Ухвала

від 27.06.2023 по справі 420/15960/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/15960/21

УХВАЛА

27 червня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву Державної установи Старобільський слідчий ізолятор про роз`яснення судового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи Старобільський слідчий ізолятор про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи Старобільський слідчий ізолятор, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи Старобільський слідчий ізолятор щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.119 КЗпП України середнього заробітку (грошового забезпечення) з 01.05.2019 року;

- стягнути з Державної установи Старобільський слідчий ізолятор відповідно до ч.3 ст.119 КЗпП України середній заробіток (грошове забезпечення) з 01.05.2019 року по дату постановлення рішення по справі;

- зобов`язати Державну установу Старобільський слідчий ізолятор нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.119 КЗпП України середній заробіток (грошове забезпечення) з дати набрання законної сили рішенням по справі.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 року, позов ОСОБА_1 до Державної установи Старобільський слідчий ізолятор задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної установи Старобільський слідчий ізолятор щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.119 КЗпП України середнього заробітку (грошового забезпечення) з 01.05.2019 року. Зобов`язано Державну установу Старобільський слідчий ізолятор нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.119 КЗпП України середній заробіток (грошове забезпечення) з 01.05.2019 року. У задоволенні решти позову відмовлено.

Рішення набрало законної сили 21.09.2022 року.

19.06.2023 року від Державної установи Старобільський слідчий ізолятор надійшла заява про роз`яснення судового рішення, в якій останній просив суд роз`яснити вказане рішення суду, а саме: до якої дати слід здійснювати нарахування та виплату середнього заробітку (грошового забезпечення) ОСОБА_1 до 04.10.2021 року (включно), або до 18.07.2022 року (включно).

Заява обґрунтована наступним.

На думку відповідача, зазначене рішення суду не є чітким та зрозумілим в частині, що стосується закінчення строку виплати середнього заробітку (грошового забезпечення).

Відповідач вказав, що механізм виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України визначений Порядком виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2028 року №925/5.

З 05.10.2021 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції України від 13 вересня 2021 року №3226/5 «Про затвердження змін до Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.09.2021 року за №1245/36867, згідно якого Порядок №925/5 доповнений пунктом 29 наступного змісту: «За особами рядового і начальницького складу, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладання нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення грошове забезпечення не зберігається».

Також Законом України №2352-ІХ від 01 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19 липня 2022 року, внесено зміни у частину третю статтю 119 КЗпП в частині виключення норми щодо збереження роботодавцем середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладання нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

При цьому, Порядок 925/5 є спеціальним нормативно-правовим актом, що регламентує виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, до складу якої входить ДУ «Старобільський слідчий ізолятор», а КЗпП України є загальним нормативно-правовим актом в сфері трудових відносин.

Нормами спеціального законодавства, а саме п.29 Порядку №925/5, визначено, що за особами рядового і начальницького складу, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладання нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення грошове забезпечення не зберігається. Зазначена норма набрала чинності 05.10.2021 року.

Проте, в рішенні суду питання кінцевої дати нарахування та виплати середнього заробітку (грошового забезпечення) ОСОБА_1 не визначено.

Згідно ч.1 ст.254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до ч.2 ст.254 КАС України, подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Згідно до ч.3 ст.254 КАС України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.

Розглянувши заяву відповідача про роз`яснення судового рішення, суд зазначає таке.

Згідно статті 129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27 лютого 2019 року у зразковій справі № 806/3265/17.

При цьому, суд звертає увагу, що поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб`єктами владних повноважень.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що чинним законодавством передбачено механізм надання роз`яснення змісту судового рішення, а не роз`яснення порядку виконання судового рішення.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Державної установи Старобільський слідчий ізолятор про роз`яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року по справі №420/15960/21 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 248, 254, 256, 293 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державної установи Старобільський слідчий ізолятор про роз`яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року по справі №420/15960/21 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення ухвали.

Суддя В.В. Андрухів