Ухвала

від 05.12.2024 по справі 806/1334/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 грудня 2024 року

м. Київ

справа №806/1334/18

адміністративне провадження № К/990/38800/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Бевзенка В.М., суддів: Чиркіна С.М., Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Приватного підприємства "Влабоде" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі №806/1334/18 за позовом Державної служби геології та надр України до Приватного підприємства "Влабоде" про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу,

ВСТАНОВИВ:

Державна служба геології та надр України звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства "Влабоде", в якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5031 від 22 жовтня 2009 року виданого Приватному підприємства "Влабоде".

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року позов задоволено повністю. Припинено право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5031 від 22 жовтня 2009 року виданого Приватному підприємству "Влабоде".

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року залишено без змін.

Не погодившись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, Приватне підприємство «Влабоде» (далі - скаржник) 11 жовтня 2024 року звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Водночас скаржником порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.

У клопотанні про поновлення пропущеного строку вказало, що з липня 2023 року засновник і директор Приватного підприємства «Влабоде» хворів, а 18 грудня 2023 року помер. Представник скаржника зазначив, що з 25 грудня 2023 року новим директором став його син засновника - ОСОБА_1 . Також відповідно до довідки нотаріуса від 12 березня 2024 року, він же став спадкоємцем Приватного підприємства «Влабоде». У період, коли підприємство могло оскаржити рішення судів, не було працездатного керівника або уповноваженої особи, а також не було електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд». Лише після вступу на посаду новий директор дізнався про цей процес і звернувся до адвоката, який раніше представляв інтереси підприємства.

Після укладення 2 вересня 2024 року договору про надання правової допомоги з адвокатом Оплачком В.О., останній 10 вересня 2024 року через систему «Електронний суд» отримав електронну копію постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі №806/1334/18. Ознайомившись із текстом постанови суду апеляційної інстанції, представник скаржника отримав можливість підготувати касаційну скаргу. Враховуючи наведені обставини, представник скаржника звернувся до суду з проханням поновити строк касаційного оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року касаційну скаргу Приватного підприємства «Влабоде» залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Зокрема, підстави, наведені у заяві про поновлення строку, були визнані судом неповажними. Крім того, встановлено невиконання вимог статті 330 КАС України у зв`язку з несплатою судового збору.

Суд установив заявнику десятиденний строк для усунення зазначених недоліків із дня отримання копії ухвали. Протягом цього строку особа має право подати обґрунтовану заяву про поновлення процесуального строку та документ, що підтверджує сплату судового збору.

04 листопада 2024 року на виконання вимог ухвали Верховного Суду приватне підприємство «Влабоде» звернулося із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження та надало квитанцію про сплату судового збору.

Перевіряючи інші доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, колегія встановила, що скаржник не зазначив жодних інших причин його пропуску, окрім тих, які суд раніше визнав неповажними.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку скаржник повторно вказує на те, що справа розглядалася в порядку письмового провадження, тож представники сторін участі в судових засіданнях не брали. Приватне підприємства «Влабоде» не отримало в паперовому вигляді копію Постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі №806/1334/18.

Єдиним засновником і директором Приватного підприємства «Влабоде» був ОСОБА_2 , 1941 року народження, який через похилий вік та хворобу з липня 2023 року потребував медичної допомоги, а 18 грудня 2023 року він помер. Його спадкоємцем став син, ОСОБА_1 , який 25 грудня 2023 року зайняв посаду директора підприємства.

У період, коли Приватного підприємства «Влабоде» могло оскаржити рішення судів, підприємство залишалося без власника, директора чи іншої уповноваженої особи. Крім того, воно не мало електронного кабінету в системі «Електронний суд».

Після призначення директором ОСОБА_1 знадобився час для аналізу стану підприємства, відновлення його діяльності та опрацювання документації, більшість якої щодо цієї справи відсутня.

Дізнавшись про судовий процес, ОСОБА_1 зв`язався з адвокатом Оплачком В.О., який раніше представляв інтереси Приватного підприємства «Влабоде», але договір із ним було припинено. Новий договір на правничу допомогу укладено лише 03 вересня 2024 року.

Після цього він, на підставі відповідної заяви, 12 вересня 2024 року отримав через підсистему «Електронний суд» (ЄСІТС) електронну копію постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі №806/1334/18 та майже одразу підготував касаційну скаргу.

Враховуючи наведене, скаржник просить визнати поважними підстави пропуску строку, поновити процесуальний строк та відкрити касаційне провадження.

Разом з тим, Суд дійшов висновку, що наведені у заяві про поновлення процесуального строку доводи є неналежними для задоволення виходячи з наступного.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" від 07 липня 1989 року заява №11681/85).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (пункт 27 "Олександр Шевченко проти України" від 26 квітня 2007 року заява №8371/02), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Колегія суддів наголошує, що доведення поважності підстав пропуску процесуального строку покладається саме на скаржника.

Тобто особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків.

З огляду на наведене, колегія вважає, що в контексті обставин цієї справи заявник не продемонстрував достатньої зацікавленості у належному захисті своїх прав у судовому порядку, оскільки касаційну скаргу було подано більше ніж через 6 місяців після відкриття спадщини та понад 9 місяців після призначення ОСОБА_1 директором Приватного підприємства «Влабоде».

Враховуючи зазначене, Суд не вбачає підстав для визнання, викладених представником відповідача у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Положеннями пункту 4 частини першої статті 333 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

З огляду на вищезазначене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства "Влабоде" про поновлення строку на подання касаційної скарги на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі №806/1334/18.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Влабоде" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі №806/1334/18 за позовом Державної служби геології та надр України до Приватного підприємства "Влабоде" про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Судді: В.М. Бевзенко

С.М. Чиркін

В.М. Шарапа