Рішення

від 29.05.2023 по справі 492/1940/19

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 492/1940/19

провадження № 2/492/8/23

РІШЕННЯ

Іменем України

29 травня 2023 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Гусєвої Н.Д.,

при секретарі судового засідання Рябчук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Задунаївського ліцею з початковою школою та гімназією Арцизької міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

встановив:

Представниця позивачки звернулася до суду з позовом до Задунаївського ліцею з початковою школою та гімназією Арцизької міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також судових витрат, посилаючись на те, що позивачка з 2001 року працювала на посаді завгоспа Задунаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Арцизької районної ради Одеської області. Наказом № 8-к від 14 червня 2019 року на позивачку було накладено стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни. Позивачка зазначає, що 14 червня 2019 року через упереджене ставлення до неї та відверті наміри її звільнити із займаної посади, було ініційовано безпідставну вибіркову перевірку роботи з боку профільного відділу освіти, молоді та спорту Арцизької районної державної адміністрації, в результаті якої складено акт від 14 червня 2019 року про неналежне виконання посадових обов`язків, порушення трудової дисципліни та робочої інструкції. 23 вересня 2019 року було проведено перевірку роботи позивачки, про яку їй стало відомо в момент її початку, за наслідками якої складені акти № 123, № 124, № 125, № 126 від 23 вересня 2019 року, № 130, 131, 132 від 24 вересня 2019 року, № 137 від 27 вересня 2019 року. Наказом № 17-к від 27 вересня 2019 року позивачку було звільнено з посади завгоспа у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин посадових обов`язків, покладених на неї трудовим договором, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Своє звільнення позивачка вважає незаконним та необґрунтованим, оскільки оскаржуваний наказ не містить обґрунтування причини звільнення, її притягнуто до дисциплінарної відповідальності двічі за тими ж самими фактами виявлених порушень, що прямо заборонено законодавством.

До суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого представник відповідача позовні вимоги позивачки не визнав та заперечував проти їх задоволення, посилаючись на те, що відповідно до наказів № 302 від 19 вересня 2019 року, № 303 від 18 вересня 2019 року відповідними спеціалістами відділу освіти, молоді та спорту Арцизької районної державної адміністрації було проведено перевірку забезпечення виконання вимог пожежної та електробезпеки в освітніх закладах району на 2019/2020 навчальний рік, а також проведено інвентаризацію в закладах освіти, що знаходяться у комунальній власності Арцизької районної ради, з якими була ознайомлена позивачка ОСОБА_1 . За результатами проведених перевірок складені акти № 123 від 23 вересня 2019 року та № 126 від 23 вересня 2019 року. Перевіркою встановлені порушення трудової дисципліни з боку завгоспа ОСОБА_1 , які стали підставою для звільнення із займаної посади. ОСОБА_1 відмовилась ознайомитися з актом № 123 від 23 вересня 2019 року, попросила час для підготовки пояснень, про що складений акт № 124 від 23 вересня 2019 року. Також, ОСОБА_1 відмовилась підписувати акт № 126 від 23 вересня 2019 року, хоча особисто з ним була ознайомлена шляхом читання. Надавати письмові пояснення щодо актів перевірки позивачка відмовилась, про що складено відповідний акт № 137 від 27 вересня 2019 року. З наказом про звільнення позивачка відмовилась ознайомлюватися, відмовилась від підписання в особовій картці працівників щодо дати та причин звільнення, отримання трудової книжки. Перевірка роботи завгоспа школи була здійснена законно, на відповідній правовій основі, а комісія, складена з посадових осіб структурного підрозділу районної державної адміністрації, яка мала усі повноваження та діяла відповідно до чинного законодавства.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, пояснила, що стягнення у виді догани є незаконним.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову, пояснивши, що систематичність порушення трудової дисципліни підтверджується тим, що на позивачку було накладено дисциплінарне стягнення у виді догани, яке судом визнано законним.

Суд, розглянувши позовну заяву, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані сторонами письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги позивачки не підлягають задоволенню і такий висновок суду ґрунтується на наступному.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають з трудового законодавства, пов`язані з правовідносинами між робітником та роботодавцем, тому при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Кодексом законів про працю України та Цивільним кодексом України.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , позивачка по справі (т. 1 а.с. 8), з 16 листопада 2001 року призначена на посаду завгоспа Задунаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Арцизької районної ради Одеської області, що підтверджується записом в трудовій книжці позивачки (т. 1 а.с. 9-10).

Згідно п. 4.1. Статуту Задунаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Арцизької районної ради Одеської області, безпосереднє керівництво навчальним закладом здійснює його директор (т. 1 а.с. 45-62). Згідно п. п. 4.2., 4.9. посадової інструкції директора школи, директор школи має право заохочувати і притягати до дисциплінарної відповідальності працівників школи; приймати на роботу і звільняти з роботи обслуговуючий персонал та визначати їхні функціональна обов`язки (т. 1 а.с. 63-68).

Як вбачається з робочої (посадової) інструкції № 30 завгоспа Задунаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Арцизької районної ради Одеської області (т. 1 а.с. 69-72) завгосп школи виконує наступні посадові обов`язки, зокрема: керує господарською діяльністю школи; приймає матеріальні цінності, майно, меблі, інвентар школи під відповідальність за зберігання в порядку, встановленому законодавством; контролює раціональні витрати матеріалів і фінансових засобів школи; керує роботою з благоустрою, озеленення і прибирання території школи; організовує інвентарний облік майна школи, проводить інвентаризацію майна, своєчасне складає звітність і веде документацію відповідної ділянки роботи; забезпечує дотримання вимог охорони праці під час експлуатації основної будівлі та інших приміщень школи, технічного, енергетичного обладнання, здійснює їх періодичний огляд і організовує їх поточний ремонт; організовує дотримання норм пожежної безпеки забудови і споруд, слідкує за справністю засобів пожежогасіння; забезпечує навчальні кабінети, майстерні, побутові, господарські та інші приміщення обладнанням та інвентарем, який відповідає вимогам правил і норм безпеки життєдіяльності, стандартам безпеки праці; організовує проведення щорічних замірів опору ізоляції електроустановок і електропроводки, пристроїв заземлення, періодичне випробування і відповідне підтвердження справності водо нагрівних котлів, аналіз повітряного середовища на вміст пилу, газів і пари шкідливих речовин, вимірювання освітленості, наявності шуму в приміщеннях навчального закладу у відповідності з правилами і нормами безпеки життєдіяльності; організовую не менш як 1 раз на 5 років розробку інструкцій з охорони праці для технічного персоналу; організовує навчання, проводить інструктажі на робочому місці (вступний і періодичний) технічного і обслуговуючого персоналу, обладнує куток безпеки життєдіяльності; одержує відповідно до поданих заявок спецодяг, взуття та інші засоби індивідуального захисту для працівників, учнів школи, що може призвести до надзвичайних ситуацій у закладі.

Завгосп школи несе відповідальність за збереження майна і господарського інвентарю школи, їх своєчасне відновлення і поновлення, дотримання правил техніки безпеки, виробничої санітарії і пожежної безпеки у встановленому порядку (п. 5.1 Інструкції).

За невиконання чи неналежне виконання без поважних причин Статуту та Правил внутрішнього розпорядку школи, законних розпоряджень директора школи та інших локальних видів посадових обов`язків, визначених даною Інструкцією, несе дисциплінарну відповідальність (п. 5.2 посадової інструкції)

Актом від 14 червня 2019 року були виявлені факти порушення ОСОБА_1 , позивачкою по справі, посадових обов`язків, а саме: не ведеться облік надходжень товарів на баланс школи по натуральній формі; не ведеться облік робочого часу підпорядкованого їй технічного персоналу; не ведуться книги обліку госптоварів; не ведеться облік видачі вугілля кочегаром; на робочому місці відсутній помічник кухаря через те, що завгоспом йому наділені інші повноваження, види роботи, але наказом по школі це не закріплено; впродовж опалювального сезону фактично працювали не три сезонних кочегари, а шість, троє з яких не є працівниками школи, не мають допуску до роботи в котельні, з якими не проводилося навчання по роботі, в особливих умовах, інструктаж з ними з охорони праці на робочому місці відсутній (т. 1 а.с. 28).

Як вбачається з письмових пояснень завгоспа Задунаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Арцизької районної ради Одеської області ОСОБА_1 , позивачки у справі, визнала порушення, встановлені перевіркою, а саме:не оприбуткування товарно-матеріальних цінностей, не ведення обліку робочого часу персоналу, відсутність обліку товарно-матеріальних цінностей на складі (т. 1 а.с. 29).

Згідно з наказом № 8-к від 14 червня 2019 року «Про оголошення догани» на підставі акту виявлених порушень від 14 червня 2019 року та пояснювальної записки позивачки, ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни неналежне виконання посадових обов`язків (т. 1 а.с. 27), з яким позивачка ознайомлена під особистий підпис.

Відповідно до наказу № 77/ОД від 05 серпня 2019 року «Про призначення відповідальних за пожежну безпеку» відповідальною за пожежну безпеку в школі, за утримання, експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту в приміщенні школи призначено завгоспа ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 110, 111). З вказаним наказом позивачка ОСОБА_1 ознайомлена під особистий підпис.

На виконання наказу № 302/ОД від 18 вересня 2019 року «Про забезпечення виконання вимог пожежної та електробезпеки в освітніх закладах району на 2019/2020 навчальний рік» (т. 1 а.с. 106, 107) комісією Відділу освіти, молоді та спору Арцизької районної державної адміністрації здійснено контроль за дотриманням установленого протипожежного режиму учасниками освітнього процесу в Задунаївській загальноосвітній школи І-ІІІ ступенів Арцизької районної ради Одеської області та встановлено порушення завгоспом школи ОСОБА_1 посадової інструкції та наказу № 92/ОД від 02 вересня 2019 року, про що складено відповідний акт № 123 від 23 вересня 2019 року (т. 1 а.с. 73-74).

Як вбачається з актів від 23 вересня 2019 року № 124, № 125, комісія склала акти про відмову ОСОБА_1 , позивачки у справі, від особистого підпису про ознайомлення з актом виявлених порушень (т. 1 а.с. 75), відмову від надання пояснень, необхідністю надання часу для підготовки пояснень до 24 вересня 2019 року о 10 год. 00 хв. (т. 1 а.с. 76).

Згідно наказу № 92/ОД від 02 вересня 2019 року «Про розподіл функціональних обов`язків між адміністративними працівниками школи та допоміжним персоналом на 2019/2020 навчальний рік» завгосп школи ОСОБА_1 відповідає за інвентаризацію шкільного майна та шкільних кабінетів, керує господарською діяльністю школи, організовує інвентарний облік майна школи, проведення інвентаризації майна (т. 1 а.с. 117-122). З вказаним наказом ОСОБА_1 , позивачка у справі, ознайомлена під особистий підпис.

На виконання наказу № 303/ОД від 18 вересня 2019 року «Про проведення інвентаризації в закладах освіти, що знаходяться у комунальній власності Арцизької районної ради» (т. 1 а.с. 108, 109) комісією Відділу освіти, молоді та спору Арцизької районної державної адміністрації проведено інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів і рахунків із перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження та встановлено порушення завгоспом школи ОСОБА_1 , позивачкою у справі, посадової інструкції, про що складено відповідний акт № 126 від 23 вересня 2019 року (т. 1 а.с. 77-78).

Як вбачається з актів № 130, № 132 від 24 вересня 2019 року, ОСОБА_1 , позивачка у справі, прочитала акт перевірки № 126 від 23 вересня 2019 року, але відмовилась від проставлення підпису про ознайомлення з актом (т. 1 а.с. 79), відмовилась надавати письмове пояснення щодо виявлених порушень, попросила надати їй 3 дні для підготовки пояснень (т. 1 а.с. 80). Після спливу триденного терміну позивачка ОСОБА_1 , позивачка у справі, повторно відмовилась надати пояснення, що підтверджується актом № 137 від 27 вересня 2019 року (т. 1 а.с. 81).

З акту № 138 від 27 вересня 2019 року вбачається, що під час ознайомлення з підсумками інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, завгосп ОСОБА_1 , позивачка у справі, вийшла, обіцяла повернутися за 2 хвилини, однак без дозволу покинула робоче місце (т. 1 а.с. 82).

Позивачка ОСОБА_1 вважає проведену перевірку та акт від 23 вересня 2019 року незаконним, таким, що порушує її честь, гідність та ділову репутацію, про що зазначила у своїй письмовій заяві (т. 1 а.с. 97).

З метою отримання згоди на подальше звільнення завгоспа ОСОБА_1 , позивачки у справі, відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку директорка Задунаївській загальноосвітній школи І-ІІІ ступенів Арцизької районної ради Одеської області Бянова Т.З. звернулася з поданням № 129 від 24 вересня 2019 року до профспілкового комітету (т. 1 а.с. 91-93).

Як вбачається з протоколу засідання профспілкового комітету від 24 вересня 2019 року надано згоду на подальше звільнення завгоспа школи ОСОБА_1 , позивачки у справі, за систематичне невиконання службових обов`язків. ОСОБА_1 була присутня на засіданні профспілкового комітету та давала пояснення (а.с. 94-96).

Наказом № 17-к від 27 вересня 2019 року ОСОБА_1 , позивачку у справі, звільнено з посади завгоспа Задунаївській загальноосвітній школи І-ІІІ ступенів Арцизької районної ради Одеської області 30 вересня 2019 року, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов`язків, покладених на неї трудовим договором (т. 1 а.с. 11-16). ОСОБА_1 , позивачка у справі, відмовилась від ознайомлення з наказом про звільнення, проставлення підпису в особовій картці працівника, отримання трудової книжки та проставлення підпису у книзі обліку руху трудових книжок, що підтверджується відповідними актами (т. 1 а.с. 83, 84, 85). Також, ОСОБА_1 , позивачка у справі, після звільнення відмовилась повертати ключі від кабінету завгоспа та інших складських приміщень, про що складено акт № 142 від 30 вересня 2019 року (т. 1 а.с. 86).

Листом № 268 від 30 вересня 2019 року позивачці направлено копію наказу про звільнення та повідомлено про необхідність з`явитися для отримання трудової книжки (т. 1 а.с. 99). Як вбачається з листа № 317 від 12 листопада 2019 року, за письмовою заявою позивачки (а.с. 98), останній направлена трудова книжка рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 100, 101, 102)

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За правилами ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд першої інстанції при вирішенні справи виносить рішення на підставі належних та допустимих доказів, досліджених в судовому засіданні відповідно до глави 5 ЦПК України.

Стаття 81 ЦПК України зобов`язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами згідно зі ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Докази мають відповідати вимогам, зазначеним у статтях 77-80 ЦПК України.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України, ст. 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 232 КЗпП України безпосередньо в районних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу.

Згідно ст. 139 КЗпП Українипрацівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 КЗпП Українитрудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

Згідно з ч. 1 статті 147-1 КЗпП Українидисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення (стаття 147 КЗпП України).

Догана є найменш суворим стягнення за порушення трудової дисципліни та заходом особистого немайнового характеру.

Згідно з частиною першоюстатті 148 КЗпП Українидисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 статті 149 КЗпП Українидо застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Відсутність пояснень від порушника трудової дисципліни не перешкоджає застосуванню стягнення, якщо власник зможе довести те, що пояснення від працівника він зажадав, але працівник їх не надав.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Працівник може бути звільнений з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, якщо після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення, яке не втратило юридичної сили за давністю і не зняте достроково (стаття 151 КЗпП України), він знову вчинив проступок на роботі.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минуло не більше одного року.

Відповідно дост. 43 КЗпП Українирозірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 3статті 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»(зі змінами та доповненнями), за передбаченими пунктом 3 частини першоїстатті 40 КЗпП Українипідставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України).

У пункті 22 вищевказаної постанови судам роз`яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 частини першої статті40, пункту 1 статті41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями147-1,148,149 КЗпП Україниправила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першоїстатті 40 КЗпП Українинеобхідна сукупності таких умов: конкретний факт порушення (дія чи бездіяльність); порушення стосується лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним, тобто не першим, і якщо до працівника протягом року вже було застосовано дисциплінарне стягнення; з моменту виявлення порушення до накладення дисциплінарного стягнення минуло не більше місяця.

Для застосування цієї підстави розірвання трудового договору важливим є невиконання працівником обов`язків, передбачених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. При цьому не може вважатися порушенням трудової дисципліни невиконання обов`язків, які виходять за межі трудових або не випливають з трудового договору. Цю підставу не можна застосувати до працівника, який відмовився виконати незаконне розпорядження роботодавця, або за відмову виконання роботи, яка не входить до кола його посадових обов`язків, а також за дії, що не пов`язані з виконанням службових обов`язків.

Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

У постанові від 19 грудня 2018 року у справі № 700/63/18 (провадження № 61-45629ск18) Верховний Суд зазначив, що «для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3статті 40 КЗпП Українинеобхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2020 року у справі № 466/150/17, від 12 лютого 2020 року у справі № 345/472/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 760/4126/18-ц, від 18 березня 2020 року у справі № 643/12579/18, від 27 травня 2020 року у справі № 755/6249/18, від 03 червня 2020 року у справі № 766/7760/17.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 квітня 2019 року у справі № 520/3689/16-ц (провадження № 61-17179св18) Верховний Суд зазначив, що «звільнення за систематичне невиконання трудових обов`язків передбачає здійснення працівником щонайменше двох дисциплінарних проступків, за наслідками вчинення яких виносяться наказ про оголошення догани та наказ про звільнення внаслідок систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку».

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 наказом № 8-к від 14 червня 2019 року притягувалась до дисциплінарної відповідальності у виді догани на підставі акту виявлених порушень від 14 червня 2019 року, пояснювальної записки ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 27).

Вказаний наказ був оскаржений позивачкою в судовому порядку та постановою Одеського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани та відшкодування моральної шкоди було відмовлено.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішеннями суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, у вищевказаній постанові апеляційного суду встановлено правомірність накладення на позивачку дисциплінарного стягнення у виді догани та визнано наказ, яким позивачку було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, законним. Ця постанова суду не оскаржувалась позивачкою, набрала законної сили.

Робочою (посадовою) інструкцією № 30 завгоспа Задунаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Арцизької районної ради Одеської області визначені обов`язки завгоспа школи.

Наказом № 77/ОД від 05 серпня 2019 року «Про призначення відповідальних за пожежну безпеку» призначено завгоспа ОСОБА_1 відповідальною за пожежну безпеку в школі, за утримання, експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту в приміщенні школи (т. 1 а.с. 110, 111), з яким позивачка ознайомлена, про що свідчить її особистий підпис. Також, наказом № 92/ОД від 02 вересня 2019 року «Про розподіл функціональних обов`язків між адміністративними працівниками школи та допоміжним персоналом на 2019/2020 навчальний рік» завгосп школи ОСОБА_1 відповідає за інвентаризацію шкільного майна та шкільних кабінетів, керує господарською діяльністю школи, організовує інвентарний облік майна школи, проведення інвентаризації майна (т. 1 а.с. 117-122), з вказаним наказом позивачка ознайомлена під особистий підпис.

Перебуваючи на посаді завгоспа школи ОСОБА_1 , позивачка по справі, після оголошення догани вчинила новий дисциплінарний проступок, що зафіксовано в актах перевірки № 123 від 23 вересня 2019 року та № 126 від 23 вересня 2019 року, який полягав у порушенні пунктів посадової інструкції, а саме: не дотримання норм протипожежної безпеки, інвентарного обліку майна школи, відсутності звітності та ведення відповідної документації матеріальних цінностей.

Позивачці було запропоновано надати пояснення щодо виявлених порушень, що підтверджується відповідними актами, однак вона попросила триденний строк для підготовки письмових пояснень та після спливу зазначеного строку жодних пояснень не надала, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку, що така поведінка позивачки дає підстави вважати про її відмову надати пояснення.

Наказом № 17-к від 27 вересня 2019 року, враховуючи порушення посадових обов`язків, які були допущені ОСОБА_1 , а також застосування за попередній проступок догани, позивачку було звільнено з посади на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

При вирішенні питанняпро звільнення ОСОБА_1 директор школи керувалася актами перевірок № 123 від 23 вересня 2019 року та № 126 від 23 вересня 2019 року та згодою профспілкового комітету на звільнення від 24 вересня 2019 року.

На момент винесення вказаного наказу про звільнення попередній захід дисциплінарного стягненняне втратив юридичної сили за давністю та не був знятий достроково.

Тобто вчинення 23 вересня 2019 року завгоспом школи ОСОБА_1 повторного порушення посадових обов`язків, яке виразилось у невиконанні неюбез поважних причин обов`язків, покладених на неї посадовою інструкцією та наказами № 77/ОД від 05 серпня 2019 року та № 92/ОД від 02 вересня 2019 року, свідчить про систематичність таких правопорушень, що дало право роботодавцю на звільнення такого працівника за пунктом 3частини 1 статті 40 КЗпП України.

Судом встановлено, що позивачка не виконувала без поважних причин обов`язки, покладені на неї посадовою інструкцією, що підтверджено наданими відповідачем вищевказаними актами.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що до ОСОБА_1 раніше застосовувалось дисциплінарне стягнення за невиконання трудових обов`язків, письмові пояснення від ОСОБА_1 не надійшли, що свідчить про відмову від надання письмових пояснень по суті виявлених порушень, аналізуючи зазначенідокази вїх сукупності,надавши їмоцінку,суд дійшов висновку, що звільнення позивачки відбулось з дотриманням закону, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд зазнає наступне.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Положення статті 235 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу приймається судом одночасно з рішенням про поновлення на роботі. Якщо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при поновленні на роботі не відбулось, працівник з урахуванням змісту статті 235 КЗпП України не позбавлений процесуальної можливості заявити таку вимогу за окремим позовом.

Згідно довідки № 208 від 17 жовтня 2019 року (т. 1 а.с. 17), заробітна плата за останні 2 місяці, що передували звільненню склала 8733,29 грн. (червень 2019 року 4647,29 грн.; серпень 2019 року 4086,00 грн.).

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що судом встановлено, що звільнення ОСОБА_1 , позивачки у справі, проведено відповідно до вимог трудового законодавства, внаслідок чого відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування, поновлення на посаді, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підлягає задоволенню.

Доводи позивачки про те, що копії наказів про призначення її відповідальною за пожежну безпеку в школі, за дотримання вимог щодо охорони праці під час експлуатації головної будівлі та інших приміщень школи, енергетичного обладнання і дотримання норм пожежної безпеки в школі та справності пожежогасіння винесені під час перебування позивачки на лікарняному є необґрунтованими, оскільки положеннями ч. 3 ст. 40 КЗпП Українизакріплені гарантії захисту працівника від незаконного звільнення в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці, що є спеціальними вимогами законодавства, які мають бути реалізовані роботодавцем для дотримання трудового законодавства. Відповідної заборони щодо винесення наказів про покладання певних обов`язків на працівника КЗпП Українине визначає. Позивачка була ознайомлена із вказаними наказами, що підтверджується її особистими підписами у наказах, тому ОСОБА_1 були відомі її функціональні та посадові обов`язки.

Також, суд вважає необґрунтованими посилання позивачки ОСОБА_1 в позовній заяві на те, що копії наказів про призначення її відповідальною їй не були вручені, оскільки з матеріалів цивільної справи, зокрема з копій вказаних наказів вбачається, що позивачка була ознайомлена з ними, про що свідчить її особистий підпис про ознайомлення. Крім того, згідно наказів № 130/ОД від 21 вересня 2018 року (т. 1 а.с. 112), № 75/ОД від 08 серпня 2017 року (т. 1 а.с. 113), № 108/ОД від 06 вересня 2016 року (т. 1 а.с. 114-116), № 92/ОД від 02 вересня 2019 року (т. 1 а.с. 117-121), № 119/ОД від 01 вересня 2018 року (т. 1 а.с. 122-125), № 103/ОД від 01 вересня 2017 року (т. 1 а.с. 126-129), № 105/ОД від 16 вересня 2016 року (т. 1 а.с. 130-133) завгосп школи ОСОБА_1 , позивачка у справі, протягом багатьох років була призначена відповідальною за дотримання протипожежного режиму у школі, що свідчить про те, що позивачка була обізнана про свої посадові обов`язки.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням того, що позивачку звільнено від сплати судового збору за подання до суду позовної вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд вважає, що судовий збір у розмірі 1536,80 грн. слід компенсувати за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд небере доуваги письмовийдоказ,а саме: довідку № 21 від 15 лютого 2023 року про доходи позивачки ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 29), оскільки зазначена довідка містить відомостей щодо кількості робочих днів згідно графіка роботи, фактичної кількості відпрацьованих робочих днів, середньоденної заробітної плати та середньомісячної заробітної плати за два місяці, які не передують даті звільнення з посади, згідно вимог Положення про порядок обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року.

Також, суд звертає увагу на те, що у зв`язку з недостатньою кількістю в Арцизькому районному суді Одеської області суддів, які мають повноваження здійснювати правосуддя (з 2017 року кількість суддів у суді зменшилася з 5 до 1) у суді одна суддя замість п`яти суддів здійснює правосуддя, внаслідок чого навантаження на суддю, яка здійснює правосуддя у суді одна замість п`яти суддів, виходить за межі фізичних можливостей.

В пункті 1.6. Європейської хартії про статус суддів (Рада Європи, 1998 року) з урахуванням положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом» зазначено, що на державу покладається обов`язок забезпечувати суддів - всіма засобами, необхідними для належного виконання їхніх завдань, і зокрема, для розгляду справ в межах розумного періоду часу.

У пункті 33, 35 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухваленою Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року, підкреслено, що кожна держава повинна виділяти судам достатньо ресурсів, приміщень та устаткування, щоб вони могли функціонувати відповідно до стандартів, викладених у ст. 6 Конвенції, а також щоб судді могли ефективно працювати.

Отже, у судах має працювати достатня кількість суддів та кваліфікований допоміжний персонал, тому, незабезпечення належного функціонування судової системи через відсутність достатньої кількості суддів, що призвело до надмірного навантаження, яке утворилося на суддю, яка здійснює правосуддя в Арцизькому районному суді Одеської області одна замість п`яти суддів, унеможливило розгляд наявної справи у строки, передбачені ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 48, 76-83, 89, 92, 95, 128, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Задунаївського ліцею з початковою школою та гімназією Арцизької міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити.

Судові витрати у розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено та підписано після виходу судді з відпустки 12 червня 2023 року.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Представник позивачки адвокат Пейчева Сніжана Дмитрівна (місце роботи: АДРЕСА_2 ).

Відповідач - Задунаївський ліцей з початковою школою та гімназією Арцизької міської ради (місцезнаходження: вул.Шкільна, буд. № 102, с.Задунаївка, Болградський район, Одеська область, поштовий індекс 68433, код ЄДРПОУ: 26418553).

Представник відповідача адвокат Афанасьєв Анатолій Олександрович ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце роботи: АДРЕСА_3 ).

Суддя

Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.