Ухвала

від 26.05.2023 по справі 914/106/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 914/106/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 у справі

за позовом Міністерства юстиції України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боднар"</a>,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

15.05.2023 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 у справі № 914/106/22.

За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 914/106/22 і в обґрунтування цієї відмови зазначає про таке.

За змістом пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Частиною п`ятою статті 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини сьомої зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Позовну заяву у цій справі подано у 2021 році, предметом якої є витребування майна.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Стаття 162 ГПК України містить положення, за яким у позовній заяві має зазначатися ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються або оспорюються.

Оскаржуваною постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 рішення Господарського суду Львівської області від 28.11.2022 у справі № 914/106/22 скасовано та ухвалено нове рішення, яким задоволено позовні вимоги Міністерства юстиції України, а саме витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Боднар"</a> (79013, м. Львів, вул. Академіка Єфремова, б. 75, кв. 8, код ЄДРПОУ 42482816) на користь Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) нерухоме майно: будівлю автомийки, літера Б-1, загальною площею 107,8 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 9105046101.

З матеріалів касаційної скарги та з судових рішень убачається, що предметом позову у цій справі відповідно до ухвали суду від 16.05.2022 про прийняття заяви позивача про зміну предмета позову є витребування з чужого незаконного володіння у товариства з обмеженою відповідальністю "Боднар"</a> побутового нежитлового приміщення загальною площею 107,8 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Хуторівка, 2, м. Львів , (будівля автомийки літ. "Б-1"), вартість якого складає 252 055,5 грн, що менше ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн х 500 = 1 051 000,00 грн), а тому у розумінні положень ГПК України оскаржуване рішення у справі № 914/106/22 не підлягає касаційному оскарженню.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що справа має виняткове значення для Товариства з обмеженою відповідальністю "Боднар"</a>, зазначаючи, що витребування належного скаржнику на праві власності майна є втручанням з боку держави мирно володіти своїм майном, яке не здійснюється з метою задоволення публічних та суспільних інтересів, оскільки Львівська виправна колонія № 48 перебуває у стані припинення, а всі об`єкти нерухомості, які були за нею закріплені реалізовані в порядку приватизації державного майна. Тож, витребування у відповідача належного на праві власності нерухомого майна покладає надмірний та непропорційний тягар на товариство, оскільки призведе до припинення підприємницької діяльності та необхідності звільнення найманих працівників через відсутність іншого приміщення, яке може бути використано для надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів.

Крім цього, скаржник зазначає, що вартість витребуваної за оскаржуваним рішенням суду будівлі автомийки площею 216 кв.м перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому постанова апеляційного суду у цій справі підлягає касаційному оскарженню, в обґрунтування чого посилається на відкриття Цивільним касаційним судом касаційного провадження за скаргою Міністерства юстиції України на рішення судів попередніх інстанцій у справі № 464/915/21 про відмову у витребуванні того ж майна у ОСОБА_1 .

Разом з тим, скаржник зазначає, що у вищевказаній цивільний справі предметом позову є витребування того самого об`єкта нерухомого майна, вартість якого є істотно меншою за суму, передбачену пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу.

Викладені скаржником доводи для відкриття касаційного провадження за його скаргою суд вважає безпідставними, оскільки предметом позову у цій справі, як і у вказаній скаржником справі цивільної юрисдикції № 464/915/21 є витребування нежитлового приміщення площею 107,8 кв. м балансовою вартістю 252 055,5 грн, що є менше ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на момент подання позову, а питання про можливість касаційного оскарження судових рішень у вказаній скаржником цивільній справі відноситься до дискреційних повноважень суду, який за викладеними доводами скаржника оцінює наявність підстав для відкриття касаційного провадження.

Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Вказівка на те, що справа має виняткове значення для Товариства з обмеженою відповідальністю "Боднар"</a>, а не для скаржника, з викладенням власної позиції щодо встановлених обставин справи без належного та фундаментального такого обґрунтування, не може бути визнана судом випадком, що зазначений у підпункті "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, згідно з яким виняткове значення справа має для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Розглянувши наведені скаржником доводи в обґрунтування наявності правових підстав для розгляду цієї справи у касаційному порядку, Суд вважає їх необґрунтованими.

Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності втрутитися у зміст рішення, ухваленого судом попередніх інстанцій, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 немає.

Подана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, тому суд не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі і відмовляє у такому відкритті, оскільки цю скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 у справі № 914/106/22.

2. Матеріали касаційної скарги на 36 (тридцяти шести) аркушах разом з оригіналом квитанції від 08.05.2023 про сплату судового збору повернути скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ