Вирок

від 26.07.2023 по справі 363/4054/22

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.07.2023 Справа № 363/4054/22

В И Р О К

Іменем України

26 липня 2023 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12022111150000972 від 01.09.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. С. Петрівці Вишгородського району Київської області, українця, громадянина України, неодруженого, освіта повна вища, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, який проходить військову службу на посаді начальника радіостанції відділення енергозабезпечення інформаційно-телекомунікаційного вузла у військовій частині НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1, 2 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства із застосуванням вогнепальної зброї, крім того носив, зберігав, придбав вибухові пристрої та бойові припаси, без передбаченого законом дозволу, а також носив холодну зброю без передбаченого законом дозволу, за наступних обставин:

1. Так, Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.05.2022 року солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини - НОМЕР_1 та поставлено на всі види забезпечення. Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України,

зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки. Відповідно до вимог статей 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів. Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, при цьому, право такої власності набувається в порядку, визначеному законом. Відповідно до Додатку №1 п. 1 Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 року за №2471-XII, встановлено, що до майна яке не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України належить: зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку №2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси. Згідно п. 2 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України за №576 від 12.10.1992 року визначено, що до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя, (арбалети, мисливські ножі тощо) та інше. Відповідно до п. 2.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України за №622 від 21.08.1998 року визначено, що здійснюючи дозвільну систему, органи внутрішніх справ відповідно до законодавства України видають громадянам дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної мисливської зброї, холодної, охолодженої, пневматичної зброї, пристроїв. При цьому, згідно п. 21 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція здійснює контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ.

Однак, ОСОБА_4 , всупереч обов`язку їх неухильного дотримання, діючи в порушення вказаних вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, став на шлях злочинної діяльності та умисно вчинив злочин проти громадської безпеки за наступних обставин. 31.08.2022 року близько 23 год. 04 хв. (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) солдат ОСОБА_4 знаходився в громадському місці, а саме в приміщенні SPA-комплексу міні-готелю «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований за адресою АДРЕСА_2, де вживав алкогольні напої. В цей час солдат ОСОБА_4 , діючи умисно, незважаючи на присутніх на території міні-готелю «ІНФОРМАЦІЯ_2» осіб, зневажливо ставлячись до оточуючих, маючи бажання протиставити себе суспільству в присутності сторонніх осіб, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилась у прагненні продемонструвати свою зверхність та виразити свою явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки в суспільстві, із застосуванням вогнепальної зброї, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи, що за його діями спостерігають сторонні особи, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, які забезпечують спокійний відпочинок громадян, тримаючи в руках вогнепальну зброю, а саме автомат АК-74, калібру 5,45 мм з маркуванням « НОМЕР_2 », в приміщенні SPA комплексу міні-готелю «ІНФОРМАЦІЯ_2», що за вищевказаною адресою, в хаотичному порядку здійснив двадцять сім пострілів. В результаті своїх протиправних дій, ОСОБА_4 вчинив пошкодження майна, у вигляді отворів від пострілів в приміщенні SPA комплексу міні-готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою АДРЕСА_2.

2. Він же, перебуваючи на території Київської області, у невстановленому органом досудового розслідування місці та час, але не пізніше 31.08.2022 року, в порушення вимог додатку №1, затвердженого п. 1 Постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 року за №2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 1-4, 9, 15 Положення по дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року за №576, п. п. 2.8, 8.1, 8.9 та глави 12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 року за №622, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, придбав корпус ручної осколкової гранати Ф-1, спорядженої вибуховою речовиною з маркуваннями на корпусі «НОМЕР_3»; уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ з маркуванням «НОМЕР_4», а також 67 (шістдесят сім) патронів калібру 5,45х39 мм, після чого почав зберігати та носити без передбаченого законом дозволу. У подальшому, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне носіння та зберігання вибухових пристроїв та боєприпасів, почав зберігати у невстановленому досудовим розслідуванні місці корпус ручної осколкової гранати Ф-1, спорядженої вибуховою речовиною з маркуваннями на корпусі «НОМЕР_3»; уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ з маркуванням «НОМЕР_4», а також 67 (шістдесят сім) патронів калібру 5,45х39 мм. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на носіння та зберігання вибухових пристроїв та боєприпасів, утримуючи вибухові пристрої та боєприпасами при собі, 31.08.2022 року близько 23 год. 04 хв., перебував на території міні-готелю «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований за адресою: АДРЕСА_2. Надалі, 01.09.2022 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. В період часу з 01 год. 50 хв. по 02 год. 47 хв., за місцем тимчасового проживання ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , в присутності двох понятих проведено обшук на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України в ході якого вилучено корпус ручної осколкової гранати Ф-1, спорядженої вибуховою речовиною з маркуваннями на корпусі «НОМЕР_3»; уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ з маркуванням «НОМЕР_4», а також 67 (шістдесят сім) патронів калібру 5,45х39 мм.

3. Він же, перебуваючи на території Київської області, у невстановленому органом досудового розслідування місці та час, але не пізніше 31.08.2022 року, в порушення вимог додатку №1, затвердженого п. 1 постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 року за №2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 1-4, 9, 15 Положення по дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року за №576, п. п. 2.8, 8.1, 8.9 та глави 12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 року за №622, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, придбав холодну клинкову зброю колючо-ріжучої дії з гравіюванням на клинку у вигляді напису «Україна понад усе! (зображення малого герба України)», після чого почав зберігати та носити без передбаченого законом дозволу. У подальшому, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне носіння та зберігання холодної зброї, почав зберігати у невстановленому досудовим розслідуванні місці ніж, який є холодною клинковою зброєю колючо-ріжучої дії. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на носіння холодної зброї, 31.08.2022 близько 23 год. 04 хв., перебував на території міні-готелю «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований за адресою: АДРЕСА_2. Надалі, 01.09.2022 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. В період часу з 01 год. 50 хв. по 02 год. 47 хв., за місцем тимчасового проживання ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , в присутності двох понятих проведено обшук на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України в ході якого вилучено ніж з гравіюванням на клинку у вигляді напису «Україна понад усе! (зображення малого герба України)», який відноситься до холодної клинкової зброї колючо-ріжучої дії.

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за першим епізодом за ч. 4 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства із застосуванням вогнепальної зброї; по другому епізоду за ч. 1 ст. 263 КК України, як носіння, зберігання, придбання вибухових пристроїв та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу; за третім епізодом за ч. 2 ст. 263 КК України як носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

25.07.2023 року між ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 та прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України. Так, згідно даної угоди прокурор Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за першим епізодом за ч. 4 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства із застосуванням вогнепальної зброї; по другому епізоду за ч. 1 ст. 263 КК України, як носіння, зберігання, придбання вибухових пристроїв та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу; за третім епізодом за ч. 2 ст. 263 КК України як носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу. При цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263 КК України, щиро кається у вчиненому, добровільно відшкодував завданий збиток, сторони не мають сумнівів щодо добровільності та істинності їх позицій. Узгоджене покарання за ч. 4 ст. 296 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць; за ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 263 КК України у виді арешту на строк 3 місяці. На підставі ст. 70 КК України призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим у виді позбавлення волі строком 1 рік 1 місяць. Відповідно до ст. 62 КК України, замінити покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік 1 місяць на покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні на той самий строк. Зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_4 час його фактичного затримання та строк попереднього ув`язнення з 01.09.2022 року.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч.4 ст. 469 КПК України - угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Укладання угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внаслідок яких шкода завдана правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладання ними угоди.

Розгляд щодо угоди проводиться судом під час судового засідання за обов`язковою участю сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження (ч.2 ст.474 КПК України). Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.

Від представника потерпілого ТОВ «Роксана» ОСОБА_6 прокурору надана письмова згода у вказаному кримінальному провадженні на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Учасникам процесу роз`яснені наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.

Дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_4 : є військовослужбовцем та займає посаду інструктора з декількох військових дисциплін, має постійний щомісячний дохід, є учасником бойових дій, нагороджений медаллю «Доброволець АТО», перебував з 21.03.2015 року по 31.03.2015 рік у складі ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше жодного разу не притягувався до кримінальної відповідальності, мешкає та зареєстрований за однією адресою, за місцем проходження військової служби та за місцем проживання і реєстрації характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими та нетяжким злочинами; сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України та закону, сторони досягли згоди щодо виду покарання.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до обвинуваченого у разі затвердження угоди судом, та наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК України.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку. Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання є вчинення кримінальних правопорушень особою, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним Кодексом України.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 69 КК України - за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Суд враховуючи наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а саме - щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку, з урахуванням особи винного, враховуючи позицію сторони обвинувачення, згоду представника потерпілого, вважає можливим, відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, призначити основне покарання за ч. 4 ст. 296 та ч. 1 ст. 263 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціях вказаних частин статей Особливої частини цього Кодексу.

Також суд вважає за необхідне застосувати ст. 70 ч. 1 КК України, відповідно до якої - при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Крім того, відповідно до вимог ст. 62 КК України суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважає за можливе замінити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк. Обмеження, передбачені ч. 2 цієї статті відсутні.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до Постанови Верховного суду від 07.04.2020 року у справі за №761/13021/19 - перевірка достовірності обставин, які згідно ст. 470 КПК підлягають врахуванню при укладенні угоди про визнання винуватості, є обов`язком прокурора. При цьому, зважаючи на визначені законом наслідки невиконання угоди (процесуального характеру, передбачені ст. 476 КПК, або за наявності для того підстав ініціювання прокурором кримінального провадження за ст. 389-1 КК) на суд при затвердженні угоди про визнання винуватості не можуть бути покладені інші обов`язки щодо перевірки можливості її затвердження ніж ті, які прямо передбачені у ст. 474 КПК.

Таким чином, розглянувши угоду, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що угода підлягає затвердженню, оскільки відповідає вимогам ст. ст. 469 та 472 КПК України, дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані, а саме: перший епізод за ч. 4 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства із застосуванням вогнепальної зброї; другий епізод за ч. 1 ст. 263 КК України, як носіння, зберігання, придбання вибухових пристроїв та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу; третій епізод за ч. 2 ст. 263 КК України як носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи та інтереси сторін, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості останнього наявні, узгоджена міра покарання відповідає санкції кримінального закону та загальним засадам призначення покарання.

Підстави відмови у затвердженні угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлені.

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Крім того, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання в тому числі і про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт.

Так, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 05.09.2022 року було накладено арешт на предмети, вилучені в ході проведення 01.09.2022 року обшуку. Зі змісту вказаної ухвали слідує, що арешт накладений з метою забезпечення збереження речових доказів. Суд вважає за необхідне скасувати накладений під час досудового розслідування вказаного провадження арешт на зазначене майно, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Речові докази по справі необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення у кримінальному провадженні експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави в повному обсязі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначеним розміром застави ОСОБА_4 слід залишити до набрання вироком законної сили.

Цивільній позов по справі не заявлено.

Керуючись ст. ст. 100, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 25.07.2023 року між прокурором Дарницької Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному 01.09.2022 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12022111150000972 за ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263 КК України.

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання:

-за ч. 4 ст. 296 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік 1 (один) місяць;

-за ч. 1 ст. 263 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік;

-за ч. 2 ст. 263 КК України у виді арешту на строк 3 (три) місяці.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік 1 (один) місяць.

На підставі ст. 62 КК України замінити ОСОБА_4 покарання у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі на тримання у дисциплінарному батальйоні строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 01.09.2022 року, з моменту його фактичного затримання та з урахуванням вимог ст. 72 КК України, зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення з моменту фактичного затримання ОСОБА_4 , тобто з 01.09.2022 року по день набрання вироком законної сили включно, виходячи з такого їх співвідношення - одному дню позбавлення волі відповідає один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 05.09.2022 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи від 18.10.2022 року за №СЕ-19/111-22/37668-ВТХ в розмірі 2 831,70 грн.; за проведення експертизи від 10.11.2022 року за №СЕ-19/111-22/37666-ВТХ в розмірі 2 265,36 грн.; за проведення експертизи від 27.09.2022 року за №СЕ-19/111-22/40553-ХЗ в розмірі 3 020,48 грн.; за проведення експертизи від 11.11.2022 року за №СЕ-19/111-22/40604-БЛ в розмірі 943,90 грн.; за проведення експертизи від 10.11.2022 року за №СЕ-19/111-22/40610-БЛ в розмірі 943,90 грн.; за проведення експертизи від 14.11.2022 року за №СЕ-19/111-22/37538-ФХВР в розмірі 1 510,24 грн.; за проведення експертизи від 27.02.2023 року за №СЕ-19/111-22/51078-БЛ в розмірі 7 551,20 грн.; а всього - 19 066,78 грн.

Речові докази:

- два предмети зовні схожі на недопалки; 27 предметів зовні схожих на стріляні гільзи; 24 предмети зовні схожі на кулі, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області - знищити;

- предмет зовні схожий на автомат з маркуванням « НОМЕР_2 »; 187 предметів зовні схожих на патрони калібру 5,45; 30 предметів зовні схожих на холості патрони калібру 5,45; 5 предметів зовні схожих на магазини до автоматичної зброї; предмет зовні схожий на штик-ніж; предмет зовні схожий на ніж з зеленою рукояткою; предмет зовні схожий на корпус ручної гранати осколкової Ф1 з маркуванням «НОМЕР_3»; предмет зовні схожий на підривач до ручних гранат типу УЗРГМ з маркуванням на зовнішній стороні важеля «НОМЕР_6» на внутрішній стороні важеля «НОМЕР_5»; предмет зовні схожий на сигнальний патрон з маркуванням «8226», що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області - знищити;

- кітель зеленого кольору розміром 52-54 з біркою, штани пісочного кольору розміром 52-54 з біркою; мобільний телефон чорного кольору марки SIGMA mobile сенсорного типу із відеокамерою, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області - передати власнику;

- фрагменти та частини гранати Ф-1, що знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області - знищити;

- основний метальний заряд до 120 мм мінометної міни, що знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області - знищити;

- багнет-ніж, піхви, що знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області - знищити;

- 171 патрон, 8 патронів у демонтованому стані, 8 гільз, що знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області - знищити;

- 26 патронів, 4 стріляних гільзи, що знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області - знищити;

- предмет зовні схожий на автомат з маркувальним позначенням « НОМЕР_2 », що знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

ОСОБА_4 та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуюча суддя ОСОБА_1