Ухвала

від 24.03.2023 по справі 368/477/22

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/477/22

2-п/368/4/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2023 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючий суддя Закаблук О.В.

При секретарі судового засідання Балацька В.В.

За участі:

Позивач - ОСОБА_1 .

Представник позивача - авдокат Клапчук Ф.П.

- розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області в залі суду заяву про перегляд заочного рішення, яка подана ТОВ «РОЗА Л» в цивільній справі № 368/477/22, провадження № 2/368/348/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза Л», - про визнання недійсною державної реєстрації права оренди, витребування майна та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, суд, -

В С Т А Н О В И В :

15.03.2023року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла заява про перегляд заочного рішення, яка подана ТОВ «РОЗА Л» в цивільній справі № 368/477/22, провадження № 2/368/348/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза Л», - про визнання недійсною державної реєстрації права оренди, витребування майна та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, в прохальній частині якої відповідач просить суд винести судове рішення у виді ухвали, на підставі якої:

1. Поновити Товариство з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 16.09.2022 р. у справі № 368/477/22.

2. Переглянути заочне рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 16.09.2022 р. у справі № 368/477/22.

2. Винести ухвалу про скасування заочного рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 16.09.2022 р. у справі № 368/477/22 та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Вимоги, викладені в прохальній частині заяви про перегляд заочного рішення, відповідач обгрунтовує наступними обставинами справи та норпмами права:

- ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулося до Кагарлицького районного суду Київської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» (далі- Відповідач) про визнання недійсною державної реєстрації права оренди, витребування майна та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 16.09.2023 р. було вирішено:

- позов задовольнити;

- усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання недійсною державної реєстрації права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» на земельну ділянку площею 2.75 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району (Кагарлицького району) Київської області, кадастровий номер 3222287200:05:011:0008, що була проведена згідно додаткової угоди від 10.02.2018 р. та шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» повернути Позивачу вказану земельну ділянку;

- усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання недійсною державної реєстрації права оренди Товариства з обмеженою, відповідальністю «Роза-Л» на земельну ділянку площею 2.75 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району (Кагарлицького району) Київської області, кадастровий номер 3222287200:05:011:0009, що була проведена згідно додаткової угоди від 10.02.2018 р. та шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» повернути Позивачу вказану земельну ділянку;

- усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання недійсною державної реєстрації права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» на земельну ділянку площею 0.64 га для особистого селянського господарства, що розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району (Кагарлицького району) Київської області, кадастровий номер 3222287200:02:306:0023, що була проведена згідно додаткової угоди від 10.02.2018 р. та шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» повернути Позивачу вказану земельну ділянку.

З підстав зазначених нижче, Відповідач ТОВ «Роза-Л» не погоджується з заочним рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 16.09.2022 р., оскільки воно ухвалене без з`ясування всіх обставин справи, а висновок суду про обгрунтованість позовних вимог є помилковим.

Щодо повідомлення Відповідача ТОВ «Роза-Л» про судовий розгляд:

Необхідно зазначити, що Відповідач ТОВ «Роза-Л» не (утримувало судових повісток, не знало про розгляд справи та не отримувало копії ухвали про відкриття провадження, позовної заяви, а також копії заочного рішення суду від 16.09.2022 р.

Про рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 16.09.2022 р. Відповідачу ТОВ «Роза-Л» стало після того як Позивач звернусь із рішенням суду.

Згідно ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Причиною неявки Відповідача в судові засідання було те, що Відповідач не знав про розгляд справи та не міг з`явитись в судове засідання для надання пояснень по суті справи.

Отже, Відповідач не брав участі в розгляді справи не умисно, а через те, що йому не було відомо про судовий розгляд.

Зокрема, в рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 16.09.2022 р. вказано, що відповідач, - ТОВ «Роза Л», - повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи, проте, - представник відповідача в судове засідання не з`явився 2 (два) рази поспіль. Відповідач не надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву в строки, які вказані в резолютивній частині ухвали суду про відкриття провадження у справі, не надіслав на адресу суду письмових заяв про відкладення слухання справи, чи про слухання справи у відсутності його представника, відповідно, - неявку представника відповідача в судові засідання суд визнав неповажною, та такою, яка не перешкоджала розгляду справи по суті без участі представника відповідача, - з винесенням заочного рішення.

Слід зазначити, що в матеріалах справи на а.с. 32 та а.с. 38 міститься рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення ТОВ «Роза-Л» на 29.07.2022р. о 10.00 годині та на 16.09.2022 р. о 16.00 годині. Відповідно до цих повідомлень начебто Відповідач ТОВ «Роза-Л» отримало судові повістки.

Проте, слід зазначити, що вказані поштові відправлення було направлення Відповідачу ТОВ «Роза-Л» за адресою Київська область, Обухівський район, с. Семенівка, вул. Макаренка, 2, в той час як місцезнаходження Відповідача ТОВ «Роза-Л» згідно даних Державного реєстру юридичних осіб Київська область, Обухівський район, с. Перше Травня, вул. П. Гудима, 23.

Отже, судом не направлялись судові повістки про виклик за адресою місцезнаходження Відповідача ТОВ «Роза-Л» та ним не було отримано таких судових повісток, що свідчить про те, що Відповідачу не було відомо про розгляд справи.

Таким чином, Відповідач ТОВ «Роза-Л» не було належним чином повідомлено про розгляд справи, що є підставою для перегляду заочного рішення суду.

Щодо обставин, які мають істотне значення:

У зв`язку з неучастю Відповідача ТОВ «Роза-Л» у розгляді справи, рішення Кагарлицького районного суду Київської області 16.09.2022 р. було прийнято судом з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Обгрунтовуючи своє рішення суд в своєму рішенні зазначив, що урахуванням вказаного, - слід вважати, що додаткові угоди до договорів оренди земельної ділянок від 10.02.2018 р. були укладені без вільного волевиявлення орендодавця, тобто Позивача, як сторони правочину, та не відповідали її внутрішній волі, оскільки вона додаткових угод не підписувала, а тому є всі підстави для визнання такого правочину недійсним на підставі ч. 3 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України. Таким чином, за умови, що Позивач не підписувала додаткові угоди та було відсутнє її волевиявлення на укладання таких додаткових угод, такі угоди є неукладеними, а належним способом захисту прав Позивача є усунення перешкод у користуванні належним їй майном, або про повернення такого майна.

Також, суд зазначив, що з метою доведення Позивачем належними та допустимими доказами факту того, що підпис на додаткових угодах до договорів оренди земельних ділянок не належить Позивачу, Позивачем мав бути надано висновок судової почеркознавчої експертизи, проте, - позивачка не наполягала на призначенні експертизи, а сторона відповідача проігнорувала судовий процес, а тому суд, керуючись принципом змагальності, - вважає за можливе винести судове рішення без призначення експертизи, так як де факто, - відповідачем не оспорюється той факт, що підписи на додаткових угодах, - не належать позивачці.

Вказані судом висновки є помилковими, оскільки вони не ґрунтуються на доказах. Відповідач ТОВ «Роза-Л» стверджує, що волевиявлення Позивача на укладання додаткових угод було та підпис на таких додаткових угодах належить Позивачу.

Під час розгляду справи та винесенні рішення судом не були витребувані у Відповідача ТОВ «Роза-Л» оригінали оспорюваних документів та не призначено судову почеркознавчу експертизу для перевірки тверджень Позивача.

Щодо зауважень суду про те, що сторона відповідача проігнорувала судовий процес, то як було зазначено вище Відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи, а тому не міг надати відзиву та доказів. 1

Враховуючи вищевикладене, з огляду на недоведеність позовних вимог, слід дійти висновку про відсутність підстав для їх задоволення, а тому заочне рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 16.09.2022 р. має бути переглянуте і скасоване.

Згідно ч. 3 ст. 284 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Оскільки Відповідач ТОВ «Роза-Л» не отримувало рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 16.09.2022 р., відповідно до ч. З ст. 284 Цивільного процесуального кодексу України строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення підлягає поновленню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 284, 285, 287, 299 Цивільного процесуального кодексу України, - відповідач просить суд винести судове рішення у виді ухївали, на підставі якої задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині заяви про перегляд заочного рішення.

15.03.2023року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для розгляду заяви про перегляд заочного рішення у даному цивільному провадженні був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., присвоєно справа № 368/447/22, провадження 2/368/4/23.

17.03.2023року Кагарлицьким районним судом було винесено ухвалу, на підставі якої відповідачу було поновлено строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення, відкрито провадження, та призначено справу в частині вирішення питання про перегляд заочного рішення на 09 год. 00 хв. 24.03.2023 року.

В судовомузасіданні,яке відбулося 24.03.2023року,представник відповідачаТОВ «Роза-Л»,-адвокат КлапчукФ.П. підтримав вимоги, викладені в заяві про перегляд заочного рішення та просив їх задовольнити.

Свою правову позицію представник відповідача обгрунтовував обставинами справи та нормами права, які викладені в мотивувальній частині заяви про перегляд заочного рішення, та які судом наведені вище в мотивувальній частині даної ухвали.

В судовомузасіданні,яке відбулося24.03.2023року позивачка ОСОБА_1 категорично заперечувала проти задоволення вимог, викладених в заяві відповідача про перегляд заочного рішення.

Суд, вислухавши представника відповідача, який підтримав вимоги, викладені в заяві про перегляд заочного рішення, вислухавши позивачку, яка категорично заперечувала проти скасування заочного рішення, дослідивши матеріали справи (в частині, що стосується підстав для скасування заочного рішення), приходить до висновку щодо відмови в задоволення заяви про скасування заочного рішення, - шляхом винесення судового рішення у виді ухвали, як окремого процесуального документу (з постановленням в нарадчій кімнаті), обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм права:

-Так,15.06.2022року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза Л», - про визнання недійсною державної реєстрації права оренди, витребування майна та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, (а.с., 1 6), в прохальній частині якої позивачка просила суд винести судове рішення, на підставі якого:

1. Усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання недійсною державної реєстрації права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» на земельну ділянку площею 2.75 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району (Кагарлицького району) Київської області, кадастровий номер 3222287200:05:011:0008, що була проведена згідно додаткової угоди від 10.02.2018 р. та шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» повернути ОСОБА_1 вказану земельну ділянку.

2. Усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом івизнання недійсною державної реєстрації права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» на земельну ділянку площею 2.75 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району (Кагарлицького району) Київської області, кадастровий номер 3222287200:05:011:0009, що була проведена згідно додаткової угоди від 10.02.2018 р. та шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» повернути ОСОБА_1 вказану земельну ділянку.

3. Усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання недійсною державної реєстрації права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» на земельну ділянку площею 0.64 га для особистого селянського господарства, що розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району (Кагарлицького району) Київської області, кадастровий номер 3222287200:02:306:0023, що була проведена згідно додаткової угоди від 10.02.2018 р. та шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» повернути ОСОБА_1 вказану земельну ділянку.

4. Призначити по справі судову почеркознавчу експертизу оригіналів документів.

На вирішення експертів поставити наступні запитання:

- чи виконаний ОСОБА_1 підпис в графі «Орендодавець» в додаткових угодах від 10.02.2018 р. до договорів оренди земельних ділянок кадастровий номер 3222287200:05:011:0009, кадастровий номер 3222287200:05:011:0008 та кадастровий номер 3222287200:02:306:0023.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» оригінали додаткових угод від 10.02.2018 р. до договорів оренди земельних ділянок кадастровий номер 3222287200:05:011:0009. кадастровий номер 3222287200:05:011:0008 та кадастровий номер 3222287200:02:306:0023.

Оплату за проведення експертизи покласти на ОСОБА_1 .

Проведення експертизи доручити експертам Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ. вул. Смоленська, 6). і

5. Судові витрати стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л».

Позовні вимоги позивачка в мотивувальній частині позовної заяви обгрунтовує наступними обставинами та нормами права:

- Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія ЯД № 654738 від 30.03.2006 р. ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 2.75 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району (Кагарлицького району) Київської області, кадастровий номер 3222287200:05:011:0008.

Також, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія ЯБ №791317 від 30.03.2006 р. ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 2,75 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району (Кагарлицького району) Київської області, кадастровий номер 3222287200:05:011:0009.

Після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вказані земельні ділянки успадкувала ОСОБА_1 (далі-Позивач), що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину від 09.11.2016 р., виданим державним нотаріусом Кагарлицької районної державної нотаріальної контори Воловенко Р.П. за № 1-1759 та 1-1757.

Крім цього, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія ЯЖ № 421571 від 08.09.2008 р. Позивач є власником земельної ділянки площею 0,64 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району (Кагарлицького району) Київської області, кадастровий номер 3222281200:03:316:0023.

Щодо всіх трьох земельних ділянок було укладено договори оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» (далі-Відповідач) строком на 7 років з дня державної реєстрації. Зокрема, щодо земельної ділянки кадастровий номер 3222287200:05:011:0008 договір оренди б/н від 14.05.2015р. та щодо земельної ділянки кадастровий номер 3222287200:05:011:0009 договір оренди б/н від 10.05.2015 р.

20.04.2018 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено додаткові угоди до договорів оренди про заміну сторони договору, відповідно до яких замість ОСОБА_3 та ОСОБА_2 орендодавцем стала Позивач.

Також, щодо земельної ділянки кадастровий номер 3222281200:03:316:0023, яка була власністю Позивача було укладено договір оренди б/н від 12.05.2015 р.

Договір оренди земельної ділянки № б/н від 10.05.2015 р. щодо земельної ділянки кадастровий номер 3222287200:05:011:0008 було зареєстровано 26.05.2015 p., а отже строк оренди закінчився 26.05.2022 р.

Договір оренди земельної ділянки №б/н від 14.05.2015 р. щодо земельної ділянки кадастровий номер 3222287200:05:011:0009 було зареєстровано 22.05.2015 p., а отже строк оренди закінчився 22.05.2022 р.

Договір оренди земельної ділянки №б/н від 12.05.2015 р. щодо земельної ділянки кадастровий номер 3222281200:03:316:0023 було зареєстровано 22.05.2015 p., а отже строк оренди закінчився 22.05.2022 р.

Оскільки Позивач не бажала продовжувати оренду земельних ділянок на новий строк та поновлювати договори оренди, вона 13.01.2022 р. направила до Відповідача заяву, в якій зазначила, що вона не бажає продовжувати поновлювати із Відповідачем договори оренди земельних ділянок, так як бажає обробляти земельну ділянку самостійно.

Однак, після направлення вищезазначеної заяви Позивачем було з`ясовано, що існують додаткові угоди від 10.02.2018 р. до договорів оренди земельних ділянок, відповідно до яких було внесено зміни, а саме збільшено строк оренди до 17 років із правом пролонгації від дати його державної реєстрації.

Дізнавшись про вказані документи, Позивач звернула увагу на те, що підпис на додаткових угодах від імені орендодавця не належить їй, та виконаний іншою особою. При цьому, те що вказаний підпис не належить Позивачу вбачається із її паспорту, та з самих договорів оренди і додаткових угод до них.

Отже, на даний час наявні додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок, підпис на яких виконаний не Позивачем, тобто при їх укладанні та підписанні воля однієї із сторін на укладання додаткових угод була відсутня.

Частиною 2 ст. 792 Цивільного кодексу України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У частині першій статті 627 Цивільного кодексу України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільнішії в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Разом з тим визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі урегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України «Про оренду землі».

За правилами ст. 93 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

У статті 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з вимогами ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов 'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди іемсльної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 407 Цивільного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між: власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чистинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ст. 203 Цивільного кодексу України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

З урахуванням вказаного додаткові угоди до договорів оренди земельної ділянок від 10.02.2018 р. були укладені без вільного волевиявлення орендодавця, тобто Позивача, як сторони правочину, та не відповідали її внутрішній волі, оскільки вона додаткових угод не підписувала, а тому є всі підстави для визнання такого правочину недійсним на підставі ч. 3 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Вказана позиція щодо недійсності договору, підпис в якому здійснено іншою особою, ніж стороною договору (встановлення факту відсутності волевиявлення особи на укладення договору), відображено у висновках Верховного Суду (наприклад, постанови від 11.06.2020 у справі № 141/875/17-ц. від 19.05.2020 у справі № 624/600/16-ц, від 03.07.2019 у справі № 201/13235/15-ц. від 11.06.2018 у справі №916/613/17 та ін.).

Однак, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) зазначено, що: «такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним. не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Разом з цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів. В даному позові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що слід відмовити не з підстав застосування наслідків пропуску позовної давності, а з підстав неналежно обраного способу захисту, яким, на думку суддів є усунення перешкод у користуванні належним позивачу майном. Оскільки така вимога останнім не пред`являлася у позові належить відмовити. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновку, висловленого в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, зазначивши, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено».

За таких умов ВП ВС дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів, позаяк цей спосіб захисту є неефективним. Натомість ефективним способом захисту права, в контексті фактичних обставин справи № 145/2047/16-ц, на думку ВГІ ВС, є усунення перешкод у користуванні належним власнику майном, тобто негаторний позов.

Отже, зі змісту вказаної правової позиції ВП ВС убачається, що залежно від фактичних обставин справи, належними способами захисту прав власника майна, що є предметом неукладеного (непідписаного) договору, слід розглядати звернення з позовом про усунення перешкод у користуванні належним йому майном, або про повернення такого майна як безпідставно набутого.

Таким чином, за умови, що Позивач не підписувала додаткові угоди та було відсутнє її волевиявлення на укладання таких додаткових угод, такі угоди є неукладеними, а належним способом захисту прав Позивача є усунення перешкод у користуванні належним їй майном, або про повернення такого майна.

Незважаючи на відсутність волевиявлення орендодавця, тобто Позивача та неукладеність додаткових угод, державним реєстратором згідно вищевказаних додаткових угод було проведено державну реєстрацію права оренди Відповідача на земельні ділянки, що на даний час належать Позивачу, із збільшенням строку оренди до 17 років та правом пролонгації від дати його державної реєстрації.

У зв`язку з чим державну реєстрацію права оренди Відповідача, яка проведена з порушенням, також необхідно скасувати.

Згідно ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У ч. 1 ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізйчних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 4 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та. що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.

Згідно з ст. 80 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положеннями ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 103 Цивільного процесуального кодексу України суд призначає експертизу у справі для з 'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Виходячи з вищезазначеної норми Цивільного процесуального кодексу України для з ясування га доведення обставин, що мають значення для справи та потребують спеціальних знань призначається експертиза.

З метою доведення Позивачем належними та допустимими доказами факту того, що підпис на додаткових угодах до договорів оренди земельних ділянок не належить Позивачу, Позивачем буде надано висновок судової почеркознавчої експертизи.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Разом із цим, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Виникнення спірних правовідносин обумовлено наявністю між сторонами спору про право оренди на вказані вище земельні ділянки, оскільки Позивач не продовжувала строку дії договорів оренди і не підписувала додаткової угоди, тому оспорювані додаткові угоди є неукладеними. а отже подальше використання земельної ділянки без згоди власника, порушує права на користування та розпорядження зазначеною власністю Позивачем .

Відповідно до ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ніш.

Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не пов`язане із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку.

У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке Позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним їй майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки. Отже, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Враховуючи викладене, слід дійти висновку щодо обгрунтованності вимоги Позивача про повернення земельних ділянок, так як земельні ділянйи перебувають в користуванні Відповідача без належних правових підстав.

Аналогічний висновок міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96). від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97).

Отже, власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсності змісту правовідносин, які склалися у зв`язку з фактичним використанням земельної ділянки.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обгрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 4, 174, 175 Цивільного процесуального кодексу України, - позивачка просить задовольнити її позовні вимоги.

15.06.2022року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для розгляду даної справи по суті був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., присвоєно справа № 368/447/22, провадження 2/368/348/22, ( а.с., 28).

22.06.2022року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено справу до слухання в загальному позовному порядку, призначено підготовче судове засідання на 10 год. 00 хв. 29.07.2022 року.

В матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, ( а.с., 32), з якого вбачається, що представником відповідача судову повістку на підготовче судове засідання, яке було призначене на 29.07.2022 року, - отримано 05.07.2022 року.

В судовомузасіданні,яке відбулося29.07.2022року,позивачка ОСОБА_1 вважала за необхідне провести підготовче судове засідання у відсутності предтавника відповідача (так як він повідомлений судом належним чином про день, час та місце слухання справи), та вважала за можливе закрити підготовче судове провадження та призначити справу до судового розгляду, ( а.с., 34 35).

На призначенні експертизи не наполягала, так як переконана, що підписи в додаткових угодах належать не їй.

В судовезасідання,яке відбулося29.07.2022року,представник відповідача,-ТОВ «Роза Л»,-не з`явився,хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи, - шляхом поміщення оголошення на офіційному веб сайті суду та направленням рекомендованого поштового відправлення з повідомленням про вручення, - що підтверджується матеріалами справи, - текстом оголошення на офіційному веб сайті суду та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, ( а.с., 31 32, 34 35).

Відповідач не надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву в строки, які вказані в резолютивній частині ухвали суду про відкриття провадження у справі, відповідач не надсілав на адресу суду письмових заяв про відкладення слухання справи чи про слухання справи у відсутності його представника, відповідно, - неявку представника відповідача в підготовче судове засідання, яке відбулося 29.07.2022 року, - суд визнав неповажною, та, відповідно, - такою, яка не перешкоджала проведенню підготового судового засідання.

29.07.2022 року Кагарлицьким районним судом проведенопідготовче судовезасідання по даній справі (безучасті представникавідповідача), порезультатах проведенняякого судом на підставі п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України винесено процесуальну (без видалення до нарадчої кімнати) ухвалу про закриття підготовчого судового провадження в справі, та призначено справу до основного розгляду по суті на 16 год. 00 хв. 16.09.2022 року, ( а.с., 34 35).

В матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, ( а.с., 38), з якого вбачається, що представником відповідача судову повістку на підготовче судове засідання, яке було призначене на 16.09.2022 року, - отримано 09.08.2022 року.

В судове засідання, яке відбулося 16.09.2022 року, позивачка ОСОБА_1 , - не з`явилася, хоча повідомлялася судом належним чином про день, час та місце слухання справи, проте,- на адресу суду надійшла письмова заява позивачки, в якій вона просить суд слухати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, (а.с., 39).

В судовезасідання,яке відбулося16.09.2022року,представник відповідача,-ТОВ «Роза Л»,-не з`явився,хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи, - шляхом поміщення оголошення на офіційному веб сайті суду та направленням рекомендованого поштового відправлення з повідомленням про вручення, - що підтверджується матеріалами справи, - текстом оголошення на офіційному веб сайті суду та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач не надсілав на адресу суду письмових заяв про відкладення слухання справи чи про слухання справи у відсутності його представника, відповідно, - неявку представника відповідача в судове засідання, яке відбулося 16.09.2022 року, - суд визнав неповажною, та, відповідно, - такою, яка не перешкоджала проведенню судового засідання, та була підставою для проведення заочного розгляду справи з винесенням заочного рішення.

16.09.2022 року Капгарлицьким районгним судом винесено рішення, на підставі якого:

1. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза Л», - про визнання недійсною державної реєстрації права оренди, витребування майна та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, - задовольнити.

2.Усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання недійсною державної реєстрації права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» на земельну ділянку площею 2.75 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району (Кагарлицького району) Київської області, кадастровий номер 3222287200:05:011:0008, що була проведена згідно додаткової угоди від 10.02.2018 р. та шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» повернути ОСОБА_1 вказану земельну ділянку.

3.Усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом івизнання недійсною державної реєстрації права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» на земельну ділянку площею 2.75 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району (Кагарлицького району) Київської області, кадастровий номер 3222287200:05:011:0009, що була проведена згідно додаткової угоди від 10.02.2018 р. та шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» повернути ОСОБА_1 вказану земельну ділянку.

4.Усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання недійсною державної реєстрації права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» на земельну ділянку площею 0.64 га для особистого селянського господарства, що розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району (Кагарлицького району) Київської області, кадастровий номер 3222287200:02:306:0023, що була проведена згідно додаткової угоди від 10.02.2018 р. та шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» повернути ОСОБА_1 вказану земельну ділянку.

5.Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«Роза Л», 08700, Київська область, Обухівський район, с. Семенівка, вл. Макаренка, 2, Код ЄДРПОУ 39633783, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки село Стави Кагарлицького району Київської області, громадянки України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , виданий 1996 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , кошти всумі 2977(двітисячі дев`ятьсотсімдесят сім)грн.20коп. судових витрат.

З огляду на вищевказані обставини справи, суд вважає, що немає підстав для скасування заочного рішення, що обгрунтовує суд наступним:

Щодо повідомлення Відповідача ТОВ «Роза-Л» про судовий розгляд:

Необхідно зазначити, що Відповідач ТОВ «Роза-Л» належним чином повідомлялося про день, час та місце слухання справи, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, - рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток, - а.с., 32, 38, а також повідомленнями на офіційному веб сайті суду, - а.с., - 31, 37.

Вищевказані факти спростовують твердження відповідача про те, що відповідач, - ТОВ «Роза Л» не (утримувало судових повісток, не знало про розгляд справи та не отримувало копії ухвали про відкриття провадження, позовної заяви, а також копії заочного рішення суду від 16.09.2022 р.

Що ж стосується тівєї обставини, що судові повісти направлялися на адресу: АДРЕСА_2 , - то таку адресу вказав сам відповідач ТОВ «роза Л», в додатковій угоді від 20.04.2018 року, ( а.с., 20 - 24), яка і є предметом оскарження в даній цивільній справі.

Суд ще раз наголошує на тій обставині, що судові повістки направлялися на адресу, яку вказав сам відповідач, та рекомендлованих повідомленнях містяться підписи осіб про отримання таких повісток, а хто їх отримував, - це вже питання відповідача.

Отже, суд критично відноситься до тієї обставини, що відповідачу не було відомо про судовий розгляд.

Щодо обставин, які мають істотне значення:

У зв`язку з неучастю Відповідача ТОВ «Роза-Л» у розгляді справи, рішення Кагарлицького районного суду Київської області 16.09.2022 р. було прийнято судом із з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, - на підставі доказів, які містилися в матеріалах справи.

Обгрунтовуючи своє рішення суд в своєму рішенні зазначив, що урахуванням вказаного, - слід вважати, що додаткові угоди до договорів оренди земельної ділянок від 10.02.2018 р. були укладені без вільного волевиявлення орендодавця, тобто Позивача, як сторони правочину, та не відповідали її внутрішній волі, оскільки вона додаткових угод не підписувала, а тому є всі підстави для визнання такого правочину недійсним на підставі ч. 3 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України. Таким чином, за умови, що Позивач не підписувала додаткові угоди та було відсутнє її волевиявлення на укладання таких додаткових угод, такі угоди є неукладеними, а належним способом захисту прав Позивача є усунення перешкод у користуванні належним їй майном, або про повернення такого майна.

Також, суд зазначив, що з метою доведення Позивачем належними та допустимими доказами факту того, що підпис на додаткових угодах до договорів оренди земельних ділянок не належить Позивачу.

Суд вважає, що та обставина, що позивачкою не було надано висновків почяеркознавчої експертизи, - не є підставою для скасування заочного рішення, адже позивач, користуючись своїми правами, які передбачені ст. 43 ЦПК України не завважала за необхідне клопотати про проведення експертизи, а відповідач проігнорував судові засідання, а тому судове рішення було прийняте на підставі доказів, які були в матеріалах справи на час винесення рішення.

Також суд наголошує, що при прийнятті рішення суд керується також і таким принципом, як внутрішнє переконання.

Отже, що стосується внутрішнього переконання, то суд зазначає наступне:

- В провадженні Кагарлицького районного суду перебуває велика кількісчть позовів до відповідача ТОВ «Роза Л» про оспорювання додаткових угод (аналогічні позови).

У вищевказаних цивільних провадженнях відповідач (ТОВ «Роза Л» не являються в судові засідання, не надсилають на адресу суду по письмових запитах чи ухвалах оригінали додаткових угод, що вказує на ту обставину, що відповідач діє з ознаками зловживання процесуальними правами, адже, враховуючи специфіку справи, - договрі оренди землі, - розірвання таких договорів під час того, як на спріних землях будуть посіяні сільськогосподарські культури, - не позбавляє права відповідача у разі гіпотетичного задоволення позову, - дочекатися збору урожаю, а аж потім повернути земельну ділянку законному володільцю, а тому суд непереборно переконаний, що подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем, - є ніщо іншим, як затягування процесу вступу рішення в законну силу по даній справі.

Згідно п.1ч.3ст.287ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 258, 259, 263, 264 266, 268, 272, 280 283, 286, 287 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, яка подана ТОВ «РОЗА Л» в цивільній справі № 368/477/22, провадження № 2/368/348/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза Л», - про визнання недійсною державної реєстрації права оренди, витребування майна та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, - відмовити.

Ухвала на підставі ч. 4 ст. 287 ЦПК України може бути оскаржена в загальному порядку.

Ухвала може бути оскаржена на підставі ст. 353 ЦПК України.

На підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне сокарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.355ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно п.15.5Перехідних ПоложеньЦПК Українивід 03жовтня 2017року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно, ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області з моменту проголошення, а учасниками процесу, які не були присутні в залі судового засідання під час проголошення ухвали, - протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Суддя: О.В. Закаблук