Ухвала

від 05.06.2023 по справі 214/1292/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

05 червня 2023 року

м. Київ

справа № 214/1292/22

провадження № 61-2660ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу комунального підприємства «Ритуал Сервіс Плюс» Криворізької міської ради Дніпропетровської області на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року у справі за позовом комунального підприємства «Ритуал Сервіс Плюс» Криворізької міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про захист ділової репутації юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2023 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, комунальне підприємство «Ритуал Сервіс Плюс» Криворізької міської ради Дніпропетровської області (далі - КП «Ритуал Сервіс Плюс» Криворізької міської ради Дніпропетровської області) подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій заявник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року в частині стягнення витрат, пов`язаних з залученням перекладача та витрат на правничу допомогу скасувати й залишити без змін в цій частині рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2022 року та додаткове рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 листопада 2022 року.

Клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, мотивовано тим, що під час проголошення судового рішення присутнім не був, оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції заявник отримав 03 березня 2023 року та зазначив, що підтвердження цього містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 квітня 2023 року касаційну скаргу КП «Ритуал Сервіс Плюс» Криворізької міської ради Дніпропетровської області залишено без руху для усунення її недоліків. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 19 квітня 2023 року заявник повторно направив до суду клопотання про поновлення строку. Однак, не надав доказів на підтвердження обставин пропуску строку.

Клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення повторно мотивовано тим, що під час проголошення судового рішення представник присутніми не був, судове рішення у відповідності до статті 272 ЦПК України отримав 03 березня 2023 року, самостійно звернувшись до суду, що, як на думку заявника свідчить про його зацікавленість у ході розгляду цієї справи. Крім того вказує, що через електронну поштову скриньку, адресу якої також зазначив й у касаційній скарзі, копію оскаржуваного судового рішення не отримував через можливий збій у роботі цього поштового сервера, тому вважає поважною причиною для поновлення процесуального строку, але не надаючи, при цьому, належних доказів щодо обставин пропуску процесуального строку.

Зазначені заявником підстави пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення не беруться судом до уваги ураховуючи таке.

Аналізом матеріалів касаційного провадження № 61-2660ск23, з урахуванням оскаржуваного судового рішення, судом установлено, що на порушення вимог статті 390 ЦПК України, касаційну скаргу подано 31 березня 2023 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки відповідно до даних офіційного сайту Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР), який працює цілодобово, оскаржуване судове рішення було оприлюднено 09 лютого 2023 року.

Заявником не надано Верховному Суду доказів на підтвердження того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення копії судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України та про обставини, які об`єктивно перешкоджали отримати вказане судове рішення і подати касаційну скаргу у передбачений ЦПК України строк.

Крім цього Верховний Суд також зазначає, що застосовуючи процесуальний закон і формуючи відповідну практику, видається важливим враховувати реальні обставини, в яких працюють суди, і тлумачити його у світлі забезпечення гарантій на доступ до суду та його безперервної роботи; лише такий підхід забезпечить практичну відповідь на реальні проблеми та виклики сучасності; надсилання рішення рекомендованим листом з повідомлення про вручення є способом забезпечення права учасника справи знати про ухвалене судом рішення, однак через відсутність фінансування суди не надсилають судові рішення рекомендованими листами, а повідомляють учасника про ухвалення рішень і можливість їх отримання альтернативними засобами комунікації - телефоном, електронною поштою, месенджерами; такі дії мають ту ж саму мету - проінформувати учасника справи; ключовим для оцінки правомірності цих дій суду має бути не спосіб їх вчинення (надсилання чи не надсилання рекомендованого листа), а їх здатність забезпечити досягнення мети - інформування особи про судове рішення; якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом; це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них; з огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно та добросовісно; тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення, а тому самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію; суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними; попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки (постанова Верховного Суду від 28 квітня 2023 року у справі № 904/272/22).

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 22 листопада 2022 року у справі № 904/7806/21, від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18, від 20 квітня 2023 у справі № 920/367/17.

Отже Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки КП «Ритуал Сервіс Плюс» Криворізької міської ради Дніпропетровської області не надано суду належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку.

Зазначені у клопотанні про поновлення строку доводи заявника є аналогічними його доводам, яким вже надана належна оцінка, тому Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому, судом враховано практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін.

Однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Разом з тим, всупереч вимогам статті 81 ЦПК України, заявником не доведено, що зазначені ним обставини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року унеможливили подання касаційної скарги у визначений законодавством строк.

Підставою для поновлення процесуального строку можуть бути обставини, що унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом процесуального строку.

Отже, на підтвердження наведених обставин, у разі пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, заявник мав надати відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії або навести інші підстави та надати їх до суду разом із відповідними доказами.

Звернення до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики при реалізації права на справедливий суд, передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, відтак такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності намірів забезпечення права на оскарження судового рішення.

Заявнику надавався достатній строк для усунення недоліків касаційної скарги, однак він не скористалася своїми процесуальними правами, не проявив належної обачності у захисті своїх прав.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Заявник не демонстрував готовність брати участь у розгляді цієї справи.

Так, у кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

ЄСПЛ визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).

У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти підстави для поновлення строків для оскарження, які мають виправдовувати втручання у принцип res judicata. При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Відтак, касаційна скарга подана до суду після закінчення строків, установлених законодавством й підстави наведені у заяві про поновлення строку на оскарження не можна визнати поважними, оскільки вони не свідчать про існування об`єктивних перешкод у своєчасному поданні заявником касаційної скарги й не виправдовують пропуск процесуального строку на її подання.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на оскарження, суд має виходити з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження було зумовлено діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції й так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою.

Водночас особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми й змісту скарги, у тому числі й щодо доведення поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.

Відтак, Верховний Суд констатує, що заявником не надано логічного пояснення, які об`єктивні перешкоди заважали вчасно звернутися з касаційною скаргою, скориставшись своїми процесуальними правами.

Указана процесуальна поведінка не демонструє добросовісність використання своїх процесуальних прав і готовність брати участь у справі на всіх етапах її розгляду.

Отже, оскільки у відведений судом строк, ухвала суду не виконана, що перешкоджає касаційній інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційна скарга підлягає поверненню заявнику.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства «Ритуал Сервіс Плюс» Криворізької міської ради Дніпропетровської області на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року вважати неподаною та повернути заявникові.

Копію цієї ухвали разом з доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Осіян