Ухвала

від 28.06.2023 по справі 521/7496/21

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

28.06.23

521/7496/21

2-з/521/124/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.06.2023 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Роїк Д.Я.,

з участю секретаря Примакіній С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Добровільного пожежного товариства України про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2023 року голова Добровільного пожежного товариства України О.М. Доньский звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, посилаючись на те, що в провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Добровільного пожежного товариства України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи Юридичний департамент Одеської міської ради, Одеське спеціалізоване підприємство «Пожежна техніка» Добровільного пожежного товариства України, виконавчий комітет Одеської міської ради про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого мана, скасування/припинення державної реєстрації прав, виселення з нежитлового приміщення . У справі № 521/8184/20 встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі від 06.06.2008 р, яке видано ДТП України виконавчим комітетом ОМР, право власності на об`єкт розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3626,6 км.м. належить ДПТ України, рішення суду на підставі якого була здійснена первинна реєстрація права власності ОСОБА_2 на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 375,1 кв.м. було скасовано, а тому у ОСОБА_1 відповідно до договору від 25.12.2009 року не виникли майнові права стосовно вищезазначених нежитлових приміщень, оскільки такі права не виникли у первісного відчужувача ОСОБА_5 .Вказував, що у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу серії №6480 від 25.12.2009 та договору про розрахунок 17.05.2019 року відкрито основний розділ на об`єкт нерухомого майна № 1831685851101 на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 375,1 кв.м. Право власності зареєстровано за ОСОБА_1 , зазначений розділ на момент розгляду цієї справи не закритий. При цьому адреса АДРЕСА_1 , в адресному реєстрі відсутня. Посилаючись на недобросовісну поведінку відповідача з метою можливості поновлення прав позивача у майбутньому просив вжити заходів до забезпечення позову шляхом заборони вчиняти пені дії, а саме: відчужувати, робити поділ, об`єднання, передавати у користування ( зокрема у оренду) нерухоме майно-нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 375,1 кв.м. № 1831685851101, заборонити реєстраторам вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна-нежитлові будівлі, що розташована за адресою мю АДРЕСА_1 , загальною площею 375,1 кв.м. № 1831685851101.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши надані докази, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Отже, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічна правова позиція висвітлена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У п. 4. Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позов, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, суд вирішуючи питання про забезпечення позову, має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до частини 1 статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 58 ЦПК).

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається із заяви про вжиття заходів забезпечення позову, до неї не додані належні докази що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Твердження заявника про те, що існує ризик невиконання рішення суду, грунтується виключно на припущеннях, а тому суд не бере їх до уваги, оскільки в силу положень ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Слід наголосити на тому, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Тому, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо посилатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо позивач не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.

Суд також враховує, що застосування заходу забезпечення позову є попередньою і запобіжною мірою і є обмеженням особи у правах ще до встановлення факту порушення, - тому такий захід може бути застосованим лише у виключних і дійсно необхідних випадках, - а такої необхідності заявником не доведено.

Таким чином, з огляду на тривалість перебування справи в суді заявником не наведено обгрунтування необхідності забезпечення позову.

Відповідно до ч. 9ст. 153 ЦПК Українисуд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимогстатті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

За таких обставин, з урахуванням того, що клопотання не відповідає вимогамст. 151 ЦПК України, суддя вважає необхідним повернути клопотання про забезпечення позову заявнику, що не позбавляє заявника права повторно звернутись до суду з заявою, оформленою згідност.151 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 151, 153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ :

Заяву Добровільного пожежного товариства України про забезпечення позову, - повернути позивачу.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: Д.Я. Роїк