОМЕР_1 та з державним номерним знаком НОМЕР_2 ;

- причіп UMS BOAT 8902.3601 з номером шасі НОМЕР_3 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 6323781000:04:000:0066 площею 4,8133 га;

- земельну ділянку з кадастровим номером 6323781000:03:000:0150 площею 9,6168 га;

- земельну ділянку з кадастровим номером 6323783200:03:000:0120 площею 5,8918 га;

- земельну ділянку з кадастровим номером 4425484500:26:001:0059 площею 44,5 га;

- земельну ділянку з кадастровим номером 6323784500:01:000:0117 площею 2 га;

- земельну ділянку з кадастровим номером 6323783200:06:000:0012 площею 5,3814 га;

- земельну ділянку з кадастровим номером 6323783200:06:000:0124 площею 5,711 га;

- земельну ділянку з кадастровим номером 6323783200:04:000:0068 площею 3,0936 га;

- земельну ділянку з кадастровим номером 6323783200:04:000:0067 площею 3,0302 га;

- земельну ділянку з кадастровим номером 6323783200:08:000:0010 площею 5,3814 га;

- земельну ділянку з кадастровим номером 6323781000:03:000:0230 площею 5,7776 га;

- земельну ділянку з кадастровим номером 6323783200:06:000:0120 площею 5,6005 га;

- будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Прокурор вважав, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що корпоративні права ОСОБА_11 у статутних капіталах СТОВ «Мрія» та СФГ «Вікторія» відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки підтверджують пов`язаність вказаних підприємств з РФ, а саме їх приналежність кінцевому беніфіціарному власнику - ОСОБА_11 , який може використовувати їх для схиляння службових осіб зазначених підприємств до вчинення кримінальних правопорушень, а також є об`єктами кримінально-протиправних дій. Поряд з цим, діяльність засновників та службових осіб вищезазначених підприємств на цей час може бути спрямована на заподіяння шкоди економічній безпеці України, фінансування дій з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади.

Прокурор зазначав, що доцільність накладення арешту також полягає у тому, що ОСОБА_11 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 4 ст. 111-1 КК України, санкціями яких передбачена конфіскація майна, тому у разі визнання останнього винним йому може бути призначене додаткове покарання у виді конфіскації майна.

На думку прокурора, з метою забезпечення збереження зазначеного у клопотанні майна та корпоративних прав підозрюваного ОСОБА_11 , збереження його економічної вартості, а також запобігання пошкодження, псування, знищення або перетворення вказаного майна, у органу досудового розслідування виникла необхідність у його передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення його управління, у зв`язку з чим наразі необхідно накласти арешт, у тому числі і в частині позбавлення права на користування вказаним майном.

Постановляючи рішення про відмову у задоволенні клопотання, слідчий суддя суду першої інстанції мотивував своє рішення тим, що у клопотанні зазначені ті ж самі підстави та мета для арешту, що були зазначені в клопотаннях про накладення арешту на майно, на яке ухвалами слідчого судді Київського районного суду від 09 та 25 листопада 2022 року вже накладений арешт. Жодних інших підстав прокурор не зазначила.

При цьому слідчий суддя зауважив на тому, що ч. 1 ст. 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Тобто, обтяження, які накладаються на майно, яке підлягає арешту, вирішується слідчим суддею одночасно під час розгляду клопотання про арешт майна.

Окрім того, положеннями ч. 4 ст. 173 КПК України встановлено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Слідчий суддя суду першої інстанції послався на те, що законодавець не передбачив можливості для звернення до слідчого судді, суду з клопотанням про застосування додаткових обтяжень на вже арештоване майно. При цьому, як слідує зі змісту клопотання, прокурор просив про додатковий спосіб арешту майна та порядок його зберігання, у яких слідчим суддею під час розгляду первісних клопотань про арешт майна вже було відмовлено відповідно до ухвал від 09 та 25 листопада 2022 року.

Разом з тим, слідчий суддя акцентував увагу на тому, що до клопотання про арешт майна прокурором не подано жодного доказу на підтвердження існування реальної загрози приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, та що вказані ризики виникли вже після постановлення слідчим суддею ухвали про накладення арешту на майно.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу: якщо воно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю висновків слідчого судді суду першої інстанції в частині того, що в матеріалах клопотання відсутні належні і допустимі докази, які б поза розумним сумнівом доводили необхідність повторно накладати арешт на майно, на яке вже накладено арешт, оскільки як слушно зазначив суд першої інстанції повторне накладення арешту на мано, на яке вже накладений арешт, процесуально не передбачено чинним законодавством.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції прокурор не заперечувала щодо відсутності правової норми, яка дозволяє повторно накласти арешт на майно, яке вже арештовано.

Крім того, прокурор не надав будь-яких фактичних відомостей про те, що з моменту накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_11 , а саме на земельні ділянки та корпоративні права у підприємствах, воно будь-яким чином зіпсувалось або спотворилось.

Поряд з цим, захисники в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції повідомили, що на теперішній час земельні ділянки, на які накладено арешт шляхом встановлення заборони на відчуження та розпорядження майном, - обробляються, удобрюються за засіюваються. Наполягали на тому, що якщо ці земельні ділянки не будуть використовуватись за їхнім цільовим призначенням, то вони будуть зіпсовані та не придатні для подальшого їх використання.

Колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість тверджень прокурора щодо псування земельних ділянок, оскільки будь-яких фактичних відомостей на підтвердження цього вона не надала. Проте, колегія суддів погоджується з думкою сторони захисту, оскільки існування накладенного арешту виключає можливість відчуження та розпорядження цими земельними ділянками, а користування ними за їх цільовим призначенням, поза розумним сумнівом забезпечить перебування цих земельних ділянок у відповідному стані, оскільки вони удобрюються, обробляються, засіюються, тобто перебувають під належним кваліфікованим наглядом, а тому такі доводи апелянта є необґрунтованими.

Поряд з цим, відповідно до відомостей ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2022 року вбачається, що було встановлено відсутність будь-яких підстав для заборони користування арештованим майном, яке належить на праві власності ОСОБА_11 , у зв`язку з його недоведеністю.

Слід зауважити, що це рішення набрало законної сили та не було скасовано в апеляційному порядку.

Крім того, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2022 року накладено арешт на корпоративні права ОСОБА_11 у статутних капіталах СФГ «Вікторія» та СТОВ «Мрія» шляхом заборони розпорядження ними у будь-який спосіб.

Також, слідчий суддя відмовив у частині передання арештованих корпоративних прав Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів, для здійснення заходів з управління ним, з огляду на те, що частка підозрюваного ОСОБА_11 в статутному капіталі двох підприємств складає 129615 грн., з чим погоджується колегія суддів, оскільки частка піозрюваного у статуних капіталах вочевидь не перевищує вартості таких часток, що передбачено ст. 19 «По Національне агенство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Отже, будь-яких об`єктивних відомостей, які б поза розумним сумнівом свідчили про наявність підстав для накладення арешту на земельні ділянки та корпоративні права, що належать підозрюваному ОСОБА_11 з передачею їх Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління клопотання прокурора, а також апеляційна скарга не містять.

Згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону. А отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор, відповідно до п. 2 ч. 3 ст.132 КПК України не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні.

За наведених вище обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора, оскільки вони поза розумним сумнівом не спростовують висновків ухвали слідчого судді і не підтвердженні належними доказами.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність обґрунтування мотивів судового рішення не відповідають матеріалам судового провадження. В ухвалі слідчого судді докладно та ретельно вказані мотиви прийнятого суддею рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів підстав для скасування або зміни ухвали слідчого судді, за доводами апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 172, 376, 392, 404, 405, 407 ч.3 п.1, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_10 -залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22 березня 2023 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді