Ухвала

від 21.11.2023 по справі 363/4054/22

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"21" листопада 2023 р.

Справа № 363/4054/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про вирішення питання, пов`язаного з виконанням вироку,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебувало кримінальне провадження за №12022111150000972 від 01.09.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1, 2 ст. 263 КК України.

Так, вироком суду від 26.07.2023 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 25.07.2023 року між прокурором Дарницької Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному 01.09.2022 року в ЄРДР за №12022111150000972 за ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263 КК України. ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263 КК України та призначене узгоджене сторонами покарання, вирішено долю речових доказів в порядку ст. 100 КПК України.

Зазначений вирок набрав законної сили 28.08.2023 року.

12.10.2023 року до суду спрямовано клопотання прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у сферу оборони Центрального регіону, в якому прокурор просив змінити долю речового доказу - предмету зовні схожого на автомат з маркуванням « НОМЕР_1 », що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, визначену вироком у справі за №363/4054/22, яким затверджено угоду про визнання винуватості та визнано винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч.1, ч. 2 ст. 263 КК України та повернути цей речовий доказ військовій частині НОМЕР_2 .

Зі змісту п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України слідує, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати в тому числі і інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України - питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Частина 2 п. 4 цієї статті зазначає, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п`ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв`язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.

Клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово, випливає зі змісту ч. 3 ст. 539 КПК України.

У судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття, передбачено ч. 5 цієї статті.

Так, в судове засідання для участі у розгляді клопотання прокурора, судом було викликано прокурора, засудженого, захисника та представника потерпілого. Зазначені особи, про дату, час та місце розгляду клопотання були повідомлені належним чином, до суду не прибули. Від прокурора та захисника обвинуваченого до суду спрямовані заяви щодо розгляду клопотання за їх відсутності, прокурор клопотання підтримав, захисник проти клопотання прокурора не заперечувала. Суд, відповідно до вимог ч. 5 ст. 539 КПК України вважає можливим розглянути клопотання прокурора за відсутності зазначених осіб.

Дослідивши клопотання прокурора суд приходить до наступного:

Так, зі змісту резолютивної частини вироку від 26.07.2023 року, яким затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 25.07.2023 року між прокурором Дарницької Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному 01.09.2022 року в ЄРДР за №12022111150000972 за ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263 КК України та ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263 КК України і призначене узгоджене сторонами покарання, слідує, що долю речового доказу, про який йдеться мова в клопотанні прокурора, вирішено в порядку ст. 100 КПК України, а саме:предмет зовні схожий на автомат з маркувальним позначенням « НОМЕР_1 », що знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області - вирішено знищити.

В той же час, прокурор у клопотання просить суд змінити долю вказаного речового доказу та повернути його власнику - військовій частині НОМЕР_2 , посилаючись на те, що це питання ініційовано перед прокуратурою командиром вказаної частини.

Згідно доданих до клопотання прокурора копій: відомості закріплення зброї за особовим складом інформаційно-телекомунікаційного вузла 134 окремого батальйону територіальної оборони; книги обліку за номерами і закріплення озброєння та техніки ракетно-артилерійського озброєння інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_2 ; військового квитка на ім`я ОСОБА_3 - власником даного автомату № НОМЕР_3 , 1983 року випуску, є військова частина НОМЕР_2 .

Відповідно до вимог ст. 100 КПК України - речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому: зокрема 1) інше майно, яке використане як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення конфіскується, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначене майно повертається власнику (законному володільцю); 3) майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується; 5) інше майно, що було предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскується, крім того, яке повертається власнику (законному володільцю).

Із врахуванням викладеного, беручі до уваги, що після ухвалення зазначеного вироку, яким було вирішено в тому числі і долю речових доказів, до прокурора звернувся командир військової частини НОМЕР_2 з проханням повернути військовій частині речовий доказ - предмет зовні схожий на автомат з маркуванням « НОМЕР_1 » та надав документальне підтвердження того, що зазначений предмет дійсно належить військовій частині, учасники процесу проти зміни долі зазначеного речового доказу не заперечували, суд вважає необхідним клопотання прокурора задовольнити та замінити долю речового доказу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 369-372, 379, 380, 537, 539, 395 КПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у сферу оборони Центрального регіону про вирішення питання, пов`язаного з виконанням вироку задовольнити та змінити долю речового доказу - предмету зовні схожого на автомат з маркуванням « НОМЕР_1 », що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, визначену вироком у справі за №363/4054/22, яким затверджено угоду про визнання винуватості та визнано винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч.1, ч. 2 ст. 263 КК України та повернути цей речовий доказ військовій частині НОМЕР_2 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду області протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуюча суддя ОСОБА_1