Ухвала

від 29.06.2023 по справі 904/454/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/454/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 25.01.2023 в частині стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області 400 232,03 грн. судового збору

у справі № 904/454/22

за позовом за позовом Фізичної особи-підприємця Карагана Олексія Вікторовича

до відповідача: 1. Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області; 2. Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області; 3. Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, 4. Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Державна казначейська служба України

про стягнення матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

13.04.2023 Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області через підсистему "Електронний суд" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 13.04.2023 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2023 в частині стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області 400 232,03 грн. судового збору у справі № 904/454/22.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області у справі № 904/454/22 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 13.04.2023.

05.06.2023 ухвалою Верховного суду Головному управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області підстави наведені у клопотанні Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2023 в частині стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області 400 232,03 грн. судового збору у справі № 904/454/22 визнано неповажними, в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору або зменшення розміру судового збору відмовлено, а касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2023 в частині стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області 400 232,03 грн. судового збору у справі № 904/454/22 залишено без руху та надано Головному управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області строк для усунення недоліків касаційної скарги та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 12 006, 96 грн. за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2023 в частині стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області 400 232,03 грн. судового збору у справі № 904/454/22.

Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області 16.06.2023 подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків та касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2023 в частині стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області 400 232,03 грн. судового збору у справі № 904/454/22.

16.06.2023 року до Верховного суду подано заява про усунення недоліків касаційної скарги в якій зазначено, що скаржник оскаржує постанову Центрального апеляційного господарського суду з моменту отримання відповідної постанови, оскільки процес оскарження рішення тісно пов`язаний із матеріальною вимогою про сплату судового збору, у розмірі якого, відкритих асигнувань Головного управління недостатньо, а також зазначає, що причиною поважності перебігу строків для оскарження виявилось у неспроможності органу виконавчої влади у зв`язку з відсутністю фінансувань здійснити повне оскарження касаційної скарги, що призвело до тривалих змін відповідної скарги, щоб розмір судового збору був доступний для його сплати та відкриття відповідного касаційного провадження.

В якості інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження скаржником зазначено, про неможливість вчинення дій щодо сплати судового збору тому змушенні змінити вимоги касаційної скарги щодо скасування постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2023 в частині стягнення судових витрат з Головного управління.

Розглянувши доводи вищевказаного клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів визнає інші підстави наведені скаржником у клопотанні неповажними та відмовляє у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області 27.02.2023 вперше звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою Вих. № 04-10-10/2951 від 27.02.2023 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2023 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2022 у справі № 904/454/22.

Ухвалою Верховного Суду від 08.03.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору. Касаційну скаргу Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2023 у справі № 904/454/22 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України. Надано строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 426 914,16 грн. за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2023 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2022 у справі № 904/454/22.

Отже в вищезазначеній ухвалі суд від 08.03.2023 встановлено, що при зверненні з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2023 у справі № 904/454/22, відповідно до якої стягнено з Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області 400 232,03 грн. судового збору, скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі зазначеному в ухвалі суду, а також зазначено, що на скаржника не поширюються положення щодо звільнення від сплати судового збору за подання касаційних скарг у справах за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної особі, зокрема, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів досудового розслідування.

Однак Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області направило до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання, в якому зазначало клопотання про поновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги у справі № 904/454/22, а також знову звернулись з клопотання про звільнення від сплати судового збору або зменшення його суми за подання касаційної скарги у справі № 904/454/22.

06.04.2023 Ухвалою Верховного Суду знову відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру за подання касаційної скарги у справі № 904/454/22, а касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області № 04-10-10/2951 від 27.02.2023 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2023 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2022 у справі № 904/454/22 повернуто скаржнику без розгляду разом з доданими до неї матеріалами.

13.04.2023 Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області через підсистему "Електронний суд" знову звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 13.04.2023 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2023 вже в частині стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області 400 232,03 грн. судового збору у справі № 904/454/22.

Ухвалою Верховного суду від 27.04.2023 касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2023 в частині стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області 400 232,03 грн. судового збору у справі № 904/454/22 залишено без руху.

Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду уточнену касаційну скаргу на постанову постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2023 в частині стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області 400 232,03 грн. судового збору у справі № 904/454/22.

27.04.2023 підстави наведені у клопотанні скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2023 в частині стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області 400 232,03 грн. судового збору у справі № 904/454/22 визнано неповажними, касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2023 в частині стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області 400 232,03 грн. судового збору у справі № 904/454/22 залишено без руху, повідомлено про право звернутись з заявою про поновлення строку на касаційне оскарження та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) нею подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 цього Кодексу підстави (підстав), та з відповідним обґрунтуванням такої (таких) підстави (підстав) .

05.06.2023 ухвалою Верховного суду Головному управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області підстави наведені у клопотанні Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2023 в частині стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області 400 232,03 грн. судового збору у справі № 904/454/22 визнано неповажними, в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору або зменшення розміру судового збору відмовлено, а касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2023 в частині стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області 400 232,03 грн. судового збору у справі № 904/454/22 залишено без руху та надано Головному управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області строк для усунення недоліків касаційної скарги та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 12 006, 96 грн. за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2023 в частині стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області 400 232,03 грн. судового збору у справі № 904/454/22.

16.06.2023 року до Верховного суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги в якій зазначено, що скаржник оскаржує постанову Центрального апеляційного господарського суду з моменту отримання відповідної постанови, оскільки процес оскарження рішення тісно пов`язаний із матеріальною вимогою про сплату судового збору, у розмірі якого відкритих асигнувань Головного управління недостатньо, а також зазначає, що причиною поважності перебігу строків для оскарження виявилось у неспроможності органу виконавчої влади у зв`язку з відсутністю фінансувань здійснити повне оскарження касаційної скарги, що призвело до тривалих змін відповідної скарги , щоб розмір судового збору був доступний для його сплати та відкриття відповідного касаційного провадження.

Разом з цим, скаржник наголошує, що воно є суб`єктом владних повноважень, який фінансується за рахунок Державного бюджету України, а неспроможність провести сплату судового збору за подання касаційної скарги у справі № 904/454/22 в належний строк, не залежало від скаржника.

З огляду на викладене, Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області вважає, що існували об`єктивні та поважні причини неможливості вчасно звернутися з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2023 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2022 у справі № 904/454/22, та, як наслідок, наявні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.

Перевіривши доводи скаржника, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що Головним управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області не наведено належних обґрунтувань причин, які б підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкоджали можливості звернутися з касаційною скаргою у справі № 904/454/22 раніше, ніж 13.04.2023.

Суд зазначає, що існування обставини повернення касаційної скарги, яка не позбавляє скаржника на повторне звернення до суду касаційної інстанції, не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обв`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш, за відсутності поважних причин.

Щодо доводів скаржника про наявність обставин для поновлення строку на касаційне оскарження, зумовлених відсутністю коштів для сплати судового збору у строк, визначений законом, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 зробила висновок, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).

Таким чином, скаржником не зазначено жодних інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, які судом могло б бути розцінені як поважні підстави для поновлення строку. Отже, заявником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на касаційне оскарження.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Одним із принципів господарського судочинства, визначених у частині 3 статті 2 ГПК України, є змагальність сторін, зміст якого відображений у статті 13 цього Кодексу. Згідно з приписами частин 2, 3, 4 зазначеної норми учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як визначено у пункті 27 рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02) право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг.

Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, не вбачається.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

При цьому легітимна мета обмеження прав дотримана, права скаржника не порушені, оскільки йому було надано право на обґрунтування пропуску строку на оскарження судового рішення про яке він був обізнаний.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 ГПК України, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України визначено, що Суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки, наведені в якості інших, підстави для поновлення встановленого законом строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2023 в частині стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області 400 232,03 грн. судового збору у справі № 904/454/22 не підлягає задоволенню, а відтак у відкритті касаційного провадження у справі № 904/454/22 за касаційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2023 в частині стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області 400 232,03 грн. судового збору слід відмовити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 234, 235, частиною 3 статті 292, пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 904/454/22 за касаційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2023 в частині стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області 400 232,03 грн. судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді О.В. Васьковський

В.Я. Погребняк