Ухвала

від 29.04.2024 по справі 2-667/11

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення скарги без руху

29.04.2024 Справа №2-667/11 Провадження №4-с/607/28/2024

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В. під час вирішення питання про прийняття до розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення посадових осіб відділу Державної виконавчої служби у м. Тернополі Західного регіонального управління Міністерства юстиції в межах виконавчого провадження № 26759040 під час примусового виконання виконавчого листа № 2-667/2011, виданого 10.05.2011 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області,

УСТАНОВИЛА:

12.04.2024 ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кметик В.С., звернулась до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із вказаною вище скаргою.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2024 головуючою суддею для розгляду даної скарги визначено суддю Марциновську І.В.

У період з 15.04.2024 до 26.04.2024 суддя Марциновська І.В. перебувала у щорічній основній відпустці.

29.04.2024 матеріали скарги передані судді для розгляду.

Ознайомившись зі змістом скарги та доданих до неї документів, доходжу такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 449 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 439/1493/15-ц (провадження № 61-7804св19) зроблено висновок щодо застосування ст. 449 ЦПК України, зокрема, що такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно із скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав процесуальний закон не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. При цьому судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи.

Так само у постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 466/948/19 (провадження № 61-16974св19) зроблений висновок про те, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах. З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 126 ЦПК України).

Так, зі змісту скарги вбачається, що фактично така скарга є скаргою саме на рішення посадових осіб відділу Державної виконавчої служби у м. Тернополі Західного регіонального управління Міністерства юстиції (далі за текстом ДВС) в межах виконавчого провадження № 26759040 під час примусового виконання виконавчого листа № 2-667/2011, виданого 10.05.2011 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, унаслідок прийняття яких скаржниця вважає, що її права порушені.

При цьому про наявність оскаржуваних постанов скаржниці стало відомо 18.03.2024 після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, що підтверджується долученою до скарги заявою.

Відтак десятиденний строк з дня, коли ОСОБА_1 дізналась про порушення її прав, слід обраховувати з 18.03.2024 та строк на звернення до суду із скаргою на указані рішення посадових осіб ДВС закінчився 28.03.2024.

Разом з тим із вказаною скаргою ОСОБА_1 звернулась до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області лише 12.04.2024, тобто з пропуском встановленого законом десятиденного строку, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Натомість зі змісту вказаної скарги вбачається, що ОСОБА_1 не заявила клопотання про поновлення пропущеного нею строку звернення до суду зі скаргою на рішення посадових осіб ДВС, а також не вказала про поважність причин пропуску такого строку.

При цьому в обґрунтування строку звернення до суду із даною скаргою ОСОБА_1 зазначила, що бездіяльність виконавця та посадових осіб ДВС є триваючим правопорушенням, у зв`язку з чим початок перебігу строку на її оскарження автоматично відкладається.

З приводу таких доводів скаржниці зауважую, що незважаючи на назву скарги «Скарга на дії та бездіяльність начальника відділу ДВС у м. Тернополі», фактично дана скарга є скаргою на рішення посадових осіб ДВС, оскільки скаржниця обґрунтовує порушення своїх прав саме прийняттям постанов начальника ДВС від 17.02.2023, заступника начальника ДВС від 25.10.2023 та державного виконавця ДВС від 20.02.2023 та просить скасувати такі постанови і постановити постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відтак доводи скаржниці щодо відкладення строку на звернення до суду із даною скаргою є хибними та не ґрунтуються на положеннях закону.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відтак,оскільки нормамиЦПК Українине передбаченозалишення безруху скарги в порядку виконання судових рішень, в даному випадку підлягають застосуванню за аналогією положення ЦПК України щодо залишення без руху позовної заяви.

Відповідно до ч. 1, 2ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного скаржниці слід виправити недоліки поданої скарги шляхом подання клопотання про поновлення строку звернення до суду із даною скаргою із зазначенням поважності причин пропуску такого строку та наданням доказів на підтвердження цих обставин.

Зважаючи на характер та обсяг виявлених недоліків позовної заяви, строк на їх усунення доцільно визначити п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Керуючись ст. 10, 185 ч. 1, 2, 258-261, 353, 447-449 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Залишити без руху скаргу ОСОБА_1 на рішення посадових осіб відділу Державної виконавчої служби у м. Тернополі Західного регіонального управління Міністерства юстиції в межах виконавчого провадження № 26759040 під час примусового виконання виконавчого листа № 2-667/2011, виданого 10.05.2011 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, надавши скаржниці строк п`ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.

Роз`яснити, що якщо скаржниця не усуне недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга буде повернута без розгляду скаржниці.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Марциновська