Ухвала

від 05.06.2023 по справі 932/11257/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/116/23 Справа № 932/11257/20 Суддя у 1-й інстанції - Кудрявцева Т.О. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

05 червня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої судді Свистунової О.В.,

суддів Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.,

ознайомившись з апеляційною скаргою Адвокатського об`єднання «Аукторітас» на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Адвокатського об`єднання «Аукторітас» про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

12 листопада 2022 року Адвокатське об`єднання «Аукторітас» звернулося з апеляційною скаргою на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2021 року (згідно конверту а.с.162 зворот), з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Згідно статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно з ч. 3,4 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху, також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Як встановленоматеріалами справи,21жовтня 2021року булапостановлена ухвалапо справі,не погодившисьз якою Адвокатське об`єднання«Аукторітас» подало апеляційну скаргу 12 листопада 2022 року, згідно штампу (згідно конверту а.с. 162 зворот).

Із матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваного судового рішення представником апелянта отримано 05.11.2021 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с.147).

Проте, апелянт не ставить питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження всупереч вимогам ч. 2 ст. 354 ЦПК України.

Крім того, згідно актів складених працівниками Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2021 року (а.с. 256) та від 14 квітня 2022 року (а.с.260), зазначено, що у вказаній апеляційній скарзі Адвокатського об`єднання «Аукторітас», поданій на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2021 року, серед документів, зазначених як додатки до апеляційної скарги, вказана також копія даної апеляційної скарги. У додатках до даної апеляційної скарги не вказано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження і таке клопотання до доданого примірника апеляційної скарги не додано.

Крім того, апелянт не додав до апеляційної скарги квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року було залишено зазначену скаргу без руху для виконання вимог статті 357 ЦПК України, з наданням десятиденного строку з дня вручення копії ухвали для надання оригіналу квитанції про сплату судового збору та обґрунтованої заяви щодо підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

Того ж дня копія ухвали була направлена на адресу апелянта, яка була вказана в апеляційній скарзі (т. 2 а.с.11). Проте, поштове відправлення вручене не було.

Крім того, копія ухвали була направлена на електрону адресу, яка була вказана Адвокатським об`єднанням «Аукторітас» у своєму договорі № 130 про надання правової (правничої) допомоги від 12 листопада 2019 року, який був долучений до позовної заяви (т. 1 а.с.5-7 зворот). Документ було доставлено 23.12.2022 року (т. 2 а.с. 12).

25.01.2023 року вдруге було направлено зазначену ухвалу суду на адресу, яка була вказана в апеляційній скарзі (т. 2 а.с. 14).

Як вбачається з матеріалів справи, до апеляційного суду повернувся конверт «за закінченням терміну зберігання» (т. 2 а.с. 15).

06.03.2023 року судом апеляційної інстанції був направлений запит до Ради адвокатів Дніпропетровської області щодо надання інформації щодо надання інформації чи не припинило свою діяльність Адвокатське об`єднання «Аукторітас», а у разі зміни адреси та контактного телефону надати відповідну інформацію (т. 2 а.с.16).

09.03.2023 року Радою адвокатів Дніпропетровської області була надана відповідь, що жодних заяв чи повідомлень про будь-які зміни в реєстраційних даних Адвокатського об`єднання «Аукторітас», в тому числі припинення діяльності не надходило (т. 2 а.с.18).

06.03.2023 року втретє було направлено зазначену ухвалу суду на адресу, яка була вказана в апеляційній скарзі (т. 2 а.с. 20). Також, копія ухвали була направлена на електрону адресу. Документ було доставлено 06.03.2023 року (т. 2 а.с. 20 зворот).

Поштове відправлення вручене не було. До апеляційного суду повернувся конверт «за закінченням терміну зберігання» (т. 2 а.с. 22).

06.04.2023 року секретарем судового засідання Дніпровського апеляційного суду було здійснено телефонограму за номером телефону, який був вказаний в апеляційній скарзі (т. 2 а.с. 24-25). Проте, телефон вимкнений за зазначеним номером телефону.

20.04.2023 року було направлено зазначену ухвалу суду на адресу одного із засновників Адвокатське об`єднання «Аукторітас» та керівника юридичної особи ОСОБА_2 , яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 2 а.с. 26-27,29).

Проте, поштове відправлення вручене не було. До апеляційного суду повернувся конверт «за закінченням терміну зберігання» (т. 2 а.с. 35).

Відповідно до положень частини 1 статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Заяв чи клопотань про зміну місцезнаходження від Адвокатського об`єднання «Аукторітас» до суду не надходило.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Судом вжиті заходи для скерування апелянту ухвали про залишення без руху його апеляційної скарги, однак вона не була вручена апелянту за відсутності останнього за вказаною ним адресою перебування, таким чином у призначений судом строк вимоги ухвали не виконано.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту (постанова ВС від 10 вересня 2018 року у справі N 920/739/17).

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова ВС від 10 квітня 2019 року у справі N 390/34/17 (провадження N 61-22315сво18).

На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами (постанова ВС від 18 жовтня 2021 року у справі N 299/3611/19 (провадження N 61-9218св21).

Добросовісність учасників судового процесу зокрема полягає у тому щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов`язками, правилами поведінки виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов`язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення.

У дані справі апеляційним судом півроку приймались заходи щодо інформування апелянта про недоліки його апеляційною скарги. Однак, апелянт незважаючи на публікацію усіх судових рішень апеляційного суду у відкритому реєстрі судових рішень, вимоги апеляційного суду не виконав, чим проігнорував судові процедури та поставив суд, який повинен забезпечити принцип рівності сторін у справі, перед необхідністю повернення його апеляційної скарги.

За таких умов, поведінка апелянта не може бути розцінена як добросовісна, а його право на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції таким, що підлягає захисту.

Така правова позиція узгоджується із постановою ВС від 31 січня 2019 року у справі N 753/21967/15-ц (провадження N 61-4393св18).

Таким чином, враховуючи розумність строку розгляду справи, та, враховуючи те, що апеляційний суд позбавлений можливості розглянути питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки апелянтом не була отримана копія ухвали, апеляційну скаргу слід визнати неподаною та повернути скаржнику, роз`яснивши при цьому, що він не позбавлений права повторно звернутись з апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги. При цьому буде дотримано принципів диспозитивності цивільного судочинства та забезпечено права на апеляційний перегляд, дотримання права особи, яка подала апеляційну скаргу, на доступ до правосуддя, проголошеного ст.55 Конституції України та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

На підставі викладеного та керуючись ст. 185, 357 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Адвокатського об`єднання «Аукторітас» на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2021 року визнати неподаною та повернути скаржнику.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: І.А. Єлізаренко

Т.П.Красвітна