Постанова

від 02.08.2023 по справі 2-667/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

02 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 2-667/11

провадження № 61-4108св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 07 березня 2023 року в складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Красвітної Т. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У серпні 2010 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - АТ «УкрСиббанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та просило стягнути солідарно з них заборгованість за кредитним договором у розмірі 107 908,63 грн.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 107 908, 63 грн та судові витрати в розмірі 1 199, 00 грн.У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

14 вересня 2018 року до Дніпровського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 .

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2012 року неодноразово переглядалося судами апеляційної та касаційної інстанцій та останньою постановою Верховного Суду від 07 вересня 2022 року касаційну скаргу АТ «УкрСиббанк» задоволено частково. Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07 березня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2012 року.

Ухвала мотивована тим, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, а поважних підстав для його поновлення заявник не навів.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У березні 2023 року ОСОБА_2 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 07 березня 2023 року й передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що матеріали справи не містять доказів, що суд першої інстанції надсилав йому в установленому законом порядку копію судового рішення, з яким він ознайомився лише 28 серпня 2018 року, тому безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

25 квітня 2023 року справа № 2-667/11 надійшла до Верховного Суду.

АТ «УкрСиббанк» надіслало відзив на касаційну скаргу, у якому просить закрити касаційне провадження на підставі статті 396 ЦПК України або залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.

Перевіривши клопотання АТ «УкрСиббанк», підстав для закриття касаційного провадження в цій справі Верховний Суд не встановив.

Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Пунктом 13 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Разом з тим у пункті 9 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, зазначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Загальновизнане положення про дію цивільних процесуальних норм у часі передбачає, що незалежно від часу відкриття провадження у справі, при здійсненні процесуальних дій застосовуються той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області в цій справі ухвалено 09 лютого 2012 року. Апеляційну скаргу на це рішення відповідач подав 14 вересня 2018 року.

Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Частиною третьою статті 354 ЦПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Результат аналізу цієї правової норми дає підстави для висновку, що сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку.

Виключенням з цього правила є подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученої до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, та пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Установлено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції від 09 лютого 2012 року подана у вересні 2018 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга подана стороною в справі - відповідачем ОСОБА_2 .

При цьому з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції надсилав ОСОБА_2 поштою рекомендованим листом із повідомленням судову повістку про виклик до суду за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою його місця проживання ( АДРЕСА_1 ).

Вказане поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою поштового відділення про непроживання відповідача за цією адресою.

Згідно з частиною п`ятою статті 74 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час пред`явлення позову та на час розгляду справи в суді першої інстанції)у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Отже, відповідач ОСОБА_2 був повідомлений про розгляд справи.

Про пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили відповідач не зазначав.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2012 року оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 29 лютого 2012 року. Відповідно відповідач та його представник не були позбавлені можливості ознайомитися з цим рішенням раніше, ніж 28 серпня 2018 року, та своєчасно звернутися до суду з апеляційною скаргою.

Враховуючи імперативний характер положень частини другої статті 358 ЦПК України та те, що річний строк, визначений вказаною процесуальною нормою, є присічним і поновленню не підлягає, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, але помилився щодо мотивів такої відмови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, ухвалу суду апеляційної інстанції змінити, виклавши мотиви відмови у відкритті апеляційного провадження в редакції цієї постанови.

Щодо судових витрат

Оскільки Верховний Суд змінює ухвалу суду апеляційної інстанції, але виключно у частині мотивів її постановлення, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 07 березня 2023 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов