Ухвала

від 19.07.2023 по справі 160/16489/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 липня 2023 року Справа №160/16489/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову за позовною заявою Приватного підприємства «Січеслав-Торгсервіс» до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Комунального підприємства «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И В :

11.07.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Січеслав-Торгсервіс» до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Комунального підприємства «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради у якій позивач просить:

- визнати незаконними та скасувати як незаконні рішення виконкому Дніпровської міської ради № 229 від 19.02.2019 року та № 306 від 19.03.2019 року в частині, що стосується майна по вул. Калинова, 4 в м. Дніпрі;

- визнати неправомірними дії Комунального підприємства «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради щодо знесення 30.05.2019 року, 25.03.2020 року та 08.07.2020 року будівель і споруд торгівельно-сервісного комплексу по вул. Калинова, 4 в м. Дніпрі, належних ПП «Січеслав- Торгсервіс»;

- стягнути солідарно з відповідачів на користь ПП «Січеслав- Торгсервіс» в рахунок відшкодування шкоди завданої протиправними діями щодо знищення майна - 14084429 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 задоволено заяву про самовідвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луніної О.С., відведено суддю Луніну О.С. від розгляду адміністративної справи № 160/16489/23 за позовною заявою Приватного підприємства «Січеслав-Торгсервіс» до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Комунального підприємства «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій, матеріали адміністративної справи №160/16489/23 передано для здійснення розподілу між суддями в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

14.07.2023 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, головуючим суддею у справі № 160/16489/23 визначено суддю Калугіну Н.Є.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.

Так, частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об`єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.

Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).

Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пунктів 1, 9 частини четвертої статті 169 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, за правилами статей 123 та 169 КАС України суд зобов`язаний перевірити дотримання позивачем строків звернення до суду, які передбачені статтею 122 КАС України.

Як встановлено, позовні вимоги обгрунтовані протиправністю рішень Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від № 229 від 19.02.2019 року і № 306 від 19.03.2019 року в частині, що стосується майна по АДРЕСА_1 , які позивач просить скасувати.

Отже, з урахуванням положень частини 2 статті 122 КАС України, позивачем пропущений строк звернення до суду.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

До позову додано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому позивачем зазначено, що про оскаржуване рішення №229 позивач дізнався із адвокатського запиту від 24.03.2023, а про рішення №306 із офіційного сайту ДМР, виходячи із змісту відповіді на адвокатський запит №207.

Крім того, в клопотанні також зазначено, що позивач після вручення Приписів орендарям майна датованих 30.05.2019 року, якими надано строк для усунення порушень Правил благоустрію до 22 години 30.05.2019 року, негайно звернувся до ДМР і КП «Благоустрій міста» ДМР з відповідними документами про право власності і Інформаційною довідкою станом на 14.15 годину 30.05.2019 року і просив повідомити з яких підстав були вручені наведені приписи, натомість ці документи не були прийняті до уваги ні ДМР, ні КП «Благоустрій міста» ДМР і не зупинили знесення будівель і споруд торгівельно-сервісного комплексу по АДРЕСА_1 , яке відбулось у 3 етапи: 30.05.2019 року, 25.03.2020 року та 08.07.2020 року.

Також, як зазначає позивач у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, 04.04.2019 року, 30.03.2020 року, 12.07.2020 року та 30.12.2020 року ОСОБА_1 (яка є співвласником підприємства позивача) на адресу ДМР і КП «Благоустрій міста» ДМР направлялись листи щодо надання інформації про те, на підставі яких рішень Дніпровської міської ради відбулось знищення нерухомого майна ПП «Січеслав- Торгсервіс», оскільки у датованих 30.05.2019 року приписах не було зазначено відповідне рішення в межах якого вони складені. Відповіді на наведені звернення позивачем отримано не було, а при особистих розмовах з співробітниками ДМР, останні посилались виключно на припинення права власності 30.05.2019 року, яке відбулось саме на підставі дій ПП «Січеслав-Торгсервіс» .

До того ж за доводами позивача, в межах і цивільних і кримінальних справ, сторонами яких були і ДМР і співробітники комунальних підприємств не було долучено рішень виконкому ДМР № 229 від 19.02.2019 року і № 306 від 19.03.2019 року, тобто ПП «Січеслав-Торгсервіс» не міг дізнатися про порушення ними свого права й саме із цієї причини не звернувся до адміністративного суду щодо свого захисту протягом шести місяців від дати їх ухвалення і порушення прав, свобод чи інтересів, що виключало можливість їх оскарження враховуючи необізнаність про їх існування.

Також як зазначає позивач у клопотанні, ОСОБА_1 , як директор і співласник ПП «Січеслав-Торгсервіс» мала намір після відновлення незаконно припиненого права власності і розслідування подій органами досудового слідства та встановлення причетних до подій осіб та підстав їх вчинення, звертатись до господарського суду в межах трирічного строку за для стягнення спричиненої шкоди, натомість інформація про існування рішень ДМР від 2019 року щодо спірного майна зумовила необхідність звернення до адміністративного суду з цим позовом . Також ОСОБА_1 після початку війни в Україні разом з 2 дітьми виїхала поза межі України.

При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які вона (сторона) вчиняла, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності (постанова КАС ВС від 28.06.2023 у справі № зд/380/8/2).

Однак, досліджуючи причини пропуску позивачем строку на звернення до суду з даним позовом, суд визнає їх неповажними, з огляду на таке.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2011 року у справі № 17-рп/2011 визначив, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки ж звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

При цьому підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання, заяви (скарги).

Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права звернення із позовом у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.

Тобто, поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Так, згідно адвокатського запиту від 07.10.2019 до Дніпровської міської ради, долученого до матеріалів позову, адвокат Галічі Р.В. (співвласник підприємства позивача) просив надати інформацію щодо прийняття рішень про знищення нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, доказів направлення вказаного запиту до ДМР матеріали позову не містять. Як зазначає позивач відповіді на вказаний запит не надано.

До матеріалів позову також долучені адвокатські запити адвоката ОСОБА_1 від 09.09.2021, від 26.10.2021, від 12.11.2021, від 09.12.2021, щодо отримання інформації, зокрема і стосовно прийнятих ДМР рішень як підставу для знесення споруд та будівель за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, у наданні інформації на ці адвокатські запити з боку ДМР відмовлено у зв`язку із порушенням адвокатом, який їх підписав, вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Також до матеріалів позову позивачем додані заяви ОСОБА_1 (співвласника підприємства позивача) від 04.04.2019, 30.03.2020, 12.07.2020, 30.12.2020 до Дніпровської міської ради та КП «Благоустрій міста» ДМР щодо отримання інформації про прийняті ДМР рішення, як підставу для знесення споруд та будівель за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, належних доказів направлення заяв ОСОБА_1 від 04.04.2019, 30.03.2020, 12.07.2020, 30.12.2020 щодо отримання інформації про прийняті ДМР рішення на адресу Дніпровської міської ради до матеріалів позову не надано.

Позивач зазначає, що такі заяви позивача залишились без відповіді з боку Дніпровської міської ради. Однак, внаслідок не отримання позивачем відповіді на вказані заяви, ним не вчинено жодних заходів щодо оскарження відповідної бездіяльності Дніпровської міської ради (Виконавчого комітета).

До того ж, розглянувши надані позивачем адвокатські запити 2019, 2021 років, а також заяви позивача 04.04.2019, 30.03.2020, 12.07.2020, 30.12.2020, судом встановлено, що вони подані до Дніпровської міської ради, однак рішення, які позивач просить скасувати, прийняті Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради. Відповідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Дніпровська міська рада (код ЄДРПОУ 26510514) та Виконавчий комітет Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 04052092) є окремими юридичними особами.

До матеріалів позову, позивачем долучено адвокатський запит адвоката позивача від 30.04.2023 №207 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо надання інформації про погодження з місцевими органами поліції забезпечення охорони під час знесення споруд та будівель за адресою: АДРЕСА_1 30.05.2019, 25.03.2020, 08.07.2020. Та у відповідь на адвокатський запит у додатках наданий лист від 24.03.2020 №1.9.414, в якому є посилання на рішення виконкому ДМР від 19.02.2019 № 229.

Також до матеріалів позову долучено адвокатський запит адвоката позивача від 22.02.2023 №188 до Дніпровської міської ради з проханням надати рішення «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста», у відповідь (від 24.03.2023) на який, адвокату позивача надане рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 19.03.2019 №306.

Однак, позивачем не доведено наявність непереборних обставин та об`єктивних перешкод або труднощів, які б не залежали від волі позивача та унеможливили своєчасне з`ясування про наявність спірних рішень та вчасного подання позову. Належних доводів про те, що протягом 2019-2022 років позивач не міг дізнатись про порушення своїх прав прийнятими виконавчим комітетом ДМР спірними рішеннями, позивачем також не наведено, достовірних доказів не надано.

Верховний Суд у постанові від 06 квітня 2021 року у справі № 823/2363/18, досліджуючи питання поважності причин строку звернення до суду, дійшов висновку, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Разом з цим, Верховний Суд у зазначеній постанові звернув увагу, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

У контексті наведеного, слід зазначити, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводити обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду. Особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Щодо воєнного стану.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Президентом України постановлено ввести в Україні воєнний стан із 24.02.2022, який триває по теперішній час.

Згідно висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 08.06.2023 у справі № 480/7238/21, питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Посилання позивача на те що, після введення воєнного стану ОСОБА_1 (як директор та співвласник підприємства позивача) виїхала за межі України також не приймаються судом, адже у ОСОБА_1 існує представник, який фактично на протязі 2019-2023 років захищав майнові інтереси ОСОБА_1 , як співвласниці ПП «Січеслав-Торгсервіс».

А по-друге, строк подання позову сплинув до запровадження воєнного стану.

Крім того, з матеріалів позову вбачається, що у Приватного підприємства «Січеслав - Торгсервіс» станом на 18.02.2020 існував ще один співвласник ОСОБА_2 , станом на 18.07.2023 інший співвласник - ОСОБА_3 .

Отже, доводи позивача щодо виїзду ОСОБА_1 за межі України після запровадження воєнного стану не підтверджують об`єктивну неможливість вчасного звернення до суду та не спростовують тривале зволікання із зверненням до суду із позовною заявою.

Таким чином, обставин за яких позивач об`єктивно не міг дізнатись про існування спірних рішень, та які унеможливили вчасне подання позивачем адміністративного позову не наведено.

Приписами ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із викладенням інших причин його пропуску та наданням доказів їх поважності.

На підставі викладеного та керуючись ст. 169, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву - залишити без руху.

Надати позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:

- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із наведенням інших причин пропуску строку звернення до суду, із наданням відповідних доказів.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Калугіна