Постанова

від 02.09.2010 по справі 8/232

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 02 вересня 2010 року           09 год. 32 хв.           № 8/232

Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді  Пилипенко О.Є.,  при секретарі Ісаковій Є.К.

За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи

За позовом          

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку  «Княжий град»

До

Управління державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва

Третя особа 1

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдінг-Буд-Сервіс»

Третя особа 2

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві

Про

скасування дозволу від 18.09.2007 р.

За участю представників сторін

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи 1: Чернова Ж.М. за дов. № 7/10 від 15.01.2010 р.

від третьої особи 2: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку  «Княжий град»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва про скасування дозволу від 18.09.2007 р. про поновлення дії дозволу на виконання будівельних робіт № 0244-Шв/Р від 29.04.2002 р. з надбудови аттикового і мансардного поверхів будинку 12-в по вул. Володимирській у          м. Києві.

25.05.2010 р. від позивача через Відділ документального обігу та контролю надійшли заява про уточнення позовних вимог, в яких просив суд скасувати дозвіл від 18.09.2007 р., виданий Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва, про поновлення дії дозволу на виконання будівельних робіт № 0244-Шв/Р від 29.04.2002 р. з надбудови аттикового і мансардного поверхів будинку 12-в по вул. Володимирській у м. Києві, визнати незаконними дії Управління архітектурно-будівельного контролю міста Києва з видачі дозволу від 18.09.2007р. про поновлення дії дозволу на проведення будівельних робіт № 0244-Шв/Р від 29.04.2002 р., в т.ч. розглянути питання винесення окремої ухвали щодо незаконних дій відповідача, заборонити державним органам в сфері архітектурно-будівельного контролю видавати будь-які нові дозволи (в т.ч. на поновлення тих дозволів, що втратили чинність) ТОВ «Трейдінг-Буд-Сервіс»без згоди всіх власників квартир у будинку № 12-В по вул. Володимирській в м. Києві та відповідно без дозволу Управління охорони культурної спадщини м. Києва.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при видачі спірного дозволу відповідачем було порушено вимоги ч. 1 п. 3.10 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 5 грудня 2000р. № 273. Також, позивач зазначив, що відповідно до законодавства України, проведення надбудови поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках та вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень може бути здійснено виключно за згодою всіх співвласників багатоквартирного будинку, а відсутність згоди хоча б одного співвласника забороняє проведення подібних будівельних робіт. Крім того, будинок 12-в по вул. Володимирській належить до групи споруд цінної фонової забудови. Розташований на території пам'ятки археології «Культурний шар «міста Володимира»(рішення № 976 від 10.10.1988 р.), в межах Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ»(постанова Ради Міністрів УРСР від 18.05.1987 р. № 183; постанова Київської міськради  від 10.10.88р. № 976). Вказана споруда є нововиявленою пам'яткою архітектури, згідно наказу по управлінню охорони пам'яток № 14 від 30.12.1996 р. Будинок знаходиться в межах пам'ятки археології «Культурний шар «Міста Володимира»(рішення Київського міськвиконкому № 976 від 10.10.1988 р.) –лист Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій Головного управління охорони культурної спадщини № 510 від січня 2000 р. Згідно до відповіді Головного управління охорони культурної спадщини № 9513 від 12.12.2007 р., дозвіл на проведення будівельних робіт ТОВ «Трейдінг Буд Сервіс»у вказаному будинку ніколи не надавався.

Позиція відповідача в письмовому вигляді в матеріалах справи відсутня. Представники відповідача, які були присутніми в судових засіданнях проти вимог позивача заперечували.

Представник третьої особи 1 проти адміністративного позову заперечував, вказав, що Товариством були надані всі документи для поновлення дії дозволу на виконання будівельних робіт з надбудови аттикового і мансардного поверхів будинку 12-в по вул. Володимирській у м. Києві.

Третя особа 2 проти позовних вимог заперечувала, в наданих суду запереченнях на позов зауважила про безпідставність заявлених позивачем вимог та зауважила, що якщо на момент поновлення будівництва, умови, на підставі яких був виданий дозвіл не змінено, то дозвіл повертається забудовнику (замовнику) за його заявою з представленням документа про технічний стан конструкцій і можливість продовження будівництва.  ТОВ «Трейдінг-Буд-Сервіс»довів факт, що умови, на підставі яких видавався дозвіл не змінилися і надав Управлінню всі необхідні документи передбачені ч. 2 п. 3.10 положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держбуду України від 05.12.2000 р. № 945/5166, а тому підстави для скасування спірного дозволу, а отже, задоволення позову відсутні.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

          Отже, згідно з вищевикладеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішення, дію чи бездіяльністю відповідача (суб’єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Управління державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва видало ТОВ «Трейдінг-Буд-Сервіс»дозвіл на виконання будівельних робіт № 0244-Шв/Р від 29.04.2002 р. з надбудови аттикового і мансардного поверхів за адресою: вул. Володимирська, 12-в у        м. Києві.

До матеріалів справи додано лист Управління державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва за № 070-3822/07 від 21.08.2007 р., в якому значиться, що дозвіл на виконання будівельних робіт виданий 29.04.2002 р. ТОВ «Трейдінг-Буд-Сервіс»втратив чинність в зв’язку з його не продовженням.

Проте, листом від 11.02.2008 р. за № 070-514/07 Управління державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва повідомило ОСББ «Княжий град»про поновлення дії дозволу на виконання будівельних робіт з надбудови аттикового і мансардового поверхів будинку по вул. Володимирській, 12-в відповідно до затвердженої проектної документації.

Позивач вважає, що видача дозволу від 18.09.2007 р. про поновлення дії дозволу на виконання будівельних робіт № 0244-Шв/Р від 29.04.2002 р. є незаконною, а сам дозвіл підлягає скасуванню з огляду на те, що власники квартир у будинку по вул. Володимирська, 12-в не надавали згоду на будівництво в зазначеному будинку мансарди; зазначений будинок належить до групи споруд цінної фонової забудови, а також є ново виявленим об’єктом культурної спадщини і жодних узгоджень щодо проведення будівельних робіт у будинку Головним управлінням охорони культурної спадщини не надавались. Крім того, позивач стверджує, що ТОВ «Трейдінг-Буд-Сервіс»повинно було надати документ про технічний стан конструкцій і можливість продовження будівництва, виданий організацією, яка розробила проект, проте на думку позивача реальної перевірки технічного стану конструкцій і можливість продовження будівництва реально не проводилось.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що в задоволенні вимог позивача належить відмовити з огляду на наступне.

Так, між ТОВ «Трейдінг-Буд-Сервіс»та КП по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва на виконання Розпорядження Шевченківської РДА від 29.02.2000 р. № 195 “Про залучення інвестора до реконструкції горища будинку № 12-в по вул. Володимирській” був укладений Інвестиційний контракт № 44 від 17.04.2000 р. про реконструкцію горища буд. № 12-В по вул. Володимирський під мансардний поверх.

Після укладення Інвестиційного контракту Київська міська державна адміністрація Розпорядженням від 07.07.2000 р. № 1090 надала дозвіл на виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію зазначеного будинку.

Розпорядженням Шевченківської РДА від 08.08.2001 р. № 1081 було затверджено проектну документацію на реконструкцію горища під мансардний поверх будинку 12-в по вул. Володимирській.

Після виготовлення та затвердження проектно-кошторисної документації Київська міська державна адміністрація розпорядженням від 30.01.2002 р. № 134 надала дозвіл на надбудову аттикового та мансардного поверхів будинку № 12-в по вул. Володимирській та Управління державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва видало дозвіл на виконання будівельних робіт.

У 2003 році ТОВ «Трейдінг Буд Сервіс»розпочало проводити будівельні  роботи, що передбачені проектом по реалізації  Інвестиційного контракту № 44.

Ухвалами Шевченківського районного суду м. Києва від 25.07.2003 р., 15.11.2004 р., 28.02.2005 р. було накладено заборону на проведення будівельних робіт, у зв’язку з цим ТОВ «Трейдінг Буд Сервіс»зупинило будівельні роботи на стадії незавершеного будівництва. Таким чином, ТОВ «Трейдінг Буд Сервіс»та його підрядні організації не мали можливості проводити розпочаті будівельні роботи.

В зв’язку з можливим погіршенням технічного стану будинку, відповідно до ухвали Шевченківського суду м. Києва від 17.05.2006 р. № 273/06 Державним науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій було проведено експертизу технічного стану несучих та захисних конструкцій житлового будинку № 12-в на вул. Володимирський у м. Києві. Виходячи з Висновку експертизи, заборону ТОВ «Трейдінг Буд Сервіс»на проведення  робіт по надбудові аттикового та мансардного поверхів будинку № 12-в по вул. Володимирській було скасовано.

Відповідно до ч.2 п.3.10 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт –якщо на момент поновлення будівництва, умови на підставі яких було надано дозвіл не змінено, то дозвіл повертається забудовнику за його заявою з представленням документа про технічний стан конструкцій і можливість продовження будівництва.

Відповідачем на підставі документів, визначених ч.2 п. 3.10 вказаного положення ТОВ «Трейдінг-Буд-Сервіс» поновлено дозвіл. Надані ТОВ «Трейдінг-Буд-Сервіс»документи довели відповідачу факт, що умови на підставі яких видавався дозвіл не змінилися.

На даний час дія дозволу закінчилась. Надання нового дозволу чи поновлення дії дозволу № 0244-Шв/Р від 29.04.2002 р. буде надаватися згідно зі ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій»та Порядком надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 р. № 1104. Для отримання дозволу замовник та підрядник повинні надати до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва зокрема, копію документу, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмову згоду його власника на проведення будівельних робіт (у разі реконструкції, реставрації, капітального ремонту об‘єкта містобудування).

Твердження позивача про те, що згідно відповіді Головного управління охорони культурної спадщини № 9513 від 12.12.2007 р., дозвіл на проведення будівельних робіт ТОВ «Трейдінг Буд Сервіс»у вказаному будинку ніколи не надавався спростовується дозволом Головного управління охорони культурної спадщини та реставраційно-відновлювальних робіт від 07.08.2003 р. № 110.

Позивач також, відповідно до ст.166  Кодексу адміністративного судочинства України просить розглянути питання винесення окремої ухвали щодо незаконних дій відповідача, зважаючи на той факт, що відповідач був офіційно письмово сповіщений позивачем про відсутність у ТОВ «Трейдінг-Буд-Сервіс»дозволів на будівництво всіх власників квартир у будинку та від Головного управління охорони культурної спадщини.

За правилами Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство покликане виконувати два поєднанні між собою завдання –захищати права особи та забезпечувати законність у діяльності органів публічної адміністрації. Друге із названих завдань реалізується шляхом вирішення спору, заявленого в адміністративному позові. Крім нього, є ще один спосіб, що дозволяє суду реагувати на порушення закону. Формою такого реагування є окрема ухвала. Слід підкреслити, що принцип диспозитивності в інституті непрямого судового контролю має обмежену дію: ініціатива постановлення окремої ухвали може виходити виключно від суду; коло заходів, які має виконувати адресат ухвали визначається також судом. Крім того, позивачем не доведено належним чином вказані твердження про порушення відповідачем закону, в позові зазначені лише припущення таких порушень.

Щодо заборони державним органам в сфері архітектурно-будівельного контролю видавати будь-які нові дозволи ТОВ «Трейдінг-Буд-Сервіс»без згоди всіх власників квартир у будинку № 12-в по вул. Володимирській в м. Києві та відповідно без дозволу Управління охорони культурної спадщини м. Києва, необхідно вказати наступне, що відповідно до ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб‘єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, позивач просить суд заборонити видавати будь-які дозволи ТОВ «Трейдінг-Буд-Сервіс», жодна норма Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає забороняти на майбутнє здійснювати будь-які дії. За правилами Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення приймається до конкретної особи, яка порушила права та інтереси позивача.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, тому  у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення позову, адже відповідач як суб’єкт владних повноважень видаючи оскаржуваний дозвіл діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства України.

Згідно з ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно;  розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини першої  статті  71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем у позовній заяві не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами,  які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову належить відмовити, оскільки спірний дозвіл видано в межах повноважень відповідача, відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням фактичних обставин справи.

На підставі ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,  –

                                                ПостановиВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

                   О.Є. Пилипенко

          Дата підписання повного тексту постанови: 10.09.2010 р.