Ухвала

від 14.12.2023 по справі 179/727/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 179/727/21

провадження № 61-15293ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтама» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтама» про розірвання договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтама» (далі - ТОВ «Інтама»), в якому просив розірвати договір оренди земельної ділянки площею 1,24 га, кадастровий номер 1222381100:01:001:0077, що розташована на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, укладений між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Бондареве» (далі - ТОВ «Бондареве»), правонаступником якого є ТОВ «Інтама».

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області

від 12 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2023 року скасовано та ухвалене нове судове рішення про задоволення позову. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 10 грудня 2014 року, кадастровий номер 1222381100:01:001:0077, площею 1,24 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, укладений між ОСОБА_2 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , та ТОВ «Бондареве». Вирішено питання розподілу судових витрат.

24 жовтня 2023 року представник ТОВ «Інтама» - адвокат Прохода Р. С. подав касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року у цивільній справі № 179/727/21, в якому просить оскаржувану постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2023 рокукасаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Вимоги ухвали від 15 листопада 2023 року виконані.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи

від 07 лютого 1995 року, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії», № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шамоян проти Вірменії»).

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року

№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК Українимістить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.

За змістом пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про розірвання договору найму (оренди) ціна позову визначається сукупністю платежів за користування майном протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

Відповідно до частини дев`ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Ціна позову у розглядуваній справі не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01 січня 2023 року (2 684 грн х 250 = 671 000 грн).

Заявник вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у тому числі не встановлено що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Сама по собі незгода із встановленими судом обставинами та наданою оцінкою доказам не свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Апеляційний суд вирішив спір за результатами встановлення обставин справи та оцінки доказів наданих сторонами.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Відповідач не був позбавлений можливості надавати докази на підтвердження своїх заперечень проти позову в судах двох інстанцій.

Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, а наявність випадків, визначених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не встановлена, то відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження.

У подібній справі № 179/726/21 за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Інтама» про розірвання договору оренди земельної ділянки, Верховний Суд ухвалою

від 06 грудня 2023 року відмовив у відкритті касаційного провадження з аналогічних підстав.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Інтама» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року у цивільній справі № 179/727/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

О. М. Осіян

Є. В. Синельников