Ухвала

від 29.08.2024 по справі 2-667/11

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.08.2024 Справа №2-667/11

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі

головуючого судді Братасюка В.М.

секретаря судового засідання Тинкалюк Є.І.

представника скаржника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі скаргу ОСОБА_2 , особа, чиї дії оскаржуються ВДВС у м. Тернополі Західного регіонального управління Міністерства юстиції, стягувач ТОВ Купер Прайс про визнання протиправними та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебуває скарга ВДВС у м. Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувач ТОВ Купер Прайс про

-скасування постанови начальника ВДВС у м. Тернополі Західного регіонального управління Міністерства юстиції про результати перевірки законності виконавчого провадження №26759040 в тому числі в частині скасування постанови старшого державного виконавця ВДВС у м. Тернополі Південно Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано Франківськ) про закінчення виконавчого провадження №26759040 у зв`язку з оплатою ОСОБА_2 залишку заборгованості в сумі 260667, 53 гривень на депозитний рахунок ВДВС на підставі п.9 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження

-скасування постанови заступника начальника ВДВС у м. Тернополі Західного регіонального управління Міністерства юстиції про зміну (доповнення) реєстраційних даних у виконавче провадження №26759040

-скасування постанови державного виконавця ВДВС у м. Тернополі Західного регіонального управління Міністерства юстиції про відновлення виконавчого провадження №26759040

-зобов`язання ВДВС у м. Тернополі Західного регіонального управління Міністерства юстиції винести постанову про закінчення виконавчого провадження №26759040.

На обґрунтування скарги заявник посилається на ту обставину, що виконавче провадження відносно нього мало б бути завершене у зв`язку з повним виконанням існуючого зобов`язання, разом з тим оскаржуваними постановами фактично змінено сутність судового рішення та проведене його тлумачення на власний розсуд, що не є компетенцією керівника органу ДВС.

В судове засідання скаржник не з`явився, представник скаржника просить суд розглянути скаргу та задовольнити..

Представник ДВС в засідання не з`явився, заяв по суті на адресу суду не направляв.

Представник стягувача не з`явився в судове засідання, хоча належним чином повідомлявся про часі і місце розгляду. Будь яких заяв по суті від стягувача до суду не надходило.

Розглянувши скаргу Судом встановлено наступні обставини.

22 лютого 2011року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської винесене рішення у справі №2-667/11 про стягнення з ОСОБА_2 в користь ПАТ «КБ Хрещатик» заборгованість по кредитному договору в сумі 37226 доларів США 89 центів, що еквівалентно 295495,89 грн.

30.05.2011року старшим державним виконавцем першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі в/листа №2-667/11 від 10.05.2011року.

16.08.2011року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з ОСОБА_2 на користь відділу ДВС виконавчий збір в сумі - 29731,59грн.

16.09.2011року державним виконавцем винесено постанову про відрахування боргу із заробітної плати боржника, яку направлено до виконання до Тернопільського Національного педагогічного університету імені В.Гнатюка.

14.05.2017року державним виконавцем винесено постанову про зміну сторони виконавчого провадження. Згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 24.10.2016 року замінено вибулого стягувача ПАТ КБ «Хрещатик» на правонаступника ТзОВ «Купер Прайс».

11.11.2022року старшим державним виконавцем відділу ДВС у м. Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Пуляк Ю.І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №26759040 у зв?язку з оплатою ОСОБА_2 залишок заборгованості в сумі 260 667,53грн. на депозитний рахунок відділу ДВС. на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження»

17.02.2023 року начальником відділу ДВС у м. Тернополі Західного регіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про результати перевірки

законності виконавчого провадження №26759040, якою керуючись статтею 74 Закону України від 02.06.2016 «Про виконавче провадження» та Розділу ХІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, постановлено:

- скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 11.11.2022 року винесену старшим державним виконавцем відділу ДВС у м. Тернополі Юлією ПУЛЯК.

- зобов?зати державного виконавця Олену БАЛЯК вжити заходи щодо відновлення виконавчого провадження №26759040 та подальшого його примусового виконання.

Підставою для винесення постанови про результати перевірки послужило те, що сума боргу згідно виконавчого листа №2-667/2011року від 10.05.2011року виданий Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області є стягнутою не в повному обсязі, аналогічна сума виконавчого збору не стягнена в повному обсязі, а тому дії державного виконавця

Юлії ПУЛЯК є такими, що вчинені з порушенням ст. 39,49 Закону України «Про виконавче

провадження».

Згідно даної постанови №08/01 - начальником відділу ДВС у м. Тернополі Західного регіонального управління Міністерства юстиції при здійсненні контролю за діями державного виконавця, за власною ініціативою, проведено перевірку законності виконавчого провадження № 26759040 в частині винесення постанови про закінчення в/провадження (на теперішній час, головний державний виконавець Юлія ХОМИК звільнена із займаної посади згідно наказу №597/03 від 27.04.2022року Південно-Західного МУМЮ та старший державний виконавець Юлія ПУЛЯК звільнена із займаної посади згідно наказу №553/03 від 08.12.2022року Південно-Західного МУМЮ).

За результатом перевірки, 20.02.2023року державним виконавцем відділу ДВС у м. Тернополі Західного міжрегіонального управління МЮ Оленою БАЛЯК винесено постанову про відновлення виконавчого провадження №26759040 про стягнення з ОСОБА_2 в користь ПАТ «КБ Хрещатик» заборгованість по кредитному договору в сумі 37226 доларів США 89 центів, що еквівалентно 295495,89грн.

В подальшому, 25.10.2023року заступником начальника відділу ДВС у м. Тернополі Західного міжрегіонального управління МЮ Кущаком В.Б. винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, а саме:

- замість суми коштів до стягнення за ВД:297315 зазначити суму коштів до стягнення за ВД: 1 363 542,40грн.

- замість суми коштів (еквівалент у гривні): -297315,89грн зазначити сума коштів (еквівалент у гривні): -1 363542,40грн.

Разом з тим, Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша, друга статті 192 ЦК України). Такі випадки передбачені статтею 193, частиною четвертою статті 524 ЦК України, законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Законом України від 23 вересня 1994 року N? 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов?язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов?язання в іноземній валюті. Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов?язання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.

Частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов?язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов?язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим

нормативно-правовим актом.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. у пункті 8 статті 16 ЦК України зазначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Тобто, коливання курсу валют, що призвело до курсової різниці, не можна розцінювати як неправомірні дії боржника, що призвели до позбавлення кредитора можливості отримати

прибуток.

Вказаної правової позиції дотримувався також Верховний Суд України в постанові від 18 травня 2016 року у справі №6-237цс16. Зазначений висновок також узгоджується з висновками про застосування норм права, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року (справа № 750/8676/15-ц, провадження №14-79цс18).

Самі по собі обставини знецінення валюти, як негативні наслідки неправомірної поведінки відповідача - невиконання протягом одинадцяти років рішення суду, також не можна визнати втручанням у конвенційне право на вільне володіння майном.

Поняття "майно" в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві. Щоб вирішити питання щодо застосування цієї норми, суд повинен з?ясувати, чи надають обставини справи в цілому заявнику право на самостійний інтерес, що захищається цією статтею.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 22 лютого 2011 року по справі №2-667/11 було захищено право позикодавця на майно та стягнуто на його користь із ОСОБА_2 неповернутий борг у валюті договору - 37226,89 доларів США із визначенням еквіваленту такої суми у гривні - 295495,89грн, тобто зафіксовано суму майна у валюті позики і виданий виконавчий лист про виконання рішення суду саме щодо цього майна, про що зазначено також у постанові про відкриття виконавчого провадження від 30.05.2011року.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов?язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їx добровільному порядку, є закон України «Про виконавче

провадження» (далі Закон України № 1404-VIII).

Відповідно до ст.1 Закону України № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із п.1,5 ч.1 ст.3 Закону України № 1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із п.1 4.2, 4.3, 4.4 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов?язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов?язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов?язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Системний аналіз наведених норм права дозволяє зробити висновок, що кожне судове рішення, яке набрало законної сили є обов?язковим до виконання та повинно бути виконане або добровільно боржником, або примусово у спосіб та порядку, визначеному Законом України «Про в виконавче провадження».

Стосовно вимог скаржника в частині визнання протиправною та скасування постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження.

Частиною 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 1 розділу XII Інструкції з організації примусового виконання

затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі Інструкція

512/5), встановлено, що перевірити законність виконавчого провадження мають право: начальник управління забезпечення примусового виконання рішень - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) виконанні у відділі примусового виконання рішень цього

управління та відділах державної виконавчої служби, що йому підпорядковані; начальник відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі. Вказані посадові особи можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби та з власної ініціативи (п.2 розділу XII).

Пунктом 7 розділу ХІІ Інструкції № 512/5 встановлено, що про результати перевірки законності виконавчого провадження виноситься постанова, у якій зазначаються:

- підстави перевірки виконавчого провадження;

- строки проведення перевірки;

- у мотивувальній частині - номер виконавчого провадження, реквізити виконавчого документа, дата відкриття виконавчого провадження, державний виконавець, який здійснює (здійснював) виконання, коротко зміст проведених виконавчих дій та їх відповідність вимогам чинного законодавства з посиланням на відповідну норму закону;

- у резолютивній частині - висновок з урахуванням вимог законодавства щодо дій державного виконавця у виконавчому провадженні, у разі оскарження дій (бездіяльності) начальника органу державної виконавчої служби - щодо його дій, визначаються особа, яку зобов?язано вжити заходів щодо усунення порушень законодавства (у разі їх виявлення), особа, на яку покладено здійснення контролю за виконанням цієї постанови; строк виконання постанови;

- коло осіб, яким надсилаються копії постанови;

- інша необхідна інформація.

Якщо посадовою особою, зазначеною в абзацах третьому, п`ятому, сьомому та восьмому пункту 1 цього розділу, прийнято рішення про скасування постанови або іншого процесуального документа (або їх частини), винесених у виконавчому провадженні в резолютивній частині постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження, зазначається постанова або документ, який скасовується (частина, яка скасовується).

Сутність контролю за діяльністю державних виконавців полягає у спостереженні та перевірці їх діяльності відповідно до законодавчо визначених вимог, а також у запобіганні та виправленні можливих помилок і неправомірних дій, що перешкоджають такій діяльності. Предметом контролю за діяльністю державних виконавців є законність, повнота і своєчасність виконання рішень.

3 матеріалів справи слідує, що предметом перевірки законності виконавчого провадження №26759040 була незаконність винесення постанови про закінчення в/провадження №26759040 у зв?язку з повним виконанням рішення суду.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення державним виконавцем вимог ст. 39,49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв?язку із чим начальником відділу ДВС у м. Тернополі скасовано постанову старшого державного виконавця відділу ДВС у м. Тернополі про закінчення в/провадження №26759040.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Однак в даній ситуації винесена 17.02.2023року начальником відділу ДВС у м. Тернополі постанова про результати перевірки законності в/провадження в подальшому надала право заступнику начальника відділу ДВС у м. Тернополі винести постанову від 25.10.2023року, якою фактично змінено резолютивну частину рішення Тернопільського міськрайонного суду від 22.02.2011року, а саме збільшено суму заборгованості з 295495,89 грн. на суму - 1 363542,40грн.

За змістом абзацу 3 частини 3 статті 74 Закону № 1404-VIII, яка вказана як підстава

для прийняття оскаржуваної постанови, начальник відділу, якому безпосередньо

підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Диспозиція вказаної правової норми не припускає під виглядом виправлення граматичних чи арифметичних помилок вносити будь-які інші зміни до процесуальних документів.

Відтак, дана стаття передбачає повноваження та відповідно установлює право виправлення державним виконавцем допущених описок та очевидних арифметичних помилок технічного характеру після прийняття постанови, що стосуються істотних обставин, однак, які не мають впливати на зміст процесуального документу та його виконання.

Крім того, відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Закону №606-XIV, який був чинний на момент відкриття виконавчого провадження, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: серед іншого, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

На виконання ст.25 Закону №606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у

десятиденний строк у порядку, встановленому цим законом.

У заяві про відкриття виконавчого провадження ПАТ КБ «Хрещатик» просило прийняти до виконання виконавчий напис від 10.05.2011року про стягнення з ОСОБА_2 в користь ПАТ «КБ Хрещатик» заборгованість по кредитному договору в сумі 37226 доларів США 89 центів, що еквівалентно 295495,89грн.

Постановою державного виконавця від 30.05.2011, саме на підставі заяви стягувача відкрито виконавче провадження №26759040 з примусового виконання виконавчого листа №2-667/2011. На суму заборгованості 295495,89грн.

Отже, за наведених обставин, заміна даних заступником начальника відділу ДВС у м. Тернополі в резолютивній частині постанови про відкриття виконавчого провадження №26759040 від 30.05.2011року - замість "Стягнення боргу в сумі 295495,89грн." на "Стягнення боргу в сумі 1 363542,40 грн." не може вважатися виправленням граматичної або арифметичної помилки, право на яке установлене абзацом третім частини з статті 74 Закону N? 1404-VIII, оскільки такими діями відповідач змінив зміст виконавчого документа та збільшив суму, яка підлягає примусовому стягненню.

Приймаючи оскаржувану постанову державний виконавець фактично перебрав на себе повноваження суду, передбачені ст. 269 ЦПК України, якому надано право за заявою учасників справи на винесення ухвали суду про виправлення описок та арифметичних помилок або передбачені ст. 271 ЦПК України, про роз`яснення судового рішення.

Так у відповідності до п.18 Постанови Пленуму ВССУ N?6 від 07.02.2014 року з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання рішень у цивільних справах» ( зі змінами на 03.06.2016р), за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам ст. 210,213, 387 ЦПК у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов?язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Також суд має право зобов?язати державного виконавця здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

На підставі наведеного та керуючись ст. 447- 453 ЦПК України,

Ухвалив :

Скаргу задовольнити.

Скасувати постанову від 17.02.2023 року начальника ВДВС у м. Тернополі Західного регіонального управління Міністерства юстиції про результати перевірки законності виконавчого провадження №26759040 в тому числі в частині скасування постанови від 11.11.2022 року старшого державного виконавця ВДВС у м. Тернополі Південно Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано Франківськ) про закінчення виконавчого провадження №26759040 у зв`язку з оплатою ОСОБА_2 залишку заборгованості в сумі 260667, 53 гривень на депозитний рахунок ВДВС на підставі п.9 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження»

Скасувати постанову від 25.10.2023 року заступника начальника ВДВС у м. Тернополі Західного регіонального управління Міністерства юстиції про зміну (доповнення) реєстраційних даних у виконавче провадження №26759040

Скасувати постанову від 20.02.2023 року державного виконавця ВДВС у м. Тернополі Західного регіонального управління Міністерства юстиції про відновлення виконавчого провадження №26759040

Зобов`язати ВДВС у м. Тернополі Західного регіонального управління Міністерства юстиції винести постанову про закінчення виконавчого провадження №26759040 на підставі п.9 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» .

Ухвала набирає законної сили через п`ятнадцять днів з дня складання повного тексту ухвали, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, ухвала набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду у 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали.

Головуючий суддя В. М. Братасюк