Постанова

від 18.07.2023 по справі 137/1578/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 137/1578/20

Провадження № 22-ц/801/1133/2023

Головуючий у суді 1-ї інстанції Гопкін П. В.

Доповідач:Войтко Ю. Б.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2023 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача): Войтка Ю. Б.,

суддів Міхасішина І. В., Сопруна В. В.,

з участю секретаря судового засідання: Ковальчук О. А.,

розглянув увідкритому судовомузасіданні взалі суду№ 2апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 06 квітня 2023 року, постановлену під головуванням судді Гопкіна П. В. в залі суду в смт Літині Вінницької області,

у справі № 137/1578/20 за скаргою ОСОБА_1 про визнання протиправними дій старшого держаного виконавця Літинського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаврилюка Сергія Васильовича та скасування постанови від 16.03.2023 про призначення спеціаліста ОСОБА_2 ,

встановив:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою, яку мотивував тим, що в провадженні Літинського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться виконавче провадження з виконання рішення суду, відповідно до якого зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_3 в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 0522483600:03:001:0037 розташованою по АДРЕСА_1 та не чинити перешкод при перенесенні елементів паркану у вигляді бетонних стовпців на межі суміжного землекористування між земельними ділянками.

Зазначив, що 24.03.2023 він отримав вимогу старшого державного виконавця Гаврилюка С. В. Разом з вимогою скаржнику була надіслана і постанова про призначення спеціаліста ОСОБА_2 для участі у виконавчому провадженні. При цьому державний виконавець своєю постановою застосовує заходи із залучення до у часті у виконавчому провадженні осіб з ціллю перенесення елементів паркану. На переконання скаржника, під прикриттям залучення спеціаліста можуть бути також залучені інші особи, за можливе спортивної статури, в чому вбачаються ознаки рейдерського захоплення майна за зацікавленістю до сторони стягувача, упередженого ставлення до сторони боржника.

З урахуванням викладеного просив визнати дії державного виконавця протиправними та скасувати постанову державного виконавця про призначення спеціаліста.

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 06 квітня 2023 року в задоволенні скарги відмовлено.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні скарги, виходив із того, що позиція скаржника про те, що дії державного виконавця не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» є недоведеною та безпідставною. Відповідно, судом встановлена правомірність дій державного виконавця і останні не можуть бути визнані протиправними лише з формальних міркувань скаржника. Будь-які докази, які вказували б на порушення державним виконавцем чинного законодавства прав боржника як сторони виконавчого провадження щодо виконання рішення, судом. не встановлено.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, посилаючись нанеповне з`ясуванняобставин справи,що маютьзначення длясправи,невідповідність висновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи, скаржник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції повністю та ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що намагання старшого державного виконавця Гаврилюка С. В. забезпечити виконання судового рішення шляхом залучення до участі інженера-землевпорядника ОСОБА_2 , прямо не передбачені ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» та свідчать про протиправні дії державного виконавця під час примусового виконання виконавчого листа. Крім того, старший державний виконавець Гаврилюк С. В., після направлення начальником Літинського відділу ДВС Русланом Іванишиним 15.02.2023 до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником ОСОБА_1 у виконавчому провадженні (ВП № 70690651 від 10.01.2023) кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, мав би з дотриманням п. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» винести постанову про закінчення виконавчого провадження та надіслати виконавчий документ до Літинського районного суду Вінницької області разом із постановою про закінчення виконавчого провадження. А тому, з огляду на вищезазначені положення чинного законодавства, всі подальші дії старшого державного виконавця Гаврилюка С. В. за закінченим виконавчим провадженням (ВП № 70690651 від 10.01.2023) є протиправними, зокрема винесена постанова від 16.03.2023 про призначення спеціаліста ОСОБА_2 для участі у виконавчому провадженні є незаконною та підлягає скасуванню.

Літинський відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направив відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти задоволення скарги з тих підстав, що дії державного виконавця вчинені відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», в межах наданих повноважень. При цьому зауважив, що судом першої інстанції встановлена правомірність дій державного виконавця, будь-яких доказів, які вказували б на порушення останнім чинного законодавства, прав боржника як сторони виконавчого провадження щодо виконання рішення, судом не встановлено. Відтак просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Стягувач ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Сидорчук Н. М., також надала відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечила проти задоволення скарги з тих підстав, що державним виконавцем вжито заходів відповідно до вимог чинного законодавства України та у межах наданих йому повноважень. Вказала, що жодного посилання на порушення державним виконавцем п. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» ОСОБА_1 в скарзі, поданій до суду першої інстанції, заявлено не було. Вважає, що виконати зазначене рішення суду можливо і без участі боржника, але ОСОБА_1 вчиняє перешкоди у виконанні рішення суду при перенесенні елементів паркану, у виді сварок, бійок, що призводило до виклику працівників поліції, чим не виконує покладений на нього рішенням суду обов`язок не тільки усунути перешкоди в користуванні стягувачем земельною ділянкою, а також не чинити перешкоди. При цьому на момент розгляду скарги на дії державного виконавця в суді першої і апеляційної інстанціях, рішення Літинського районного суду Вінницької області від 16.03.2022 ще не виконано, отже, у державного виконавця були відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження. За наслідками розгляду справи в порядку ст. 141, 264 ЦПК України ОСОБА_3 бажає здійснити розподіл судових витрат шляхом їх стягнення з ОСОБА_1 , а саме витрат на правову допомогу адвоката відповідно до наданого документального підтвердження. З урахуванням викладеного, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі та стягнути з скаржника судові витрати понесені нею на правову допомогу в сумі 5000 грн.

Скаржник ОСОБА_1 надав пояснення на відзив на апеляційну скаргу Літинського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в яких зокрема вказав, що винесення оскаржуваної постанови державним виконавцем, начебто задля належного виконання судового рішення в повному обсязі за допомогою заходів (шляхом отримання в суді висновку експерта, залучення до участі інженера-землевпорядника ОСОБА_2 ), є діями, які не передбачені ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», та є намаганнями змінити порядок та спосіб виконання рішення Літинського районного суду Вінницької області, що суперечить встановленому ст. 435 ЦПК України порядку зміни способу виконання рішення суду. Також подав заперечення щодо стягнення судових витрат на правову допомогу, в яких просить відмовити у задоволені вимоги адвоката Сидорчук Н. М. про стягнення на користь ОСОБА_3 5000 грн. на правову допомогу у зв`язку з недоведеністю таких витрат.

У судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Вареник А. М. вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Старший держаний виконавець Літинського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаврилюк С. В. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, вказавши, що для належного виконання рішення суду в повному обсязі та приведення меж земельної ділянки належної ОСОБА_3 у стан відповідний до додатків висновку експерта № 608 від 09.06.2021, ним 16.03.2023 винесено постанову, якою до проведення виконавчих дій залучено інженера-землевпорядника ОСОБА_2 .

Представник стягувача ОСОБА_3 адвокат Сидорчук Н. М. просила залишити апеляційну скаргу без задоволення з підстав, вказаних у відзиві на апеляційну скаргу, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам ухвала суду відповідає.

Судом встановлено, що 16.03.2022 рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 16.03.2022 зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_3 в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 0522483600:03:001:0037 розташованої за адресою АДРЕСА_1 та не чинити перешкод при перенесенні елементів паркану у вигляді бетонних стовпців на межі суміжного землекористування між земельними ділянками розташованими по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 для приведення меж земельної ділянки належної ОСОБА_3 у стан відповідний до додатків висновку експерта №608 від 09.06.2021 року. 14.12.2022 видано виконавчий лист (а.с.29).

Постановою старшого держаного виконавця Літинського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаврилюка С. В. від 10.01.2023 відкрито виконавче провадження з виконання вищезазначеного виконавчого листа (а.с.30).

З акту державного виконавця та додатку до нього встановлено, що станом на 24.01.2023 попри відкрите 10.01.2023 виконавче провадження ОСОБА_1 добровільно не виконав рішення суду, не усунув перешкоди у користуванні земельною ділянкою (а.с.34).

Постановою від 16.03.2023 старшим державним виконавцем Літинського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаврилюком С. В. для виконання рішення в повному обсязі вирішено призначити інженера-землевпорядника ОСОБА_2 , який має кваліфікаційний сертифікат виданий 05.02.2013 за № 001722 Державним агентством земельних ресурсів України, спеціалістом у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду про усунення перешкод ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 та приведення земельних ділянок у стан відповідний до додатків висновку експерта за № 608 від 09.06.2021 (а.с.9,10).

Окрім того в матеріалах міститься кваліфікаційний сертифікат Державного агентства земельних ресурсів України за № 001722 від 05.02.2013 на ім`я ОСОБА_2 , якому надано повноваження виконувати у тому числі топографо-геодезичні і картографічні роботи при здійсненні землеустрою (а.с.50).

За встановлених обставин суд першої інстанції виходив з того, що старшим держаним виконавцем Гаврилюком С. В. відкрите виконавче провадження з виконання рішення суду, боржник ОСОБА_1 пропри вимоги та вказівки добровільно не виконує рішення суду (доказів іншого суду не надано), а державним виконавцем доведено необхідність залучення спеціаліста для належного виконання рішення суду.

Відтак суд першої інстанції дійшов до висновку, що відсутні будь-які докази, які б свідчили саме про протиправну дію державного виконавця Гаврилюка С. В. під час примусового виконання вказаного виконавчого листа.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 447 ЦПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Таким чином, звертаючись до суду зі скаргою, сторона виконавчого провадження зобов`язана обґрунтувати порушення її прав та свобод із посиланням на конкретні рішення, дії або бездіяльність державного виконавця (інших посадових осіб) та вказати, у чому саме полягає таке порушення.

Відповідно до частин другої, третьої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно із частиною другою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Положенням частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Зі змісту скарги, поданої ОСОБА_1 , вбачається, що він вважає, що дії державного виконавця з винесення постанови про призначення спеціаліста є протиправними, а тому постанова державного виконавця має бути скасована, оскільки останній своєю постановою застосовує заходи із залучення до участі у виконавчому провадженні осіб з ціллю перенесення елементів паркану. При цьому, не виключає, що під прикриттям залучення спеціаліста, на його переконання, можуть бути залучені інші особи, в чому вбачаються ознаки рейдерського захоплення майна за зацікавленістю до сторони стягувача, упередженого ставлення до сторони боржника.

Як встановлено судом згідно виконавчого документа у справі № 137/1578/20 зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_3 в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 0522483600:03:001:0037 розташованої за адресою АДРЕСА_1 та не чинити перешкод при перенесенні елементів паркану у вигляді бетонних стовпців на межі суміжного землекористування між земельними ділянками розташованими по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 для приведення меж земельної ділянки належної ОСОБА_3 у стан відповідний до додатків висновку експерта №608 від 09.06.2021 року.

Тому для належного виконання рішення суду в повному обсязі та приведення меж земельної ділянки належної ОСОБА_3 у стан відповідний до додатків висновку експерта № 608 від 09.06.2021, старшим держаним виконавцем Літинського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаврилюком С. В. 16.03.2023 винесено постанову, якою до проведення виконавчих дій залучено інженера-землевпорядника ОСОБА_2 , який має кваліфікаційний сертифікат Державного агентства земельних ресурсів України за № 001722 від 05.02.2013, як спеціаліста у виконавчому провадженні ВП № 70690651 від 09.01.2023.

Інженер-землевпорядник залучений для проведення виконавчих дій для визначення межі земельної ділянки відповідно до вимог експертизи № 608 від 09.06.2021 за допомогою спеціалізованого устаткування, в зв`язку з тим, що державний виконавець не володіє необхідними навичками та немає відповідного устаткування.

Положеннями частинпершої -третьої статті20Закону України«Про виконавчепровадження» визначено,що дляз`ясування тароз`яснення питань,що виникаютьпід часздійснення виконавчогопровадження іпотребують спеціальнихзнань,виконавець виноситьпостанову прозалучення експертаабо спеціаліста(кількохекспертів абоспеціалістів),а дляпроведення оцінкимайна -суб`єктів оціночноїдіяльності -суб`єктів господарювання.

Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі.

Експерт або спеціаліст зобов`язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами першою, другою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предмет даної скарги заявника на рішення (дії) державного виконавця стосується правомірності призначення спеціаліста ОСОБА_2 для участі у виконавчому провадженні, а тому доводи апеляційної скарги щодо бездіяльності державного виконавця, що пов`язана з невинесенням 15.02.2023 постанови про закінчення виконавчого провадження не є предметом розгляду даної скарги на дії та рішення державного виконавця.

Отже, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, оскільки державним виконавцем порушено вимоги, викладені у пункті 3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», а саме обов`язок винести постанову про закінчення виконавчого провадження після надсилання ним до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником ОСОБА_1 у виконавчому провадженні кримінального правопорушення, колегія суддів не бере до уваги, оскільки такі вимоги в скарзі, поданій до суду першої інстанції, скаржником не заявлялись.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадженні діяв в межах наданих йому законом повноважень, а відтак порушень прав ОСОБА_1 з боку останнього не встановлено, відповідає обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які суд правильно застосував.

Відповідно доводи щодо незаконності винесеної державним виконавцем постанови про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадженні є безпідставними.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Відтак ухвала Літинського районного суду Вінницької області від 06 квітня 2023 року постановлена з додержанням вимог закону, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 367, 368, 375, 382, 384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 06 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 20 липня 2023 року.

Головуючий Ю. Б. Войтко

Судді: І. В. Міхасішин

В. В. Сопрун