Рішення

від 01.06.2023 по справі 924/1022/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" червня 2023 р. Справа №924/1022/22

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Потербі О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника керівника Кам`янець - Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Жванецької сільської ради, с. Жванець, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область

до Фермерського господарства "Еко-Земля", м. Кам`янець-Подільський

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський,

ОСОБА_2 , Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Велика Слобода

про витребування з незаконного володіння у Фермерського господарства "Еко-Земля" у комунальну власність Жванецької сільської ради земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 6822487900:03:002:0011

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від прокуратури: Веселовська О.П. згідно посвідчення

від третіх осіб: не з`явилися

Рішення виноситься 01.06.2023р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Суть спору: прокурор в інтересах позивача звернувся до суду з позовом, у якому просить витребувати з незаконного володіння Фермерського господарства "ЕКО-ЗЕМЛЯ" у комунальну власність Жванецької сільської ради земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 6822487900:03:002:0011, яка розташована за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

В обґрунтування позову посилається на те, що 09.06.2015р. державним реєстратором Реєстраційної служби Кам`янець-Подільського міськрайонного управління юстиції на підставі рішень Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району № 22 від 29.08.2014 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу за індексним номером 22159940) за ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка з кадастровим номером 6822487900:03:002:0011, площею 2 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (номер запису на право власності 10077543, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 660674768224). В подальшому, ОСОБА_2 на підставі договору дарування земельної ділянки від 07.07.2015р. №669 подарувала земельну ділянку з кадастровим номером 6822487900:03:002:0011, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.07.2015, індексний номер 22647036, номер запису про право власності 10307324), після чого останній на підставі акту приймання-передачі земельних ділянок від 24.04.2020р. передав в безоплатне користування вказану земельну ділянку Фермерському господарству "ЕКО-ЗЕМЛЯ". Проте, спірна земельна ділянка у власність ОСОБА_2 у порядку, встановленому законом не передавалась, оскільки рішення Сокільської сільської ради №22 від 29.08.2014р., зазначеного, як підставу реєстрації права власності на нерухоме майно, Сокільською сільською радою не приймалось. Відтак прокурор підсумовує, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822487900:03:002:0011 підлягає витребуванню у Фермерського господарства "ЕКО-ЗЕМЛЯ" на користь Жванецької сільської ради.

Голова ФГ "ЕКО-ЗЕМЛЯ" ОСОБА_1 у письмових поясненнях від 31.01.2023р. просив відмовити у задоволенні позовної заяви. В обґрунтування заперечень вказує, що відсутність копії рішення в архівному відділі не свідчить про підроблення такого рішення, а може свідчити про недобросовісне відношення посадових осіб Сокільської сільської ради до своїх обов`язків щодо належного оформлення протоколу сесії сільської ради та відповідного рішення, у тому числі, щодо їх передачі на зберігання до архівного відділу Кам`янець-Подільської РДА. Вважає, що Фермерське господарство "ЕКО-ЗЕМЛЯ" є добросовісним набувачем, оскільки на час укладення договору дарування земельної ділянки від 07.07.2015р., а також після складання акту приймання-передачі земельної ділянки від 24.04.2020р., у Державному реєстрі прав були відсутні відомості щодо будь-яких інших власників або обтяжень на майно.

В письмових поясненнях від 06.02.2023р. третя особа ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні позову, зазначав про те, що відсутність рішень могла бути спричинена неналежним виконанням обов`язків працівниками ради.

Прокурор у додаткових поясненнях від 21.02.2023р. стверджує про відсутність рішень ради, на підставі яких здійснено реєстрацію права власності за ОСОБА_2 та тому, що рішення ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не означає позитивного рішення про передання її у власність/користування. Отже, відсутність спрямованих на відчуження земельних ділянок на користь ОСОБА_2 рішень повноважного органу місцевого самоврядування (про затвердження проекту землеустрою та передачу у приватну власність) означає, що орган місцевого самоврядування, як власник землі, волю на відчуження цих ділянок не виявив, тому вони вибули з володіння власника поза його волею, без прийняття ним відповідного рішення. Наголошує, що оскільки передумовою набуття права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку було попереднє незаконне її вибуття з комунальної власності, належним та ефективним способом захисту інтересів держави є заявлення вимоги про витребування з незаконного володіння останнього набувача ФГ "ЕКО-ЗЕМЛЯ" у комунальну власність Жванецької сільської ради спірної земельної ділянки. Зауважує, що оригінал спірного рішення Сокільської сільської ради (№22 від 29.08.2014), яке знаходилось в матеріалах реєстраційної справи щодо державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 6822487900:03:002:0011 вилучені у встановленому КПК України порядку в межах досудового розслідування кримінального провадження № 42022242230000034 та знаходяться в матеріалах відповідного кримінального провадження, інформації щодо наявності інших примірників оригіналів спірних рішень Сокільської сільської ради №22 від 29.08.2014р. не встановлено.

Щодо пропуску строку позовної давності прокурор зазначає, що в ході вивчення відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з метою встановлення фактів зловживання громадянами своїм правом на безоплатну приватизацію земельних ділянок в межах одного виду використання, у жовтні 2022р. окружною прокуратурою скеровано відповідні запити до державних органів влади та органів місцевого самоврядування, в тому числі, які стосуються спірної земельної ділянки, а саме до Жванецької сільської ради, архівного відділу Кам`янець-Подільської РДА. Вказує, що за результатами опрацювання отриманої інформації та системного аналізу отриманих документів, виявлено факт незаконного оформлення права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822487900:03:002:0011, яка розташована: с. Межигір Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області (за відсутності рішення уповноваженого органу). Вищевказане підтверджує той факт, що прокурор не міг довідатися про таке порушення раніше лише шляхом моніторингу відкритих джерел інформації, оскільки у Державний реєстр речових прав державним реєстратором як підставу реєстрації права власності на спірну земельну ділянку долучено рішення Сокільської сільської ради (№22 від 29.08.2014), яке уповноваженим органом не приймалось.

07.03.2023р. відповідачем подано заяву про застосування позовної давності та додаткові докази по справі, стверджує, що Сокільскій сільській раді було відомо про прийняте рішення №22 від 29.08.2014р., що підтверджується нотаріально засвідченими заявами свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Прокурор у запереченні на заяву про застосування строків позовної давності від 20.03.2023р. не погоджується із доводами відповідача щодо пропуску строку позовної давності з мотивів, викладених у додаткових поясненнях від 27.02.2023р.

З приводу заяв свідків прокурор зауважив на їх поданні не в строк, передбачений для подання доказів та тому, що їхні свідчення спростовуються наявними в матеріалах справи документами. Звертає увагу суду, що згідно нотаріально засвідченої заяви свідка ОСОБА_3 , датованої 27.02.2023, остання вказала, що станом на 27.02.2023 у межах кримінального провадження № 42022242230000034 щодо відомих їй обставин справи в якості свідка не допитувалась та висловила готовність щодо надання відповідних показів. Водночас, за матеріалами кримінального провадження №42022242230000034 свідок ОСОБА_3 (якій у межах цього ж кримінального провадження повідомлено про підозру за фактами зловживання службовим становищем та службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки ( ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України)), 28.02.2023 відмовилась від надання згоди на відібрання експериментальних зразків почерку для проведення судової почеркознавчої експертизи документів - рішень, що стали підставою для реєстрації права власності на спірні земельні ділянки.

Представник позивача не з`явився, у клопотанні від 07.03.2023р. просить суд розглянути справу без участі представника, позов підтримує в повному обсязі.

Треті особи в засідання суду не з`явились, причин не повідомили.

Прокурор в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив.

Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Згідно рішення Сокільської сільської ради №22 від 29.08.2014р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу земельної ділянки у власність", згідно якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 6822487900:03:002:0011) гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Рішення підписано головою Сокільської сільської ради Бешлей І. В.

За договором дарування земельної ділянки від 07.07.2015р. ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_1 безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, кадастровий номер 6822487900:03:002:0011, що розташована за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Договір посвідчено приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Хмельницької області та зареєстровано в реєстрі за №669.

Рішенням першої організаційної сесії VII скликання Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області №8 від 02.01.2018р. розпочато процедуру реорганізації, в тому числі, Сокільської сільської ради шляхом приєднання до Жванецької сільської ради. Жванецька сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Сокільської сільської ради.

Відповідно до Рішення № 1 від 24.02.2020 р. засновника Фермерського господарства "Еко-Земля" - ОСОБА_1 , останнім вирішено створити ФГ "Еко-Земля". За положеннями пункту 7 рішення землі фермерського господарства складаються, в тому числі з земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6822487900:03:002:0011, площею 2 га, що розташована за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

За актом приймання-передачі земельних ділянок від 24.04.2020р. ОСОБА_1 передав в безоплатне користування Фермерському господарству "Еко-Земля" земельні ділянки, в тому числі з кадастровим номером 6822487900:03:002:0011, площею 2 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Листом від 07.10.2022р. № 52-8214вих-22 керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури, з метою вирішення питання наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави в суді, повідомив начальника архівного відділу Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації про необхідність надання належним чином засвідчені копії протоколу сесії Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району (з усіма наявними додатками) та усіх рішень відповідної сесії Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району, яка відбулась 29.08.2014р.

Архівний відділ із супровідним листом №70/04-06 від 17.10.2022р. надав Кам`янець-Подільській окружній прокуратурі належним чином завірені копії протоколу 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 з усіма рішеннями сесії, а саме: протоколу 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 з усіма рішеннями сесії, а саме: Протокол №1 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014; Рішення № 1 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 "Про внесення змін до сільського бюджету Сокільської сільської ради на 2014 рік"; Рішення №2 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 "Про затвердження мережі клубних закладів культури на території Сокільської сільської ради"; Рішення №3 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку" - гр. ОСОБА_6 ; Рішення №4 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 "Про роботу закладів культури"; Рішення №5 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 "Про скасування рішення 45 сесії сільської ради VI скликання №5 від 08.08.2014"; Рішення №6 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність під гаражне будівництво гр. ОСОБА_7 "; Рішення №7 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у власність гр. ОСОБА_7 "; Рішення №8 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку" - гр. ОСОБА_8 "; Рішення №9 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 "Про передачу надходжень на виконання заходів районної програми шкільний автобус на 2013 - 2015 роки"; Угода Про передачу іншої субвенції з сільського бюджету районному бюджету Кам`янець-Подільського району від 29.08.2014р.

Листом №52-8290-вих від 12.10.2022р. керівник окружної прокуратури, з метою вирішення питання наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави в суді, звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням надати інформацію: який правовий статус (форма власності, категорія земель, вид використання в межах категорій, склад угідь, площа, розташування в межах чи за межами населеного пункту) мали земельні ділянки, в тому числі з кадастровим номером 6822487900:03:002:0011 до моменту їх передачі у приватну власність згідно обліковими даними.

Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області листом №3050/281-22 від 18.10.2022р. повідомлено прокуратуру, що відповідно до відомостей Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 6822487900:03:002:0011, площею 2 га станом на 29.08.2014 мали такий правовий статус: форма власності комунальна, категорія земель землі сільськогосподарського призначення, вид використання в межах категорії особисте селянське господарство, склад угідь рілля, місце розташування - в межах населеного пункту с. Межигір.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 19.10.2022р. прокуратурою зареєстровано кримінальне провадження за №42022242230000034 за ч. 1 ст.366 КК України, по факту незаконного вибуття з комунальної власності Сокільської (Жванецької) сільської ради земельних ділянок загальною прощею 15,6 га без відповідного рішення сесії сільської ради.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, 09.06.2015р. на підставі рішення Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області № 22 від 29.08.2014р. здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822487900:03:002:0011, площею 2 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області за громадянкою ОСОБА_2 . Надалі, на підставі договору дарування №669 від 07.07.2015р., зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 та 19.08.2020р. зареєстровано право власності на земельну ділянку за ФГ "ЕКО-ЗЕМЛЯ" згідно акту приймання-передачі нерухомого майна від 24.04.2020р. та рішення №1 від 24.04.2020р.

Прокуратура із листом від 18.11.2022 р. № 52-9367вих-22 звернулася до Жванецької сільської ради з вимогою надати інформацію, чи було відомо Жванецькій сільській раді про незаконне вибуття з комунальної власності земельних ділянок, в тому числі з кадастровим номером 6822487900:03:002:0011, чи вживалися Жванецькою сільською радою заходи щодо витребування вказаних земельних ділянок та чи має намір звертатися в майбутньому до суду для захисту порушеного права.

У відповідь листом від 02.12.2022р. Жванецька сільська рада повідомила прокуратуру, що нею не приймалися заходи щодо повернення земельних ділянок з кадастровим номером 6822487900:03:002:0011 у зв`язку з відсутністю інформації про її незаконне вибуття з комунальної власності; не заперечує щодо здійснення Кам`янець-Подільською окружною прокуратурою заходів державного впливу щодо вирішення даного питання.

Рішеннями 41 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області № 28 від 27.12.2013 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 " надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель запасу сільської ради для ведення особистого селянського господарства площею по 2,0000 га, гр. ОСОБА_2 в межах населеного пункту с. Межигір.

Згідно заяв свідків ОСОБА_3 . Голови Сокільської сільської ради з моменту обрання до 2015р., ОСОБА_9 секретаря Сокільської сільської ради в період з 2010 по 2015 роки та ОСОБА_5 депутата Сокільської сільської ради в період з 2010 по 2015 роки, під час їхньої роботи в раді були прийняті ряд рішень, зокрема щодо: "Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 " № 28 від 27.12.2013; "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 " №22 від 29.08.2014р. Засвідчують, що наведені рішення приймалися шляхом голосування місцевими депутатами на 46 сесії Сокільської сільської ради.

У матеріалах справи наявний лист Архівного відділу від 08.03.2023р. № 24/04-06 (на запит від 07.03.2023 № 52-1910 вих-23): рішення сесії 6 скликання Сокільської сільської ради від 11 листопада 2010р. № 4 "Про утворення постійних комісій та затвердження їх складу"; рішення сесії 6 скликання Сокільської сільської ради від 11 листопада 2010р. № 5 "Про затвердження Положення про постійні комісії сільської ради" з додатком; рішення першої сесії 6 скликання Сокільської сільської ради від 11 листопада 2010р. № 6 "Про затвердження регламенту роботи Сокільської сільської ради" з додатком.

Також у матеріалах справи наявний лист Архівного відділу від 13.03.2023р. №27/04-06 (на запит від 10.03.2023р. №52-2020 вих-23): розпорядження голови з основної діяльності Сокільської сільської ради від 27 серпня 2014 року № 4 Про скликання 46-ї позачергової сесії VІ скликання Протоколів засідань постійної комісії по агропромисловому комплексу, земельних питаннях, соціальному розвитку сіл і охороні навколишнього середовища з 24 грудня 2013 р. по 22 грудня 2014р.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

В свою чергу, статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Так, заступник керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Жванецької сільської ради до Фермерського господарства "ЕКО-ЗЕМЛЯ" про витребування з незаконного володіння у комунальну власність Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області земельної ділянки з кадастровим номером 6822487900:03:002:0011, загальною площею 2 га, що розташована за адресою: с. Межигір, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

При цьому, прокурор зазначив, що Жванецька сільська рада не вживала заходів щодо усунення виявлених порушень самостійно.

Статтями 13, 14 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Уфаїнського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Правовідносини, пов`язані з наданням у власність земель із державної чи комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 16 та ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Так, статтею 80 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад.

Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно інформації, розміщеної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Сокільська сільська рада, код 04404088, перебуває у стані припинення, в результаті реорганізації. Сесією Жванецької сільської ради 02.01.2018р. прийнято рішення №8 "Про реорганізацію Ластовецької, Гринчуцької, Сокільської, Рудської сільських рад шляхом: приєднання до Жванецької сільської ради". Згідно вказаного рішення Жванецьку сільську раду (код ЄДРПОУ 04404036) слід вважати правонаступником активів та пасивів всіх майнових прав та обов`язків Сокільської сільської ради (код ЄДРПОУ 04404088).

Судом береться до уваги, що Жванецька сільська рада зареєстрована, як юридична особа з організаційно-правовою формою - орган місцевого самоврядування, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та не перебуває в процесі припинення.

Отже, згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України до повноважень Жванецької сільської ради відноситься передача земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідної територіальної громади для всіх потреб.

Статтею 181 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення, виконання функцій місцевого самоврядування.

Оскільки позовні вимоги у даній справі стосуються земельних ділянок, які вибули з володіння територіальної громади Сокільської сільської ради, правонаступником якої є Жванецька сільська рада, відтак остання є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Заступник керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звертався до Жванецької сільської ради із повідомленням про обставини незаконного вибуття спірних земельних ділянок та просив повідомити прокуратуру про те, чи вживались та чи будуть вживатись Жванецькою сільською радою заходи щодо витребування земельних ділянок у комунальну власність. У відповідь Жванецька сільська рада у листі №1616/07-20 від 02.12.2022р. повідомила, що нею не приймалися заходи щодо повернення земельних ділянок з кадастровим номером 6822487900:03:002:0011, у зв`язку з відсутністю інформації про її незаконне вибуття з комунальної власності та не заперечує щодо здійснення Кам`янець-Подільською окружною прокуратурою заходів державного впливу щодо вирішення даного питання.

Отже, матеріали справи свідчать про дотримання прокурором процедури звернення до суду в інтересах позивача, як уповноваженого у спірних правовідносинах органу. При цьому, прокурор не зобов`язаний з`ясовувати причини бездіяльності компетентного органу.

З огляду на викладене вище, судом не приймаються до уваги доводи третьої особи про не підтвердження підстав представництва та необхідність звернення, відповідно, до Держгеокадастру.

Згідно з приписами ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст.317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 387 ЦК України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

При цьому, відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно зі статтею 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що власник майна, який фактично позбавлений можливості володіти й користуватися майном в результаті його незаконного вибуття з володіння за наявності певних умов має право витребувати таке майно із чужого володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Так, позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник, а відповідачем має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення 46 сесії VI скликання Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області № 22 від 29.08.2014 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу земельної ділянки у власність" (яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 6822487900:03:002:0011), гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, та надано останній у власність земельну ділянку площею 2 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення Сокільської сільської ради, що розташована у межах населеного пункту с. Межигір на території Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, для ведення особистого селянського господарства). Вищевказане рішення стало підставою для вибуття з комунальної власності земельної ділянки з кадастровим номером 6822487900:03:002:0011, площею 2 га.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (в редакції на час прийняття рішень від 29.08.2014р.), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно зі статте 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Частиною 15 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.

В свою чергу, за правилами частин 1, 2, 3 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням. Таємне голосування обов`язково проводиться у випадках, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону. З зазначених положень вбачається, що земельні питання вирішуються виключно на пленарних сесіях ради шляхом прийняття рішень. При цьому, всі питання, які розглядались на відповідній сесії ради, відображаються в протоколі сесії, який в обов`язковому порядку виготовляється із засвідченням достовірності відомостей у ньому підписом уповноважених осіб (зокрема, сільським головою).

За ч. 1 ст. 31 Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи" (в редакції на час прийняття рішення від 29.08.2014р.), державні органи, органи місцевого самоврядування, державні і комунальні підприємства, установи та організації створюють архівні підрозділи для тимчасового зберігання архівних документів, що нагромадилися за час їх діяльності, використання відомостей, що містяться в цих документах, для службових, виробничих, наукових та інших цілей, а також для захисту прав і законних інтересів громадян. Зазначені юридичні особи передають документи поточного діловодства до своїх архівних підрозділів у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Зазначені в частині першій цієї статті юридичні особи зобов`язані після закінчення строків тимчасового зберігання документів Національного архівного фонду, в тому числі електронних, кіно-, відео-, фото-, фонодокументів, науково-технічних документів передати їх у порядку, встановленому Міністерством юстиції України, на постійне зберігання відповідно до центральних державних архівів України, галузевих державних архівів, місцевих державних архівних установ або архівних відділів міських рад.

Відповідно до наданого архівним відділом Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації протоколу № 146 позачергової сесії 6-го скликання Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району від 29.08.2014р., підписаного сільським головою ОСОБА_3, на сесії ради не приймалось рішення № 22 від 29.08.2014р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу земельної ділянки у власність" ОСОБА_2 . В архівному відділі також відсутнє саме рішення №22 від 29.08.2014р.

Судом оцінюються критично твердження третьої особи ОСОБА_1 про те, що відсутність таких рішень могла бути спричинена неналежним виконанням обов`язків працівниками ради, оскільки вони не підтверджені жодними доказами та ґрунтуються на припущеннях.

Стосовно заяв свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 судом приймається до уваги, що відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Так, прийняття рішення радою повинно підтверджуватись документально, зокрема, протоколом сесії та самим рішенням, тому покази свідків не можуть підтверджувати факт прийняття/ не прийняття рішення ради.

Суд приймає до уваги положення ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", згідно яких виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Оскільки інформація щодо прийнятого рішення радою на законних підставах належить останній, жодної іншої інформації прокурором не витребовувалось, суд приймає, як доказ протокол №1 позачергової сесії від 29.08.2014р. та долучені до нього копії рішень.

Жодних інших доказів прийняття Сокільською сільською радою рішення №22 від 29.08.2014р., яке стало підставою для вибуття спірної земельної ділянки з комунальної власності, матеріали справи не містять. При цьому, не встановлення на даний час факту підробки вказаних рішень не свідчить про неможливість надання оцінки судом рішень ради у справі №924/1022/22 як доказів.

Відсутність спрямованого на відчуження земельної ділянки на користь ОСОБА_2 рішення повноважного органу місцевого самоврядування означає, що такий орган як власник землі волю на відчуження цієї ділянки не виявив, тому вони вибули з володіння власника поза його волею.

Окрім того, надання дозволу уповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування або у власність, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом договору оренди (відчуження) за умови досягнення сторонами згоди щодо умов такого договору. Відповідні висновки узгоджуються з правовою позицією, зробленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 4 грудня 2018р. у справі № 32/563 (провадження № 12-172гс18). Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018р. у справі №826/5737/16.

Таким чином, доводи Фермерського господарства "ЕКО-ЗЕМЛЯ" щодо правомірності набуття права власності на спірну земельну ділянку первісними власниками з підстав прийняття сільською радою рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, судом до уваги не приймаються.

Так, спосіб, в який земельна ділянка з кадастровим номером 6822487900:03:002:0011 вибула із комунальної власності, свідчить про низку послідовних дій щодо отримання в приватну власність з комунальної власності земельної ділянки з одночасним вчиненням дій щодо унеможливлення подальшого повернення такої земельної ділянки.

В даному випадку власник з дотриманням вимог статтей 387, 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (провадження № 14- 208цс18, пункти 85, 86), від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 34), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 74).

Установлення факту вибуття земельної ділянки з володіння позивача поза його волею є достатнім для того, щоб у позивача виникли правові підстави для витребування спірної земельної ділянки в порядку статті 388 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за виплатним договором було придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у таких випадках: якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

В свою чергу, згідно з ч. 3 ст. 388 ЦК України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

В постанові від 20 листопада 2018р. у справі №372/2592/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до сталої практики ЄСПЛ (рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982р., "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986р., "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010р., "Сєрков проти України" від 07 липня 2011р., "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000р., "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009р., "Трегубенко проти України" від 02 листопада 2004р., "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014р.) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Не може добросовісний набувач відповідати за бездіяльність влади в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайству.

При вирішенні подібних спорів надмірний тягар не може покладатися на особу, яка є добросовісним набувачем майна, набула його на підставі відплатного договору та не могла знати про те, що особа, яка таке майно продала, не мала на то законного права.

До вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК) відносяться усі випадки, коли майно вибуло з володіння поза волею власника (або законного володільця).

Набувач не може бути визнаний добросовісним, якщо на момент вчинення правочину з набуття майна право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване не за відчужувачем або у цьому реєстрі був запис про судовий спір відносно цього майна (обтяження).

Водночас, запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності відчужувана не є безспірним доказом добросовісності набувача.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_2 набула право власності на спірну земельну ділянку, яку в подальшому безоплатно передала відповідачу, на підставі безоплатних договорів дарування (п. 1 вказаних договорів). Окрім того, така земельна ділянка вибула з володіння власника - сільської ради, поза її волею, оскільки остання не мала наміру розпорядитись ними у спосіб відчуження третім особам.

Гарантування державою об`єктивності, достовірності, повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження й обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав є загальними засадами цієї реєстрації (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Цей припис слід розуміти так, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц.

Враховуючи вищевикладене, обраний позивачем спосіб захисту є ефективним, а позовні вимоги підтверджені та обґрунтовані.

Як вже зазначалось, відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності.

Так, статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ч. 3 та ч.4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, за змістом ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

І в разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади.

Це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018р. у справі №910/18560/16, якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018р. у справі N 362/44/17.

У жовтні 2022р. за результатами вивчення відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з метою встановлення фактів зловживання громадянами своїм право на безоплатну приватизацію земельних ділянок в межах одного виду використання, окружною прокуратурою виявлено факт незаконного заволодіння земельними ділянками на території Жванецької, на момент виникнення спірних правовідносин - Сокільської, сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

В свою чергу, доказів того, що прокурор довідався або міг довідатися про обставини, які стали підставою для звернення до суду з даним позовом, раніше, судом не встановлено та учасниками справи не надано.

Прокуратура повідомляла Жванецьку сільську раду листом №52-9367вих-22 від 18.11.2022р. про виявленні порушення вимог земельного законодавства під час оформлення права власності на спірну земельну ділянку.

Як встановлено вище, рішення №22 від 29.08.2014р. Сокільською сільською радою не приймалось, безпідставними є твердження, що, остання була обізнана про їх існування з моменту прийняття - 29.08.2014р. Позаяк жодних інших доказів обізнаності власника спірної земельної ділянки про її вибуття з комунальної власності, окрім як отримання відповідної інформації від прокуратури, суду не надано, суд приходить до висновку, що Жванецькій сільській раді про порушення закону, прав і охоронюваних законом інтересів територіальної громади, на захист яких спрямований даний позов, стало відомо лише у листопаді 2022р., тобто з моменту отримання запитів прокурора.

Прокурором не пропущено трирічний строк для звернення до суду, оскільки останній звернувся з даним позовом 26.12.2022р. (згідно відмітки на поштовому конверті).

Відтак, відсутні підстави для відмови в позові у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, земельна ділянка площею 2 га кадастровий номер 6822487900:03:002:0011, яка розташована за адресою: с. Межигір, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області, підлягає витребуванню з незаконного володіння Фермерського господарства "Еко-Земля" у комунальну власність Жванецької сільської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння Фермерського господарства "Еко-Земля" (32316, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Пушкінська, буд. 35, кв. 47, код 43532443) у комунальну власність Жванецької сільської ради (32365, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Жванець, вул. Центральна, 57, код 04404036) земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 6822487900:03:002:0011, яка розташована за адресою: с. Межигір, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області.

Стягнути з фермерського господарства "ЕКО-ЗЕМЛЯ" (32316, Хмельницька обл., м. Кам`янець-Подільський, вул. Пушкінська, буд. 35, кв. 47, код 43532443) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код 02911102, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок UA188201720343120002000002814) судовий збір в сумі 2481 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.).

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 09.06.2023р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Суддя В.В. Димбовський

Віддрук. 6 прим.:

1- в справу,

2- Кам`янець-Подільській окружній прокуратурі (kampod_oprok@khmel.gp.gov.ua),

3 позивачу (04404036@mail.gov.ua),

4- відповідачу (АДРЕСА_3) - рек.

5 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) - рек.

6 - ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) - рек.