Постанова

від 19.04.2023 по справі 160/7966/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 160/7966/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Давіденко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромхім"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року (суддя Рябчук О.С., м. Дніпро) у справі № 160/7966/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромхім"

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

У червні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромхім" (далі позивач або скаржник) звернувся до суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач), у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0033010719 від 17.02.2022, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0145800719 від 06.10.2021, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0145770719 від 06.10.2021, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0145790719 від 06.10.2021, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0033150719 від 17.02.2022, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0145350717 від 06.10.2021, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0145360717 від 06.10.2021, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0145400717 від 06.10.2021, прийняту Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій №0145410717 від 06.10.2021, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0145380717 від 06.10.2021, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірні рішення відповідача та вимога про сплату боргу (недоїмки) є правомірними, а тому не підлягають скасуванню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги позивача мотивовано, зокрема тим, що надані позивачем докази стосовно господарських операцій з ФГ «Белогоровське», СФГ «Відродження», ФГ «Короткий», ФГ «Роднічок», ТОВ СП «Нібулон», ДП «Сантрейд», ТОВ «СІЕРАНС ГЛОБАЛ МЕРЧАНТС Україна», ТОВ «Луї Дрейфус Компані Україна» підтверджують їх реальне здійснення та зміну майнового стану позивача. Скаржник вважає, що витрати по ПАТ «Готель «Прем`єр палац» пов`язані з фінансово-господарською діяльністю позивача, оскільки директору ТОВ «Агропромхім» створено та забезпечено віддалене робоче місце в м. Києві, а саме в ПАТ «Готель «Прем`єр палац». Зазначає, що грошові кошти, які перераховані ПП «Шик тур» є поворотною фінансовою допомогою директору Павлюшину С.В.. Звертає увагу, що ознака доходів фізичних осіб з кодом « 197» почала діяти з 01.07.2020, а отже неможливо було поставити ознаку доходів фізичних осіб з кодом « 197» в податкових розрахунках за формою №1-ДФ у 4 кварталі 2018 року та 1 кварталі 2019 року. Вказує, що нежитлова будівля за адресою: м. Жовті води, вул. Об`їзна 3Л є будівлею промисловості, а позивач є промисловим підприємством.

З огляду на це, скаржник просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у адміністративний позов задовольнити повністю.

Відповідач надав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечив, підтримавши висновки суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що 06.07.2021 р. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромхім» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством за період з 01.10.2017 р. по 31.03.2021 р.

За результатами перевірки складено акт № 2134/04-36-07-21/33513430 від 13.07.2021 р.

На підставі акту перевірки № 2134/04-36-07-21/33513430 від 13.07.2021 р. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено наступні рішення.

Податкове повідомлення-рішення № 0145780719 від 06.10.2021 р., яким за порушення п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Агропромхім» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 3612609,00 грн. за податковими зобов`язаннями та на 116783,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Податкове повідомлення-рішення № 0145770719 від 06.10.2021 р., яким за порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Агропромхім» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 52 835,00 грн. за податковими зобов`язаннями та на 13208,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Податкове повідомлення-рішення № 0145790719 від 06.10.2021 р., яким за порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Агропромхім» зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 25345,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 0145800719 від 06.10.2021 р., яким за порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Агропромхім» зменшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість на 3676 517,00 грн. та зменшено суму податкового кредиту на 2907704,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 0145350717 від 06.10.2021 р., яким за порушення пп. 164.1.2 п. 164.1, абз. «а», абз. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.2 п. 168.1, п. 168.3 ст. 168 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Агропромхім» збільшено суму податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 330 440,13 грн. за податковими зобов`язаннями, на 48 680,63 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та 38023,41 грн. пеня.

Податкове повідомлення-рішення № 0145360717 від 06.10.2021 р., яким за порушення пп. 164.1.2 п. 164.1, абз. «а», абз. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.2 п. 168.1, п. 168.3 ст. 168 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Агропромхім» збільшено суму податкового зобов`язання з військового збору на 22 580,08 грн. за податковими зобов`язаннями, на 3 326,51 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та 2 615,02 грн. пеня.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № Ю-014540017 від 06.10.2021 р. на суму 92919,05 грн.

Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0145410717 від 06.10.2021 р. на суму 46459,53 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 0145810719 від 06.10.2021 р., яким за порушення пп. 266.2.1 п. 266.2, пп. 266.3.3 п. 266.3, пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Агропромхім» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, на 81 709,13 грн. за податковими зобов`язаннями та на 17562,12 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Податкове повідомлення-рішення № 0145380717 від 06.10.2021 р., яким за порушення пп. абз. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромхім» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1020,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення, вимога про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій були оскаржені Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромхім» в порядку адміністративного оскарження, за результатами якого були скасовані частково податкові повідомлення-рішення № 0145780719 від 06.10.2021 р., № 0145810719 від 06.10.2021 р.

Замість скасованих Головним управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення № 0033010719 від 17.02.2022 р., яким за порушення п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Агропромхім» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 3541506,00 грн. за податковими зобов`язаннями та на 115798,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Податкове повідомлення-рішення № 0033150719 від 17.02.2022 р., яким за порушення пп. 266.2.1 п. 266.2, пп. 266.3.3 п. 266.3, пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Агропромхім» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, на 75 475,27 грн. за податковими зобов`язаннями та на 16005,96 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вважаючи спірні рішення та вимогу відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не надано достатніх обґрунтувань та доказів реального постачання товарів зазначеними в акті перевірки контрагентами, під час розгляду справи не спростовано доводів податкового органу стосовно відсутності у контрагентів необхідних ресурсів для здійснення господарської діяльності в обсягах задекларованих показників. Також, позивачем не доведено прояву в необхідному обсязі розумної обережності при укладенні договорів зі спірними постачальниками. Крім того, суд першої інстанції відхилив доводи позивача, що витрати на проживання директора підприємства в ПАТ «Готель «Прем`єр Палац» відносяться до господарської діяльності, оскільки згідно повідомлення за формою № 20-ОПП (від 10.06.2020 р. № 22073665094) ТОВ «Агропромхім» використовує у господарській діяльності лише офісне приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Судом досліджено, що з згідно наданих позивачем первинних документів, ТОВ «Агропромхім» директору підприємства Павлюшину С.В. не було надало у користування кошти, як це передбачено положеннями пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, а фактично підприємством було здійснено оплату туристичних послуг, отриманих ОСОБА_1 .. Також, судом першої інстанції зазначено, що податкові повідомлення-рішення про нарахування військового збору та щодо відображення відомостей в розрахунках 1-ДФ, вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, рішення про застосування штрафних санкцій з єдиного внеску є похідними від порушень по взаємовідносинам з ПАТ «Готель «Прем`єр Палац» та ПП «Шик Тур». Судом першої інстанції вказано, що застосування пункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі дотримання двох обов`язкових умов, наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств, однак в межах спірних відносин наявна лише одна з обов`язкових умов - виробничі приміщення. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні рішення та вимога відповідача є правомірними.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи норми ст. 44 Податкового кодексу України, здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено перелік обов`язкових реквізитів, які має містити первинний документ, зокрема це: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Також, згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, фінансово-господарські операції, за наслідками яких підприємство формує податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження під час вирішення цієї справи.

Щодо податкових повідомлень-рішень №0033010719 від 17.02.2022 та №0145800719 від 06.10.2021.

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ФГ «Білогорівське» укладено наступні договори:

- Договір №211218-3 від 21.12.2018, предметом договору є поставка пшениці 3 кл. об`ємом 200,00 тн.;

- Договір №180119-1 від 18.01.2019, предметом договору є поставка пшениці 3 кл. об`ємом 200,00 тн.;

- Договір №290721-2 від 29.07.2019, предметом договору є поставка пшениці 3,4 кл. об`ємом 200,00 тн.;

Згідно пункту 1.3 вищевказаних договорів місце передання продукції ст. Кабаньє, Донецька залізниця код 490509, отримувач ТОВ «ТК «СЛАРУС», (смт. Красноріченське, Кремінський р-н., Луганська обл.).

Постачання пшениці за вищевказаними договорами підтверджується поданими позивачем видатковими накладними: БГ №0000018, БГ №0000001, БГ №0000002, БГ №0000003, БГ №0000004, БГ №0000005, БГ №0000006, БГ №0000007, БГ №0000009, БГ №0000010, БГ №0000011, БГ №0000012, БГ №0000013, БГ №0000014, БГ №0000138, БГ №0000140.

Доставка автомобільним транспортом пшениці на ст. Кабаньє підтверджується товарно-транспортними накладними: №1 від 23.12.18, №1 від 16.01.19, №2, 3, 4, 5 від 17.07.19, №3,6 від 18.01.19, №1,2 від 19.01.19, №4,5,6 від 22.01.19, №1,2,3 від 29.07.20, №2 від 31.07.20.

В подальшому, отримана від ФГ «Білогорівське» продукція реалізована позивачем зокрема за договорами, укладеними між позивачем та ДП «Сантрейд»:

- Договір №60304203 від 20.12.2018, предмет договору поставка пшениці 3 кл. об`ємом 1000,00 тн;

- Договір №60307354 від 15.01.2019, предмет договору поставка пшениці 3 кл. об`ємом 1000,00 тн;

- Договір №60307959 від 17.01.2019, предмет договору поставка пшениці 3 кл. об`ємом 500,00 тн;

Відповідно до п.5.1. вищевказаних договорів продавець зобов`язаний здійснити поставку залізничним транспортом товару на умовах СРТ Грінтур ЕКС, м. Миколаїв, Україна, станція призначення «Миколаїв-вантажний», отримувач ТОВ «Грінтур-ЕКС».

Згідно залізничних накладних №53510434, 53935144, 53950465, 53950531, 53950598, 53950556, 539505549, 53990024, 53990008, які наявні в матеріалах справи, товар доставлено саме на станцію призначення «Миколаїв-вантажний», отримувач ТОВ «Грунтур-ЕКС».

Крім того, отримана від ФГ «Білогорівське» продукція також реалізована позивачем зокрема за договором, укладеним між позивачем та ТОВ «СІЕРАНС ГЛОБАЛ МЕРЧАНТС Україна» від 20.07.2020 №Р-678-SGU2020, предмет договору поставка пшениці 2,3,4 кл. об`ємом 4000,00 тн.

Згідно п.5.1. договору №Р-678-SGU2020 продавець зобов`язаний здійснити поставку залізничним транспортом товару на умовах DAT ТОВ «ЄВТ ГРЕЙН» м. Миколаїв.

Відповідно до залізничної накладної №49888423 товар доставлено на станцію призначення «Жовтневая», отримувач ТОВ «ЄВТ ГРЕЙН» м. Миколаїв.

Разом з тим, отримана від ФГ «Білогорівське» продукція також реалізована позивачем зокрема за договором, укладеним між позивачем та ТОВ «Луї Дрейфус Компані Україна» від 20.07.2020 №К2007-4409, предметом договору є поставка пшениці 4 кл. об`ємом 1000,00 тн.

Згідно п.5.1. договору №К2007-4409 продавець зобов`язаний здійснити поставку залізничним транспортом товару на умовах DAT ТОВ «МСП Ніка-Тера» м. Миколаїв.

Відповідно до залізничних накладних №49888407, 49906977, які наявні в матеріалах справи, товар доставлено на станцію призначення «Жовтневая», отримувач ТОВ «МСП Ніка-Тера»

м. Миколаїв.

Також, зі змісту матеріалів справи вбачається, що між позивачем та СФГ «Відродження» укладено наступні договори:

- Договір №300720-1 від 30.07.2020, предмет договору поставка ячменя об`ємом 200,00 тн.;

- Договір №040820-1 від 04.08.2020, предмет договору поставка ячменя об`ємом 300,00 тн.;

- Договір №300720-2 від 30.07.2020, предмет договору поставка пшениці об`ємом 300,00 тн.;

- Договір №040820-2 від 04.08.2020, предмет договору поставка пшениці об`ємом 300,00 тн.;

- Договір №070820-4 від 07.08.2020, предмет договору поставка пшениці об`ємом 500,00 тн.;

- Договір №130820-2 від 13.08.2020, предмет договору поставка пшениці об`ємом 500,00 тн.;

Відповідно до положень п.1.3. вищевказаних договорів, місце передання продукції ст. Кабаньє, Донецька залізниця код 490509, отримувач ТОВ «ТК «СЛАРУС», (смт. Красноріченське, Кремінський р-н., Луганська обл.).

Постачання пшениці та ячменя за вищевказаними договорим підтверджується поданими позивачем видатковими накладними: ЮС0000001142, ЮС0000001166, ЮС0000001144, ЮС0000001145, ЮС0000001146, ЮС0000001147, ЮС0000001253, ЮС0000001254, ЮС0000001148, ЮС0000001149, ЮС0000001150, ЮС0000001151, ЮС0000001155, ЮС0000001170, ЮС0000001173, ЮС0000001174, ЮС0000001199, ЮС0000001204, ЮС0000001205, ЮС0000001206, ЮС0000001203, ЮС0000001207, ЮС0000001208, ЮС0000001210, ЮС0000001211, ЮС0000001152, ЮС0000001153, ЮС0000001154, ЮС0000001168, ЮС0000001171, ЮС0000001172, ЮС0000001195, ЮС0000001196, ЮС0000001175, ЮС0000001197, ЮС0000001198, ЮС0000001200, ЮС0000001201, ЮС0000001202.

Доставка автомобільним транспортом пшениці та ячменю на ст. Кабаньє підтверджується товарно-транспортними накладними: №3007-1, 3007-2 від 30.07.202, №3107-1 від 31.07.20, №0108-4, 0108-5 від 01.08.20, №0208-6, 0208-7 від 02.08.20, №0408-8 від 04.08.20, №1208-9 від 12.09.20, №1208-9 від 12.08.20, №2608-10, 2608-11 від 26.08.20, №3007-5, 3007-6 від 30.07.20, №3007-3, 3007-4 від 30.07.20, №0708-5 від 07.08.20, №070820-2, 070820-3 від 07.08.20, №110820-1, №110820-2, №110820-3, 110820-4 від 11.08.20, №120820-1, 120820-2 від 14.08.20, №140820-3 від 14.08.20, №1308-20, 1308-20-3 від 13.08.20, №140820-1 від 14.08.20, №150820-7 від 15.08.20, №160820-2 від 16.08.20, №160820-4, 160820-5 від 16.08.20, №170820-1, 170820-2, 170820-3 від 17.08.20, №180820-1,180820-2,180820-3, 180820-4, 180820-5, 180820-6 від 18.08.20, №190820-1 від 19.08.20, №200820-1 від 20.08.20, №3107-2 від 31.07.20, №0108-3 від 01.08.20, №0608-4, 0608-5 від 06.08.20, №070820-1 від 07.08.20, №060820-1 від 06.08.20, №080820-1, 080820-2, 080803-3 від 08.08.20, №100820-1 від 10.08.20, №120820-4, 120820-5, 120820-3, 120820-6 від 12.08.20, №130820-1 від 13.08.20, №150820-1 від 15.08.20, №150820-2, 150820-3, 150820-4, 150820-5 від 15.08.20, №160820-3 від 16.08.20.

В подальшому, отримана від СФГ «Відродження» продукція реалізована позивачем зокрема за договорами, укладеними між позивачем та ТОВ «Луї Дрейфус Компані Україна»:

- Договір №К2007-4431 від 29.07.2020, предмет договору поставка ячменю, об`ємом 280 тн.;

- Договір №К2008-4402 від 04.08.2020, предмет договору поставка ячменю, об`ємом 550 тн.;

- Договір №К2008-4404 від 05.08.2020, предмет договору поставка ячменю, об`ємом 350 тн.;

- Договір №К2009-4409 від 03.09.2020, предмет договору поставка ячменю, об`ємом 70 тн.;

Згідно п.5.1. зазначених договорів продавець зобов`язаний здійснити поставку залізничним транспортом товару на умовах DAT ТОВ «Боріваж» м. Одеса.

Відповідно до залізничних накладних №49905631, 49923980, 49990005, 50111806, 50504794 товар доставлено на станцію призначення «Чорноморська», отримувач ТОВ «Боріваж» м. Одеса.

Крім того, отримана від СФГ «Відродження» продукція також реалізована позивачем зокрема за договорами, укладеними між позивачем та ДП «Сантрейд»:

- Договір №60424063 від 04.08.2020, предмет договору поставка пшениці 2 кл. об`ємом 70,00 тн;

- Договір №60424596 від 06.08.2020, предмет договору поставка пшениці 2 кл. об`ємом 1500,00 тн;

- Договір №60425934 від 13.08.2020, предмет договору поставка пшениці 2,3 кл. об`ємом 2000,00 тн;

- Договір №60424524 від 05.08.2020, предмет договору поставка пшениці 2,4 кл. об`ємом 1000,00 тн;

Відповідно до п.5.1. вищевказаних договорів продавець зобов`язаний здійснити поставку залізничним транспортом товару на умовах СРТ Грінтур ЕКС, м. Миколаїв, Україна, станція призначення «Миколаїв-вантажний», отримувач ТОВ «Грінтур-ЕКС».

Згідно залізничних накладних №49988355, 50147594, 50163591, 50157882, 50202282, 50239573, 50258938, 50252758, 50272996, 50295195, 50024751, 50026699, 50040708, 50157882, 50202282, 50232552, 50252758, 50272996, 50278282, 50295195 товар доставлено саме на станцію призначення «Миколаїв-вантажний», отримувач ТОВ «Грінтур-ЕКС».

Апеляційним судом встановлено, що між позивачем та ФГ «Короткий» укладено наступні договори:

- Договір №160720-4 від 16.07.2020, предмет договору поставка пшениці 3,4 кл. об`ємом 250,00 тн;

- Договір №280720-2 від 28.07.2020, предмет договору поставка пшениці об`ємом 300,00 тн;

- Договір №230720-3 від 23.07.2020, предмет договору поставка ячменю об`ємом 200,00 тн.

Згідно п.1.3. вищевказаних договорів місце передання продукції ст. Кабаньє, Донецька залізниця код 490509, отримувач ТОВ «ТК «СЛАРУС», (смт. Красноріченське, Кремінський р-н., Луганська обл.).

Постачання пшениці та ячменя за вищевказаними договорим підтверджується поданими позивачем видатковими накладними: №16,17,18,19,20,22,26,27,28,29,21,23,24,25.

Доставка автомобільним транспортом пшениці та ячменю на ст. Кабаньє підтверджується товарно-транспортними накладними: №2107-1, 2107-2 від 21.07.20, №2307-3 від 23.07.20, №2707-4, 2707-5, 2707-6 від 27.07.20, №2807-7 від 28.07.20, №2807-1 від 28.07.20, №2907-2 від 29.07.20, №2/30/07 від 03.07.20, №3007-3 від 30.07.20, №3107-4 від 31.07.20, №1/31/07 від 31.07.20, № 2/31/07, 3/31/07, 4/31/07 від 31.07.20, №2707-1 від 27.07.20, №2907-3, 2907-2 від 29.07.20, № 1/30/07, 2/30/07 від 30.07.20, №0108-6 від 01.08.20.

В подальшому, отримана від ФГ «Короткий» продукція реалізована позивачем зокрема за договором, укладеним між позивачем та ТОВ «СІЕРАНС ГЛОБАЛ МЕРЧАНТС Україна» від 20.07.2020 №Р-679-SGU2020, предмет договору поставка пшениці 2,3,4 кл. об`ємом 4000,00 тн.

Згідно п.5.1. договору №Р-679-SGU2020 продавець зобов`язаний здійснити поставку залізничним транспортом товару на умовах DAT ТОВ «ЄВТ ГРЕЙН» м. Миколаїв.

Відповідно до залізничних накладних №49888423, 49905623 товар доставлено на станцію призначення «Жовтневая», отримувач ТОВ «ЄВТ ГРЕЙН» м. Миколаїв.

Разом з тим, отримана від ФГ «Короткий» продукція реалізована позивачем зокрема за договорами, укладеними між позивачем та ТОВ «Луї Дрейфус Компані Україна»:

- Договір №К2007-4425 від 27.07.2020, предмет договору поставка ячменю, об`ємом 65 тн.;

- Договір №К2007-4431 від 29.07.2020, предмет договору поставка ячменю, об`ємом 280 тн.;

Згідно п.5.1. зазначених договорів продавець зобов`язаний здійснити поставку залізничним транспортом товару на умовах DAT ТОВ «Боріваж» м. Одеса.

Відповідно до залізничних накладних №49833221, 49888415, 49923980, 49956089 товар доставлено на станцію призначення «Чорноморська», отримувач ТОВ «Боріваж» м. Одеса.

Колегією суддів досліджено, що між позивачем та ФГ «Роднічок» укладено наступні договори:

- Договір №160720-6 від 16.07.2020, предмет договору поставка пшениці об`ємом 200 тн.;

- Договір №220720-6 від 22.07.2020, предмет договору поставка ячменю об`ємом 200 тн..

Відповідно до положень п.1.3. вищевказаних договорів, місце передання продукції ст. Кабаньє, Донецька залізниця код 490509, отримувач ТОВ «ТК «СЛАРУС», (смт. Красноріченське, Кремінський р-н., Луганська обл.).

Постачання пшениці та ячменя за вищевказаними договорим підтверджується поданими позивачем видатковими накладними: № ЮС0000001186, ЮС0000001183, ЮС0000001184, ЮС0000001185.

Доставка автомобільним транспортом пшениці та ячменю на ст. Кабаньє підтверджується товарно-транспортними накладними: №1607-1, 1607-2, 1607-3, 1607-4, 1607-5, 1607-6 від 16.07.20, №2307-1, 2307-2, 2307-3 від 23.07.20, №2407-1, 2407-2 від 24.07.20, №2507-2 від 25.07.20.

В подальшому, отримана від продукція ФГ «Роднічок» реалізована позивачем зокрема за договором, укладеним між позивачем та ТОВ «СІЕРАНС ГЛОБАЛ МЕРЧАНТС Україна» від 01.07.2020 №Р-607-SGU2020, предмет договору поставка пшениці 2,3,4 кл. об`ємом 5000,00 тн.

Згідно п.5.1. договору №Р-607-SGU2020 продавець зобов`язаний здійснити поставку залізничним транспортом товару на умовах DAT ТОВ «ЄВТ ГРЕЙН» м. Миколаїв.

Відповідно до залізничних накладних №49659451, 49691934 товар доставлено на станцію призначення «Жовтневая», отримувач ТОВ «ЄВТ ГРЕЙН» м. Миколаїв.

Крім того, отримана від ФГ «Роднічок» продукція реалізована позивачем зокрема за договорами, укладеними між позивачем та ТОВ «Луї Дрейфус Компані Україна»:

- Договір №К2007-4416 від 23.07.2020, предмет договору поставка ячменю, об`ємом 70 тн.;

- Договір №К2007-4421 від 24.07.2020, предмет договору поставка ячменю, об`ємом 140 тн.;

Згідно п.5.1. зазначених договорів продавець зобов`язаний здійснити поставку залізничним транспортом товару на умовах DAT ТОВ «Боріваж» м. Одеса.

Відповідно до залізничних накладних №49767460, 49784598, 49814775 товар доставлено на станцію призначення «Чорноморська», отримувач ТОВ «Боріваж» м. Одеса.

Також, колегія матеріали справи містять договір №10/07 на комплексне транспортно-експедиційне обслуговування, укладений між позивачем та ТОВ «Транспортна компанія «Сларус».

Згідно до предмету договору ТОВ «Транспортна компанія «Сларус» здійснює транспортно-експедиційне обслуговування та надає інші послуги з транспортуванням вантажу.

Апеляційним судом встановлено, що згідно договору №10/07 ТОВ «Транспортна компанія «Сларус» приймало продукцію, яка передавалась позивачу від ФГ «Білогорівське», СФГ «Відродження», ФГ «Короткий», ФГ «Роднічок», здійснювало контроль за завантаженням продукції у залізничні вагони, оформляло необхідні документи, зокрема посвідчення про якість зерна, залізничні накладні, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-здачі виконаних робіт-послуг з додатками, актами звірки, податковими накладними та платіжними документами.

Також, колегією суддів взято до уваги, що ФГ «Білогорівське», СФГ «Відродження», ФГ «Короткий», ФГ «Роднічок» доставляли продукцію на ст. Кабаньє автомобільним транспортом, що підтверджується товарно-транспортними накладними, додатками №3 (реєстр перевезення автомобільним транспортом) до акту прийому здачі виконаних робіт, які наявні в матеріалах справи.

Крім того, апеляційним судом враховано, що поставлена продукція ФГ «Білогорівське», СФГ «Відродження», ФГ «Короткий», ФГ «Роднічок» вивантажувалась в зернові бункера вантажно-розвантажувального комплексу, у зв`язку з чим, в подальшому відстеження продукції позивачем за методом ідентифікованої собівартості не виявлялось можливим, а оцінка вибуття запасів здійснювалась за методом середньозваженої собівартості.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується понесення позивачем витрат на придбання товару у розмірі 15998517,00 грн. та отримання позивачем доходу від його продажу у розмірі 18382585,00 грн.

Дослідивши документи, які складені за результатом проведених операцій позивача з ФГ «Білогорівське», СФГ «Відродження», ФГ «Короткий», ФГ «Роднічок», ДП «Сантрейд», ТОВ «Луї Дрейфус Компані Україна», ТОВ «СІЕРАНС ГЛОБАЛ МЕРЧАНТС Україна», а саме видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, акти звірки, посвідченнями про якість зерна, що наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що ці документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, а отже дозволяють ідентифікувати учасників операцій та встановити факт поставки (реалізації) продукції позивачу та в подальшому самим позивачем.

Натомість, контролюючий орган, встановлюючи порушення позивачем Податкового кодексу України, обґрунтував ці порушення аналізом діяльності позивача та його контрагентів, що проведений згідно інформаційних баз контролюючих органів, зокрема ЄРПН.

Так, зі змісту акту перевірки вбачається, що відповідач ставить у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами.

Крім того, контролюючий орган доводить вчинення позивачем порушень через відсутність виробничих ресурсів у ФГ «Білогорівське», СФГ «Відродження», ФГ «Короткий», ФГ «Роднічок».

Апеляційний суд бере до уваги висновки Верховного Суд у поставові від 21 жовтня 2021 року у справі № 808/6022/15, який вказав, що твердження скаржника про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів саме по собі, не свідчить про безтоварність угод поставки.

Крім того, апеляційний суд враховує, що у постановах від 27.02.2018 у справі №811/2154/13, від 16.04.2020 у справі №805/5017/15-а, Верховний Суд наголошував на тому, що будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні КАС України, оскільки автоматизоване співставлення, зокрема, задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань.

Також, колегія суддів враховує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 816/5040/14, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Відтак, апеляційний суд вважає безпідставними висновки контролюючого органу про вчинення позивачем порушень приписів податкового законодавства, оскільки ці висновки ґрунтуються на аналізі діяльності контрагентів позивача, що проведений згідно інформаційних баз контролюючих органів, зокрема ЄРПН, шляхом ставлення у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, а також через відсутність у контрагентів виробничих ресурсів.

Також, колегія суддів зазначає, що контролюючим органом не подано до матеріалів справи будь-яких доказів, що господарські операції позивача із контрагентами спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, обізнаності платника щодо протиправного характеру діяльності підприємств у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що відповідно до відкритих джерел інформації Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено, що ФГ «Белогоровське» є фігурантом кримінальних проваджень, зокрема №12019120000000190 від 26.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.206-2 КК України, в матеріалах якої ФГ «Белогоровське» через осіб, які мають повноваження реєстраторів та інших невстановлених осіб, намагались здійснити дії, направленні на заволодіння майном та земельними ділянками, які є державною власністю та у відповідності до договорів оренди, перебувають у користуванні Товариства з додатковою відповідальністю «Колос» код ЄДРПОУ 03758772, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства та внесення таких недостовірних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Проте, з наведеної в акті перевірки фабули цієї справи не зрозуміло, яким чином це стосується взаємовідносин з позивачем у справі.

Крім того, відповідачем надано копії ухвал слідчих суддів, винесених при розслідуванні кримінальних проваджень: ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 09.12.2020 р. № 757/53992/20-к; ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16.09.2019 р. № 405/6659/19; ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 23.12.2020 р. № 757/57431/20-к, які не мають безпосереднього відношення до господарських операцій за участю позивача.

Апеляційний суд не приймає посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень відносно контрагентів позивача, оскільки відповідно до положень частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте відповідачем, всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу як вирок надано не було.

Сам факт наявності кримінального провадження не є належним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентом.

Крім того, узагальнюючи наведену в акті перевірки інформацію, слід зазначити, що висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на даних інформаційних баз, жодних доказів проведення перевірок контрагентів позивача або зустрічних звірок суду не надано.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що операції позивача з контрагентами ФГ «Білогорівське», СФГ «Відродження», ФГ «Короткий», ФГ «Роднічок», ДП «Сантрейд», ТОВ «Луї Дрейфус Компані Україна», ТОВ «СІЕРАНС ГЛОБАЛ МЕРЧАНТС Україна», мали реальний характер, підтверджені належними та допустимими первинними документами, на підставі яких відбувся рух активів у процесі господарської діяльності. Натомість, суд першої інстанції помилково дійшов протилежного висновку.

Відтак, апеляційний суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення №0033010719 від 17.02.2022 та №0145800719 від 06.10.2021 є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно правомірності спірних рішень №0145770719, №0145790719, №0145350717, №0145360717, №0145410717 та вимоги №Ю-0145400717.

Так, апеляційним судом встановлено, що згідно наданих до перевірки документів (акти виконаних робіт) ТОВ «Агропромхім отримано від ПАТ "Готель "Прем`єр палац" послуги проживання на загальну суму 473198,49 грн., в тому числі ПДВ 78181,55 грн.

В свою чергу, позивачем витрати за проживання у готелі директора підприємства віднесені до інших витрат загальногосподарчого призначення) (рахунок 84-101 «Адміністративні витрати») на підставі:

- наказу ТОВ «Агропромхім» № 181219-ОС від 18.12.2019 р., на підставі якого у зв`язку із виробничою необхідністю створення віддаленого робочого місця директора підприємства ОСОБА_1 у м Київ, для чого необхідно винайняти готельний номер підвищеної категорії на термін 19.12.2019 по 01.07.2020 р., для забезпечення виконання службових обов`язків, проживання директора, забезпечити директора віддаленим доступом для роботи з банківськими документами та комп`ютерною технікою;

- листа ТОВ «Агропромхім» № 181219 від 18.12.2019 р. на адресу ПАТ «Готель «Премє`р Палац» стосовно можливості надання готельного номеру для забезпечення створення робочого місця директора ТОВ «Агропромхім» ОСОБА_1 .

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що період з грудня 2019 по червень 2020 (в період фактичного проживання у м. Київ) директор підприємства Павлюшин С.В. не знаходився у відрядженні.

Фактичне розташування підприємства ТОВ «Агропромхім»: 52201, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Гагаріна , буд 29 кв. (офіс) 23.

Фактичне розташування ПАТ «Готель «Прем`єр Палац»: 01021, м. Київ бульвар Тараса Шевченка, буд 5-7.

Однак, як зазначив суд першої інстанції, матеріали справи не містять доказів того, що позивачем подано відповідачу повідомлення за формою №20-ОПП про використання ним в господарській діяльності приміщення ПАТ «Готель «Прем`єр Палац» за адресою 01021, м. Київ бульвар Тараса Шевченка, буд 5-7.

Крім того, з первинних документів, рахунків ПАТ «Готель «Прем`єр Палац», вбачається, що фактично готельний номер ПАТ «Готель «Прем`єр Палац» використовувався директором підприємства ОСОБА_1 для проживання.

Колегія суддів критично оцінює висновки суду першої інстанції про те, що витрати по ПАТ «Готель «Прем`єр палац» не пов`язані з фінансово-господарською діяльністю позивача у зв`язку зі створенням та забезпеченням директору віддаленого робочого місця в м. Києві, а саме в ПАТ «Готель «Прем`єр палац».

Так, дійсно приписами п. 1.4. Порядку обліку платників податків і зборів, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцями обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.

Приписами п. 8.4. Порядку обліку платників податків і зборів визначено, що повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Однак, недотримання вимог Порядку може бути підставою для накладення штрафу, але не може свідчити про те, що діяльність керівника, яка відбувалася не за місцезнаходженням юридичної особи, не пов`язана з господарською діяльністю останньої.

Колегією суддів приймається до уваги, що утворення віддаленого робочого місця не заборонено законодавством, навпаки, в умовах пандемії короновірусу це набуло практичного і поширеного використання, хоча в достатній мірі не унормованого законодавством.

За таких обставин, колегія суддів виходить з того, що має бути застосований найбільш сприятливий підхід, якій забезпечує реалізацію платником податків своєї господарської діяльності, а тому в цій частині апеляційну скаргу слід задовольнити, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: № 0145770719, яким донараховані податкові зобов`язання з податку на додану вартість та штрафні санкції на загальну суму 66 043,75 грн; № 145790719, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 25 345 грн; податкове повідомлення-рішення від 06.10.2021 № 0145350717 в частині основного платежу з податку на доходи фізичних осіб 103860,30, штрафних санкцій 8305,09, пені 433,57, а всього 112587,96 грн; ; податкове повідомлення-рішення від 06.10.2021 № 0145360717 в частині основного платежу з військового збору 7097,12, штрафних санкцій 567,51, пені 28,87, всього 7693,50 грн; податкове повідомлення-рішення від 06.10.2021 № 0145410717 в частині штрафних санкцій з єдиного соціального внеску 17158,68 грн, вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-01245400717 від 06.10.2021 в частині основного платежу 34317,35 грн.

Апеляційним судом встановлено, що згідно наданих до перевірки документів (акти виконаних робіт) ТОВ «Агропромхім» отримано від ПП «Шик Тур» туристичні послуги на загальну суму 1032197 грн.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно пункту 44.6. ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Апеляційним судом встановлено, що до закінчення перевірки та до прийняття відповідачем спірних рішень, позивач не подавав відповідачу договорів, укладених між ТОВ «Агропромхім» та ОСОБА_1 , щодо надання останньому поворотної фінансової допомоги шляхом безготівкового переказу з поточного рахунку позивача на розрахунковий рахунок р/р НОМЕР_1 МФО НОМЕР_2 , ПП «ШИК ТУР», код ЄДРПОУ 35934946.

Так, платіжні доручення ТОВ «Агропромхім», якими останнє здійснювало переказ коштів на рахунок ПП «ШИК ТУР», не містять відомостей про будь-який договір поворотної фінансової допомоги.

Крім того, матеріали справи не містять первинних документів, які б підтвердили надання позивачем поворотної фінансової допомоги ОСОБА_1 .

Також, колегія суддів звертає увагу, що ТОВ "АГРОПРОМХІМ" подало контролюючому органу податкові розрахунки за формою №1-ДФ, які перевірені під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, в яких відсутні відомості про надання ОСОБА_1 поворотної фінансової допомоги, а саме коди ознак 126 та 197 (з 01.07.2020 року), що передбачені Наказом Мінфіну № 4 від 13.01.2015 року та змінами до нього, внесеними Наказом від 26.05.2020 року № 241.

Натомість, як правильно встановлено судом першої інстанції, з наданих позивачем первинних документів вбачається, що ТОВ «Агропромхім» фактично здійснило оплату туристичних послуг ПП «ШИК ТУР».

Відтак, колегія суддів відхиляє доводи скаржника, що грошові кошти, які позивач перерахував ПП «Шик тур», є поворотною фінансовою допомогою директору ОСОБА_1 .

Підсумовуючи, колегія суддів дійшла вважає, що позивачем до складу оподатковуваного місячного доходу працівника підприємства ОСОБА_1 не включено дохід у вигляді додаткового блага - вартості використання житла проживання та отриманих закордонних туристичних послуг, не утриманий військовий збір з доходу, отриманого працівником підприємства як додаткове благо (вартість безоплатно отриманих закордонних туристичних послуг, послуг по проживанню), до бази нарахування єдиного внеску працівника підприємства ОСОБА_1 не включено дохід у вигляді додаткового блага - вартості отриманих закордонних туристичних послуг та вартості проживання.

З цих підстав, апеляційний суд дійшов висновку, що спірні рішення відповідача №0145770719, №0145790719, №0145350717, №0145360717, №0145410717 та вимога №Ю-0145400717 та вимога №Ю-0145400717 є правомірними в частині донарахування податкових зобов`язань за цими господарськими операціями.

Стосовно правомірності спірного рішення відповідача №0145380717.

Приписами п.172. ст.176 ПК України визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані: подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається

Зі змісту акту перевірки вбачається, що ТОВ "АГРОПРОМХІМ" податкові розрахунки за формою №1-ДФ, надані до ГУ ДПС у Дніпропетровській області (ДПІ ЖОВТІ ВОДИ) з недостовірними відомостями, а саме:

Не відображено надання поворотної фінансової допомоги працівникам підприємства за ознакою « 197», а саме не відображено виплату працівникам підприємства:

ІІІ кв. 2020 р.

- ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_3 ) , угода позики від 21.09.2020 р. № 210920, виплата згідно платіжного доручення № 858 від 23.09.2020 р, загальна сума допомоги 100 000,00 грн.

ІV кв. 2018 р.

- ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_3 ) , угода позики від 17.12.2018 р. № 17011 , виплата згідно платіжного доручення № 664 від 17.12.2018 р, загальна сума допомоги 17 000,00 грн.

І кв. 2019 р.

- ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_4 ), угода позики від 17.01.2019 р. № 170119, виплата згідно платіжного доручення № 676 від 17.01.2019 р, загальна сума допомоги 160 000,00 грн.

Не відображено отриманий дохід працівника підприємства ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_5 ), у вигляді додаткового блага за ознакою доходів « 126» в загальній сумі 1 835 778,48 грн.

Наказом Міністерства фінансів України від 26.05.2020 № 241 затверджено Зміни до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556.

Так, оскільки наказ Міністерства фінансів України від 26.05.2020 № 241 набрав чинності з 01.07.2020, колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що ознака доходів фізичних осіб з кодом « 197» почала діяти з 01.07.2020, а отже неможливо було поставити ознаку доходів фізичних осіб з кодом «197» в податкових розрахунках за формою №1-ДФ у 4 кварталі 2018 року та 1 кварталі 2019 року.

Однак, апеляційним судом встановлено, що позивачем не поставлено ознаку доходів фізичних осіб з кодом « 197» в податкових розрахунках за формою №1-ДФ у 3 кварталі 2020 року, зокрема ОСОБА_2 за угодою позики від 21.09.2020 р. № 210920 (виплата згідно платіжного доручення № 858 від 23.09.2020 р, загальна сума допомоги 100 000,00 грн.), тобто після набрання чинності наказом Міністерства фінансів України від 26.05.2020 №241.

Таким чином, ТОВ «Агропромхім» надана звітність з недостовірними даними за формою 1ДФ від 06.02.2018 № 9298038259 за ІV кв. 2017, від 04.07.2018 № 9134691309 за ІІ кв. 2018, від 19.10.2018 № 9228415447 за ІІІ кв. 2018, від 23.01.2019 № 930854312 за ІV кв. 2018, від 02.04.2019 № 9061099213 за 1 кв. 2019, від 22.10.2019 № 9246106022 за ІІІ кв. 2019, від 03.01.2020 № 9316735472 за ІV кв. 2019, від 21.04.2020 № 9084888626 за І кв. 2020, від 08.07.2020 р. № 9157704012 за ІІ кв. 2020 р. від 24.10.2020 № 9275697500 за ІІІ кв. 2020, від 19.04.2021 № 9089980503 за І кв. 2021.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що спірне рішення №0145380717 є правомірним.

Стосовно правомірності рішення №0033150719.

Згідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до абз. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України не є об`єктом оподаткування: будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-FКВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Відповідно до абз. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України (в редакції до внесення змін Законом № 466-IX від 16.01.2020) не є об`єктом оподаткування: будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Підставою для звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податків за правилами підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України є особливість, що характеризує об`єкт оподаткування.

Крім того, застосовуючи об`єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у підпункті «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України законодавець ключовим критерієм обрав функціональне призначення будівлі, а не належність конкретному суб`єкту-платнику.

Встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як в даному випадку підпункт «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, за своєю сутністю спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків та мало на меті створити умови для стимулювання та зменшення податкового навантаження на тих платників податків фізичних та юридичних осіб, які є власниками певних об`єктів нерухомості, що використовуються за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва.

Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги та враховує, що судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду вирішила частково відступити від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 справа №806/2676/17, що застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі дотримання двох обов`язкових умов, наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств, та сформувати новий правовий висновок, відповідно до якого визначити, що застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).

Колегією суддів встановлено, що ТОВ «АГРОПРОМХІМ» не декларувало податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по нежитловій будівлі загальною площею 5187,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Жовті Води, вул. Об`їздна, ЗЛ за період з 01.10.2017 по 05.06.2020 роки.

Скаржником не надано суду доказів використання вказаного майна за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).

Відтак, відсутні обґрунтовані підстави вважати, що позивач підпадав під дію вимог підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

З цих підстав, колегія суддів дійшла висновку, що спірне рішення відповідача №0033150719 є правомірним. В свою чергу, зворотні доводи скаржника є безпідставними.

Підсумовуючи все вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що спірні рішення відповідача №0145770719, №0145790719, №0145350717, №0145360717, №0145410717, №0145380717, №0033150719 та вимога №Ю-0145400717 підлягають частковому скасуванню.

Водночас, апеляційним судом встановлено, що спірні рішення №0033010719 та №0145800719 є протиправними та підлягають скасуванню повністю.

При цьому колегія суддів не приймає до уваги контррозрахунки позивача, які наведені у додаткових поясненнях, наданих суду апеляційної інстанції 03.04.2023 року, оскільки вони стосуються арифметичних розрахунків податкових зобов`язань та штрафних санкцій, з якими позивач не погодився. Колегія суддів зазначає, що невірне нарахування податкових зобов`язань не було підставою позову та під час розгляду справи в суді першої інстанції про це не заявлялось. Також, не заявлялось клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи, адже суд не має спеціальних знань, які б дозволили зробити повний розрахунок на підставі первинних документів, що містяться у матеріалах справи.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява N 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява N 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

Згідно п. 1, 3 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

З цих підстав, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромхім" задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року у справі № 160/7966/22 скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромхім" задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення від 17.02.2022 № 0033010719, яким донараховано податок на прибуток та штрафні санкції в сумі 3 657 304,75 грн; податкове повідомлення-рішення №0145800719 від 06.10.2021, яким зменшено податкові зобов`язання з ПДВ на суму 3 676 517 грн та зменшено податковий кредит на суму 2 907 704 грн; податкове повідомлення-рішення від 06.10.2021 № 0145770719, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 66 043,75 грн; податкове повідомлення-рішення від 06.10.2021 № 0145790719, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 25 345 грн; податкове повідомлення-рішення від 06.10.2021 № 0145350717 в частині основного платежу з податку на доходи фізичних осіб 103860,30, штрафних санкцій 8305,09, пені 433,57, а всього 112587,96 грн; податкове повідомлення-рішення від 06.10.2021 № 0145360717 в частині основного платежу з військового збору 7097,12, штрафних санкцій 567,51, пені 28,87, всього 7693,50 грн; податкове повідомлення-рішення від 06.10.2021 № 0145410717 в частині штрафних санкцій з єдиного соціального внеску 17158,68 грн, вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-01245400717 від 06.10.2021 в частині основного платежу 34317,35 грн.

В решті позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 24 квітня 2023 року.

Головуючий - суддяО.М. Панченко

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко