Рішення

від 12.05.2023 по справі 179/727/21

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/727/21

2/179/17/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2023 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТАМА» про розірвання договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТАМА» про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позивач посилається, на те, що 10.12.2014 року ОСОБА_3 уклала з ТОВ «Бондареве», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтама» договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222381100:01:001:0077, що розташована на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

За умовами цього Договору, стаття 2.2., орендар має сплачувати орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, з урахуванням щорічної індексації. У випадку не оформлення щорічного додатку до договору, який регулює розмір та вид оплати орендної плати, Орендар мусить самостійно розрахувати розмір орендної плати. За будь-яких умов визначення та нарахування орендної плати, її розмір не може бути менш як 3% від нормативної грошової оцінки землі, з урахуванням щорічної індексації. При оплаті орендної плати продукцією, для визначення розміру такої продукції обираються біржові ціни.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач успадкував цю земельну ділянку. Отже, до позивача мали перейти права та обов`язки орендодавця, але договір не переукладався.

Оскільки позивач є близьким родичем померлої ОСОБА_3 , то був посвячений в її побутові та майнові питання, і здійснював догляд перед смертю. Отже знає, що в 2015 році ОСОБА_3 не отримувала орендної плати, в 2016 році ніхто не намагався перейнятися питанням з сплати такої орендної плати.

Успадкувавши земельну ділянку, позивач з моменту набуття права власності і до подання цього позову, не отримував орендної плати ні від ТОВ «Бондарево», ні від відповідача з сучасною назвою, про яку довідався лише з відкритих джерел за кодом ЄДРПОУ.

Таким чином, неналежне виконання умов договору, а саме постійне, на протязі багатьох років, що набагато більше двох разів, невиконання обов`язку зі сплати орендної плати є порушенням умов договору оренди земельної ділянки. Тому, позивач, у зв`язку з порушенням умов договору, несплатою орендної плати, вимушений звернутись за захистом своїх прав до суду та прохає суд розірвати договір оренди земельної ділянки.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву в якій прохав розглянути справу без його участі, заперечив проти позову, пославшись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву, а саме що орендодавець ОСОБА_3 у 2014 році отримала орендну плату в розмірі 23111,11 грн. Після прийняття у спадщину земельної ділянки, а саме з 2017 року по 2020 рік відповідачем на адресу позивача поштовим переказом направлялися грошові кошти в рахунок орендної плати, однак через відмову позивача в отриманні коштів, їх повернуто на адресу відповідача. Крім того, відповідач звернувся 30.06.2020 року до нотаріуса та вніс на депозит нотаріуса орендну плату в розмірі 1236,62 грн. На даний час існує переплата за договором оренди в розмірі 12 207,39 грн.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

10.12.2014 року між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю «Бондарево» (правонаступник - товариство з обмеженою відповідальністю «Інтама») укладено договір оренди земельної ділянки (нова редакція) площею 1.24 га, кадастровий номер 1222381100:01:001:0077, строком на 49 років, починаючи з дати його державної реєстрації 20.04.2010 (т. 1 а. с. 95-98).

Позивачеві належать на праві приватної власності земельна ділянка площею 1.24 га, кадастровий номер 1222381100:01:001:0077, що розташована на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом 22.05.2017 року та 06.06.2017 року (т. 1 а. с. 10-14).

Відповідно до п. 2.2. договору оренди земельних ділянок Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату у розмірі 3,0 % від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії Договору.

Орендар сплачує орендну плату протягом строку дії Договору не пізніше як у термін, встановлений у цьому Договорі оренди. Орендар за погодженням з Орендодавцем, може відразу після державної реєстрації Договору виплатити орендну плату в повному обсязі за весь термін дії Договору чи, у випадку необхідності перенести термін виплати орендної плати.

З видаткових касових ордерів ТОВ «Бондарево» вбачається, що ОСОБА_3 отримала орендну плату за користування земельними ділянками, у 2014 році - 23111,11 грн. (т. 1 а. с. 103-104). 27.12.2017 року, 29.11.2018 року, 26.02.2020 року, 30.06.2020 року, 31.12.2020 року відповідачем на адресу позивача поштовим переказом направлялися грошові кошти в рахунок орендної плати, що підтверджується відповідними квитанціями (т. 1 а. с. 105-131).

На підставі ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, при цьому кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про оренду землі» зі змінами станом на моменту укладення договору, який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, а також нормами Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України.

Згідно до ст. 90 Земельного Кодексу України, яка регламентує права власників земельних ділянок власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

Статтею 93 ЗК України визначено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 531ЦК Українивизначено,що боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ст. 545 ЦК України прийнявши виконаннязобов`язання,кредитор повиненна вимогуборжника видатийому розпискупро одержаннявиконання частковоабо вповному обсязі. Якщоборжник видавкредиторові борговийдокумент,кредитор,приймаючи виконаннязобов`язання,повинен повернутийого боржникові.У разінеможливості поверненняборгового документакредитор повиненвказати проце урозписці,яку вінвидає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

Виходячи з наведених положень та обставин справи вбачається, що відповідач виконує зобов`язання за договором оренди в частині виплати орендної плати, шляхом особистого надання коштів орендодавцю, що підтверджується відповідними видатковими касовими ордерами, а також фіскальними чеками АТ «Укрпошта» про направлення грошового переказу. Натомість, орендодавець як сторона договору оренди не приймає виконання зобов`язання від відповідача.

Стаття 141 Земельного кодексу України передбачає, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Так, відповідно до тлумачень ст. 651 ЦК України однією із підстав зміни або розірвання договору є істотне порушення договору другою стороною. Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору, при цьому сторона, яка ставить питання про розірвання чи зміну договору, має довести наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною.

При цьому суд також враховує і те, що пункт оспорюваного договору стосовно порядку розірвання договору оренди узгоджується із вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, де вказано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних спірних правовідносин, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом в судовому засіданні не встановлено істотних та систематичних порушень відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, тому суд приходить до висновку про необхідність відмови в розірванні договору оренди земельної ділянки.

У відповідностідо п.2ч.2ст.141 ЦПК України у разі відмови в позові на позивача покладаються інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

29 вересня 2021 року до суду надійшла заява представника ТОВ «ІНТАМА» адвоката Пільх А.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн., яку сплачено було адвокату на підставі договору про надання правової допомоги.

Дослідивши заяву представника відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що вказану заяву відповідача необхідно задовольнити з таких підстав.

Відповідно дост. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 133 ЦПК Українивстановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 3, 4ст. 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Надання адвокатом відповідачеві адвокатських послуг при розгляді справи підтверджується: договором про надання правової допомоги від 24.06.2021 року (т. 1 а. с. 176-178); розрахунком надання послуг адвокатом від 24.06.2021 року (т. 1а. с. 184); рахунком-фактурою від 24.06.2021 (т. 1 а. с. 183). При цьому, зазначено, що вартість послуг складає 8000 грн., які клієнт сплатив адвокату згідно платіжного доручення № 1312 від 12.07.2021 року (т. 1 а. с. 187).

Виходячи з вимог законодавства, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду представником відповідача надано відповідні документи, які свідчать про понесення відповідачем витрат на правничу допомогу адвокату у розмірі 8000 грн. Зазначені витрати документально підтверджені та доведені.

Керуючись ст. ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТАМА» про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТАМА» (код ЄДРПОУ 20240580) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22 травня 2023 року.

Суддя Т.А.Ковальчук