Постанова

від 29.06.2023 по справі 137/1578/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 137/1578/20

Провадження № 22-ц/801/1131/2023

Категорія: 21

Головуючий у суді 1-ї інстанції Желіховський В. М.

Доповідач:Береговий О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2023 рокуСправа № 137/1578/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Берегового О.Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Панасюка О.С., Шемети Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Куленко О.В.,

учасники справи:

заявник (боржник): ОСОБА_1 ,

стягувач: ОСОБА_2 ,

заінтересовані особи: Літинська селищна рада Вінницького району Вінницької області, Старший державний виконавець Літинського відділу ДВС у Вінницькому раойні Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаврилюк Сергій Васильович,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Літинського районного суду Вінницької області від 20 березня 2023 року, постановлене місцевим судом під головуванням судді Желіховського В.М., в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Літинська селищна рада Вінницького району Вінницької області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за заявою боржника ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №137/1578/20 виданого 14 грудня 2022 року Літинським районним судом Вінницької області таким, що не підлягає виконанню, стягувач ОСОБА_2 , заінтересовані особи Літинська селищна рада Вінницького району Вінницької області, старший державний виконавець Гаврилюк С.В. Літинського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва), ОСОБА_3 ,

встановив:

Короткий зміст заявлених вимог та їх обґрунтування.

В лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа №137/1578/20 виданого 14 грудня 2022 року Літинським районним судом Вінницької області таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 07 березня 2023 в задоволенні заяви боржника ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №137/1578/20 виданий 14 грудня 2022 року Літинським районним судом Вінницької області таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

15 березня 2023 року до суду надійшла заява представника стягувача ОСОБА_2 адвоката Сидорчук Наталії Миколаївни про ухвалення додаткового рішення, зокрема, щодо відшкодування судових витрат пов`язаних з наданням правової допомоги в розмірі 5000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Додатковим рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 20 березня 2023 року заяву представника ОСОБА_2 адвоката Сидорчук Наталії Миколаївни про ухвалення додаткового рішення, задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування витрат за професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.

Доводи апеляційної скарги.

Не погоджуючись з таким додатковим рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи, просив оскаржуване додаткове рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні заяви по відшкодуванню витрат на професійну правову допомогу понесених ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку заявника суд попередньої інстанції не звернув увагу на те, що надані стороною докази не містять детального опису наданих послуг. Разом з тим вважає, що позивачем не надані докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу. Крім того, заявник посилається на відсутність співмірності витрат на оплату послуг адвоката.

Сторони не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не направляли, що за положеннями ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції

Позиція суду апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 , в силу ст. 134 ЦПК України в запереченнях на заяву про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вказала попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, зокрема, 5000 грн.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 141 ЦПК України, Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ч.3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, заява ОСОБА_2 про відшкодування судових витрат, та ухвалення додаткового рішення відповідно подана в визначений законом строк.

Згідно вимог статті 137, 141 ЦПК України вбачається, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги, рахунки тощо.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Водночас, відповідно до правової позиції, висловленої об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

На підтвердження надання/отримання та понесення, або ті які будуть понесені витрати на професійну правничу допомогу, зокрема, в суді першої інстанції, стороною позивача подано до суду:

-договір про надання правової допомоги № б/н від 30 вересня 2020 року (т. 2, а.с. 23), укладений між ОСОБА_2 та Адвокатом Сидорчук Н.М., згідно умов якого предметом договору є 1.1. Надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі. Складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; 1.2. Представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. 1.3. При цьому пунктом 4.1. визначено, що оплата послуг Адвката на правову допомогу обраховується в сумі 1000 грн. за годину. Оплата Послуг Адвоката здійснюється на підставі Акту приймання-передачі наданих послуг.;

-акт приймання-передачі наданих послуг від 07 березня 2023 року (т. 2, а.с. 25), відповідно до якого адвокат Сидорчук Н.М. надав, а клієнт ОСОБА_2 прийняла юридичні послуги (правову допомогу) у формі: консультація клієнта щодо виниклих правовідносин між сторонами - 0,5 годин затраченого часу, аналіз правової бази - 1 година затраченого часу, складання заперечення на заяву - 3,5 години затраченого часу, участь у судових засіданнях - не визначено. Загальна вартість наданих послуг становить 5000 грн.;

-квитанція до прибуткового касового ордера від 07 березня 2023 року, відповідно до якого від ОСОБА_2 прийнято 5000,00 грн. Підстава: Договір № б/н від 30 вересня 2020 року про надання правової допомоги.

При прийнятті рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу слід керуватися такими критеріями: - дійсність витрат, - необхідність витрат, - розумність розміру витрат, - співмірність витрат.

Зважаючи на те, що ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 07 березня 2023 в задоволенні заяви боржника ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №137/1578/20 виданого 14 грудня 2022 року Літинським районним судом Вінницької області таким, що не підлягає виконанню, відмовлено, з урахуванням доведеності понесених витрат на правову допомогу, а також враховуючи складність справи, необхідність надання адвокатом Сидорчук Н.М. послуг ОСОБА_2 під час розгляду вказаної справи в суді та їх характер, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених, або тих, які будуть понесені стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, суд попередньої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вказаних витрат, зокрема, у сумі 5000 грн.

Покликання в апеляційній скарзі на те, що подані стороною докази не містять детального опису наданих послуг не заслуговують на увагу та спростовуються, зокрема, актом приймання-передачі наданих послуг, в якому визначено характер правової допомоги (послуги) із зазначенням кількості витраченого часу та фіксованої суми за вказану годину часу.

Доводи щодо безпідставності стягнення на користь позивача суми витрат на правову допомогу у вказаному розмірі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки заперечуючи зазначений розмір витрат, ОСОБА_1 не надано належних, достатніх і допустимих доказів в розумінні ст. ст. 77,78,80 ЦПК України на підтвердження не співмірності таких витрат.

З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та незгоди з оцінкою доказів, наданою судом.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Літинського районного суду Вінницької області від 20 березня 2023 року залишити без змін.

Поновити дію додаткового рішення Літинського районного суду Вінницької області від 20 березня 2023 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий О.Ю. Береговий

Судді О.С. Панасюк

Т.М. Шемета