Ухвала
Іменем України
07 серпня 2023 року
місто Київ
справа № 137/1578/20
провадження № 61-10175ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 20 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Літинська селищна рада Вінницького району Вінницької області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_1 ,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів з розгляду процесуальних питань, пов`язаних з рухом справи
У листопаді 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом, просила усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, які чинить ОСОБА_3 шляхом перенесення елементів паркану у вигляді бетонних стовбців, розташованих на межі суміжного землекористування між земельними ділянками, розташованими на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , для приведення меж земельної ділянки, яка належить позивачці у стан відповідно до додатків висновку експерта від 09 червня 2021 року № 608 від 09 червня 2021 року.
Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 16 березня 2022 року, з урахуванням додаткового рішення цього ж суду від 21 березня 2022 року, позов задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 0522483600:03:001:0037, розташованої на АДРЕСА_1 , та не чинити перешкод при перенесенні елементів паркану у вигляді бетонних стовбців на межі суміжного землекористування між земельними ділянками, розташованими на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 у зазначеному населеному пункті, для приведення меж земельної ділянки, належної ОСОБА_2 , у стан відповідно до додатків висновку експерта від 09 червня 2021 Року № 608. Здійснено розподіл судових витрат.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 31 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Літинського районного суду Вінницької області від 16 березня 2022 року та додаткове рішення цього ж суду від 21 березня 2022 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 16 березня 2022 року, додаткове рішення цього ж суду від 21 березня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 31 травня 2022 року на підставі пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 07 березня 2023 року у задоволенні заяви боржника ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа від 14 грудня 2022 року № 137/1578/20 таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.
Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 26 квітня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Літинського районного суду Вінницької області від 16 березня 2022 року та додаткового рішення Літинського районного суду Вінницької області від 21 березня 2022 року за нововиявленими обставинами відмовлено.
ОСОБА_1 , як особа, яка не брала участі у справі, 15 травня 2023 року звернувся з апеляційною скаргою на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 16 березня 2022 року та додаткове рішення цього ж суду від 21 березня 2022 року.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 29 травня 2023 року визнав неповажними наведені ОСОБА_1 пропуску строку на апеляційне оскарження зазначених рішень суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, заявнику визначено строк для усунення недоліків.
Суд апеляційної інстанції встановив, що апеляційна скарга подана із пропуском строку, оскільки ОСОБА_1 у заяві від 03 березня 2023 року про перегляд оскаржуваних судових рішень за нововиявленими обставинами повідомив, що про вказані рішення він дізнався 02 лютого 2023 року.
Суд апеляціцйної інстанції визнав помилковим довід ОСОБА_1 , що строк на апеляційне оскарження зазначених судових рішень необхідно відраховувати від дня постановлення Літинським районним судом Вінницької області ухвали про відмову у перегляді оскаржуваних судових рішень суду за нововиявленими обставинами, тобто від 26 квітня 2023 року.
Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не є перешкодою для подання апеляційної скарги на ці рішення.
За наведених обставин ОСОБА_1 запропоновано навести інші поважні причини пропуску строку на подання апеляційної скарги, які підтвердити доказами.
16 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про усунення недоліків, до якої додав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій зазначив, що строк на апеляційне оскарження вказаних рішень суду необхідно відраховувати від дня постановлення Літинським районним судом Вінницької області ухвали про відмову у перегляді оскаржуваних рішень суду за нововиявленими обставинами, тобто від 26 квітня 2023 року, оскільки лише з вказаної дати у нього сформувалась правова позиція щодо оскаржуваних судових рішень у повному обсязі.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20 червня 2023 року визнано неповажними зазначені ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 16 березня 2022 року та додаткового рішення Літинського районного суду Вінницької області від 21 березня 2022 року.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 , на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 16 березня 2022 року та додаткове рішення Літинського районного суду Вінницької області від 21 березня 2022 року відмовлено.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження відхилив ті самі доводи заявника щодо причин пропуску процесуального строку, як то право на оскарження зазначених судових рішень лише після вирішення питання про їх перегляд за нововиявленими обставинами, визнавши, що будучи обізнаним з 02 лютого 2023 року про оскаржувані судові рішення, ОСОБА_1 не мав перешкод для своєчасного звернення з апеляційною скаргою на вказані рішення, тобто у межах розумного строку з дня коли дізнався про судові рішення.
Оскільки заявником не наведено та не підтверджено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішень судів першої інстанції, є підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 20 червня 2023 року, у якій заявник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував доводи клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, допустивши надмірний формалізм, оскільки, саме з часу ухвалення рішення 26 квітня 2023 року про відмову у його заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами у нього виникло право на оскарження цих рішень в апеляційному порядку.
Суд апеляційної інстанції констатуючи обізнаність заявника про оскаржувані судові рішення з 02 лютого 2023 року, не встановив дати вручення заявнику цих рішень, не дослідив чи була можливість у заявника ознайомитися з повним тестом цих рішень, з матеріалами справи та оцінити їх законність та обґрунтованість, у зв`язку з чим не врахував висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 991/358/20
Вважає, що суд позбавив його права на доступ до правосуддя, адже не дослідив питання відновлення порушених прав та інтересів заявника, оскільки суд першої інстанції вирішив питання про його права та обов`язки, у зв`язку з чим Вінницький апеляційний суд не врахував висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року у справі
№ 6-885цс15, у постановах Верховного Суду від 30 липня 2018 року у справі № 5023/4200/11, від 08 жовтня 2018 року у справі № 1/30-28/19, від 15 січня 2019 року у справі № 921/310/16-г/3, від 25 березня 2019 року у справі № 904/8201/16 від 14 серпня 2019 року у справі № 62/112 та від 16 січня 2020 року у справі № 925/1600/16.
Мотиви та висновки Суду
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків про незаконність та неправильність судового рішення.
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.
Встановлено, що ухвалою Вінницького апеляційного суду від 29 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 16 березня 2022 року та додаткове рішення цього ж суду від 21 березня 2022 року залишено без руху з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявник звернувся з апеляційною скаргою поза межами тридцяти денного строку, передбаченого статтею 354 ЦПК України, проте не обґрунтував причини пропуску такого строку.
Наведені ОСОБА_1 причини пропуску процесуального строку, а саме: виникнення права на апеляційне оскарження зазначених судових рішень після вирішення питання про перегляд цих саме рішень за нововиявленими обставинами, визнано неповажними, оскільки перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами жодним чином не є перешкодою для подання апеляційної скарги. Запропоновано заявнику навести інші причини пропуску такого строку.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20 червня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 16 березня 2022 року та додаткове рішення цього ж суду від 21 березня 2022 року відмовлено.
Відмовляючи ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявник вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не виконав, інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не навів та не обґрунтував. Заявник, усуваючи недоліки наполягав на раніше зазначених причинах пропуску строку, а саме, що право на апеляційне оскарження у заявника виникло після відмови у задоволенні його заяви про перегляд цих саме судових рішень за нововиявленими обставинами.
Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що наведені заявником причини пропуску строку є неповажними з огляду на таке.
За змістом частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску строку є ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Застосування процесуальних строків до особи, яка не брала участі у розгляді справи здійснюється на загальних підставах, водночас норми процесуального права не містять окремого підходу (винятків) для таких осіб під час вчинення ними процесуальних дій.
Зокрема, частина перша статті 352 ЦПК України визначає право на оскарження рішення суду першої інстанції як учасником справи так і особою, яка не брала участі у справі.
Щодо строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, його поновлення та наслідки пропуску процесуального строку суд апеляційної інстанції керується статтями 354, 357 та 358 ЦПК України, які є загальнозастосовчими як для учасника справи так і особи, яка не брала участі у справі.
У главі 1 «Апеляційне провадження» розділу V «Перегляд судових рішень» законодавець не відокремлює застосування процесуального строку до учасників справи та осіб, які не брали участі у розгляді справи, а отже, вирішення судом апеляційної інстанції клопотання особи, яка не брала участі у розгляді справи, відбувається на загальних підставах з урахуванням встановлених судом обставин.
Суд апеляційної інстанції встановив, що рішення суду першої інстанції ухвалено 16 березня 2022 року та додаткове рішення цього ж суду - 21 березня 2022 року.
Звертаючись у березні 2023 року до Літинського районного суду Вінницької області про перегляд рішення Літинського районного суду Вінницької області від 16 березня 2022 року та додаткове рішення цього ж суду від 21 березня 2022 року за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 повідомив суд, що про зазначені судові рішення йому стало відомо 02 лютого 2023 року на стадії виконавчого провадження у зв`язку із залученням його як заінтересованої особи до розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконання, поданої у межах цієї цивільної справи.
Відповідно до змісту ухвали Літинського районного суду Вінницької області від 26 квітня 2023 року, якою ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні його заяви про перегляд зазначених судових рішень за нововиявленими обставинами, заявник обґрунтовуючи зазначену заяву навів свої міркування та заперечення щодо мотивів суду першої інстанції під час ухвалення вказаних рішень. Зокрема, ОСОБА_1 вважав, що суд першої інстанції не дослідив та не встановив ряд обставин, зокрема суб`єктний склад відповідачів, що є підставою для перегляду судових рішень, їх скасування із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Зазначене поза розумним сумнівом свідчить, що ОСОБА_1 з лютого 2023 року був обізнаний про ухвалення 16 березня 2022 року Літинським районним судом Вінницької області судового рішення та 21 березня 2022 року додаткового рішення, обґрунтування заяви про перегляд цих рішень за нововиявленими обставинами доводить, що ОСОБА_1 ознайомився із повним тестом судових рішень, дослідив їх на предмет формування власної правової позиції з метою викладу свої міркувань та заперечень у заяві про їх перегляд за нововиявленими обставинами.
Зазначене спростовує довід касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції не дослідив та не перевірив, чи була у ОСОБА_1 можливість ознайомитися із повним текстом судових рішень та матеріалами справи.
За наведених обставин Вінницький апеляційний суд, встановивши, що 02 лютого 2023 року ОСОБА_1 дізнався про оскаржувані судові рішення, у березні 2023 року звернувся до суду першої інстанції із заявою про їх перегляд за нововиявленими обставинами, дійшов обґрунтовано висновку, що апеляційна скарга подана 15 травня 2023 року із пропуском тридцятиденного строку.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження дійшов правильного висновку, що звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не є перешкодою для подання апеляційної скарги, а за відсутності інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження судових рішень, які б свідчили про об`єктивні перешкоди на оскарження вказаних рішень суду у визначений законом строк, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку.
Також Верховний Суд зауважує, що учасник справи та/або особа, яка не брала участі у розгляд справи, маючи намір оскаржити судове рішення, ухвалене за наслідками розгляду по суті позовних вимог, має реалізовувати свої процесуальні права відповідно до норм процесуального права, зокрема із дотриманням строків на подання апеляційної скарги, визначених законом, незалежно від права (наміру) вчинення інших процесуальних дій.
Верховний Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 , ознайомившись із оскаржуваними судовими рішеннями суду першої інстанції, на власний розсуд розпорядився своїм процесуальним правом щодо перегляду рішення Літинського районного суду Вінницької області від 16 березня 2022 року та додаткового рішення цього ж суду від 21 березня 2022 року, реалізація такого права у цьому випадку відбулася саме шляхом подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, а не шляхом оскарження цих рішень в апеляційному поряду у межах процесуальних строків, визначених законом.
Так, зазначені звернення, як то заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та апеляційна скарга є самостійними процесуальними діями, проте законодавець не ставить реалізацію такого права у залежність однієї процесуальної дії від іншої.
Тому, ОСОБА_1 мав усвідомлювати та бути обізнаним про ймовірність настання негативних для нього наслідків, зумовлених значним пропуском строку на подання апеляційної скарги.
Таким чином, обставини, якими ОСОБА_1 обґрунтовує поважність причин пропуску процесуального строку, не є такими, що свідчать про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів, підтверджених достатніми та належними доказами, для звернення з апеляційною скаргою у строки, визначені ЦПК України, одночасно обґрунтування таких причини свідчить про помилковість тлумачення заявником норм процесуального права щодо початку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу (частина четверта статті 357 ЦПК України).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, оскільки ОСОБА_1 не виконав вимог ухвали апеляційного суду щодо зазначення інших обґрунтованих підстав пропущення процесуального строку на подання апеляційної скарги із доказами на підтвердження таких обставин, то суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Доводи касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції вдався до надмірного формалізму є необґрунтованими, оскільки, встановивши, що пропуск строку на подання апеляційної скарги становив понад три місяці з дня коли ОСОБА_1 дізнався про оскаржувані судові рішення (02 лютого 2023 року), заперечення на які виклав у заяві від березня 2023 року про їх перегляд за нововиявлені обставини, зазначене не свідчить про добросовісну реалізацію процесуальних прав особою, яка має намір оскаржити судові рішення в апеляційному порядку.
Довід касаційної скарги про неврахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 991/358/20, суд касаційної інстанції відхиляє, з огляду на те, що у зазначеній справі Суд скасував рішення суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги у зв`язку із пропуском строку, оскільки суд апеляційної інстанції не врахував доводів заявника про те, що стан його здоров`я унеможливив своєчасне виконання вимог процесуального закону, а необізнаність заявника про мотиви постановленого судового рішення, з урахуванням обставин конкретного провадження, також має бути врахована при вирішенні питання про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження та встановлення підстав для його поновлення.
Водночас у цій справі ОСОБА_1 не обґрунтовував додатковими обставинами пропуск ним строку на апеляційне оскарження судових рішень, з мотивами яких був ознайомлений станом на березень 2023 року (час подання заяви про перегляд цих саме судових рішень за нововиявленими обставинами).
Довід касаційної скарги, що суд позбавив його права на доступ до правосуддя, адже не дослідив питання відновлення порушених прав та інтересів заявника, оскільки суд першої інстанції вирішив питання про його права та обов`язки, у зв`язку з чим Вінницький апеляційний суд не врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року у справі
№ 6-885цс15, у постановах Верховного Суду від 30 липня 2018 року у справі № 5023/4200/11, від 08 жовтня 2018 року у справі № 1/30-28/19, від 15 січня 2019 року у справі № 921/310/16-г/3, від 25 березня 2019 року у справі № 904/8201/16 від 14 серпня 2019 року у справі № 62/112 та від 16 січня 2020 року у справі № 925/1600/16, Верховний Суд визнає безпідставними.
У зазначених справах сформульовано висновки про відсутність підстав оцінки судом апеляційної інстанції на стадії відкриття апеляційного провадження у справі, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.
Водночас у наведених справах, зокрема у справі № 62/112 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, суд відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи, яка не брала участі у справі, та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.
Тобто, суд апеляційної інстанції може відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, з інших причин.
У цій справі Вінницький апеляційний суд відмовив ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження у справі за його апеляційною скаргою з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» (Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії) Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Особа, яка має намір подати скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги.
Аргументи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі та не свідчать про порушення судом норм процесуального права.
Висновки
Отже, відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України є підстави для визнання касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 20 червня 2023 року необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки правильне застосовування судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись частинами четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 20 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Літинська селищна рада Вінницького району Вінницької області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Яремко
С. О. Погрібний
О. В. Ступак
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2023 |
Оприлюднено | 11.08.2023 |
Номер документу | 112750094 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Яремко Василь Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні