Постанова

від 21.06.2023 по справі 205/3377/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5156/23 Справа № 205/3377/21 Суддя у 1-й інстанції - Терещенко Т.П. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Канурної О.Д., Халаджи О.В.,

за участю секретаря судового засідання Паромової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2023 року в цивільній справі номер 205/3377/21 за позовною заявою Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАЙД ЮА», про звільнення земельної ділянки шляхом знесення,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2021 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська звернулась Дніпровська міська рада з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАЙД ЮА», про звільнення земельної ділянки шляхом знесення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2020 року у справі №205/3793/17 відмовлено у повному обсязі у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - територіальна громада в особі Дніпровської міської ради та Державна архітектурно-будівельна інспекція України, про витребування майна і визнання прав власності на будинок, а рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2007 року визнано дійсним укладений 17 червня 1999 року між ОСОБА_6 та МКП «Фортуна» договір купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та визнано за ОСОБА_6 право власності на самочинно збудоване майно, розташоване за вищевказаною адресою, а саме на будівлю цеху А-2 загальною площею 305,2 кв.м. та будівлю незавершеного будівництва Б.

Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер і його спадкоємцями є відповідачі.

Відповідно до листа Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради №4/11-8 від 12 січня 2021 року станом на 11 січня 2021 року за результатами пошуку за адресою земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 не виявлено реєстраційних записів щодо договорів оренди землі, укладених між міською радою та юридичними або фізичними особами.

Будівництво приміщення №6 - антресоль, площею 9,3 кв.м, літ. А1-1 прибудова - коридор 15,8 кв.м, літ. А2-1 прибудова - приміщення, 103,4 кв.м, літ. Б-1 будівля складу 106,0 кв.м, літ. В-1 будівля цеху 104,4 кв.м здійснено за відсутності декларації про початок будівельних робіт та декларації про готовність об`єкту до експлуатації.

09 березня 2021 року Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради

проведено обстеження земельної ділянки та складено акт №7/7-0321, яким встановлено, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , розташовані будівлі та споруди, та на момент перевірки договір оренди землі, Державний акт на право приватної власності на землю під будівлю, інші документи, що надають право на користування земельною ділянкою відсутні.

Спірне нерухоме майно побудоване на земельній ділянці не відведеній для вказаної мети та за відсутності декларації про початок будівельних робіт і декларації про готовність об`єкту до експлуатації, та, оскільки земельна ділянка в користування за адресою: АДРЕСА_1 , не оформлювалось ні померлим ОСОБА_6 , ні відповідачами, отже у них відсутні підстави щодо користування земельною ділянкою.

Відповідно до технічного паспорту від 14 квітня 2017 року у 2016 році здійснено самочинне будівництво, а саме будівля цеху літ. А-2, збільшилась з 305,2 кв.м на 314,5 кв.м, побудовано прибудову - коридор, літ. А1-1, поз. 5, загальною площею 15,8 кв.м; прибудову літ. А2-1, поз. 16, загальною площею 103,4 кв.м; будівлю складу літ. Б-1, поз. 1-3, загальною площею 106,0 кв.м; будівлю цеху літ. В-1, поз. 1-2, загальною площею 104,4 кв.м, які побудовані в 2016 році ОСОБА_6 .

Рішенням у справі №205/3793/17 встановлено, що саме відповідачі є спадкоємцями ОСОБА_6 , отже до них перейшли права та обов`язки померлого.

У даному випадку вбачаються ознаки порушення ст. 124, 125, 126 ЗК України, а саме користування земельною ділянкою без належним чином оформлених документів.

Позивач просив суд зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 2579 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , від самочинно побудованого майна, привівши її у стан придатний для використання шляхом знесення приміщення №6 - антресоль, площею 9,3 кв.м, літ. А1-1 прибудова - коридор, площею 15,8 кв.м, літ. А2-1 прибудова - приміщення, площею 103,4 кв.м, літ. Б-1 будівля складу, площею 106,0 кв.м, літ. В-1 будівля цеху, площею 104,4 кв.м, а також покласти судові витрати на відповідачів.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2023 року в задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАЙД ЮА», про звільнення земельної ділянки шляхом знесення - відмовлено.

Із вказаним рішенням не погодилась Дніпровська міська рада, подала апеляційну скаргу, просила апеляційний суд скасувати рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідачів.

Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Зазначені в позовній заяві будівлі побудовані в 2016 році ОСОБА_6 .

Оскільки рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.09.2020 року у справі №205/3793/17 встановлено, що саме відповідачі є спадкоємцями ОСОБА_6 то до спадкоємців перейшли права та обов`язки померлого, зокрема право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва, тому саме до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 Дніпровською міською радою подані позовні вимоги про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самочинно побудованих об`єктів нерухомості.

Суд першої інстанції не врахував, що позивачем подано позов до зміни судової практики з питань звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок від самочинного будівництва.

За таких обставин суд дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Об`єкт будівництва, який є предметом спору у цій справі, є об`єктом самочинного будівництва, тому ефективним способом захисту порушених прав Дніпровської міської ради як власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, щодо користування і розпорядження цією земельною ділянкою, є вимога про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, привівши її у придатний стан шляхом зобов`язання відповідачів знести таке

будівництво відповідно до частини 4 статті 376 ЦК України.

Судом не взято до уваги, що міською радою не заявлялись вимоги до майна, що належить ТОВ «ПРАЙД ЮА», а лише на самочинне будівництво, яке відображено в технічному паспорті 2017 року та яке зафіксовано в акті обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Приміщення №6 - антресоль, площею 9,3 кв.м, літ. А1-1 прибудова - коридор, площею 15,8 кв.м, літ. А2-1 прибудова - приміщення, площею 103,4 кв.м, літ. Б-1 будівля складу, площею 106,0 кв.м, літ. В-1 будівля цеху, площею 104,4 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , є самочинним будівництвом, не належать третій особі, тому вона не є добросовісним набувачем спірних приміщень.

Отже, судом помилково зроблено висновок, що позовна заява Дніпровської міської ради не підлягає задоволенню.

Спірний об`єкт зведений на земельній ділянці є результатом будівництва, що здійснене без достатніх правових підстав. Таке будівництво має розглядатися як самочинне, оскільки спірне будівництво здійснено без згоди власника земельної ділянки, а звертаючись до суду з позовом про знесення самочинного будівництва та звільнення земельної ділянки, позивач лише додатково підтвердив те, що він не схвалив здійснення померлим ОСОБА_6 будівництва на земельній ділянці позивача.

Від третьої особи ТОВ «ПРАЙД ЮА» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому воно просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги Дніпровської міської ради, рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2023 року у справі №205/3377/21 залишити без змін.

Зазначає, що позивачем обрано не ефективний спосіб захисту, оскільки у постанові Верховного Суду від 30.09.2022 року у справі №201/2471/20, на яку посилається позивач, зазначено що ефективним способом захисту прав власника (користувача) земельної ділянки щодо усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою, спричиненого таким порушенням є вимога про знесення самочинного будівництва відповідно до частини 4 статті 376 ЦК України, вирішення такої вимоги виключає застосування інших вимог.

Твердження позивача, що даний позов ним було подано до зміни судової практики з питань звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок від самочинного будівництва також не відповідає дійсності, що підтверджується постановою Верховного Суду від 20.01.2021 року у справі №442/302/17.

Позивачем перед зверненням до суду не було використано жодного з заходів для врегулювання даного спору у позасудовому порядку, які передбачені чинним законодавством України.

Позивачем не доведено будь-якого порушення будівельних норм і правил, що суперечили б суспільним інтересам або порушення прав інших осіб, як і не доведено неможливість проведення перебудови або відмови відповідачів від такої перебудови.

Відповідно до акту робочої групи з питань самоврядного контролю за використанням та охороною земель на території міста Дніпра департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради №05/21/25 від 20 травня 2021 року перевірці не підлягали наступні питання, які мають істотне значення для вирішення даної справи: виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; розміщення, проектування, будівництво та введення у дію об`єктів, які негативно впливають або можуть вплинути на стан земель. Також у даному акті зазначено, що факт використання земельної ділянки не за цільовим призначення не перевірявся та вказано, що земельна ділянка, щодо якої було проведено перевірку, не сформована.

Земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Через відсутність сформованої земельної ділянки неможливо навіть встановити, яку саме земельну ділянку просить звільнити позивач (її місцезнаходження, площа, кадастровий номер, її цільове призначення тощо).

Від відповідачів відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача Дніпровської міської ради Ревякіна Н.М. доводи апеляційної скарги позивача підтримала, просила скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційного суду представник третьої особи ТОВ «ПРАЙД ЮА» адвокат Борисенко В.А. з апеляційною скаргою не погодився, просив її відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ст. 128, 130 ЦПК України (а.с. 43, 47, 48, т. 2).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідачів.

Заслухавши суддю - доповідача, представника позивача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2007 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_6 і Малого колективного підприємства «Фортуна» в частині визнання дійсним укладеного 17 червня 1999 року між ОСОБА_6 і Малим колективним підприємством «Фортуна» договору купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та визнано за ОСОБА_6 право власності на самочинно збудоване майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на будівлю цеху А-2 загальною площею 305,2 кв.м і будівлю незавершеного будівництва Б (а.с. 34-35, т. 1).

Відповідно до свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 . Свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_1 видано Ленінським районним у місті Дніпропетровську відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про що зроблено відповідний актовий запис №864 (а.с. 36, т. 1).

Згідно з інформаційною довідкою №237042695 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованої 15 грудня 2020 року, право власності на будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 305,2 кв.м (А-2 будівля цеху, а - сходи, Б - незавершене будівництво, №1-3 споруди), зареєстровано на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 12 грудня 2020 року на праві спільної часткової власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в розмірі по 1/3 частки за кожним (а.с. 56-58, т. 1).

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2020 року у справі №205/3793/17, яке набрало законної сили 05 листопада 2020 року, встановлено, що майно виробничого будинку АДРЕСА_1 , яке складається з: (літ. «А-2»), загальною площею 433,7 кв.м, що складається з приміщень: 1 - цех, загальною площею 51,6 кв.м, 2 - цех, загальною площею 50,6 кв.м, 3 - цех, загальною площею 95,3 кв.м, 4 - приміщення, загальною площею 3,9 кв.м, 5 - коридор, загальною площею 15,8 кв.м, підсумок по І поверху 217,2 кв.м, з яких: корисної - 217,2 кв.м, основної - 201,4 кв.м, допоміжної - 15,8 кв.м; 6 - антресоль, загальною площею 9,3 кв.м, 7 - коридор, загальною площею 44,2 кв.м, 8 - побутові приміщення, загальною площею 23,6 кв.м, 9 - коридор, загальною площею 1,9 кв.м, 10 - туалет, загальною площею 2,3 кв.м, 11 - душова, загальною площею 5,1 кв.м, 12 - комора, загальною площею 4,1 кв.м, 13 - комора, загальною площею 5,2 кв.м, 14 - комора, загальною площею 7,9 кв.м, 15 - кабінет, загальною площею 9,5 кв.м, 16 - приміщення, загальною площею 103,4 кв.м, підсумок по II поверху 216,5 кв.м, з яких: корисної - 216,5 кв.м, основної - 112,9 кв.м, допоміжної - 103,6 кв.м; (літ. «Б-1»), загальною площею 106,0 кв.м, що складається з: 1 - склад, загальною площею 70,6 кв.м, 2 - склад, загальною площею 16,5 кв.м, 3 - компресорна, загальною площею 18,9 кв.м, підсумок по літ. «Б - 1» 106,0 кв.м, з яких: корисної - 106,0 кв.м, основної - 87,1 кв.м, допоміжної - 18,9 кв.м; (літ. «В - 1»), загальною площею 104,4 кв.м, що складається з: 1 - цех, загальною площею 53,9 кв.м, 2 - цех, загальною площею 50,5 кв.м, підсумок по літ. «В - 1» 104,4 кв.м, з яких: корисної - 104,4 кв.м, основної - 104,4 кв.м, не зареєстроване за померлим ОСОБА_6 у встановленому законом порядку, а отже, не увійшло до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 37-39, т. 1).

24 грудня 2020 року в листі №4/1-528 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради було надано інформацію про те, що в Реєстрі будівельної діяльності станом на час надання відповіді не міститься інформації про реєстрацію дозвільних документів за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15, т. 1).

Згідно з даними Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області №1004-1.14/2185 від 22 грудня 2020 року відсутня інформація відповідно до даних Реєстру будівельної діяльності першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва з приводу видачі документів, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта: будівлі цеху літ. А-2 по АДРЕСА_1 (а.с. 14, т. 1).

Відповідно до інформації Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради №4/11-8 від 12 січня 2021 року станом на 11 січня 2021 року за результатами пошуку за адресою земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 в системі не виявлено реєстраційних записів щодо договорів оренди землі, укладених між міською радою та юридичними або фізичними особами (а.с. 13, т. 1).

09 березня 2021 року позивачем проведено обстеження земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та складено з цього приводу акт обстеження земельної ділянки. В ході обстеження встановлено: відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку; наявність на земельній ділянці будівель та споруд; відсутність документів, що підтверджують право власності та/або дозвіл на влаштування на частину будівель і споруд, які позначені в технічному паспорті станом на 14 квітня 2017 року (прибудова літ. А1-1, прибудова літ. А2-1, будівля складу літ. Б-1, будівля цеху літ. В-1) (а.с. 5, т. 1).

20 травня 2021 року департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства України при користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено акт №05/21/25, в якому зазначено, що згідно з данними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ «ПРАЙД ЮА» є власником об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: будівлю, загальною площею 305,2 кв.м, опис: А-2 - будівлю цеху, а - сходи, Б - незавершене будівництво, №1-3 - споруди та виробничий будинок, опис: виробничий будинок літ. А-2, загальною площею 433,7 кв.м, літ. Б-1 - будівля складу, загальною площею 106,0 кв.м, літ. В-1 - будівля цеху, загальною площею 104,4 кв.м, літ. Г-Д - вольєр, літ. Е - убиральня, літ. Ж,З - сарай (тимч.), літ. И - вольєр, літ. К - погріб з шийкою, №1 - підпірна стіна, №2 - ворота з хвірткою, №3,4 - огорожа, №5 - яма вигрібна, №6 - ворота, №7 - огорожа, №8 - підпірна стіна, І - замощення. Діючі цивільно-правові угоди між Дніпровською міською радою та ТОВ «ПРАЙД ЮА» на вищезазначену земельну ділянку відсутні, згідно з Публічною кадастровою картою України земельна ділянка не сформована. Робоча група прийшла до висновку, що документи, які посвідчують право на земельну ділянку, Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою (або свідоцтва про право власності) чи договори оренди землі, зареєстровані відповідно до чинного законодавства України відсутні (а.с. 65-68, т. 1).

В матеріалах справи наявний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №252708156 від 14 квітня 2021 року, з якого вбачається, що право власності на будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 305,2 кв.м, що складається з: А-2 - будівлі цеху, а - сходів, Б - незавершеного будівництва, №1-3 - споруд, належить ТОВ «ПРАЙД ЮА» на підставі акту приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ «ПРАЙД ЮА» від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 12 квітня 2021 року (а.с. 120, т. 1).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з пред`явлення позову до неналежних відповідачів.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає нормам закону та обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів,

поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Апеляційний суд, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2023 року в межах доводив та вимог апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви Дніпровської міської ради про звільнення земельної ділянки шляхом знесення з врахуванням досліджених обставин справи та вимог закону.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що до відповідачів, як спадкоємців перейшли права та обов`язки спадкодавця, зокрема право на будівельні матеріали, обладнання тощо, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з цього питання, зокрема про те, що самочинне майно не увійшло до складу спадщини після смерті ОСОБА_6 , і право власності на нього не було зареєстровано за відповідачами, отже, спадкоємці не набули право власності в порядку спадкування на це майно.

До такого ж висновку дійшов Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в своєму рішенні від 17 вересня 2020 року у справі №205/3793/17, яке набрало законної сили 05 листопада 2020 року.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі не прийняли спадщину ані на спірне майно, ані на будівельні матеріали.

Доводи апеляційної скарги щодо правильності визначення кола відповідачів, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки щодо спірного самочинного будівництва з матеріалів цивільної справи вбачається, що є спір про право власності на нього у інших осіб.

Суд першої інстанції відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України роз`яснив учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, зокрема, залучення співвідповідача у справі або заміну відповідачів.

Інші, наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують, не впливають на правильність ухвалених судових рішень, були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики

Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив обставини справи, перевірив доводи і заперечення учасників справи, дав їм належну правову оцінку та ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону.

Підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення, заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 червня 2023 року.

Судді: