Рішення

від 06.11.2007 по справі 8/159

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/159

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

06.11.2007                                                                                            Справа  № 8/159

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Хустська пересувна механізована колона”, м. Хуст

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Птахофабрика „Виноградівська”, с. Петрово Виноградівського району

про стягнення в сумі 26 855,93 грн.

Суддя    –    В.С. Русняк

Представники:

Від позивача –Бучок О.О. –юрисконсульт, довіреність №229 від 09.10.07;

Від відповідача –Белякова Н.А. –голова правління;

–Шерега В.М. –представник, доручення №юр 259107 від 10.10.07

СУТЬ СПОРУ: Відкритим акціонерним товариством „Хустська пересувна механізована колона”, м. Хуст заявлено позов до Відкритого акціонерного товариства „Птахофабрика „Виноградівська”, с. Петрово Виноградівського району про стягнення в сумі 26855,93 грн., в т.ч. 22431 грн. –інфляційної різниці (збитків від інфляції) та 4424,93 грн. річних

Відповідач в поясненні на позовну заяву просить залучити в якості третьої особи на стороні відповідача Виноградівський районний відділ Державної виконавчої служби.

Клопотання відповідача про залучення Державної виконавчої служби в якості третьої особи задоволенню не підлягає, оскільки предметом позову є стягнення  інфляційних та річних, а не  дії виконавчої служби.

В поясненні на позов відповідач проти позову заперечує вцілому, зокрема, посилаючись на ст. 218 ГК України, при цьому зазначає, що ВАТ „Птахофабрика „Виноградівська”  вжила всіх залежних від неї заходів для сплати грошових коштів за виконані будівельно-монтажні роботи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням арбітражного суду Закарпатської області від 01.06.2001 року у справі №8/172 задоволено позовні  вимоги ВАТ „Хустська ПМК”, м. Хуст до ВАТ „Птахофабрика „Виноградівська”, с. Петрово Виноградівського району про стягнення заборгованості за виконані будівельно-монтажні роботи на загальну суму 60621,70 грн., в т.ч. сума основного боргу 49166 грн., індекс інфляції –9980,70 грн., 3% річних –1475 грн. На виконання рішення арбітражного суду від 01.06.2001 року у справі №8/172 виданий наказ від 01.06.2001 року. 01.08.2001 року виконавчою службою відкрито виконавче провадження за наказом №8/172, про що винесена відповідна постанова.

Постановою Виноградівського РВ ДВС наказ арбітражного суду Закарпатської області від 01.06.2001 року №8/172 повернуто позивачу в зв'язку з відсутністю коштів на рахунку відповідача.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 28.03.2002 року у справі №8/172 на підставі ст. 121 ГПК України задоволено заяву ВАТ „Хустська ПМК” від 12.09.2001 р. №478 про зміну способу виконання рішення арбітражного суду від 01.06.2001 року у справі №8/172 шляхом звернення стягнення заборгованості за рахунок майна відповідача, про що виданий наказ №8/172 від 28.03.2002 року.

Постановою від 13.04.2002 року виконавчою службою відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вказаного наказу.

Проте, незважаючи на тривалий час з моменту виникнення зобов'язання у відповідача, сплатити грошові кошти за виконані будівельно-монтажні роботи та рішення господарського суду Закарпатської області про стягнення суми боргу з відповідача, яке до цього часу знаходиться на примусовому виконанні у виконавчій  службі, заборгованість на суму 61228 грн., в т.ч. основного боргу, відповідачем не погашена. Наказ суду не виконаний, що підтверджується листом від 09.08.2007 р. №Х-70/10-09/1621 заступника начальника відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області.

Скориставшись своїм правом та відповідними приписами чинного цивільного законодавства позивач у даній справі заявив вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат за період з 10.09.2004 р. по 10.09.2007 р. на суму 22431 грн. та 3% річних за період з 10.09.2004 р. по 10.09.2007 р. на суму 4424,93 грн., розраховані з суми основного боргу, яка становить 49166 грн.

В даному випадку спірні правовідносини виникли на підставі ст. 214 Цивільного кодексу УРСР та ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до яких боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 161 Цивільного кодексу УРСР (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), статті 526 Цивільного кодексу України (яка в силу п. 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу підлягає застосуванню) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання із наявністю судового рішення чи відкриття провадження по його примусовому виконанню. Згідно із статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України належним є виконання, що відповідає умовам договору, вимогам закону та інших актів цивільного законодавства. У разі, якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, у тому числі передбачені ст. 625 ЦК України (ст. 214 ЦК УРСР).

Враховуючи надання позивачем доказів на підтвердження прострочення відповідачем  виконання грошового зобов'язання, що зумовлює відповідні наслідки у вигляді нарахування інфляційних втрат та річних, суд дійшов до висновку про задоволення позовних  вимог.

Заперечення відповідача судом не може бути прийнято до уваги, оскільки за неналежне виконання зобов'язання відповідачем прийнято рішення суду про стягнення заборгованості, яке не припиняє зобов'язання, а неможливість виконання боржником грошового зобов'язання не звільняє останнього від відповідальності (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Крім того, стягнення інфляційних витрат та річних передбачено цивільним законодавством.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до  ст. 49 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 386,55 грн., в т.ч. 268,55 грн. по оплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, ст.  625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Птахофабрика „Виноградівська” (Закарпатська область, Виноградівський район,                      с. Петрово, вул. Паладська, 5, код 05521181) на користь Відкритого акціонерного товариства „Хустська пересувна механізована колона” (Закарпатська область, м. Хуст, вул. І. Франка, 203, код 00910392) суму 26855,93 (двадцять шість тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять гривень дев'яносто три копійки) грн. та суму 386,55 (триста вісімдесят шість гривень п'ятдесят п'ять копійок) грн. відшкодування судових витрат.

          Видати наказ.

Суддя                                                                                                         В.С. Русняк