Ухвала

від 19.07.2023 по справі 567/1508/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

19 липня 2023 року

м. Київ

справа № 567/1508/19

провадження № 61-10447ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Огойка Андрія Анатолійовича на постанову Волинського апеляційного суду від 31 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Острозька міська рада Рівненської області, про визнання заповіту недійсним та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним.

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом про усунення ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю 2 групи та має право на обов`язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту, від права на спадкування після смерті матері щодо спадщини, до складу якої входять житловий будинок з надвірними будівлями в

АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 1,87 га, земельна ділянка площею 0,13 га та земельна ділянка площею 1,27 га.

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 01 квітня

2022 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Острозька міська рада Рівненської області, про визнання заповіту недійсним задоволено.

Визнано недійсним заповіт від імені ОСОБА_3 , посвідчений 14 червня 2019 року Вельбівненською сільською радою Острозького району Рівненської області, зареєстрований у реєстрі за № 22.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування задоволено.

Усунуто ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 768,40 грн судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 900,00 грн витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840,80 грн судового збору.

Додатковим рішенням Острозького районного суду Рівненської області

від 22 квітня 2022 року стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 7207,62 грн витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи та 15 750,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 250,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано рішення Острозького районного суду Рівненської області

від 01 квітня 2022 року в частині визнання недійсним заповіту, складеного ОСОБА_3 14 червня 2019 року і посвідченого секретарем Вельбівненської сільської ради Острозького району Рівненської області (зареєстровано в реєстрі за № 22), та стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 900,00 грн витрат за проведення судової почеркознавчої експертизи, а також із ОСОБА_1 на користь держави 768,40 грн судового збору.

Скасовано додаткове рішення Острозького районного суду Рівненської області від 22 квітня 2022 року в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 7 207,62 грн витрат за проведення судової почеркознавчої експертизи та 15 750,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

ОСОБА_2 відмовлено в позові до ОСОБА_1 , третя особа - Острозька міська рада Рівненської області, про визнання заповіту недійсним.

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року представнику ОСОБА_1 - адвокату Огойку А. А. відмовлено в прийнятті додаткової постанови.

Постановою Верховного Суду від 15 лютого 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалу Рівненського апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Волинського апеляційного суду від 31 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 01 квітня

2022 року в даній справі в частині зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування скасовано.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 750,00 грн різниці відшкодованих судових витрат.

13 липня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Огойко А. А. через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Волинського апеляційного суду від 31 травня 2023 року (надійшла до суду 14 липня 2023 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 та в частині вирішення судових витрат, направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється

з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів

з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску

з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третійстатті 394 цього Кодексу.

З постанови апеляційного суду встановлено, що повний текст постанови виготовлено 12 червня 2023 року. Таким чином, строк на касаційне оскарження закінчився 12 липня 2023 року (середа).

У касаційній скарзі представник заявника заявив клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги.

Представник вказує, що повний текст постанови було отримано 12 червня

2023 року засобами електронного зв`язку. На підтвердження клопотання надано витяг з електронної пошти.

Враховуючи вищевикладене, представнику заявника необхідно надати докази поважності пропуску строку подачі касаційної скарги, оскільки касаційна скарга подана з пропуском такого строку.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження

з огляду на наступне.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду,

в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Огойка А. А. не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, у касаційній скарзі представник заявника, як на підставу касаційного оскарження, посилається на пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, однак не наводить обов`язкові підстави, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України (хоча про умову їх обґрунтування прямо вказано в пункті 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Також, представник заявника посилається на пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України, та зазначає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання, однак не вказує, які саме клопотання відхилив суд.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Також, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору

у встановлених порядку і розмірі.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Огойко А. А. заявив клопотання про звільнення заявника від сплати судового збору

у зв`язку з тим, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подачу касаційної скарги, перевищує п`ять відсотків від її доходу.

На підтвердження даного клопотання представник заявника надав відомості

з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.

Дослідивши вказане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку, що

у задоволенні клопотання необхідно відмовити, оскільки представником заявника не надано належних доказів щодо розміру доходів ОСОБА_1 ,

а надані докази не відображають в повній мірі майновий стан заявника.

Як вбачається з касаційної скарги, заявник оскаржує рішення суду апеляційної інстанції у частині зустрічного позову.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом у 2020 році та заявляла одну позовну вимогу немайнового характеру.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 102,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 840,80 грн).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 681,60 грн (840,80*200%=1 681,60 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК

у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.

Крім того, згідно з частиною шостою статті 43 ЦПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до пункту 29 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Згідно із частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Так, касаційна скарга була сформована в системі «Електронний суд», проте доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій цієї касаційної скарги, представник заявника не надав.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні представника ОСОБА_1 - адвоката Огойка Андрія Анатолійовича про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Огойка Андрія Анатолійовича про звільнення заявника від сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Огойка Андрія Анатолійовича на постанову Волинського апеляційного суду

від 31 травня 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання зазначених в ухвалі вимог, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць