Постанова

від 24.07.2023 по справі 914/1607/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2023 р. Справа №914/1607/22

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Державного підприємства «Львівське спеціальне конструкторське бюро «Топаз» б/н від 08.05.2023 (вх. №01-05/1516/23 від 10.05.2023)

на рішення Господарського суду Львівської області від 05.04.2023 (суддя Матвіїв Р.І., повний текст складено 17.04.2023)

у справі № 914/1607/22

за позовом: Державного підприємства «Львівське спеціальне конструкторське бюро «Топаз», м. Львів,

до відповідача: Державного підприємства спеціального зв`язку в особі Львівського обласного вузла спеціального зв`язку Державного підприємства спеціального зв`язку, м. Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Міністерства оборони України, м. Київ,

предмет позову: стягнення 116 411,59 грн,

підстава позову: заподіяння шкоди внаслідок втрати цінного відправлення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.04.2023 у справі №914/1607/22 у задоволенні позову Державного підприємства «Львівське спеціальне конструкторське бюро «Топаз» до Державного підприємства спеціального зв`язку в особі Львівського обласного вузла спеціального зв`язку про стягнення заборгованості у сумі 116 411,59 грн. відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 05.04.2023 та прийняти нове рішення, яким задоволити позов у повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2023 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 апеляційну скаргу ДП Львівське спеціалізоване конструкторське бюро Топаз залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для надання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3721,50 грн.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2023 відкрито апеляційне провадження, призначено справу №914/1607/22 до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено учасникам справи строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 19.06.2023.

05.06.2023 на адресу суду надійшло пояснення Міністерства оборони України, у якому третя особа підтримує вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просить їх задоволити.

06.06.2023 на адресу суду надійшов відзив Державного підприємства спеціального зв`язку в особі Львівського обласного вузла спеціального зв`язку на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить залишити оскаржене рішення без змін.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги є обґрунтованими, а відтак оскаржуване рішення слід скасувати з прийняттям нового судового рішення, з огляду на наступне.

Державне підприємство «Львівське спеціальне конструкторське бюро «Топаз» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного підприємства спеціального зв`язку в особі Львівського обласного вузла спеціального зв`язку Державного підприємства спеціального зв`язку про стягнення 116 411,59 грн., що складається з вартості цінного відправлення 115 359,40 грн, вартості послуг спецзв`язку 841,75 грн та розміру штрафу 210,44 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було втрачено вантаж, переданий позивачем до перевезення.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.12.2022 залучено до участі у справі Міністерство оборони України як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, доводив відсутність його вини у втраті вантажу з огляду на факт викрадення цінностей з його складу внаслідок проникнення невідомими особами в приміщення після його пошкодження ракетними обстрілами 02.03.2022, а також презюмував, що викрадені у відповідача цінності у випадку їх розшуку Державним бюро розслідувань знаходяться у останнього, тому позивачу потрібно звернутися до відповідного органу досудового розслідування.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерство оборони України, позовні вимоги підтримало, звернуло увагу на неналежності виконання відповідачем своїх зобов`язаннях щодо збереження майна, прийнятого до вручення.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржене рішення про відмову у задоволенні позову, встановив відсутність вини відповідача у порушенні виконання умов договору у зв`язку з існуванням форс-мажорних обставин та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржене рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права та процесуального права, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

Так, позивач вказує, що оскільки поштове відправлення ДП «Львівське конструкторське бюро «Топаз» від 23.02.2022 (реєстр №1) є втраченим, Державне підприємство спеціального зв`язку зобов`язане нести встановлену законом відповідальність за втрату такого відправлення, окрім випадку, якщо доведе, що таке відправлення було втрачене внаслідок непереборних сил або доведе відсутність своєї вини у втраті, а саме, що вжило всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Щодо втрати поштового відправлення внаслідок дії форс-мажорних обставин апелянт зазначає, що неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик яких несе учасник правовідносин, а сторона, яка покликається на форс-мажорні обставини як на підставу не виконання зобов`язання, повинна довести не лише наявність таких обставин, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 31.08.2022 справі №910/15264/21, від 30.05.2022 у справі №922/2475/21, від 30.11.2021 у справі №913/785/17). При цьому, відповідно до вимог ст.14 Закону України «Про поштовий зв`язок» оператори забезпечують схоронність поштових відправлень і грошових коштів, в тому числі можуть залучати підрозділи поштової безпеки та воєнізованої охорони.

Проте, за твердженням апелянта, суд не врахував того, що втрата поштового відправлення внаслідок його викрадення не може у спірних правовідносинах розцінюватись як форс-мажорна обставина, яка звільняє від відповідальності поштового оператора, оскільки це є обставиною, ризик настання якої за характером правовідносин несе саме такий оператор, і відвернення таких обставин в спірних правовідносинах забезпечується виконанням заходів, перелік яких наведений у ст.14 Закону України «Про поштовий зв`язок».

Також апелянт вважає, що не заслуговують на увагу твердження, що у цьому випадку відсутня вина Державного підприємства спеціального зв`язку як умова відповідальності, адже відповідно до ст.614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відповідно до ст.18 Закону України «Про поштовий зв`язок» оператор не несе матеріальної відповідальності у випадку втрати або пошкодження вкладення, які стались внаслідок дії непереборних сил (землетрус, ураган, повінь тощо), тобто законодавець, хоча і не наводить вичерпного переліку, однак, в переліку обставин вказує на природні явища, а на переконання апелянта, викрадення поштового відправлення не може бути продовженням такого переліку, оскільки настання такої обставини може бути унеможливлене внаслідок належного виконання обов`язків щодо забезпечення схоронності поштового відправлення.

Окрім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції неправомірно зробив висновок про доведеність тих обставин, що 02.03.2022 внаслідок ракетного обстрілу в об`єкт теплопостачання, що знаходиться неподалік залізничної платформи, залізничного вокзалу та інших об`єктів, влучила ракета, і внаслідок цих дій було пошкоджено, зокрема, приміщення будівлі Державного підприємства спеціального зв`язку за адресою м.Київ, пл.Вокзальна,3, адже такі обставини не підтверджено жодними доказами.

Скаржник звертає увагу на те, що потрапляння ракети в об`єкт теплопостачання мало місце 02.03.2022, а факт викрадення поштового відправлення 09.03.2022, тобто між зазначеними подіями був тиждень, що є достатнім для вжиття заходів безпеки, передбачених у ст.14 Закону України «Про поштовий зв`язок», навіть у пошкодженій будівлі, однак, жодних доказів неможливості вжиття таких заходів відповідач не надав і відсутні підстави вважати, що невиконання відповідачем обов`язків щодо забезпечення схоронності поштового відправлення позивача є наслідком дії непереборної сили.

У листах від 06.05.2022 №01-02 та від 20.05.2022 №11-2/549 відповідач повідомив позивача про те, що поштове відправлення було викрадене невідомими особами в результаті незаконного проникнення до виробничої будівлі шляхом виламування дверей, вибивання вікон тощо, у листах не йдеться про те, що викрадення пов`язане з обставинами непереборної сили. Проте, в подальшому відповідач намагався довести, що пошкодження приміщення відбулось саме внаслідок ракетного обстрілу збройними силами рф. На переконання апелянта, така поведінка відповідача є недобросовісною і суперечить принципу venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки). Також, відповідач не надав суду жодних доказів первинного звернення до правоохоронних органів з приводу пошкодження виробничої будівлі Державного підприємства спеціального зв`язку за адресою м.Київ, вул. Вокзальна, 3. Наявні в матеріалах справи докази підтверджують потрапляння ракети в об`єкт теплопостачання біля виробничої будівлі відповідача, однак, не підтверджують факту і характеру пошкоджень цієї будівлі.

Скаржник звертає увагу на право наводити аргументи на спростування висновків, зазначених у сертифікаті торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, та покликається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові у справі №908/2287/17 від 19.08.2022, про те, що сертифікат торгово-промислової палати не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом із врахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Апелянт наголошує на відсутності причинно-наслідкового зв`язку між фактом ракетного обстрілу та фактом крадіжки поштових відправлень, адже крадіжка є самостійним діянням і не слідує із закономірністю та неминучістю факту ракетного обстрілу, навіть за умови доведення пошкодження таким обстрілом будівлі, де зберігаються поштові відправлення.

Окрім того, наявний в матеріалах справи сертифікат №3000-22-1190 про форс-мажорні обставини засвідчує наявність обставин, які унеможливили відповідачу виконання в термін до 24.02.2022 обов`язку щодо забезпечення перевезення та доставки відправлення, адресованого до Державної скарбниці України Національного банку України, проте, спонукання застосування наслідків цивільно-правової відповідальності за його невиконання не є предметом позовних вимог у даній справі. Натомість, неможливість доставлення поштового відправлення в термін до 24.02.2022 (зокрема, і внаслідок форс-мажорних обставин) не означає наявність об`єктивних підстав для втрати такого поштового відправлення зі звільненням оператора від відповідальності.

Апелянт зазначає, що місцевий господарський суд не врахував наведені доводи позивача та безпідставно визнав, що сертифікат Київської торгово-промислової палати №3000-22-1190 підтверджує форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання у зазначений термін зобов`язання відповідача та вказав, що незалежно від періоду дії форс-мажорних обставин, зазначених у сертифікаті від 20.10.2022, виконання зобов`язання також вважається не виконаним не з вини відповідача.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Міністерство оборони України, у поясненнях щодо апеляційної скарги підтримує вимоги скарги та зазначає, що у спірній ситуації поштове відправлення не було знищене в результаті вибуху російської ракети, а було викрадене з охоронюваної території відповідача, при цьому відповідач не вжив необхідних заходів щодо збереження цінного майна після часткового пошкодження будівлі, де це майно зберігалось. Зокрема, не було виставлено додаткової охорони пошкодженого об`єкту, цінне майно не було переміщене у безпечне місце, про неможливість збереження майна не було повідомлено позивача. Крадіжка майна не є обставиною, яку неможливо було попередити своїми заходами, а нормами чинного законодавства не визначено, що викрадення майна є форс-мажорною обставиною. Отже, висновки суду в оскарженому рішенні є помилковими, оскільки допустивши крадіжку поштового відправлення з охоронюваної території виробничої будівлі Державного підприємства спеціального зв`язку відповідач неналежно виконав прийняті на себе зобов`язання щодо зберігання відправлення.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує щодо доводів апелянта та зазначає, що суд першої інстанції вірно встановив усі обставини справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Зокрема, те, що відповідач вчиняв всі можливі в конкретних умовах дії, спрямовані на належне виконання договірних зобов`язань: невручення відправлення у встановлені строки 24.02.2022, відбулося не з вини відповідача; 25.02.2022 через активні бойові дії в місті Києві, що створювало безпосередню загрозу життю працівників, розпорядженням відповідача №4/1 роботу Головної структури підприємства було призупинено, здійснення приймання та доставки відправлень по місту Києву тимчасово призупинено; 02.03.2022 в результаті військового злочину російської федерації проти України, а саме ракетного удару по місту Києву, було пошкоджено виробничу будівлю відповідача. Перелік пошкоджень було зазначено в повідомленні про злочин від 04.03.2022 до органу поліції та зафіксовано в акті обстеження майна ДПСЗ, пошкодженого в результаті ракетного удару, здійсненого збройними силами російської федерації 02.03.2022, який було складено в перший же день повноцінного відновлення роботи підприємства 14.04.2022, що підтверджується наказом відповідача від 14.04.2022 №52 «Про поновлення дії трудових договорів». Твердження апелянта про недоведеність цих обставин спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а також за даним фактом було розпочато кримінальне провадження за №4202210210000043 від 02.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України, що підтверджується витягом з ЄДРДР.

Відповідач вказує, що 09.03.2022 оперативним черговим підприємства було виявлено факт проникнення невстановленої особи на територію і в приміщення виробничої будівлі ДПСЗ (м.Київ, вул.Вокзальна, 3), де розміщена Головна структура підприємства, та крадіжки майна (вмісту поштових відправлень), про що одразу повідомлено правоохоронні органи. Злочинне проникнення до будівлі стало можливим саме внаслідок її пошкодження через потрапляння ракети, запущеної збройними силами рф, і ці доводи також підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Так, на виконання вимог ст.14 Закону України «Про поштовий зв`язок», виробнича будівля підприємства як до початку бойових дій, так і на теперішній час, обладнана внутрішньооб`єктовою сигналізацією та системою зовнішнього та внутрішнього відеоспостереження, також охорона будівлі здійснюється озброєним вогнепальною зброєю добовим нарядом працівників відділу безпеки та охорони, а в неробочий час здійснюється дистанційна охорона кімнати для зберігання зброї силами Управління Державної Охорони ГУ НП в м.Києві. Водночас, у зв`язку із початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України роботу Головної структури підприємства відповідача, розташованої в м.Києві, з 25 лютого поточного року було тимчасово призупинено, а внаслідок пошкодження вибухом виробничої будівлі 02.03.2022 внутрішньооб`єктову сигналізацію та систему зовнішнього і внутрішнього спостереження було виведено з ладу, що зафіксовано як у первісному зверненні (повідомленні про злочин) до правоохоронних органів, так і в листі старшого слідчого СВ відділу поліції №1 Шевченківського УП ГУ НП у м.Києві від 31.08.2022 та акті обстеження майна від 14.04.2022. Тобто викрадення цінних відправлень було зумовлено саме надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами непереборної сили, а саме військовою агресією російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану в Україні, та протиправних дій третіх осіб, яким передувало пошкодження виробничої будівлі відповідача внаслідок ракетного удару по м.Києву, що спричинило зникнення вкладень у цінні відправлення.

Як зазначає відповідач, факт настання форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання зобов`язання щодо забезпечення відповідно до п.2.1.1 договору на послуги поштового зв`язку спеціального призначення по забезпеченню перевезення та доставки відправлення №302 від 23.02.2022 оціночною вартістю 115 359,40 грн., адресованого до Державної скарбниці НБУ, засвідчено Київською торгово-промисловою палатою 20.10.20222, що підтверджується сертифікатом №3000-22-1190 від 20.10.2022.

Також відповідач повідомляє, що про вчинене правопорушення (злочин) ДПСЗ було одразу повідомлено орган досудового розслідування, відомості за даним фактом внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (№КП 1202210070000053 від 09.03.2022). У цьому кримінальному провадженні відповідач є потерпілою особою, на даній стадії досудового розслідування повідомлено про підозру чотирьом фігурантам злочинного угрупування, які здійснили викрадення відправлень з виробничої будівлі ДПСЗ та вилучили частину вмісту поштових відправлень. Відповідач вважає, що позивач не позбавлений права звернутися до органу досудового розслідування з клопотанням про визнання його потерпілою особою та заявити цивільний позов. Крім того, позивач має право отримати від органу досудового розслідування інформацію про відшукане майно та, якщо в його склад входить вміст його відправлень, клопотати про повернення власнику. Натомість відповідач не є ані відправником, ані власником вмісту викрадених поштових відправлень, при цьому наявна особа, яка є такою та заявляє самостійні вимоги про відшкодування їй суми заподіяних збитків на певну суму, то вона наділена правом звернутися із заявою про залучення її до провадження як потерпілого на цю суму, а відповідач жодним чином не буде заперечувати проти заміни потерпілої сторони на належну на зазначену суму.

Таким чином, відповідач вважає, що рішення суду першої інстанції містить ґрунтовні висновки про те, що вина як підстава відповідальності за порушення господарського зобов`язання в діях виконавця відсутня.

Також відповідач у відзиві пояснює, що цінне відправлення №302 було прийнято до пересилання від відправника (позивача) 23.02.2022 за 1 класом доставки, то строк його вручення припадає саме на 24.02.2022, тому в сертифікаті і зазначено цю дату, але якщо в цей день відправлення не змогло бути доставлене з якихось причин (в цьому випадку з причин неможливості отримати перепустку на територію держскарбниці НБУ), то повторна (остання) доставка здійснюється через робочий день після залишення повідомлення про першу доставку відправлення, тобто друга поставка повинна була здійснюватися 28 лютого поточного року. В разі неможливості вручення, відправлення повертається відправнику. Зобов`язання виконавця перед відправником вважаються виконаними або в момент доставки відправлення одержувачу, або в момент повернення відправлення відправнику (в разі неможливості доставки одержувачу). Таким чином, строк виконання обов`язку доставити цінне відправлення №302 від 23.02.2022 за договором, укладеним з позивачем, сплив би не раніше 28 березня. Дата настання форс-мажорних обставин, засвідчених Київською торгово-промисловою палатою з 02.03.2022 охоплює саме проміжок часу, в який відповідач і повинен був забезпечити схоронність відправлення, але не зміг через військову агресію та протиправні дії третіх осіб, яким передувало пошкодження виробничої будівлі, що спричинило зникнення вкладень у цінні відправлення.

Окрему увагу відповідач звертає на те, що державне підприємство спеціального зв`язку є державним унітарним комерційним підприємством, заснованим на державній власності, яке включене до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83, підприємство наділене виключним правом надання послуг поштового зв`язку спеціального призначення в Україні, при цьому до спеціальних відправлень, пересилання яких здійснює підприємство належать кореспонденція (пакети), що містить відомості, які становлять державну таємницю усіх ступенів секретності, здійснює обслуговування особливо важливих заходів у державі - виборів, референдумів зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти тощо. Тому навіть тимчасове призупинення роботи підприємства, тим більше в умовах воєнного стану в Україні може створити негативні наслідки для країни в цілому і у випадку, якщо судом буде зроблено висновок про можливість притягнення відповідача до господарсько-правової відповідальності за умови відсутності його вини, це може призвести до банкрутства підприємства відповідача.

Крім цього, відповідач просив врахувати судову практику, а саме судові рішення у справах №907/310/22 та №916/1746/22 в аналогічних правовідносинах.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що матеріалами справи підтверджуються наступні фактичні обставини спору.

Між Державним підприємством Львівське спеціальне конструкторське бюро Топаз (відправник, позивач) і Державним підприємством спеціального зв`язку в особі Львівського обласного вузла спеціального зв`язку (виконавець, відповідач) 28.11.2018 укладено договір №509 на послуги спеціального зв`язку, відповідно до якого виконавець приймає від відправника відправлення спеціального зв`язку для перевезення і доставки їх адресатам в міста і пункти, які обслуговує спецзв`язок України.

Відповідно до п.2.1 договору виконавець зобов`язується приймати від відправника в приміщенні спецзв`язку відправлення, які відповідають вимогам спеціального зв`язку та забезпечити перевезення та доставку цих відправлень до адресатів в терміни, згідно з переліком класів доставки відправлень ДПСЗ по території України.

Відповідно до п.2.2 договору відправник зобов`язується оформляти всі передбачені виконавцем документи на відправлення, призначені для перевезення та доставки (реєстр встановленої форми тощо) та знайомитися з інформацією виконавця в залах обслуговування споживачів та на офіційному сайті виконавця щодо змін умов обслуговування, тарифів тощо.

Відповідно до п.3.6 договору виконавець видає відправнику квитанцію при здачі відправлень, де вказується загальна сума послуги з виділенням ПДВ.

Відповідно до п.4.1. договору виконавець за невиконання чи неналежне виконання послуг спеціального зв`язку несе перед відправником таку матеріальну відповідальність: - за повну втрату цінного відправлення відшкодування в розмірі суми оголошеної цінності відправлення, вартості послуг спецзв`язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг.

Відповідно до п.4.2. договору виконавець не несе матеріальної відповідальності у випадку, коли втрата або пошкодження відбулися внаслідок дії непереборних сил (землетрус, ураган, повінь тощо).

Відповідно до п.7.1., п..2. договір набуває чинності з дати підписання і діє протягом одного року, якщо за один місяць до завершення терміну дії договору ні одна зі сторін не заявить про його припинення, договір вважається продовженим на попередніх умовах на той же термін. Матеріали справи не містять доказів припинення договору, а сторонами визнаються обставини виникнення спірних правовідносин на підставі договору №509 від 28.11.2018.

23.02.2022 о 17:20 год позивач здав для відправлення вантаж, вартістю 115 359,40 грн, отримувач Державна скарбниця України (м.Київ), про що складено реєстр №1 форми 1 к.

Відповідач надав позивачу рахунок №218 від 23.02.2022 на суму 841,75 грн для оплати за послуги спецзв`язку, який позивач оплатив 09.03.2022, що підтверджується платіжним дорученням №1468.

Листом від 23.02.2022 № 56 позивач повідомив Національний банк України (Державну скарбницю України) про поставку дорогоцінних металів, масою брутто 5536,00 г, вартістю 115 359,40 грн, дата поставки до 24.02.2022.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

15.04.2022 листом №84 позивач просив відповідача повідомити коли і кому було вручено відправлення, здане 23.02.2022 за реєстром №1 на суму 115 359,40 грн, адресоване Державній скарбниці України.

06.05.2022 листом №01-02/88 від 06.05.2023 відповідач повідомив позивача про те, що під час відновлення роботи Головної структури підприємства (м.Київ) було встановлено, що частину цінних відправлень, які знаходились на зберіганні у виробничій будівлі підприємства станом на 24.02.2022, було викрадено невідомими особами, про вчинене кримінальне правопорушення (злочин) ДПСЗ було одразу повідомлено орган досудового розслідування, відомості за даним фактом внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань. Також у листі відповідач просив повідомити Державному підприємству спеціального зв`язку інформацію про вкладення, яке знаходилось у цінному відправленні для проведення оперативно-розшукових дій органом досудового розслідування.

11.05.2023 позивач листом №107 повідомив Державне підприємство спеціального зв`язку, що у цінному відправленні було срібло, вилучене з брухту (відходів) із вмістом дорогоцінних металів, згідно з договором з Міністерством оборони України від 23.09.2021 №503/ДГМ/3-21, а кошти за срібло підлягали перерахуванню Міністерству оборони України.

У цьому ж листі позивач просив повернути вартість відправлення.

20.05.2023 листом №11-02/549 Державне підприємство спеціального зв`язку у відповідь на лист №107 від 11.05.2023 повідомило позивача про те, що обумовлена п.4.1. договору №509 від 28.11.2018 матеріальна відповідальність виконавця передбачена за повну втрату цінного відправлення, водночас, цінні відправлення не було втрачено виконавцем, а викрадено невідомими особами в результаті незаконного проникнення до виробничої будівлі ДПСЗ (м.Київ, площа Вокзальна, буд.3) шляхом виламування дверей, вибивання вікон тощо. Про вчинене правопорушення (злочин) було одразу повідомлено орган досудового розслідування, відомості за цим фактом внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань №КП 12022100170000053). У цьому випадку Державне підприємство спеціального зв`язку не може нести відповідальність у вигляді повернення вартості відправлення, про що йдеться у листі №107 від 11.05.2023.

19.07.2022 у зв`язку з відмовою відповідача повернути вартість втраченого поштового відправлення позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства спеціального зв`язку 115359,40 грн. відшкодування в розмірі суми оголошеної цінності відправлення, 841,75 грн. відшкодування вартості сплачених послуг спецзв`язку, 210,44 грн. штрафу в розмірі 25 відсотків вартості сплачених послуг спецзв`язку (841,75х25%=210,44) на підставі п.4.1. договору №509 від 28.11.2018.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, доводив відсутність вини у втраті відправлення та покликався на дію обставин непереборної сили.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до акта, складеного 24.02.2022 працівниками Державного підприємства спеціального зв`язку, в цей день було здійснено спробу замовити тимчасову перепустку для проходу на територію Державної скарбниці Національного Банку України з метою вручення цінного відправлення №302 від 23.02.2022 із м. Львів, оціночною вартістю 115 359,40 грн, проте контактний номер телефону бюро перепусток Державної скарбниці Національного Банку України протягом часу з 09:00 год до 12:00 год не відповідав, що унеможливило отримання перепустки та, як наслідок, доставку цінного відправлення.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України розпорядженням Державного підприємства спеціального зв`язку №4/1 від 25.02.2022 призупинено роботу Головної структури Державного підприємства спеціального зв`язку з 25.02.2022 тимчасово, на період до припинення загроз, спричинених проведенням активних бойових дій в передмісті та місті Києві.

04.03.2023 Державне підприємство спеціального зв`язку звернулось до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві з повідомленням про злочин, а саме про те, що 02.03.2022 близько 21:00 в результаті ракетного удару, здійсненого РФ по Києву, було пошкоджено виробничу будівлю та майно ДПСЗ, а саме вибито шибки та віконні рами, пошкоджено стелі, підлогу, меблі, комп`ютерну та офісну техніку, вийшла з ладу внутрішньооб`єктова сигналізація та система зовнішнього та внутрішнього спостереження, а також пошкоджено автомобілі.

У листі від 01.06.2022 №11-02/623, адресованому Шевченківському УП ГУНП у м.Києві, відповідач повідомив про те, з листа Відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУНП у м.Києві НПУ від 25.04.2022 №1185/125/45/01-2022 стало відомо, що повідомлення про злочин було направлено на адресу Шевченківського УП ГУНП у м.Києві для долучення до матеріалів ЄДДР №22102100000043 від 02.03.2022, та просило повідомити на якому етапі знаходиться провадження.

Листом від 09.06.2022 №9256/125/56-2022 Шевченківське управління поліції ГУ НП у м. Києві повідомило відповідача, що у його провадженні перебувають матеріали кримінального провадження за №42022102100000043 від 02.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України (порушення звичаїв та законів війни), під час досудового розслідування в якому було встановлено, що безпосередньо сталося пошкодження подавального та зворотного трубопроводів поблизу території Державного підприємства спеціального зв`язку та просило надати потрібну інформацію щодо пошкодженого майна і приміщень.

Листом від 22.06.2022 №11-02/737 відповідач надав слідчому відділенню найменування майна та суму завданого збитку внаслідок його пошкодження (в тому числі, вікна та двері), а 01.09.2022 в додаток до листа №11-02/737 надав завірену копію акту від 14.04.2022 обстеження майна Державного підприємства спеціального зв`язку, пошкодженого 02.03.2022 в результаті ракетного удару.

В акті, складеному 14.04.2022 працівниками відповідача, зазначено, що було вибито та зазнали пошкоджень 48 дерев`яних вікон, велике вітринне вікно, 14 металопластикових віконних рам, пошкоджено фасад будівлі (наявні тріщини) зруйновано підвісну стелю на металокаркасі, пошкоджено двері, дверні пройми, дверні коробки та замки в кількості 20 штук, вийшла з ладу система опалення, пошкоджено офісні меблі та оргтехніка, пошкоджено кондиціонери, вийшла з ладу внутрішньооб`єктова сигналізація та система зовнішнього та внутрішнього відеоспостереження, а також пошкоджено автомобілі.

31.08.2022 у листі №02-04/1084 відповідач просив Шевченківське РУ ГУ НП України в м.Києві підтвердити факт потрапляння ракети 02.03.2022 в об`єкт теплопостачання неподалік з об`єктами критичної інфраструктури, зокрема, виробничої будівлі ДПСЗ, що спричинило пошкодження уламками ракети вибито шибки та віконні рами, пошкоджено фасад будівлі, стелі, підлогу, двері, дверні пройоми та коробки, меблі, комп`ютерну та офісну техніку, вийшла з ладу система опалення будинку, внутрішньооб`єктова сигналізація та система зовнішнього і внутрішнього відеоспостереження.

Шевченківське РУ ГУ НП України в м.Києві листом №9728/125/56-22 від 31.08.2022 надало відповідь на запит, де вказано, що під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні було встановлено, що 02.03.2022 військовослужбовці збройних сил російської федерації та учасники, контрольованих рф незаконних збройних формувань на території міста Києва, з метою послаблення держави України на території міста Києва (Шевченківського району) застосували засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, допустили інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, тим самим своїми умисними діями вчинили тяжке поранення уламком цивільній особі, яку наразі доставлено для надання медичної допомоги. Зокрема, збройними силами рф запущено ракету, яка влучила в об`єкт теплопостачання, що знаходиться неподалік з об`єктами критичної інфраструктури, зокрема залізничною платформою залізничного вокзалу та іншим об`єктами, які внаслідок цих дій було пошкоджено, зокрема було пошкоджено і приміщення будівлі Державного підприємства спеціального зв`язку за адресою м. Київ, пл. Вокзальна, 3 із рядом пошкоджень, зазначених у листі від 31.08.2022. На даний час досудове розслідування триває.

У листі №939 від 14.09.2022 Виробничий підрозділ вокзал станції Київ-пасажирський філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» у відповідь на запит відповідача, повідомило про те, що факт потрапляння ракети в об`кт теплопостачання, розташований біля приміщень за адресою Вокзальна, буд 3, що спричинило пошкодження обладнання окремих залізничних платформ вокзалу, дійсно мав місце.

У листі №7101-4146/7109 від 16.09.2022 ГУ ДСНС України у м.Києві у відповідь на запит відповідача повідомило про те, що в розпорядженні Київської міської військової адміністрації від 19.05.2022 №528 «Про внесення змін до розпорядження начальника Київської міської військової адміністрації від 13.04.2022 №499» зазначено пошкодження ТК-602, ТК-603 комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (КМДА «Київтеплоенерго» за адресою м.Київ, площа Вокзальна, 3), внаслідок воєнних дій Російської Федерації, водночас, підрозділи ГУ ДСНС України в м.Києві не залучались за вказаною адресою.

28.10.2022 Шевченківське управління поліції ГУ НП у м. Києві листом №14661/125/56-2022 повідомило відповідача, що 19.09.2022 у кримінальному провадженні №42022102100000043 від 02.03.2022 призначено товарознавчу експертизу та просило надати додаткові матеріали, зокрема, технічну документацію щодо об`єкту дослідження за адресою м.Київ, пл.Вокзальна, 3. 10.11.2022 відповідач повідомив поліцію про те, що власними силами здійснює відновлювальний ремонт будівлі та майна та надав фотофіксацію пошкоджень.

Інших доказів щодо кримінального провадження за фактом пошкоджень будівлі відповідача внаслідок ракетного обстрілу міста Києва, здійсненого 02.03.2022 збройними силами російської федерації, матеріали справи не містять.

Слід зазначити, що з документу «Міжповерхові плани, фасади, розрізи адміністративної будівлі Державного підприємства спеціального зв`язку за адресою м.Київ, Вокзальна площа, 3», виготовленого ТзОВ «Гіпромез», вбачається, що виробнича будівля є триповерховою, з мансардним поверхом, влаштованим в об`ємі горища, цокольним поверхом під всією будівлею, антресольним поверхом та підвалом, має одноповерхову прибудову.

Колегія суддів зауважує, що надані відповідачем докази жодним чином не підтверджують те, що пошкодження, зокрема, вибиття вікон та пошкодження дверей, відбулись саме в тих приміщеннях, у яких зберігались цінні відправлення.

Окрім того, акт обстеження пошкодженого майна внаслідок ракетного удару 02.03.2022 складено 14.04.2022 працівниками відповідача, тобто акт є одностороннім документом відповідача і такий складений більш, ніж через місяць після влучання ракети поблизу виробничої будівлі відповідача.

При цьому, відповідач стверджує, що 09.03.2022 невідомими особами було викрадено майно, що перебувало у цих приміщеннях цінні поштові відправлення.

Так, на вимогу позивача повернути вартість втраченого цінного відправлення, відповідач у листі від 20.05.2022 вказав на відсутність вини у втраті цінного відправлення, оскільки їх було викрадено невідомими особами в результаті незаконного проникнення до виробничої будівлі ДПСЗ (м. Київ, площа Вокзальна, буд. 3) шляхом виламування дверей, вибивання вікон тощо.

Позивач в апеляційній скарзі обґрунтовано звернув увагу на те, що за твердженням відповідача, викрадення відбулося шляхом виламування дверей, вибивання вікон тощо.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12022100170000053, 09.03.2022 близько 10:15 год. фельдєгер з спеціальних доручень ДП спеціального зв`язку Залепухін С.М., прибувши на своє робоче місце за адресою м.Київ, пл.Вокзальна, 3, виявив факт проникнення невстановленою особою на територію та в приміщення вищевказаного підприємства та крадіжку майна (вмісту поштових відправлень), в умовах воєнного стану, сума збитку уточнюється.

Відповідач листом від 19.04.2022 повідомив слідчому територіального управління ДБР (отримано 19.04.2022 нарочно) перелік не вручених одержувачам цінних відправлень, які було викрадено невідомими особами із виробничої будівлі підприємства, у тому числі під № 247 зазначено № 302 від 23.02.2022, м. Львів, вул. Личаківська, 110, Львівське СКБ Топаз, 115 359,40 грн.

Відповідно до листа Державного бюро розслідувань від 13.07.2022 з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12022100170000053 від 09.03.2022 Державне підприємство спеціального зв`язку є потерпілим.

Відповідно до сертифіката Київської торгово-промислової палати №3000-22-1190 про форс-мажорні обставини від 20.10.2022 № 17/03-4/387 засвідчено форс-мажорні обставини: військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану в Україні та протиправні дії третіх осіб, яким передувало пошкодження виробничої будівлі Державного підприємства спеціального зв`язку внаслідок ракетного удару по м. Києву, що спричинило зникнення вкладень у цінні відправлення, для Державного підприємства спеціального зв`язку за місцезнаходженням м. Київ, пл. Вокзальна, буд. 3, щодо обов`язку забезпечення відповідно до п. 2.1 договору на послуги спеціального зв`язку перевезення та доставки відправлення № 302 від 23.02.2022, оціночною вартістю 115 359,40 грн, адресованого до Державної скарбниці Національного Банку України, у термін до 24.02.2022 за договором на послуги спеціального зв`язку № 509 від 28.11.2018, укладеним із Львівським державним спеціальним конструкторським бюро Топаз, які унеможливили його виконання у зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин: 02.03.2022 тривають станом на 20.10.2022.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Тобто, відповідач, прийнявши товар без будь-яких зауважень в товаро-транспортних документах, в тому числі без зазначення недоліків, пов`язаних з порушенням умов завантаження продукції, несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу під час його транспортування до моменту його видачі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про поштовий зв`язок» поштовий зв`язок спеціального призначення є складовою частиною поштового зв`язку України, призначеною для надання послуг поштового зв`язку окремим категоріям користувачів.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про поштовий зв`язок» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, за невиконання чи неналежне виконання послуг з пересилання внутрішніх поштових відправлень, доручень користувачів щодо поштових переказів оператори несуть таку матеріальну відповідальність перед користувачами: за повну втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю - відшкодування в розмірі суми оголошеної цінності поштового відправлення, вартості послуг поштового зв`язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг.

Аналогічну відповідальність за втрату цінного відправлення перебачено умовами договору.

Зокрема, відповідно до п.4.1. договору сторони погодили, що виконавець за невиконання чи неналежне надання послуг спеціального зв`язку несе перед відправником таку матеріальну відповідальність: за повну втрату цінного відправлення - відшкодування в розмірі суми оголошеної цінності відправлення, вартості послуг спецзв`язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг. Вартість попередньо оплачених відправником послуг, що фактично не були йому надані, відшкодовується відправникові у повному обсязі на підставі розрахункового документа про оплату цих послуг.

Водночас, у ст.18 Закону України «Про поштовий зв`язок» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що оператор не несе матеріальної відповідальності за поштові відправлення, якщо втрата або пошкодження вкладення поштового відправлення сталися внаслідок дії непереборної сили (землетрус, ураган, повінь тощо), а у п. 4.2 договору сторони узгодили, що виконавець не несе матеріальної відповідальності у разі, якщо втрата або пошкодження цінного відправлення сталися внаслідок дії непереборних сил (землетрус, ураган, повінь, тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України відшкодуванню підлягають збитки, що завдані правопорушенням. Тобто відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв`язку з правопорушенням.

За таких умов визнається, що причинний зв`язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим.

Статтею 314 Господарського кодексу України встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника.

Згідно з правовою позицією, наведеною у постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 907/603/17, вищевказані норми передбачають принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому. Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов`язаної сторони.

Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідач доводить відсутність вини у втраті цінного відправлення тим, що 24.02.2022 відправлення не вдалось доставити одержувачу, а 09.03.2022 цінне відправлення було викрадене з приміщення відповідача, при цьому викрадення стало можливим внаслідок пошкодження приміщення у зв`язку із влучанням 02.03.2022 ворожої ракети неподалік будівлі.

Матеріалами справи підтверджено, що 24.02.2022, тобто у перший день повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, відповідач здійснив безуспішну спробу замовити тимчасову перепустку для проходу на територію Державної скарбниці Національного Банку України з метою вручення цінного відправлення № 302 від 23.02.2022 із м. Львів, оціночною вартістю 115 359,40 грн.

У разі неможливості вручення адресатам відправлення зберігаються у пункті спеціального зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про поштовий зв`язок», в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, оператори забезпечують схоронність поштових відправлень і грошових коштів.

Приміщення, в яких здійснюється обробка поштових відправлень і зберігання грошових коштів, повинні бути оснащені необхідним обладнанням і засобами охоронно-пожежної сигналізації, а також повинні відповідати діючим технічним вимогам.

Для охорони об`єктів поштового зв`язку, забезпечення схоронності поштових відправлень і грошових коштів оператор може мати підрозділи поштової безпеки та воєнізованої охорони.

Підрозділи воєнізованої охорони забезпечують безпеку об`єктів поштового зв`язку, персоналу оператора і транспортних засобів поштового зв`язку, а також охорону поштових відправлень і грошових коштів.

Підрозділи поштової безпеки здійснюють заходи щодо запобігання втратам та крадіжкам поштових відправлень і грошових коштів, контролюють дотримання вимог пересилання мережею поштового зв`язку предметів і речей.

З метою захисту об`єктів поштового зв`язку, поштових відправлень і грошових коштів (у тому числі під час перевезень) персоналу операторів, який пройшов спеціальну підготовку, надається право використовувати зброю і засоби самооборони та індивідуального захисту.

Перелік працівників оператора, яким надається право використовувати зброю і засоби самооборони та індивідуального захисту, визначається уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі зв`язку. Порядок придбання, обліку, зберігання, ремонту та знищення вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, а також засобів самооборони та індивідуального захисту персоналу операторів встановлюється відповідно до закону. Порядок застосування вогнепальної зброї визначається законом.

З наведених норм статті 14 Закону України «Про поштовий зв`язок» випливає обов`язок відповідача забезпечити схоронність цінного відправлення, однак, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження вжиття ним дій та заходів, спрямованих на виконання цього обов`язку.

Апеляційний суд бере до уваги специфіку діяльності Державного підприємства спеціального зв`язку по наданні послуг спецзв`язку, що включає в себе доставку до адресатів цінних відправлень в більш захищений спосіб, з забезпеченням, в тому числі, їх посиленої безпеки, воєнізованої охорони приміщень, в яких вони зберігаються тощо, на чому наголошує відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, вказуючи на виключне право здійснювати перевезення відправлень з грифами «таємно», «цілком таємно», «особливої важливості» для державних органів влади, обслуговувати вибори, референдуми тощо.

Також слід врахувати, що про пошкодження приміщення внаслідок ракетного удару 02.03.2022 відповідачу було відомо щонайменше з 04.03.2023, коли Державне підприємство спеціального зв`язку звернулось до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві з повідомленням про злочин, а саме про те, що 02.03.2022 близько 21:00 в результаті ракетного удару, здійсненого РФ по Києву, було пошкоджено виробничу будівлю та майно ДПСЗ - вибито шибки та віконні рами, пошкоджено стелі, підлогу, меблі, комп`ютерну та офісну техніку, вийшла з ладу внутрішньооб`єктова сигналізація та система зовнішнього та внутрішнього спостереження, а також пошкоджено автомобілі.

Як доречно вказує апелянт, відповідач не надав доказів вжиття будь-яких заходів для схоронності цінних поштових відправлень в період з 04.03.2022 до 09.03.2022.

В оскарженому рішенні місцевий господарський суд дійшов висновку про доведеність обставини про те, що 02.03.2022 внаслідок ракетного обстрілу в об`єкт теплопостачання, що знаходиться неподалік залізничної платформи залізничного вокзалу та інших об`єктів, влучила ракета. Внаслідок цих дій пошкоджено, зокрема, приміщення будівлі Державного підприємства спеціального зв`язку за адресою м. Київ, пл. Вокзальна, 3. Стосовно таких подій відкрито кримінальне провадження №42022102100000043. Матеріалами справи підтверджено також відкриття кримінального провадження №12022100170000053 від 09.03.2022 за фактом крадіжки майна (вмісту поштових відправлень) на території Державного підприємства спеціального зв`язку, що за адресою м. Київ, пл. Вокзальна, 3, в умовах воєнного стану.

Разом з цим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між пошкодженнями приміщення, завданими ракетним ударом 02.03.2022, та викраденням 09.03.2022 з приміщення відповідача майна вмісту цінних поштових відправлень, в тому числі поштового відправлення позивача, адресованого Державній скарбниці України.

У сертифікаті Київської торгово-промислової палати №3000-22-1190 про форс-мажорні обставини від 20.10.2022 № 17/03-4/387 засвідчено форс-мажорні обставини: військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану в Україні та протиправні дії третіх осіб, яким передувало пошкодження виробничої будівлі Державного підприємства спеціального зв`язку внаслідок ракетного удару по м. Києву, що спричинило зникнення вкладень у цінні відправлення, для Державного підприємства спеціального зв`язку за місцезнаходженням м. Київ, пл. Вокзальна, буд. 3, щодо обов`язку забезпечення відповідно до п.2.1 договору на послуги спеціального зв`язку перевезення та доставки відправлення № 302 від 23.02.2022, оціночною вартістю 115 359,40 грн, адресованого до Державної скарбниці Національного Банку України, у термін до 24.02.2022 за договором на послуги спеціального зв`язку № 509 від 28.11.2018, укладеним із Львівським державним спеціальним конструкторським бюро Топаз, які унеможливили його виконання у зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин: 02.03.2022 тривають станом на 20.10.2022.

Місцевий господарський суд врахував, що період дії вказаного форс-мажору визначено торгово-промисловою палатою з 02.03.2023, при тому, що аналізувалося зобов`язання, яке мало бути виконане 24.02.2022, однак, 24.02.2022 безуспішне виконання зобов`язання стосовно вручення відправлення не залежало від суб`єктивної поведінки відповідача, оскільки строк виконання зобов`язання по врученню відправлення настав у день повномасштабного вторгнення ворога в Україну, що є об`єктивною та незалежною як від відповідача, так і від отримувача, підставою.

Проте, наведені висновки суду першої інстанції стосуються відсутності вини у невиконанні відповідачем доставки відправлення у встановлений строк, що не входить у предмет доказування у цьому спорі, предметом якого є відшкодування вартості втраченого відправлення.

При цьому, враховуючи об`єктивну неможливість вручення відправлення 24.02.2022, у відповідача виник обов`язок збереження відправлення протягом місяця, а відтак забезпечення його схоронності.

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного суду від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 25.11.2021 у справі №905/55/21).

На переконання колегії суддів, відповідач не довів належними та допустимими доказами наявності надзвичайних і невідворотних обставин, яким виконавець не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало, адже в матеріалах справи відсутні докази вжиття будь-яких заходів, спрямованих на забезпечення схоронності відправлень в умовах воєнного стану як 24.02.2022 після безуспішної спроби вручення відправлення, так і 04.03.2022 - після повідомлення органу досудового розслідування про злочин пошкодження приміщення внаслідок влучання 02.03.2022 ворожої ракети в об`єкт, розташований поблизу.

Докази, надані відповідачем на підтвердження характеру завданих 02.03.2022 пошкоджень, а саме акт обстеження від 14.04.2022, складено працівниками відповідача після здійснення викрадення майна, вказаний акт містить загальний опис ушкоджень трьохповерхової будівлі з цокольним, мансардним поверхами та підвальними приміщеннями під усією будівлею вибиття вікон, дверей, тріщини фасаду, виведення з ладу систем сигналізації та відеоспостереження, та не містить будь-яких зазначень щодо пошкодження саме тих приміщень, в яких зберігались відправлення.

Також матеріали справи не містять доказів звернення до позивача з повідомленням про неможливість вручення відповідного відправлення у зв`язку зі збройною агресією російської федерації в період з 24.02.2022 по 09.03.2022, як і не доведено відповідачем наявності причинно-наслідкового зв`язку між ракетним обстрілом 02.03.2022 російською федерацією міста Києва та фактом крадіжки з виробничого приміщення відповідача ввіреного йому для доставки позивачем цінного відправлення.

Враховуючи встановлені фактичні обставини спору, надавши повну, всебічну та об`єктивну оцінку наявним в матеріалах справи доказам, колегія суддів дійшла висновку про відсутність в спірному випадку обставин непереборної сили, які завадили б відповідачу належним чином виконати зобов`язання щодо схоронності відправлення у зв`язку з його неврученням одержувачу у встановлений строк.

Системний аналіз укладеного між сторонами договору на послуги спеціального зв`язку №509 від 28.11.2018 дає підстави для висновку, що майнова відповідальність за схоронність об`єктів відправлень спецзв`язком до моменту їх вручення адресатам покладена на виконавця за договором та визначена, зокрема, в п.4.1. договору як розмір суми оголошеної цінності відправлення у випадку його втрати виконавцем, що становить щодо цінного відправлення №302 від 23.02.2022 - 115 359,40 грн, 841,75 грн. відшкодування вартості сплачених послуг спецзв`язку, 210,44 грн. штрафу в розмірі 25 відсотків вартості сплачених послуг спецзв`язку (841,75х25%=210,44).

В свою чергу, визначення розміру збитків вартістю втраченого цінного відправлення повністю відповідає абз.2 ч.1 ст.225 Господарського кодексу України, а розмір відшкодування вартості сплачених послуг та штрафу ст.18 Закону України «Про поштовий зв`язок» в редакції, чинній станом на дату звернення позивача до суду.

Колегія суддів також зазначає, що сам факт крадіжки цінного відправлення з виробничого приміщення відповідача не спростовує фактичну втрату виконавцем за договором такого відправлення без вручення адресату за реєстром №1 від 23.02.2022, а наявність незакінченого кримінального провадження №12022100170000053 від 09.03.2022 за досліджуваними в ньому обставинами не впливає на результати розгляду даного позову, оскільки питання відшкодування збитків, понесених внаслідок скоєння злочину, регламентуються позадоговірною деліктною відповідальністю, яка не стосується підстав заявленого позову.

Натомість, право відповідача на відшкодування завданих кримінальним правопорушенням збитків з урахуванням обставин цієї справи врегульоване ст. 228 ГК України та пов`язується з фактичним відшкодування збитків учасником господарських відносин, після чого в нього виникає регресне право вимоги до третьої особи, фактичними діями якої відповідні збитки й спричинені.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до п.3, п.4 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи досліджені та встановлені вище обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги Державного підприємства «Львівське спеціальне конструкторське бюро «Топаз» слід задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги про стягнення з відповідача 116 411,59 грн. в повному обсязі.

Відповідно до положень ст.129 ГПК України судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2481,00 грн. та за подання апеляційної скарги в розмірі 3721,50 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Вимоги апеляційної скарги Державного підприємства «Львівське спеціальне конструкторське бюро «Топаз» б/н від 08.05.2023 (вх. №01-05/1516/23 від 10.05.2023) задоволити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 05.04.2023 у справі №914/1607/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким

Позов Державного підприємства «Львівське спеціальне конструкторське бюро «Топаз» до Державного підприємства спеціального зв`язку в особі Львівського обласного вузла спеціального зв`язку Державного підприємства спеціального зв`язку про стягнення заборгованості у сумі 116 411,59 грн. задоволити повністю.

Стягнути з Державного підприємства спеціального зв`язку в особі Львівського обласного вузла спеціального зв`язку Державного підприємства спеціального зв`язку (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 01186171, вул.Княжа,5 м.Львів, 79000) на користь Державного підприємства «Львівське спеціальне конструкторське бюро «Топаз» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 13796383, вул.Личаківська, 110, м.Львів, 79014) 116 411 грн 59 коп. (сто шістнадцять тисяч чотириста одинадцять гривень п`ятдесят дев`ять копійок) відшкодування збитків та 6 202 грн 50 коп судового збору (шість тисяч двісті дві гривні п`ятдесят копійок) судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

3. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня та не підлягає оскарженню.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддяЖелік М.Б.

суддяГалушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.