Ухвала

від 26.06.2023 по справі 638/5519/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/5519/23

Провадження № 1-кп/638/1372/23

УХВАЛАІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді за участю: секретаря судового засідання прокурора обвинуваченого захисника перекладача -ОСОБА_1 , -ОСОБА_2 , -ОСОБА_3 , -Ліра Лопес ОСОБА_4 , -ОСОБА_5 , -ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022220000000618 від 12 квітня 2022 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Чілі та США, уродженця м. Лос-Анжелес, штату Каліфорнія Сполучених Штатів Америки, одруженого, непрацевлаштованого, який має двох дітей, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

З 07 червня 2023 року в провадженні судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022220000000618 від 12 квітня 2022 року відносно ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Ухвалою слідчогосудді Київськогорайонного судум.Харкова від01травня 2023року ОСОБА_7 обрано запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюдо 29червня 2023 року із визначенням суми застави в розмірі 402600, 00 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 30 травня 2023 року ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01 травня 2023 року залишено без змін.

26 червня 2023 року прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, строком на 60 діб без права внесення застави.

В обґрунтування клопотання зазначено, що в ході досудового розслідування встановлено, що громадянин США та Чілійської Республіки Ліра ОСОБА_8 , у період з 17 березня 2022 року по 14 квітня 2022 року, виготовив та поширив у мережі «Інтернет», використовуючи обліковий запис на сервісі відеохостингу «Youtube» під назвою « ОСОБА_9 » та телеграм канал під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », текстові та відеоматеріали, які містять інформацію щодо підтримки, схвалення, виправдовування та заперечення збройної агресії РФ проти України, а також виправдовування, схвалення тимчасової окупації частини території України.

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.436-2 КК України, тобто у виготовленні та поширенні матеріалів, в яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що громадянин США та Чилійської Республіки Ліра ОСОБА_8 , у період з 09 грудня 2022 року по 01 лютого 2023 року, діючи повторно, виготовив та поширив у мережі «Інтернет» використовуючи обліковий запис на сервісі відеохостингу «Youtube» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відеоматеріали, які містять інформацію щодо виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішньогромадянського конфлікту, виправдовування і визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.436-2 КК України, тобто у виготовленні та поширенні матеріалів, в яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішньогромадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, вчинених повторно.

Зважаючи нанаявність обґрунтованоїпідозри увчиненні ОСОБА_7 тяжкого злочину,за якийзаконом передбаченопокарання увигляді позбавленняволі настрок відп`яти довосьми років та ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, прокурор просив суд продовжити відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, визначити розмір застави, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, передбачених КПК України. Застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може запобігти вказаним ризикам.

У судовому засіданні прокурор клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 підтримав, проте просив не визначати розмір застави, посилаючись на негативну характеристику обвинуваченого, надану з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» та наявність двох доган за порушення розпорядку дня, нетактовної поведінки до персоналу установи, невиконання обов`язків чергового по камері.

Ліра ОСОБА_8 в судовомузасіданні протизадоволення клопотаннязаперечував, посилаючись на недоведеність заявлених прокурором ризиків, необхідність утримувати двох малолітніх дітей. Також не погодився з кваліфікацією кримінального правопорушення, просив зменшити розмір застави, посилаючись на майновий та сімейний стан.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилався на те, що обвинувачений не є суб`єктом інкримінованого злочину, прокурором не доведено заявлені ризики, неправильно кваліфіковано кримінальне правопорушення. Зважаючи на що, просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня. Суди при визначенні розміру застави на стадії досудового розслідування не надали належної оцінки тому факту, що визначений розмір застави є завідомо непомірним для обвинуваченого.

Вирішуючи питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.331КПК України підчас судовогорозгляду судза клопотаннямсторони обвинуваченняабо захистумає правосвоєю ухвалоюзмінити,скасувати,обрати абопродовжити запобіжнийзахід щодообвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно із ч.2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4ст. 199 КПК України, суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу.

Згідно із ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених устатті 184цього Кодексу,повинно містити: 1)виклад обставин,які свідчатьпро те,що заявленийризик незменшився абоз`явилися новіризики,які виправдовуютьтримання особипід вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Частиною п`ятою ст. 199 КПК Українипередбачено, що суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Згідно матеріалівкримінального провадженняухвалою слідчогосудді Київськогорайонного судум.Харкова від01травня 2023року ОСОБА_7 обрано запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюдо 29червня 2023 року із визначенням суми застави в розмірі 402600, 00 грн.

Обираючи строкзапобіжного заходуу виглядітримання підвартою,слідчим суддеювраховано,що ОСОБА_7 може переховуватисьвід органівдосудового розслідуванняабо суду, знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 30 травня 2023 року ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01 травня 2023 року залишено без змін.

Судом апеляційної інстанції на стадії досудового розслідування встановлена обґрунтованість підозри, наявність зазначених вище ризиків, вирішено питання щодо правомірності обрання слідчим суддею альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та її розміру.

Враховуючи встановлену судами на стадії досудового розслідування наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, а також ризиків, передбачених п. 1, 2, 5 ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Ліра ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні нетяжкого та тяжкого злочину, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років та позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 одружений, проте перебуває в процесі розлучення, має двох малолітніх дітей 2014 та 2015 років, офіційно непрацевлаштований, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, інвалідностей не має, будь-якого рухомого та нерухомого майна на території України або іншої держави не має, проживає в м. Харкові в квартирі, яка належить йому на праві користування, в Україні проживає з 2017 року, діти є громадянами України, проживають разом з матір`ю в м. Ужгород.

В судовому засіданні на уточнюючі запитання суду обвинувачений зазначив, що мати дітей обвинуваченого офіційно непрацевлаштована, дієздатність її не обмежена, хвороби, що перешкоджають її працевлаштуванню відсутні.

Щодо розміру застави в сумі 402600,00 грн. зазначив, що даний розмір є завідомо непомірним для нього та наданих дружині грошових коштів на утримання дітей не вистачить для його внесення.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених, зокрема, в постановах Верховного Суду від 20.06.2019 по справі № 166/313/17, від 13.08.2020 по справі № 674/1202/19, від 27.02.2019 по справі № 0503/10653/2012, усвідомлення імовірності визнання вини особи за висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та є підставою для застосування запобіжного заходу.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним, відсутність офіційного джерела доходу та будь-якого майна на праві власності, наявність двох громадянст інших країн, інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування та на які посилався прокурор в клопотанні про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та жодний з інших, більш м`яких запобіжних заходів, не здатний їм запобігти.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний/обвинувачений може ухилитись від слідства.

З урахуванням викладеного, при вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу на стадії підготовчого судового засідання, суд враховує наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість встановлених слідчим суддею та судом апеляційної інстанції на стадії досудового розслідування наявних доказів про вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень (обґрунтованість підозри); тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у тяжкому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.3 ст. 436-2 КК України, дані про особу обвинуваченого, який не є громадянином України, може безперешкодно виїхати за межі території України, не має на території України належного на праві власності майна та офіційного джерела доходів, вважає, що застосування відносно ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, попередження переховуванню від суду, знищення, схову або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення інших кримінальних правопорушень, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , на строк до 24 серпня 2023 року.

Також, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку щодо відсутності на даній стадії судового провадженні підстав для зміни запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого.

Крім того, судом враховані всі підстави та обставини, передбачені ст. 178 КПК України, відомості про особу та наявні докази про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, згідно яких суд вправі визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчим суддею та судом апеляційної інстанції вирішуючи питання щодо розміру застави на стадії досудового розслідування було визначено, що з урахуванням обставин інкримінованих ОСОБА_7 нетяжкого та тяжкого кримінальних правопорушень, майнового стану, відсутності офіційного джерела доходу в Україні, наявності ризиків, передбачених п.1, 2, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, застава в розмірах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити належного виконання покладених на нього обов`язків, а тому визначили заставу в розмірі, що перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 402600, 00 грн.

Вирішуючи питання щодо розміру застави в підготовчому судовому засіданні, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання прокурора в частині невизначення розміру застави, зважаючи на наступне.

Згідно із ч.3 ст. 183КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу,має правоне визначитирозмір заставиу кримінальномупровадженні: щодозлочину,вчиненого іззастосуванням насильстваабо погрозоюйого застосування; щодозлочину,який спричинивзагибель людини; щодоособи,стосовно якоїу цьомупровадженні вжеобирався запобіжнийзахід увигляді застави,проте бувпорушений нею; щодо злочину, передбаченогостаттями 255-255 Кримінальногокодексу України; щодоособливо тяжкогозлочину усфері обігунаркотичних засобів,психотропних речовин,їх аналогівабо прекурсорів. Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченогостаттями 109-114-2,258-258-6,260,261,402-405,407,408,429,437-442Кримінального кодексу України.

Під час підготовчого судового засідання судом не встановлено, а прокурором не зазначено та не доведено наявність будь-яких з обставин, передбачених ч.4 ст. 183 КПК України, які є правовою підставою для невизначення розміру застави у даному кримінальному провадженні. Обвинуваченому не пред`явлено обвинувачення за вчинення кримінальних правопорушень, передбаченихст. 109-114-2,258-258-6,260,261,402-405,407,408,429,437-442Кримінального кодексу України.

Наявність стягнень утримуваного під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», негативна характеристика з місця утримання не є в розумінні зазначених вище норм КПК України правовою підставою для необрання застави.

Таким чином, відповідно за зазначених вище норм КПК України правові підстави для необрання застави відсутні, суд зобов`язаний вирішити питання щодо застосування застави та її розміру.

Щодо заявленого обвинуваченим клопотання про зменшення розміру застави, визначеного на стадії досудового розслідування, суд відмовляє у його задоволенні, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПКУкраїни розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.5 ст.182КПК України).

У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абз. 4 ч.5 ст.182КПК України).

При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу суд враховує насамперед специфіку даного кримінального провадження, підвищений інтерес суспільства до такої категорії справ, тяжкість можливого злочину.

До того ж, суд враховує реальність та ймовірність реалізації обвинуваченим встановлених 30 травня 2023 року судом апеляційної інстанції на стадії досудового розслідування ризиків. Враховується також дані про особу обвинуваченого, його соціальні зв`язки.

Враховуючи особу обвинуваченого, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для зменшення розміру застави, визначеного судами на стадії досудового розслідування.

Оцінка вказаних обставин свідчить про те, що при визначенні розміру застави необхідність вийти за межі розміру застави, визначеного п.2 ч.5 ст.182 КПК, була наявна та станом на час судово розгляду своєї актуальності не втратила.

Критерієм визначення розміру застави є необхідність забезпечення балансу помірності суми застави для обвинуваченого, що визначається з урахуванням індивідуальних особливостей, зокрема, таких як майновий, сімейний стан обвинуваченого, обставини кримінального провадження.

Зі змісту дослідженої ухвали Харківського апеляційного суду від 30 травня 2023 року встановлено, що під час обшуку, проведеного на стадії досудового розслідування, у обвинуваченого виявлено 9000,00 доларів США.

Зважаючи на встановлені судом відомості про відшукання значної суми грошових коштів за місцем проживання та які не є предмет злочину, суд вважає, що застава, в розмірі 402600, 00 грн. є обґрунтованою та помірною для обвинуваченого.

За описаних вище обставин альтернативний запобіжний захід у вигляді застави має бути достатньо стимулюючим фактором, який би обвинувачений побоювався б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків.

Беручи до уваги матеріальний стан обвинуваченого, такій меті цілком може відповідати застава у вказаному розмірі.

Саме такий розмір є співрозмірним з майновим станом обвинуваченого, цей розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого, запобігти встановленим ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для нього.

Разом із цим, сума застави повинна бути оцінена, враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні (п. 78 рішення ЄСПЛ від 28.09.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії»/ Mangouras v. Spain, заява №12050/04).

Твердження захисника про те, що обраний судом розмір застави для обвинуваченого не відповідає його майновому стану та є завідомо непомірним для нього, є безпідставними, оскільки він обраний судом у межах встановлених відповідно до положень ч.5 ст.182 КПК України, а доводи останнього з цього приводу мають суто суб`єктивний характер, з урахуванням того, що при проведенні обшуку за адресою мешкання обвинуваченого було виявлено грошові кошти у сумі 9000,00 доларів США, що може свідчити про відповідний дохід обвинуваченого.

У зв`язку з застосуванням до обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у вигляді застави та встановлення ризиків, передбачених ч. 1, 2, 5 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон або інші документи, які надають право виїзду за кордон; носити електронний засіб контролю.

Такі обов`язки за своїм характером не є занадто обтяжливим для обвинуваченого

У випадку внесення застави такі обов`язки покладаються на обвинуваченого строком на два місяці (ч.7 ст.194 КПК).

Що ж стосується доводів захисника та обвинуваченого стосовно непогодження з кваліфікацією інкримінованого кримінального правопорушення та недоведеності причетності до його вчинення, на стадії підготовчого судового засідання дані доводи не можуть бути розцінені в якості таких, що свідчать про необґрунтованість обвинувачення, відсутність ризиків та наявність підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу.

Питання неправильної правової кваліфікації злочину не підлягають вирішенню на стадії підготовчого судового засідання при розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу. Суд позбавлений можливості надавати оцінку правовій кваліфікації дій обвинуваченого під час розгляду даного клопотання та на даній стадії, оскільки вказані доводи підлягають оцінці судом в ході розгляду справи по суті.

Стосовно доводів обвинуваченого щодо перебування на його утриманні двох малолітніх дітей та наявності потреби їх утримувати, оскільки вони залишились без засобів до існування, то суд зазначає наступне.

Зважаючи на те, що обвинувачений офіційно непрацевлаштований та не має офіційного джерела доходу, суд вважає, що доводи про перебування на його утриманні двох малолітніх дітей не є доведеними належним чином.

Крім того, суд констатує, що діти проживають разом з матір`ю, яка не є недієздатною та має можливість працевлаштуватись для утримання дітей.

Також суд бере до уваги надані в судовому засіданні обвинуваченим пояснення, відповідно до яких ним надано дружині грошові кошти на утримання дітей, якими він обґрунтовував можливість внесення останньою застави у меншому розмірі, аніж визначений на стадії досудового розслідування.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення. Одночасно суд роз`яснює обвинуваченому ОСОБА_7 , що згідно рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року він має право оскаржити дану ухвалу в апеляційному порядку.

Керуючись ст. 34, 183, 314, 331, 369-372 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022220000000618 від 12 квітня 2022 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України - задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 24 серпня 2023 року, з можливістю застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, у розмірі, визначеному в ухвалі слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01 травня 2023 року, переглянутої Харківським апеляційним судом, а саме в розмірі 402600,00 грн. (чотириста дві тисячі шістсот гривень нуль копійок), яка підлягає внесенню на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок UA208201720355299002000006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, призначення платежу - запобіжний захід застава, № судового рішення та ПІБ особи, якою вноситься застава).

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_7 з-під варти звільнити та покласти на нього строком на два місяці обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом; не відлучатись з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; носити електронний засіб контрою; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон або інші документи, які надають право виїзду за кордон.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для ОСОБА_7 строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя ОСОБА_1