Рішення

від 27.03.2023 по справі 761/8484/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/8484/22

Провадження № 2/761/1723/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2023 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Габунії Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Київський завод автоматики», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Первинна профспілкова організація Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Київський завод автоматики», про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та скасування запису в трудовій книжці,

ВСТАНОВИВ:

16.05.2022 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПрАТ «НВО «Київський завод автоматики», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Первинна профспілкова організація ПрАТ «НВО «Київський завод автоматики», про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та скасування запису в трудовій книжці, у якому, з врахуванням уточнення вимог, просить

- скасувати наказ відповідача № 53-11-01к/тр від 11.04.2022 р. про її звільнення з посади секретаря Голови Правління та виконуючого обов`язки начальника відділу діловодства;

- поновити її на роботі на посаді секретаря Голови Правління та виконуючого обов`язки начальника відділу діловодства з 12.04.2022 р.;

- зобов`язати відповідача сплатити на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що з 05.11.2014 р. вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем та займала посаду секретаря Голови Правління, а з 01.10.2021 р. їй було встановлено суміщення посади начальника відділу діловодства. Наказом ПрАТ «НВО «Київський завод автоматики» № 53-11-01к/тр від 11.04.2022 р. позивачку було звільнено із займаної посади у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України, а також знято їй суміщення посади начальника відділу діловодства. Посилаючись на те, що відповідачем при її звільненні були порушені положення законодавства про працю, позивачка своє звільнення вважає неправомірним, а тому звернулась до суду з даним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Ухвалою від 30.05.2022 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Ухвалою від 30.05.2022 р. задоволено клопотання позивачки про витребування доказів.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених в позові та інших поданих ними заявах по суті справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених в поданих ним заявах по суті справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надійшли його письмові пояснення щодо позову та відзиву, зі змісту яких вбачається, що останній підтримав доводи відповідача, просив суд відмовити в задоволенні позову, а також розглянути справу за його відсутності.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що з 05.11.2014 р. позивачка ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з відповідачем ПрАТ «НВО «Київський завод автоматики» та займала посаду секретаря Голови Правління, а з 01.10.2021 р. їй було встановлено суміщення посади начальника відділу діловодства, що підтверджується копіями наказів.

На виконання рішення Наглядової ради ПрАТ «НВО «Київський завод автоматики» від 03.02.2022 р., оформленого протоколом № 114, наказом Т.в.о. Голови Правління ПрАТ «НВО «Київський завод автоматики» від 10.02.2022 р. № 24-10-01-к/тр було затверджено та введено в дію нову організаційну структуру та штатний розпис Товариства, зокрема, ліквідовані Апарат Голови Правління (до складу якого входила посада секретаря Голови Правління) та Відділ діловодства як структурні підрозділи Товариства.

З вказаним наказом ОСОБА_1 на виконання вимог ст. 32 КЗпП України була ознайомлена під особистий підпис.

Вказане рішення (про зміну організаційної структури Товариства) було погоджено Первинною профспілковою організацією Товариства на засіданні, що відбулося 10.02.2022 р. і оформлене протоколом № 18 від 10.02.2022 р., що підтверджується копією відповідного протоколу.

Відповідно до попередження від 10.02.2022 р., на виконання вимог ст. 32 КЗпП України 10.02.2022 р. ОСОБА_1 під особистий підпис було додатково повідомлено про майбутнє вивільнення не раніше 11.04.2022 р. у зв`язку із скороченням.

Наказом Т.в.о. Голови Правління ПрАТ «НВО «Київський завод автоматики» від 11.04.2022 р. № 53-11-01к/тр на виконання наказу від 10.02.2022 р. № 24-10-01-к/тр було звільнено певних працівників у тому числі й ОСОБА_1 у зв`язку із скороченням штату працівників з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП, та знято суміщення посади начальника відділу діловодства з 12.04.2022 р. Також доручено відповідній посадовій особі здійснити повний розрахунок з ОСОБА_1 у відповідності до вимог чинного законодавства, в тому числі й за 33 календарних дні невикористаної відпустки.

З наказом про звільнення позивачка не була ознайомлена через її відсутність 11.04.2022 р. на робочому місці, що підтверджується актом № 2 від 11.04.2022 р. про відсутність на роботі ОСОБА_1 в період з 01.04.2022 р. по 11.04.2022 р. та доповідної записки начальника зміни № 3 Відділу внутрішньої, економічної та кібернетичної безпеки Кравець С. від 11.04.2022 р. № 603/26, а також не заперечується самою позивачкою.

12.04.2022 р. згідно приписів ст. 116 КЗпП України відповідач здійснив повну виплату належних позивачці сум при звільненні в розмірі 43761,91 грн., що підтверджується довідкою від 12.04.2022 р. № 514/22 та платіжним дорученням від 12.04.2022 р. № 5354.

17.06.2022 р. на адресу позивачки був направлений рекомендований лист за трек-номером 0212114051150 від 16.06.2022 р. з пропозицією надати письмову згоду на направлення трудової книжки, оскільки позивачка до відповідача за її отриманням не зверталась, однак вказаний лист позивачкою отриманий не був та повернувся відповідачу 27.07.2022 р. з причини закінчення терміну зберігання.

Разом з тим, відповідно до наказів т.в.о. Голови Правління ПрАТ «НВО «Київський завод автоматики» від 14.02.2022 р. № Б-21 та від 15.02.2022 р. № Б-24, у зв`язку із загостренням військово-політичної ситуації на кордонах України, зокрема, було доручено здійснити невідкладні заходи до підготовки та евакуації особових справ працівників Товариства (п.11 наказу), фінансово-економічної, бухгалтерської та іншої документації, серверів та інших дій.

Також згідно з наказом ДК «Укроборонпром» від 23.02.2022 р. № 5, який є обов`язковим для виконання відповідачем, оскільки управління корпоративними правами відповідача від імені держави здійснює ДК «Укроборонпром», на Товариство також було покладено низку обов`язків із вчинення певних дій з підготовки до бойових дій, зокрема, і в частині вивозу необхідної документації Товариства.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачка, як на підставу для його задоволення, посилається на те, що її звільнено з порушенням вимог трудового законодавства.

Відповідно до статті 235 КЗпП України підставою для поновлення працівника на попередній роботі є безпідставність (незаконність) звільнення. Крім того, встановлена безпідставність звільнення та поновлення на попередній роботі є підставою для стягнення компенсації за час вимушеного прогулу.

Правовою підставою для звільнення позивачки, яка визначена в оспорюваному наказі, є п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України - трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Як встановлено судом, рішенням Наглядової ради ПрАТ «НВО «Київський завод автоматики» від 03.02.2022 р., оформленого протоколом № 114 та наказом т.в.о. Голови Правління ПрАТ «НВО «Київський завод автоматики» від 10.02.2022 р. № 24-10-01-к/тр, прийнятим на його виконання, затверджено та введено в дію нову організаційну структуру та штатний розпис Товариства, зокрема, ліквідовані Апарат Голови Правління (до складу якого входила посада секретаря Голови Правління) та Відділ діловодства як структурні підрозділи Товариства.

Вказане питання належить до виключної компетенції Наглядової ради ПрАТ «НВО «Київський завод автоматики» згідно норми п.162 ч.2 ст. 52 Закону України «Про акціонерні товариства» (вирішення питань про створення, реорганізацію та/або ліквідацію структурних та/або відокремлених підрозділів товариства).

Отже суд вважає, що зазначене рішення та виданий на його підставі наказ прийняті з дотриманням вимог закону.

Відповідно до ч.2 ст. 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України, що має тлумачитися в контексті змісту п.3 Указу Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Так, згідно приписів ч.2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану норми частини 3 статті 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

Таким чином, доводи сторони позивача про її неповідомлення про скорочення посади, яку вона обіймала, на думку суду не заслуговують на уваги, оскільки в силу вказаних положень Закону є безпідставними, та матеріалами справи не підтверджуються.

За нормою ст. 43 КЗпП розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка на момент звільнення не була членом первинної профспілкової організації, яка діє у відповідача, оскільки на підставі її заяви від 03.08.2020 р. за табельним № 386 її було виведено (виключено) із складу членів Первинної профспілкової організації працівників ПрАТ «НВО «Київський завод автоматики» відповідно до протоколу засідання профспілкового комітету від 10.08.2020 р. № 105.

Вказані обставини також були підтверджені представником третьої особи Первинної профспілкової організації ПрАТ «НВО «Київський завод автоматики» у своїх письмових поясненнях щодо позову та відзиву.

У відповідності до норми ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках, зокрема, звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації.

Крім того, у період дії воєнного стану норми ст. 43 КЗпП України не застосовуються, за виключенням випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів (ч.2 ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Тобто за встановлених обставин, суд відхиляє доводи позивачки з приводу недотримання процедури погодження скорочення чисельності або штату працівників та її звільнення на цій підставі, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до приписів ст. 235 КЗпП України та п.4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджених спільним наказом Мінпраці України, Мінюсту України та Мінсоцзахисту населення України від 29.07.1993 р. № 58 (із наступними змінами), відповідальність за затримку у видачі наказу про звільнення та/або трудової книжки у день звільнення відповідно у вигляді стягнення середнього заробітку працівника за весь час вимушеного прогулу настає тільки за наявності вини роботодавця, що корелює з ч.1 ст. 9, ст. 617 ЦК України.

Так, у листі Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1. від 28.02.2022 р., адресований всім кого це стосується і публічно доступним за посиланням: https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf, зазначається, що Торгово-промислова палата України на підставі ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 р. строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 р. до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Неспровокована збройна агресія проти України мала наслідком, на виконання наказу ДК «Укроборонпрому», евакуацію, в тому числі всієї документації стосовно працівників Товариства, зокрема, трудових книжок працівників, що до моменту її повернення і початку функціонування Товариства виключало можливість її повернення працівнику з незалежних від волі Товариства причин.

Ознайомлення з наказами за загальним правилом відбувається під особистий підпис працівника, зроблений в присутності відповідальної особи роботодавця, однак позивачку у такому порядку з наказом про звільнення ознайомлено не було через її відсутність на робочому місці в день звільнення, що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалось позивачкою.

Крім того, як зазначає представник відповідача у відзиві на позов, за загальним правилом та діловою практикою ПрАТ «НВО «Київський завод автоматики», не допускається надсилання поштою наказу про звільнення та трудової книжки за відсутності попередньої згоди на це працівника та за відсутності погодження такого порядку умовами трудового договору.

Одночасно із цим, як тільки трудові книжки звільнених працівників були повернені ПрАТ «НВО «Київський завод автоматики» із місць евакуації та з`явилась можливість зробити запис про звільнення, позивачку було повідомлено листом про можливість нарочного отримання трудової книжки або надання згоди на її надсилання поштою, проте вказаний лист позивачкою отриманий не був.

Отже, оскільки позивачкою належними та допустимими доказами не підтверджено неможливість потрапити на територію ПрАТ «НВО «Київський завод автоматики» в період з 08.04.2022 р. по 12.04.2022 р. включно, суд вважає, що вина відповідача у затримці видачі позивачці наказу про звільнення та трудової книжки з відповідною відміткою відсутня.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що обставини, на які посилається позивачка, як на підставу для задоволення позову, а саме щодо її неправомірного звільнення, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим, а тому відмовляє в його задоволенні.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Київський завод Автоматики», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Первинна профспілкова організація Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Київський завод Автоматики», про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та скасування запису в трудовій книжці.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: