Ухвала

від 07.06.2023 по справі 373/453/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №373/453/19 Головуючий у І інстанції Опанасюк І.О.

Провадження №22-з/824/649/2023 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07червня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача Голуб С.А.,

суддів: Писаної Т.О., Таргоній Д.О.,

за участі секретаря судового засідання Череп Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державного підприємства Переяслав-Хмельницького державного агролісгоспу, Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_5 , про витребування земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2019 року прокурор в інтересах держави в особі Державного підприємства Переяслав-Хмельницького державного агролісгоспу, Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_5 , в якому просив витребувати на користь держави в особі Державного підприємства Переяслав-Хмельницького державного агролісгоспу з незаконного володіння відповідачів земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3223388200:02:015:0075 вартістю 65 830 грн, яка розташована в адміністративних межах Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, та стягнути з відповідачів на користь прокуратури Київської області судовий збір.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2022 року позов задоволено.

Витребувано на користь держави в особі Державного підприємства Переяслав-Хмельницького державного агролісгоспу з незаконного володіння ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3223388200:02:015:0075 вартістю 65 830 грн, яка розташована в адміністративних межах Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Постановою Київського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2022 року у даній справі в частині позовних вимог, заявлених в інтересах Державного підприємства Переяслав-Хмельницький агролісгосп, скасовано, позов у цій частині залишено без розгляду.

В іншій частині оскаржуване рішення залишено без змін.

У травні 2023 року представник скаржника -адвокат Мельник Ю.М. подав до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути солідарно з Державного підприємства Переяслав-Хмельницького державного агролісгоспу, Київської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, а саме: на правову допомогу у розмірі 56 500,00 грн; по сплаті судового збору у розмірі 2 881,50 грн; витрати адвоката на пальне і за отримання інформаційних довідок у розмірі 3 820,00 грн; а також здійснити новий розподіл витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн, понесеного у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції.

В обґрунтування заяви зазначив, що 15 березня 2023 року під час розгляду справи ним, як представником скаржника, була подана до апеляційного суду заява про стягнення судових витрат, що були понесені ОСОБА_1 у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, однак під час ухвалення судового рішення по суті спору апеляційний суд не вирішив питання розподілу цих судових витрат, хоча частково задовольнив її апеляційну скаргу та скасував рішення суду першої інстанції щодо позовних вимог, заявлених в інтересах Державного підприємства Переяслав-Хмельницький агролісгосп. Також судом не вирішено питання нового розподілу судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції у зв`язку із скасуванням оскаржуваного рішення.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - адвокат Мельник Ю.М. підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення та просив її задовольнити, вважаючи, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення на користь його клієнта і воно не підлягає примусовому виконанню.

Прокурор Батюк І.В. заперечувала проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, просила відмовити у відшкодуванні відповідачу судових витрат, оскільки рішення суду першої інстанції залишене в силі по суті позовних вимог про витребування земельної ділянки.

Інші учасники справи у призначене судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися, про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення повідомлялися належним чином, тому відповідно до вимог частини четвертої статті 270 ЦПК України колегія суддів визнала можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які не з`явилися в судове засідання.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників справи в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та заявлені вимоги, колегія суддів вважає, що заяву про ухвалення додаткового рішення слід залишити без задоволення з таких підстав.

За змістом підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України у постанові суду апеляційної інстанції має бути зазначено про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення; та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Статтею 270 ЦПК України встановлено порядок ухвалення судом додаткового рішення у цивільній справі, відповідно до якого суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Тобто, процесуальним законом визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення, однією з яких є невирішення питання про судові витрати разом з ухваленням судового рішення у справі (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України).

Додаткове рішення може бути ухвалене лише у випадках і за умов, передбачених частиною першої статті 270 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріали справи, рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2022 року задоволено позов заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державного підприємства Переяслав-Хмельницького державного агролісгоспу, Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_5 , про витребування земельної ділянки.

Витребувано на користь держави в особі Державного підприємства Переяслав-Хмельницького державного агролісгоспу з незаконного володіння ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3223388200:02:015:0075 вартістю 65 830 грн, яка розташована в адміністративних межах Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Стягнуто з відповідачів на користь прокуратури Київської області судовий збір в сумі 1 921,00 грн, а саме: з ОСОБА_2 - 480 грн 25 коп.; з ОСОБА_3 - 480 грн 25 коп.; з ОСОБА_4 - 480 грн 25 коп., з ОСОБА_1 - 480 грн 25 коп.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Мельника Ю.М., подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

15 березня 2023 року під час апеляційного розгляду справи представником скаржника була подана заява про стягнення судових витрат, понесених ОСОБА_1 у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, а саме: на правову допомогу у розмірі 56 500,00 грн; по сплаті судового збору у розмірі 2 881,50 грн; витрати адвоката на пальне і за отримання інформаційних довідок у розмірі 3 820,00 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2022 року у даній справі в частині позовних вимог, заявлених в інтересах Державного підприємства Переяслав-Хмельницький агролісгосп, скасовано, позов у цій частині залишено без розгляду.

В іншій частині оскаржуване рішення залишено без змін.

Скасовуючи рішення місцевого суду в частині задоволених вимог заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області, заявлених в інтересах Державного підприємства Переяслав-Хмельницький агролісгосп, та залишаючи позов у цій частині без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 та частини першої статті 377 ЦПК України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позовні вимоги прокурора спрямовані на захист прав або інтересів не лише держави в особі Київської обласної державної адміністрації, а й державного підприємства, тому не підлягають розгляду по суті, оскільки прокурор не має повноважень на ведення справи в інтересах ДП Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп.

Відповідно до частини першої, другої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За приписами статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У частинах першій, другій, тринадцятій статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відтак, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції та її переглядом у судах апеляційної та касаційної інстанцій, має здійснити той суд, який ухвалює остаточне рішення у справі, враховуючи загальні правила розподілу судових витрат.

Аналогічної позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду (див. постанови від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц (провадження № 14-515цс19), від 4 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19)).

Оскільки постановою Київського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року залишено без змін рішення суду першої інстанції від 03 червня 2022 року по суті позовних вимог про витребування з незаконного володіння відповідачів спірної земельної ділянки, тобто позов прокурора в інтересах держави задоволено, то відсутні передбачені законом підстави для нового розподілу судових витрат по сплаті судового збору, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу витрат у вигляді витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката, сплаченихнею як стороною спору, не на користь якої ухвалене судове рішення за результатом розгляду цієї справи відповідно до вимог статей 137, 141, 270 ЦПК України.

Скасування рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2022 року в частині позовних вимог прокурора, пред`явлених в інтересах державного підприємства та залишення позову у цій частині без розгляду не свідчить про те, що судове рішення по суті позовних вимог ухвалено на користь ОСОБА_1 або інших відповідачів, а лише свідчить про те, що позов у вказаній частині поданий від імені заінтересованої особи прокурором як, особою, що не має повноважень на ведення справи в інтересах Державного підприємства Переяслав-Хмельницький агролісгосп.

Варто також відмітити, що самі по собі положення статті 141 ЦПК України взагалі не визначають порядок відшкодування учаснику справи судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі на професійну правничу допомогу, внаслідок залишення позовної заяви без розгляду.

Натомість частиною п`ятою статті 142 ЦПК України закріплено, що у разі закриття провадження у справі відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до частини дев`ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Виходячи із системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України, необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних із розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Особі гарантується право на звернення до суду за захистом та право на позов, а ЦПК України передбачає компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача.

При цьому звернення до суду із позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

За змістом статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена.

Однак, заявляючи клопотання про відшкодування ОСОБА_1 судових витрат за рахунок Державного підприємства Переяслав-Хмельницького державного агролісгоспу, Київської обласної державної адміністрації внаслідок залишення позову без розгляду в частині вимог, заявлених прокурором в інтересах Державного підприємства Переяслав-Хмельницький агролісгосп, представник відповідача відповідно до його процесуальних обов`язків не навів жодних обставин того,які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи та в чому вони полягали.

Подібного висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постановах від: 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц, від 28 січня 2019 року у справі № 619/1146/17-ц, від 2 грудня 2020 року у справі № 202/2600/15-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 758/12381/18-ц, від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18; Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах: від 9 липня 2019 року у справі № 922/592/17, від 21 січня 2020 року у справі № 922/3422/18, від 21 грудня 2020 року у справі № 922/1001/20; Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постановах: від 21 листопада 2018 року у справі № 820/4347/17, від 18 березня 2020 року у справі № 280/5628/18

Із матеріалів справи вбачається, що заява представникаскаржника - адвокат Мельник Ю.М. про стягнення судових витрат, понесених ОСОБА_1 у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, взагалі не містить доводів, які саме дії позивача є необґрунтованими (а.с. 170-172, т. 3).

Крім того, судами не було визнано позов заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державного підприємства Переяслав-Хмельницького державного агролісгоспу завідомо безпідставним відповідно до положень статті 44 ЦПК України.

З урахуванням того, що стороною відповідача не наведено обставин та не надано на їх підтвердження доказів, які б дали змогу зробити висновок про необґрунтованість дій позивача у справі, що зумовили понесення відповідачем заявлених до стягнення витрат, вказане виключає можливість для задоволення заяви про їх компенсацію із застосуванням частини п`ятої статті 142 ЦПК України.

Схожі за своїм змістом висновки містяться в постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі 741/1681/17, від 2 грудня 2020 року у справі № 202/2600/15-ц, від 21 грудня 2020 року у справі № 484/146/16-ц та у справі № 644/7976/18.

У частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 , подана її представником - адвокатом Мельником Ю.М., про ухвалення додаткового рішення про солідарне стягнення з Державного підприємства Переяслав-Хмельницького державного агролісгоспу, Київської обласної державної адміністрації на її користь понесених судових витрат у даній справі є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, а тому підстави для прийняття додаткової постанови щодо відшкодування витрат по сплаті судового зборута витрат, пов`язаних з розглядом справи, згідно вимог статей 141, 142, 270 ЦПК України відсутні.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 142, 270, 368, 381-384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у даній справі № 373/453/19 відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 червня 2023 року.

Суддя-доповідач

Судді: