Постанова

від 16.05.2023 по справі 911/1171/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2023 р. Справа№ 911/1171/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Мальченко А.О.

Агрикової О.В.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участі представників сторін:

представник позивача: адвокат Сидоренко Ю.В., - ордер серії ВІ № 1068329 від 17.03.2023

представник відповідача: адвокат Крищук Б.В., - ордер серії ВМ № 1035192 від 24.03.2023

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промомакси»

на рішення Господарського суду Київської області від 17.02.2023, (повний текст складено 08.03.2023)

у справі № 911/1171/22 (суддя Черногуз А.Ф.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СВ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промомакси"

про стягнення 5129483,09 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог:

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "СВ" (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промомакси" (далі - відповідач) про стягнення 5129483,09 грн, з яких 1989328,84 дебіторської заборгованості, 2904418,88 штрафних санкцій, 211863,43 інфляційного збільшення, 23871,94 грн трьох відсотків річних.

1.2. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого згідно договору поставки № 511 від 01.05.2021 товару.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 17.02.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промомакси" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СВ" 1 530 336,95 грн основного боргу за договором поставки, 211863,43 грн інфляційних нарахувань, 22024,04 грн відсотків річних, 206923,82 грн пені та 29567,23 грн судового збору.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:

3.1. 28.03.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Промомакси" на рішення Господарського суду Київської області від 17.02.2023 у справі № 911/1171/22, в якій апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

4.1. У поданій апеляційній скарзі апелянт зазначає, що дійсно між позивачем та відповідачем дійсно було підписано текст договору поставки № 511 від 01.05.2021, однак не вчинено всіх інших дій, що є обов`язковими та вимагались умовами договору для того, щоб договір поставки вважався укладеним, а саме: не було складено, передано відповідачу, узгоджено та підписано сторонами спору специфікацію до договору поставки № 511 від 01.05.2021; відповідач не складав, не надсилав та не узгоджував позивачем замовлення на поставку товару за договором, що підтверджується тим, що позивачем не надано суду жодного замовлення, яке слугувало б підставою для поставки товару за спірним договором, при цьому таких замовлень не могло бути, адже такі документи складаються на основі специфікації, що не складалась та не узгоджувався сторонами спору. Крім того, позивач не здійснював відповідачу поставку товару за договором поставки у зв`язку з невиконанням позивачем свого обов`язку зі складення, надання та узгодження з відповідачем специфікації до договору поставки.

4.2. Апелянт вказує на те, що факт не підписання сторонами спору специфікації до договору поставки свідчить про недосягнення сторонами згоди щодо найменування, асортименту, номенклатури (предмет) та ціну договору, а тому договір не є та не може бути для позивача підставою для поставки товару, а також не є підставою для заявлення ним вимог щодо оплати відповідачем даного товару, оскільки неузгодження предмету та ціни в договорі поставки однак підписання його тексту не породжує юридичних наслідків для сторін. Вважає, що між сторонами не було укладено спірний договір у зв`язку з тим, що сторони в належній формі та порядку не досягли згоди щодо таких обов`язкових (істотних) умов договору як предмет та ціна.

4.3. Також, апелянт зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваного рішення. Так, вказує на порушення ст. 49 та ст. 80 ГПК України, адже задовольнив клопотання позивача про визнання причин неподання позивачем доказів у встановлений законом строк поважними, поновлення строку подання доказів та долучення їх до матеріалів справи, приєднав до матеріалів справи податкову накладну № 5643, внаслідок чого збільшив розмір позовних вимог на стадії дослідження доказів. Крім того, суд першої інстанції не надав правового висновку щодо аргументів відповідача, а саме, повністю проігнорував його твердження, які стосувалися суті спору щодо укладеності договору, а також не обґрунтував свого висновку щодо сум заборгованості, а саме не зазначив в судовому рішення, за якими конкретно видатковими накладними та в якому розмірі стягується заборгованість з відповідача, яким чином суд розрахував інфляційні втрати, 3% річних та пеню, що підлягає стягнення з відповідача. Апелянт вважає, що оскільки договір є неукладеним, то відсутні правові підстави для задоволення позовної заяви та стягнення з відповідача заборгованості з тих підстав позову, що розглядались в суді першої інстанції.

4.4. Крім того, апелянт зауважує, що в порушення ч. 9 та 10 ст. 80 ГПК України суд першої інстанції задовольнив заяву позивача та долучив до матеріалів справи докази без завчасного вручення їх копій відповідачу, в порушення ст. 86 ГПК України судом не надано оцінки доказам, що зібрані у справі та не мотивовано відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів), а також в порушення ст. 236 ГПК України суд ухвалив рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та без повного та всебічного з`ясування всіх обставин по справі.

5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

5.1. 09.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, а оскаржуване рішення залишити без змін.

5.2. У поданому відзиві позивач зазначає, що спірний договір є укладеним, оскільки сторонами підписано та поставлено відбитки печаток на договорі, що свідчить про реалізацію їх волевиявлення мати між собою господарські відносини, при цьому системний характер вчинення сторонами договору інших юридично значущих дій таких, як прийняття та оплата товару, реєстрація податкового кредиту, а також укладення додаткової угости від 01.01.2021, якою продовжено строк дії даного договору до 31.12.2022. Також, позивач вказує на те, що на вимогу суду першої інстанції позивачем було підготовлено письмові пояснення щодо окремих питань, пов`язаних із підставами формування сум заборгованості. Крім того, позовні вимоги про стягнення заборгованості по договору обґрунтовуються первинними документами: видатковими накладеними та ТТН, а постановка на суму 300 083,41 грн від 15.12.2021 відображена в оборотно-сальдовій відомості, а отже була врахована при підрахунку загальної суми заборгованості на момент звернення до суду із даним позовом.

6. Розподіл справи:

6.1. Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 28.03.2023 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промомакси" на рішення Господарського суду Київської області від 17.02.2023 у судовій справі № 911/1171/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Агрикова О.В.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2023 зобов`язано Господарський суд Київської області направити до Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 911/1171/22.

6.3. 13.04.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/1171/22.

6.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/1171/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промомакси" на рішення Господарського суду Київської області від 17.02.2023. Повідомлено учасників про те, що розгляд справи № 911/1171/22 за вказаною апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промомакси" відбудеться 16.05.2023.

7. Інші процесуальні дії у справі:

7.1. У судовому засіданні 16 травня 2023 року, представник апелянта підтримує вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

7.2. Представник позивача заперечує проти апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:

8.1. В силу пункту 1.1 договору поставки № 511 від 01.05.2021 постачальник зобов`язується систематично доставляти і передавати на умовах та у встановлені цим договором продукцію у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах цього договору.

8.2. Найменування товару, його асортимент та ціна, відповідно до пункту 1.2 договору поставки, визначається специфікацією (додаток №1), що є його невід`ємною частиною.

8.3. Приймання товару, відповідно до положень пункту 4.2 договору здійснюється уповноваженим представником покупця. Постачальник при передачі товару має надавати продавцю пакет документів, передбачений пунктом 2.11 та 3.3 договору (видаткова накладна, документи, що посвідчують якість товару тощо).

8.4. Водночас, пунктом 4.4 встановлено, що підписання накладної та одержання всіх необхідних документів на товар не обмежує покупця у праві на заявлення постачальнику претензій щодо невідповідності поставленого товару умовам цього договору. За покупцем також закріплено право повернути товар або відмовитися від його прийняття у випадках перелічених у пункті 4.14.

8.5. Пунктом 5.6 визначено, що загальна сума цього договору обумовлюється сумами зазначеними у накладних, що були поставлені протягом строку дії договору з урахуванням коригувань вартості повернутих, неякісних, неналежних товарів. Оплата поставленого товару здійснюється протягом 35 календарних днів з дати поставки, вказано у пункті 5.5 договору поставки.

8.6. Відповідно до пункту 9.1 договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріпленням печатками сторін та діє до 31.12.2021. Пунктом 9.2 визначено також, що якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна зі сторін не попередить письмово про свій намір розірвати або припинити його дію він вважається пролонгованим на один календарний рік на тих самих умовах. Пунктом 9.3 узгоджено, що закінчення строку дії договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

8.7. Додатковою угодою № 1 сторони договору № 511 від 01.05.2021 продовжили строк дії договору до 31.12.2022, виклавши пункт 9.1 в новій редакції.

8.8. Слід зауважити, що пунктом 12.4 узгоджено, що після підписання цього договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори протоколи про наміри та будь-які інші усні або письмові домовленості сторін з питань, що так чи інакше стосуються цього договору, втрачають юридичну силу, але можуть братися до уваги при тлумаченні умов цього Договору.

8.9. На підтвердження факту поставок за договором позивач подає до суду видаткові накладні та товарно-транспортні накладні. Основний розрахунок стану заборгованості відповідача перед позивачем відображений у оборотно-сальдових відомостях за періоди з травня 2021 року по грудень 2021 року та з січня 2022 по травень 2022 року. Враховуючи обставину ведення на активних бойових дії на території підприємства позивача, про що вже згадувалось вище, що призвело до неможливості надання таких доказів позивачем, останній разом з позовною заявою заявляв клопотання про витребування у відповідача видаткових накладних за 2022 рік, яке задоволене судом. Надані відповідачем на виконання ухвали суду видаткові накладні долучені до матеріалів справи та взяті судом до уваги при ухваленні рішення.

8.10. Задля дослідження судом обставин проведення відповідачем оплат за договором, позивач надав до суду виписки по рахунку у АТ "Прокредит Банк" від 23.06.2022.

9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносин:

9.1. Спірні правовідносини між сторонами пов`язані із виконанням зобов`язань по договору поставки № 511 від 01.05.2021.

9.2. Відповідач стверджує, що спірний договір є неукладеним, оскільки між сторонами не узгоджено всіх істотних умов договору, а саме найменування, асортимент, предмет та ціну товару.

9.3. Матеріали справи містять видаткові накладні, за якими позивачем здійснено на користь відповідача поставку відповідного товару.

9.4. Доказів визнання спірного договору неукладеним у судовому порядку та/або визнання його недійсним матеріали справи не містять.

10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:

10.1. Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що договір № 511 від 01.05.2021, як правочин, що дійсний, є чинний та обов`язковий до виконання.

10.2. Також, колегія суддів вважає вірним розрахунок суми пені, 3% річних та інфляційних втрат.

11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:

11.1. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо неукладеності спірного договору поставки № 511 від 01.05.2021, з огляду на такі доводи.

11.2. Матеріали справи містять видаткові накладні, які підписані зі сторони постачальника та замовника, та які містять найменування товару, його ціну, кількість та посилання на спірний договір.

11.3. Крім того, спірний договір поставки підписаний сторонами та скріплений печатками сторін, як суб`єктів господарювання.

11.4. Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

11.5. Верховний Суд, зокрема, у постанові від 10.11.2020 у справі № 910/14900/19 зазначив, що за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

11.6. Колегія суддів вказує на те, що підписання покупцем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. При цьому строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України.

11.7. Таким чином, підписуючи видаткові накладні відповідач погодився із асортиментом, кількістю та ціною товару.

11.8. При цьому спірний договір підписаний зі сторони директора відповідача станом на день укладення договору - Гаригою Б.Г., містить печатку відповідача як суб`єкта господарювання.

11.9. Статтею 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

11.10. У письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між юридичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України).

11.11. Якщо буде доведено, що спірний договір його сторонами виконується, це виключає кваліфікацію договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини 8 статті 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання договору сторонами.

11.12. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №922/189/18, від 06.11.2018 у справі №926/3397/17, від 09.04.2019 у справі №910/3359/18, від 29.10.2019 у справі №904/3713/18, від 19.02.2020 у справі №915/411/19).

11.13. Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем проводилися частково оплати за спірним договором, про що свідчать докази про переказ коштів з рахунків відповідача на рахунок позивача (а.с. 23, 25, 60-65, 128-167).

11.14. З огляду на вказані доводи колегія суддів доходить до висновку, що спірний договір є укладеним, а сторонами у видаткових накладних передбачено асортимент, кількість та ціну товару. Відсутність специфікації у даному випадку не може фактично впливати на те, що між сторонами відсутні зобов`язальні правовідносини по спірному договору.

11.15. Щодо аргументів апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, то колегія суддів також відхиляє вказані аргументи з огляду на такі доводи.

11.16. Відповідно до ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

11.17. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

11.18. Зі змісту оскарженого рішення вбачається, що суд першої інстанції прийняв твердження представника позивача про неможливість подання доказів у встановлений законом строк, поновив позивачу строк для подання доказів, поданих з клопотанням вх.№3173/23 від 17.02.2022, та долучив докази до матеріалів справи (копії податкових накладних та копії квитанцій про їх реєстрацію).

11.19. Колегія суддів зазначає, що долучення податкової накладної до матеріалів справи не може ставитися у залежність від встановлення обставини укладення спірного договору поставки та зобов`язань з його виконання з боку відповідача. При цьому долучення такої податкової накладної не призвело до збільшення позовних вимог та/або зміни предмету чи підстав позову.

11.20. Щодо відсутності здійснення судом першої інстанції обґрунтування розрахунку суми інфляційні втрати, 3% річних та пеню, то наведення детального розрахунку не визначено ГПК України.

11.21. Решта аргументів викладених апелянтом ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду:

12.1. Відповідачем порушено права та інтереси позивача в частині виконання зобов`язань з повної оплати за поставлений товар за договором поставки № 511 від 01.05.2021.

13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:

13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначає, що «Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.»

13.2. Згідно ч. 1 ст.5 ГПК України: «Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.»

13.3. Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України: «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

13.4. При оцінці доказів суд керувався статтями 79 та 86 ГПК України, згідно яких «Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.», «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.»

13.5. Відповідно до статті 269 ГПК України: « 1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

2. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

3. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

4. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

5. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.»

13.6. Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

13.7. Відповідно до ч. 1-2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

13.8. Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

13.9. Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

13.10. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

13.11. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

13.12. Статтею 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

13.13. У письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між юридичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України).

13.14. Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

13.15. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

13.16. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

13.17. Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

13.18. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України).

13.19. Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

13.20. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.(ч. 4 ст. 236 ГПК України)

13.21. Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:

14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законним - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права і обґрунтованим - ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

14.2. Рішення Господарського суду Київської області від 17.02.2023 у справі № 911/1171/22 залишити без змін.

14.3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промомакси» на рішення Господарського суду Київської області від 17.02.2023 у справі № 911/1171/22 залишити без задоволення.

15. Розподіл судових витрат:

15.1 Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись п. 3, 4 ст. 13, ст.ст. 74, 86, 129, 207,236, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промомакси» на рішення Господарського суду Київської області від 17.02.2023 у справі № 911/1171/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 17.02.2023 у справі № 911/1171/22 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Промомакси».

4. Справу № 911/1171/22 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 18 травня 2023 року

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді А.О. Мальченко

О.В. Агрикова