Ухвала

від 10.05.2023 по справі 806/1334/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

Справа № 806/1334/18

10 травня 2023 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Сторчак В. Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Влабоде" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до Приватного підприємства "Влабоде" про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року позов задоволено. Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.

Поряд із вимогами апеляційної скарги, відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження згаданого рішення.

Досліджуючи дане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з матеріалами справи, оскаржуване рішення прийнято 17 серпня 2021 року в порядку письмового провадження.

Апеляційну скаргу Приватним підприємством "Влабоде" подано 13 квітня 2023 року, тобто з пропуском строку, встановленого ст.295 КАС України.

У скарзі вказано, що позовну заяву Державної служби геології та надр України до Приватного підприємства "Влабоде" про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу було двічі залишено без розгляду ( 26.06.2018 та 22.10.2020). Проте, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2021 року скасовано ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 22.10.2020, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. За результатом розгляду справи, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 року задоволено позов Державної служби геології та надр України та припинено право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу Приватного підприємства "Влабоде".

Підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що до 06 квітня 2023 року він не отримував оскаржуваної постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 року. Постанова отримана адвокатом Касперчик З.В. на підставі довіреності від 20.03.2023 року лише 06.04.2023 року. При цьому, апелянт зазначив, що 20.12.2019 року змінив своє місцезнаходження, і враховуючи, що даний позов було залишено без розгляду у 2020 році, і ухвала суду набрала законної сили, він припинив слідкувати за розвитком подальших подій у цій справі. Вважаючи, що даний позов залишено без розгляду, відповідач не повідомляв суд про зміну адреси.

Вирішуючи питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.

З матеріалів справи вбачається, що жодне повідомлення про вручення поштового відправлення, що направлялось судом на адресу відповідача (смт.Нова Борова, Житомирської області), не було вручене адресату та поверталось на адресу суду.

Скаржник вказує, що змінив своє місцезнаходження 20.12.2019 року, а саме з смт.Нова Борова, Житомирської області на с.Ємилівка, Хорошівського району Житомирської області. Це, на думку скаржника стало причиною неотримання від суду листів та, відповідно, необізнаності про стан розгляду даної справи.

Стаття 131 КАС України передбачає, що учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що 04.06.2020 року представником Приватного підприємства "Влабоде", В.О.Оплачко було подано до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи ( а.с.50, том. 2). У клопотанні вказано стару адресу Приватного підприємства "Влабоде" - смт.Нова Борова, Житомирської області. Також в матеріалах справи міститься договір про надання адвокатських послуг від 29.01.2020 року ( а.с.63, том. 2), в якому замовником - Приватним підприємством "Влабоде" також вказано стару адресу, а саме, смт.Нова Борова, Житомирської області.

Таким чином, змінивши у грудні 2019 року своє місцезнаходження, відповідач не повідомив про це суд належним чином, та продовжував вказувати у клопотаннях стару адресу, що спричинило неотримання (повернення без вручення) судових повісток.

Необхідно зазначити, що учасник судового процесу зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому, як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 39 справи "Устименко проти України", принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні повинна бути надана можливість знати про зауваження або докази, надані іншою стороною, включаючи апеляційну скаргу, та надати власні зауваження з цього приводу.

Суд звертає увагу на те, що підставою для поновлення пропущеного процесуального строку може бути лише наявність поважних причин пропуску такого строку.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Варто зауважити, що дана справа розглядається в суді з квітня 2018 року. З матеріалів справи вбачається, що вся поштова кореспонденція, яка направлялась відповідачу як судом першої, так і судами апеляційної та касаційної інстанцій, не була вручена адресату та поверталось на адресу судів.

Отже, при належному добросовісному відношенні, апелянт не був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу в межах строку звернення до суду апеляційної інстанції, проте таким правом не скористався, а тому суд вважає, що вказані відповідачем підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є недостатніми для його поновлення, оскільки не є такими, що не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Щодо посилання апелянта на запровадження на території України воєнного стану, суд звертає увагу на наступне.

Так, Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України та триває й досі.

Колегія суддів зауважує, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

При цьому, Верховний Суд, зокрема у справі №717/314/22 наголосив, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.

В той же час, скаржник в загальному посилається на обставини, які на жаль мають місце по всій території України-повітряні тривоги, перебої з електроенергією, ракетні удари по цивільних об`єктах та об`єктах критичної інфраструктури, смерті людей.

Проте, як було зазначено вище, такі обставини враховуються судом, якщо знаходяться в прямому причинному зв`язку з пропуском процесуального строку.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити в задоволенні клопотання Приватного підприємства "Влабоде" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року.

2. Визнати недостатніми причини пропуску Приватним підприємством "Влабоде" строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року.

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Влабоде" залишити без руху.

2. Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку.

3. Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

4. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачСторчак В. Ю.