ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
(додаткова)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/3674/19Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретар судового засідання: ОСОБА_4
за участю представників сторін:
від ПП «Левчик» - ОСОБА_5 , ордер серії ВН №1206280 від 27.02.2023р.; ОСОБА_6 , ордер серії ВН №1234186 від 21.03.2023р.;
від ТОВ «Балтський хлібороб» - ОСОБА_7 , ордер серія ВН №1174319 від 19.01.2023р.;
від представника третіх осіб: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 ОСОБА_47 на підставі ордерів від 27.07.2021р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтський хлібороб» про розподіл судових витрат при розгляді апеляційної скарги Приватного підприємства "Левчик"
на рішення Господарського суду Одеської області від „01 листопада 2022, повний текст якого складено та підписано „11 листопада 2022р.
у справі № 916/3674/19
за позовом: Приватного підприємства "Левчик"
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтський хлібороб»
за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_12 ; ОСОБА_48 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_27 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_26 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_49 ; ОСОБА_28 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_50 ; ОСОБА_51 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_52 ; ОСОБА_53 ; ОСОБА_25 ; ОСОБА_54 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_55 ; ОСОБА_56 ; ОСОБА_57 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_58 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_59 ; ОСОБА_60 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_61 ; ОСОБА_62 ; ОСОБА_63 ; ОСОБА_64 ; ОСОБА_23 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_65 ; ОСОБА_29 ; ОСОБА_66 ; ОСОБА_67 ; ОСОБА_20 , ОСОБА_8 ; ОСОБА_68 ; ОСОБА_69 ; ОСОБА_70 ; ОСОБА_71 ; ОСОБА_72 ; ОСОБА_73 ; ОСОБА_74 ; ОСОБА_75 ; ОСОБА_76 ; ОСОБА_77 ; ОСОБА_78 ; ОСОБА_79 ; ОСОБА_80 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_81 ; ОСОБА_82 ; ОСОБА_83 ; ОСОБА_84 ; ОСОБА_85 ; ОСОБА_86 ; ОСОБА_87 ; ОСОБА_88 ; ОСОБА_89 ; ОСОБА_90 ; ОСОБА_91 ; ОСОБА_92
про стягнення 174 303, 00 грн. та зобов`язання вчинити певні дії,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтський хлібороб»
до Приватного підприємства «Левчик»
про скасування державної реєстрації права оренди та визнання права оренди на земельні ділянки,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.11.2022р. у справі №916/3674/19 позов задоволено частково. Зобов`язано ТОВ «Балтський хлібороб» усунути перешкоди у користуванні ПП «Левчик» земельною ділянкою шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, що знаходиться на території Одеської області, Балтського району, кадастровий номер: 5120682200:01:002:0176. Стягнуто з ТОВ «Балтський хлібороб» на користь приватного підприємства ОСОБА_93 судовий збір у розмірі 1921,00 грн. В іншій частині позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Скасовано державну реєстрацію права оренди приватного підприємства Левчик в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на земельні ділянки із кадастровими номерами: 5120682200:01:001:0016, 5120682200:01:001:0017, 5120682200:01:001:0018, 5120682200:01:001:0021, 5120682200:01:001:0023, 5120682200:01:002:0027, 5120682200:01:001:0034, 5120682200:01:001:0047, 5120682200:01:001:0048, 5120682200:01:001:0055, 5120682200:01:001:0096, 5120682200:01:001:0098, 5120682200:01:001:0102, 5120682200:01:002:0115, 5120682200:01:001:0120, 5120682200:01:002:0126, 5120682200:01:002:0127, 5120682200:01:002:0128, 5120682200:01:001:0130, 5120682200:01:001:0155, 5120682200:01:002:0158, 5120682200:01:001:0164, 5120682200:01:001:0165, 5120682200:01:001:0166, 5120682200:01:002:0170, 5120682200:01:002:0171, 5120682200:01:002:0172, 5120682200:01:001:0175, 5120682200:01:002:0177, 5120682200:01:002:0178, 5120682200:01:001:0186, 5120682200:01:002:0187, 5120682200:01:001:0199, 5120682200:01:001:0200, 5120682200:01:001:0202, 5120682200:01:001:0213, 5120682200:01:001:0219, 5120682200:01:001:0221, 5120682200:01:001:0226, 5120682200:01:001:0235, 5120682200:01:001:0241, 5120682200:01:001:0276, 5120682200:01:001:0277, 5120682200:01:002:0320, 5120682200:01:002:0325, 5120682200:01:001:0032, 5120682200:01:001:0117, 5120682200:01:001:0135, 5120682200:01:001:0177, 5120682200:01:001:0182, 5120682200:01:001:0185, 5120682200:01:001:0189, 5120682200:01:001:0195, 5120682200:01:001:0197, 5120682200:01:001:0198, 5120682200:01:001:0230, 5120682200:01:002:0304, 5120682200:01:002:0310, 5120682200:01:002:0318, 5120682200:01:002:0376. В решті вимог зустрічного позову відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Балтський хлібороб» в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 304 180,00 грн. Стягнуто з ПП «Левчик» на користь товариства з обмеженою відповідальністю Балтський хлібороб судовий збір за подання зустрічної позовної заяви у розмірі 136 200,00 грн., судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1135,00 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 223 203,00 грн., судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 297 221, 22 грн. Здійснено поворот виконання рішення господарського суду Одеської області від 03.09.2020 по справі № 916/3674/19 шляхом присудження до стягнення із приватного підприємства «Левчик» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Балтський хлібороб» грошових коштів у розмірі 322 913,55 грн. Проведено зустрічне зарахування грошових сум, присуджених до стягнення на користь приватного підприємства «Левчик» та на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Балтський хлібороб» згідно ч. 11 ст. 238 ГПК України. Стягнуто з ПП «Левчик» на користь ТОВ «Балтський хлібороб» грошові кошти у розмірі 978 751,77 грн. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 05.07.2021р. по справі №916/3674/19, в частині заборони усім суб`єктам державної реєстрації, що діють відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії, направлені на підтвердження факту набуття, зміни, виникнення, припинення прав на земельні ділянки із наступними кадастровими номерами:5120682200:01:002:0176,5120682200:01:001:0140,5120682200:01:001:0172,5120682200:01:001:0201,5120682200:01:002:0379,5120682200:01:001:0174,5120682200:01:001:0220, 5120682200:01:001:0229, 5120682200:01:001:0151.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2023р. року апеляційну скаргу Приватного підприємства "Левчик" залишено без задоволення; рішення Господарського суду Одеської області від 01.11.2022р. у справі №916/3674/19 залишено без змін.
19.04.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтський хлібороб» надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій Товариство просить стягнути з Приватного підприємства «Левчик» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтський хлібороб» понесені витрати на професійну правничу допомогу від час розгляду справи в південно-західному апеляційному господарському суді у розмірі 250 000 грн.
В обґрунтування вказаної заяви представник ТОВ «Балтський хлібороб» зазначає, що 09.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Балтський хлібороб» та Адвокатським об`єднанням «Глорія Лекс» було укладено Договір №09/02/2021 про надання правової допомоги. Відповідно до п.1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати на належному рівні правову допомогу (Послуги) та передати Замовнику результати цих робіт, а Замовник погоджується прийняти надані Послуги та виплачувати Виконавцеві винагороду за їх надання.
Пунктом 3.5. Договору передбачено, що за результатом надання правової допомоги по даному договору сторони складають Акт приймання-передачі наданих послуг. Замовник зобов`язаний підписати Акт приймання-передачі наданих послуг протягом 3-х робочих днів з моменту отримання чи в той же строк направити Виконавцю мотивовану відмову у випадку, якщо зазначені в цьому Акті послуги не відповідають фактично наданим Виконавцем послуг згідно з умовами цього Договору та вимогам, установленим чинним законодавством в Україні.
06.02.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Балтський хлібороб» та Адвокатським об`єднанням «Глорія Лекс» було укладено Додаткову угоду №2 до Договору про надання правової допомоги №09/02/2021 від 09.02.2021 року, відповідно до умов якої сторони погодились доповнити Договір про надання правової допомоги №09/02/2021 від 09.02.2021 року наступними пунктами:
- пункт 3.11 Розмір винагороди (гонорару) Виконавця за надання правової (правничої) допомоги Замовнику під час розгляду справи №916/3674/19 в Південно-західному апеляційному господарському суді, визначеної п.1.2 Договору, встановлено у фіксованому розмірі 150 000,00 грн., без ПДВ, незалежно від обсягу наданих послуг та фактично витраченого часу;
- пункт 3.12. У випадку досягнення позитивного результату для Замовника по справі №916/3674/19, за наслідками її розгляду в суді апеляційної інстанції, він сплачує Виконавцю додаткову винагороду («гонорар успіху») в розмірі 100 000 грн.;
- пункт 3.13. Позитивним результатом для Замовника в розумінні п.3.12. цього договору є розгляд справи №916/3674/19 Південно-західним апеляційним господарським судом, за наслідком якого апеляційну скаргу Приватного підприємства «Левчик» буде залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 01.11.2022 року без змін.
Інші пункти Договору про надання правової допомоги №09/02/2021 від 09.02.2021 року залишаються незмінними.
Станом на 18.04.2023 року АО «Глорія Лекс» в Південно-західному апеляційному господарському суді по справі №916/3674/19 було надано професійну правничу допомогу ТОВ «Балтський хлібороб» на суму 150 000,00 грн.
Також, з огляду на наведені вище положення Додаткової угоди (пп.3.12,3.13 Договору), у зв`язку з досягненням позитивного результату для ТОВ «Балтський хлібороб» по справі №916/3674/19, за наслідками її розгляду в суді апеляційної інстанції, ТОВ «Балтський хлібороб» повинне сплатити АО «Глорія Лекс» додаткову винагороду («гонорар успіху») в розмірі 100 000,00 грн.
Дані обставини підтверджуються Актом приймання-передачі наданих послуг №62 від 13.04.2023 на загальну суму 250 000,00 грн.
Послуги з правової допомоги прийняті ТОВ «Балтський хлібороб» та визнані останнім як такі, що відповідають його інтересам та волевиявленню. Будь-які заперечення з приводу наданої правової допомоги відсутні.
Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з розглядом справи №916/3674/19 в Південно-західному апеляційному господарському суді, ТОВ «Балтський хлібороб» понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 250 000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником ТОВ «Балтський хлібороб» надало такі документи:
- копію Договору про надання правової допомоги №09/02/2021 від 09.02.2021 року;
- копію Додаткової угоди №2 від 06.02.2023 до Договору про надання правової допомоги №09/02/2021 від 09.02.2021 року;
- копію Акту приймання-передачі наданих послуг №62 від 13.04.2023.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 призначено розгляд заяви ТОВ «Балтський хлібороб» про по справі №916/3674/17 на 27 квітня 2023 року об 11:00 год.
24.04.2023 від представника ТОВ «Балтський хлібороб» надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи доказів надіслання копії заяви ТОВ «Балтський хлібороб» від 18.04.2023 про розподіл судових витрат по справі №916/3674/19 .
27.04.2023 від представника Приватного підприємства «Левчик» надійшло клопотання про відкладення розгляду заяви на іншу дату.
27.04.2023 від представника третіх осіб - адвоката ОСОБА_94 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 клопотання ПП «Левчик» про відкладення розгляду заяви задоволено; відкладено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтський хлібороб» про розподіл судових витрат у справі №916/3674/19 на 16 травня 2023 року о 10:00 год.
15.05.2023 від ПП «Левчик» надійшло заперечення на заяву ТОВ «Балтський хлібороб» про розподіл судових витрат, відповідно до яких представник ПП «Левчик» просить відмовити в повному обсязі у задоволенні вказаної заяви з підстав того, що заявлений ТОВ «Балтський хлібороб» розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції не відповідає критеріям обґрунтованості, пропорційності, розумності та співмірності.
В судовому засіданні представник ТОВ «Балтський хлібороб» просив задовольнити в повному обсязі заяву про розподіл судових витрат.
Представник ПП «Левчик» заперечував проти задоволення заяви про розподіл судових витрат та просив відмовити в її задоволенні.
Представник третіх осіб підтримав заяву ТОВ «Балтський хлібороб» про розподіл судових витрат.
Обговоривши доводи та вимоги заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтський хлібороб» про ухвалення додаткової постанови, судова зазначає наступне.
Приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 242/4741/16-ц).
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п. п. 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі № 910/12876/19).
Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 року у справі № 912/1025/20).
У п. 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 зазначено, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
У постанові Верховного Суду від 11.06.2021 року у справі № 34-16/17-3683-2011 викладено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Таким чином, суд касаційної інстанції чітко зазначив, що критерії, визначені ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу.
Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.
При цьому, витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16).
Так, як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтський хлібороб» в суді апеляційної інстанції був адвокат ОСОБА_7 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ОД №003879 від 17.07.2019) відповідно до ордеру серія ВН №1174319 від 19.01.2023.
При цьому, вказаним адвокатом у відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні 13.04.2023, зазначено, що Товариством очікується понести витрати на правничу допомогу, а також зазначено, що докази будуть надані протягом п`яти днів з дня винесення рішення.
Приймаючи до уваги те, що представник ТОВ «Балтський хлібороб» до закінчення судових дебатів у справі зробив заяву щодо наміру подання доказів стосовно понесених ним витрат на професійну правничу допомогу та протягом 5 днів з моменту винесення постанови звернувся із заявою про розподіл судових витрат, надав відповідні докази та акт приймання-передачі наданих послуг, колегія суддів зазначає про дотримання строків подання вказаної заяви, встановлених ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
З матеріалів справи також вбачається, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником ТОВ «Балтський хлібороб» надано такі документи:
- копію Договору про надання правової допомоги №09/02/2021 від 09.02.2021 року;
- копію Додаткової угоди №2 від 06.02.2023 до Договору про надання правової допомоги №09/02/2021 від 09.02.2021 року;
- копію Акту приймання-передачі наданих послуг №62 від 13.04.2023.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 19.04.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтський хлібороб» надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій Товариство просить стягнути з Приватного підприємства «Левчик» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтський хлібороб» понесені витрати на професійну правничу допомогу від час розгляду справи в південно-західному апеляційному господарському суді у розмірі 250 000 грн.
Як вбачається з доданих заявником до заяви, що розглядається, доказів, 09.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Балтський хлібороб» (Замовник) та Адвокатським об`єднанням «Глорія Лекс» (Виконавець) було укладено Договір про надання правової допомоги №09/02/2021.
Відповідно до п.1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати на належному рівні правову допомогу (Послуги) та передати Замовнику результати цих робіт, а Замовник погоджується прийняти надані Послуги та виплачувати Виконавцеві винагороду за їх надання.
Відповідно до п.1.2 зміст правової допомоги, що надається за даним договором: представництво інтересів Замовника в судах усіх інстанцій по справі №916/3674/19 з усіма правами, що надаються Замовнику як стороні по відповідній справі. Представництво інтересів замовника включає в себе: вивчення необхідних матеріалів справи, вивчення та узагальнення законодавства і чинної судової практики, складання необхідних заяв по суті справи, заяв із процесуальних питань, виготовлення необхідного обсягу копій документів та їх направлення іншим сторонам спору, ознайомлення із матеріалами справи, складання апеляційних та/або касаційних скарг, змін та/або доповнень до таких скарг, заяв про перегляд судових рішень у зв`язку із ново виявленими або виключними обставинами, участь у судових засіданнях по справі в судах усіх інстанцій, а також будь-які інші юридично значимі дії, направлені на захист інтересів Замовника у відповідному спорі.
Згідно з п. 3.1 Сума винагороди, що виплачується Замовником на користь Виконавця згідно умов даного договору, складається із вартості наданої правової допомоги в залежності від кількості витрачених годин на її надання та гонорару успіху, що виплачується Замовником в залежності від результату вирішення спору.
Вартість 1 години надання правової допомоги за даним договором становить 1 000 грн. (п.3.2 Договору від 09.02.2021 року).
У випадку досягнення позитивного результату для Замовника він додатково сплачує Виконавцю гонорар успіху в розмірі 100 000 грн. (п.3.3 Договору від 09.02.2021 року).
Згідно з п. 3.4. Договору від 09.02.2021 позитивним результатом для Замовника в розумінні п.3.3 даного договору є отримання остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, про відмову у задоволенні позовних вимог ПП «Левчик», пред`явлених до Замовника в межах справи №916/3674/19.
Пунктом 3.5. Договору передбачено, що за результатом надання правової допомоги по даному договору сторони складають Акт приймання-передачі наданих послуг. Замовник зобов`язаний підписати Акт приймання-передачі наданих послуг протягом 3-х робочих днів з моменту отримання чи в той же строк направити Виконавцю мотивовану відмову у випадку, якщо зазначені в цьому Акті послуги не відповідають фактично наданим Виконавцем послуг згідно з умовами цього Договору та вимогам, установленим чинним законодавством в Україні.
06.02.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Балтський хлібороб» та Адвокатським об`єднанням «Глорія Лекс» було укладено Додаткову угоду №2 до Договору про надання правової допомоги №09/02/2021 від 09.02.2021 року, відповідно до умов якої сторони погодились доповнити Договір про надання правової допомоги №09/02/2021 від 09.02.2021 року наступними пунктами:
- пункт 3.11 Розмір винагороди (гонорару) Виконавця за надання правової (правничої) допомоги Замовнику під час розгляду справи №916/3674/19 в Південно-західному апеляційному господарському суді, визначеної п.1.2 Договору, встановлено у фіксованому розмірі 150 000,00 грн., без ПДВ, незалежно від обсягу наданих послуг та фактично витраченого часу;
- пункт 3.12. У випадку досягнення позитивного результату для Замовника по справі №916/3674/19, за наслідками її розгляду в суді апеляційної інстанції, він сплачує Виконавцю додаткову винагороду («гонорар успіху») в розмірі 100 000 грн.;
- пункт 3.13. Позитивним результатом для Замовника в розумінні п.3.12. цього договору є розгляд справи №916/3674/19 Південно-західним апеляційним господарським судом, за наслідком якого апеляційну скаргу Приватного підприємства «Левчик» буде залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 01.11.2022 року без змін.
Інші пункти Договору про надання правової допомоги №09/02/2021 від 09.02.2021 року залишаються незмінними.
Актом прийому-передачі наданих послуг №62 від 13.04.2023 визначено, що АО «Глорія Лекс» на виконання умов договору про надання правової допомоги №09/02/2021 від 09.02.2021, надав Замовнику правову (правничу) допомогу під час розгляду справи №916/3674/19 в Південно-західному апеляційному господарському суді у фіксованому розмірі 150 000 грн. та додаткова винагорода («гонорар успіху») за досягнення позитивного результату для Замовника по справі №916/3674/19 за наслідками її розгляду в суді апеляційної інстанції у розмірі 100 000 грн.
Таким чином, загальна вартість наданої правової допомоги склала 250 000 грн.
Як було раніше зазначено колегією суддів за текстом постанови, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
При цьому, розподіл судових витрат визначений ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, ч. 4 якої передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких відповідно до ч. 3 ст. 123 цього Кодексу належать витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Правовий аналіз зазначених норм процесуального законодавства свідчить, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами та у випадку, зокрема, часткового задоволення позову, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.
Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
При цьому, загальне правило розподілу судових витрат визначене ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, яка є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв`язку із ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд: має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19 тощо.
Отже, такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, так і відповідно до ч. 5 ст. 129 цього Кодексу.
Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас, критерії, визначені ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі і інших, передбачених ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
15.05.2023 від ПП «Левчик» надійшло заперечення на заяву ТОВ «Балтський хлібороб» про розподіл судових витрат, відповідно до яких представник ПП «Левчик» просить відмовити в повному обсязі у задоволенні вказаної заяви з підстав того, що заявлений ТОВ «Балтський хлібороб» розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції не відповідає критеріям обґрунтованості, пропорційності, розумності та співмірності.
З огляду на вказане та наведені вище обставини, оцінивши подані заявником письмові докази на підтвердження витрат на надання правничої допомоги, колегія суддів зазначає, що у даному випадку, з огляду на розумність, обґрунтованість та співмірність розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, такий розмір у сумі 250 000 грн. є завищеним заявником, з огляду на що колегія суддів дійшла висновку про те, що достатнім, співмірним та обґрунтованим буде розмір призначення до відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 200 000 грн.
Так, у постанові від 11.01.2023 року у справі № 922/4195/21 Верховний Суд дійшов висновку, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі № 910/12876/19).
При цьому, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 року у справі № 912/1025/20).
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).
Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає частково обґрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтський хлібороб» про розподіл судових витрат при розгляді апеляційної скарги Приватного підприємства "Левчик" на рішення Господарського суду Одеської області від „01 листопада 2022 у справі № 916/3674/19, та такою, що потребує часткового задоволення з відмовою в іншій частині.
Керуючись статтями 129, 233, 244 Господарського
процесуального кодексу України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтський хлібороб» про розподіл судових витрат задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Левчик" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтський хлібороб» 200 000 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині заяви відмовити.
3. Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням всіх необхідних реквізитів сторін.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткової постанови
складено та підписано 17.05.2023р.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2023 |
Оприлюднено | 18.05.2023 |
Номер документу | 110906061 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про відшкодування шкоди, збитків |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні